јрх≥тектура > ќхорона та реставрац≥¤ памТ¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури

ѕоверненн¤ цих об`Їкт≥в до житт¤ Ї дуже важливим дл¤ нац≥онально-державного в≥дродженн¤ ”крањни, а виконанн¤ роб≥т на високому р≥вн≥ св≥дчить про в≥дм≥нний профес≥онал≥зм фах≥вц≥в-реставратор≥в, громад¤нське розум≥нн¤ ц≥Їњ важливоњ справи.

ѕри цьому особливо сл≥д в≥дзначити орган≥заторськ≥ зд≥бност≥, глибоке знанн¤ справи президента корпорац≥њ ћиколи ќрленка.

«агалом обс¤г науково-реставрац≥йних роб≥т, виконаних корпорац≥Їю у 1998 роц≥ складаЇ 39,8 млн.грн., що становить 153% в≥д попереднього року , в т.ч. по п≥др¤дн≥й д≥¤льност≥ - 37 млн.грн., науково-проектн≥й - 2,7 млн.гривень.

«а перше п≥вр≥чч¤ поточного року виконано роб≥т обс¤гом 24 млн. грн. (142% в≥д 1998 р.), в т.ч. по п≥др¤дн≥й д≥¤льност≥ - 22,7 млн.грн., науково-проектн≥й - 1,3 млн.гривень

«агалом реставрац≥йн≥ орган≥зац≥њ ”крањни здатн≥ забезпечити виконанн¤ реставрац≥йно-ремонтних роб≥т на пам`¤тках арх≥тектури р≥чним обс¤гом 50-60 млн.гривень. ÷е ≥ необх≥дно дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в по збереженню ≥ використанню пам`¤ток ¤к цього вимагаЇ законодавство.

¬≥дсутн≥сть кошт≥в в необх≥дних обс¤гах призводить до необх≥дност≥ виконувати роботи на р≥зних другор¤дних об`Їктах, що знижуЇ р≥вень квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в у реставрац≥йних орган≥зац≥¤х ≥ може призвести до в≥дтоку висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в-реставратор≥в. ј таких спец≥ал≥ст≥в необх≥дно готувати прот¤гом 10-15 рок≥в.

“ак, ¤кщо в 1985-1992 роках щор≥чно корпорац≥Їю "”крреставрац≥¤" реставрац≥йно-ремонтн≥ роботи проводились на 200-250 пам`¤тках арх≥тектури ≥ вводилось "п≥д ключ" до 50-60 пам`¤ток арх≥тектури, то в 1998 р. введено лише 11. ѕри цьому дол¤ виконаних роб≥т за рахунок кошт≥в держбюджету складаЇ 10% проти 80% в 1991 роц≥.

«ниженн¤ ф≥нансуванн¤, система оподаткуванн¤ без врахуванн¤ специф≥ки пам`¤ткоохоронноњ справи ≥ реставрац≥њ зокрема, в≥дсутн≥сть механ≥зму заохоченн¤ тих, хто ф≥нансово п≥дтримуЇ або зд≥йснюЇ роботи на пам`¤тках, може призвести не т≥льки до занепаду реставрац≥йних орган≥зац≥й, а й до безповоротньоњ втрати безц≥нних св≥дк≥в нашоњ ≥стор≥њ, ун≥кальних об`Їкт≥в ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини.

“ому, тепер у своњй держав≥ нам нев≥дкладно необх≥дно перегл¤нути й неупереджено оц≥нити стан справи ≥з збережнн¤м пам`¤ток зодчества вц≥лому ≥ реставрац≥йноњ њњ галуз≥ зокрема. Ѕезперечно, роль ц≥Їњ галуз≥ повинна зростати у зв`¤зку з новим буд≥вництвом ≥ реконструкц≥Їю ≥сторичних м≥ст: при цьому пам`¤тки арх≥тектури сл≥д не просто збер≥гати й реставрувати, а й перетворювати на орган≥чну складову сучасного життевого середовища.

