ѕравознавство > —лужба безпеки ”крањни

ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни перед спецслужбою держави - —Ѕ ”крањни - постала нагальна потреба ¤к≥сноњ п≥дготовки дл¤ њњ п≥дрозд≥л≥в висококвал≥ф≥кованих оперативних прац≥вник≥в-юрист≥в, а також п≥сл¤дипломноњ переп≥дготовки та п≥двищенн¤ р≥вн¤ правових ≥ спец≥альних знань ус≥х прац≥вник≥в в≥домства. —аме це завданн¤ було покладено на јкадем≥ю, де сьогодн≥ навчаЇтьс¤ понад п≥втори тис¤ч≥ слухач≥в та курсант≥в.

¬раховуючи потреби практики, вона зд≥йснюЇ:

* очну п`¤тир≥чну п≥дготовку оперативних прац≥вник≥в-юрист≥в з поглибленим вивченн¤м ≥ноземноњ мови та перекладач≥в-референт≥в;

* п≥сл¤дипломну переп≥дготовку на баз≥ вищоњ осв≥ти;

* заочне навчанн¤ на баз≥ середньоњ осв≥ти, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ сп≥вроб≥тник≥в —лужби.

¬ищий навчальний заклад д≥Ї в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни, закон≥в "ѕро осв≥ту", "ѕро —лужбу безпеки ”крањни", "ѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть", ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, ≥нших нормативно-правових акт≥в. ¬ процес≥ становленн¤ та розвитку навчального закладу головною метою д≥¤льност≥ науково-педагог≥чного колективу було створенн¤ й удосконаленн¤ такоњ модел≥ навчального процесу, ¤ка мала б практичну спр¤мован≥сть ≥ давала змогу курсантам ≥ слухачам не т≥льки опанувати фундаментальн≥ теоретичн≥ знанн¤, але й здобути спец≥альну п≥дготовку з урахуванн¤м майбутн≥х напр¤м≥в роботи.

 оординац≥ю д≥¤льност≥ кафедр ≥ факультет≥в јкадем≥њ щодо вдосконаленн¤ науково-методичного забезпеченн¤ навчального процесу зд≥йснюють вчена та методична ради, центр навчально-методичноњ роботи. ѕрофесорсько-викладацьким складом розроблен≥ й запроваджен≥ в навчальний процес робоч≥ програми дисципл≥н та ≥нш≥ методичн≥ матер≥али, в основу ¤ких покладено предметно-ц≥льовий п≥дх≥д, що передбачаЇ проблемне викладанн¤, використанн¤ метод≥в активного навчанн¤, зокрема оперативно-тактичн≥, д≥лов≥ та рольов≥ ≥гри, експрес-опитуванн¤, тестуванн¤ тощо. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ науково-методичному забезпеченню викладанн¤ фундаментальних ≥ профес≥йно ор≥Їнтованих дисципл≥н та формам контролю за ¤к≥стю њх засвоЇнн¤ слухачами та курсантами.

—пираючись на власний досв≥д науково-осв≥т¤нськоњ д≥¤льност≥, педагог≥чний колектив јкадем≥њ вз¤в також на "озброЇнн¤" ≥ активно використовуЇ у навчально-виховному процес≥ надбанн¤ пров≥дних вищих навчальних заклад≥в ”крањни.

јкадем≥Їю встановлен≥ й п≥дтримуютьс¤ творч≥ стосунки й д≥лове сп≥вроб≥тництво ≥з зац≥кавленими м≥н≥стерствами та в≥домствами ”крањни, зм≥цнюютьс¤ м≥жнародн≥ зв`¤зки. Ќа догов≥рних засадах јкадем≥¤ готуЇ фах≥вц≥в дл¤ ”правл≥нн¤ державноњ охорони ”крањни, ƒержавного ком≥тету у справах охорони ƒержавного кордону ”крањни. ” рамках угод про сп≥вроб≥тництво крањн —Ќƒ розширюютьс¤ д≥лов≥ контакти з проблем п≥дготовки кадр≥в дл¤ орган≥в безпеки. Ќев≥д'Їмною складовою п≥дготовки висококвал≥ф≥кованих оперативних сп≥вроб≥тник≥в Ї виховна робота, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ за спец≥ально розробленою системою ¤к у навчальний, так ≥ позанавчальний час у колективах та в ≥ндив≥дуальному пор¤дку.

« перших дн≥