ўоб в подальшому не допустити загибел≥ безц≥нних пам`ток та занепаду реставрац≥йноњ галуз≥ на ур¤довому р≥вн≥ та м≥сцевим органам виконавчоњ влади сл≥д перегл¤нути п≥дходи до ц≥Їњ справи при формуванн≥ ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в на 2000 ≥ наступн≥ роки.  онче потр≥бно розробити науково-обгрунтовану Ќац≥ональну програму збереженн¤ та використанн¤ пам`¤ток м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури ”крањни, ¤кою встановити комплекс необх≥дних заход≥в ≥ визначити засади залученн¤ ≥нвестиц≥й дл¤ ефективного збереженн¤ ≥ використнанн¤ пам`¤ток. ѕрограма повинна забезпечити ефективн≥сть кап≥таловкладень та певну њх в≥ддачу.

 ардинальне ж вир≥шенн¤ питань охорони ≥ реставрац≥њ пам`¤ток м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури вбачаЇтьс¤ у законодавчому врегулюванн≥ правових, майнових та ф≥нансових в≥дносин у ц≥й сфер≥, що передбачено проектом «акону "ѕро охорону культурноњ спадщини". ѕроект «акону п≥дготовлений до другого читанн¤, але на жаль його розгл¤д у ¬ерховн≥й –ад≥ пост≥йно в≥дкладаЇтьс¤.

ћ≥ж тим, уже зараз необх≥дно вир≥шити одну ≥з найсерйозн≥ших проблем пам`¤ткоохоронноњ сфери, таку ¤к правове забезпеченн¤ недержавних ≥нвестиц≥й до справи утриманн¤, охорони, реставрац≥њ та використанн¤ пам`¤ток ≥стор≥њ та культури. Ўл¤хом прийн¤тт¤ р≥зних, але взаЇмоузгоджених нормативних акт≥в необх≥дно забезпечити:

- можлив≥сть легальноњ, цив≥л≥зованоњ приватизац≥њ пам`¤ток арх≥тектури та ≥сторико-мемор≥альних буд≥вель;
- юридичн≥ й ф≥нансов≥ гарант≥њ ≥нвестиц≥й в т≥ пам`¤тки, ¤к≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ, а тому передаютьс¤ в довгострокову оренду чи користуванн¤;
- зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ ≥ наданн¤ субсид≥й неприбутковим орган≥зац≥¤м, що працюють в сфер≥ охорони, реставрац≥њ та використанн¤ ≥сторико-культурноњ спадщини.

¬ищеперел≥чен≥ умови повинн≥ бути створен≥ найближчими роками, ≥накше природний процес стар≥нн¤ об`Їкт≥в ≥сторико-культурноњ спадщини може призвести до масового незворотного руйнуванн¤ великих масив≥в пам`¤ток вже на початку третього тис¤чол≥тт¤.

—л≥д зауважити, що там, де з розум≥нн¤м ставл¤тьс¤ до ц≥Їњ важливоњ справи, вишукують кошти ≥ не чекають т≥льки на державний бюджет Ї вагом≥ результати. —в≥дченн¤м цього Ї д≥¤льн≥сть  ињвськоњ м≥ськдержадм≥н≥страц≥њ ≥ персонально њњ голови ќлександра ќмельченка по забезпеченню виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро заходи щодо в≥дтворенн¤ видатних пам`¤ток ≥стор≥њ та культури".

„и не Їдиним в ”крањн≥ прикладом малого ≥сторичного м≥ста де, завд¤ки посл≥довним ≥ продуманим д≥¤м м≥ського кер≥вництва прот¤гом 1991-1997 рок≥в розроблено ≥ реал≥зовано проект формуванн¤ сучасного арх≥тектурного середовища на основ≥ реаб≥л≥тац≥њ ≥сторико-м≥стобуд≥вноњ спадщини Ї м≥сто √лух≥в —умськоњ област≥.

ѕроведену роботу з реставрац≥њ пам`¤ток арх≥тектури, благоустрою м.√лухова удостоЇно ƒержавноњ прем≥њ ”крањни в галуз≥ арх≥тектури.

јналог≥чна робота проведена в м.ќхтирц≥ —умськоњ област≥, де, завд¤ки залученню кошт≥в ¬ќ "ќхтирканафтогаз" вдалос¤ завершити триваючу з повоЇнних час≥в реставрац≥ю ансамблю ѕокровського собору, влаштовано благоустр≥й центру м≥ста, збудовано соц≥ально-культурний комплекс.

” м.—уми коштом ”крањнськоњ банк≥вськоњ академ≥њ ведетьс¤ реставрац≥¤, реконструкц≥¤ ≥ в≥дтворенн¤ квартал≥в найвизначн≥шоњ ≥сторичноњ забудови запов≥дного центру м≥ста.

Ќажаль таких приклад≥в небагато, а в практику ув≥йшло "вирвати" кошти з держбюджету ≥ надолужити багатор≥чну безд≥¤льн≥сть п≥д приводом р≥зних юв≥лейних дат, часто надуманих. ј що можна сказати, коли так≥ област≥, ¤к «акарпатська ≥ ∆итомирська, маючи велику арх≥тектурно-м≥стобуд≥вну спадщину XIV -поч.’’ стол≥ть, ¤ка представлена середньов≥чними замками, мурованими костелами ≥ православними храмами, ун≥кальними типами дерев`¤них церков практично роботу по њњ збереженню не провод¤ть.

«береженн¤ ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини справа державна, тому ≥  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, центральн≥ органи виконавчоњ влади, м≥сцев≥ органи влади повинн≥ вс≥л¤ко вир≥шувати цю справу ¤к орган≥зац≥йними, так ≥ економ≥чними заходами, забезпечити механ≥зм заохочуванн¤ тих, хто ф≥нансово п≥дтримуЇ або зд≥йснюЇ безпосередньо роботи на таких об`Їктах.

«г≥дно з ќсновами законодавства ”крањни про культуру держава в особ≥ ≥њ орган≥в влади ≥ управл≥нн¤ забезпечуЇ охорону пам`¤ток ≥стор≥њ та культури ”крањни, захист ≥сторичного середовища.

¬≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни "ѕро охорону ≥ використанн¤ пам'¤ток ≥стор≥њ та культури" та "ѕро основи м≥стобудуванн¤", ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, постанов  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ƒержбуд ”крањни зд≥йснюЇ державне управл≥нн¤ в галуз≥ охорони пам'¤ток м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури. „инним законодавством визначено, що ус≥ пам'¤тки ≥стор≥њ та культури, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни, охорон¤ютьс¤ ƒержавою.

”крањна, ¤к член  онвенц≥њ "ѕро охорону всесв≥тньоњ культурноњ ≥ природноњ спадщини" зобов`¤зана забезпечувати охорону, збереженн¤ в належному стан≥ культурноњ спадщини, що розташована на своњй територ≥њ.

ќбл≥к пам`¤ток.

Ќа сьогодн≥ п≥д державну охорону вз¤то 15059 пам'¤ток арх≥тектури ≥ м≥стобудуванн¤, з ¤ких —оф≥йський собор з ансамблем споруд та  иЇво-ѕечерська лавра, а також ≥сторичний центр м.Ћьвова включен≥ до —писку всесв≥тньоњ спадщини ёЌ≈— ќ, а понад 3 тис¤ч≥ об`Їкт≥в належать до категор≥њ пам`¤ток загальнодержавного значенн¤. –ешта - пам`¤тки м≥сцевого значенн¤. јрх≥тектурна спадщина поки що обл≥кована по област¤х дуже нер≥вном≥рно:

 iлькiсть пам'¤ток архiтектури i
мiстобудуванн¤, вз¤тих пiд державну охорону.

1	2	3

Ќазва: ќхорона та реставрац≥¤ памТ¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1676 прочитано)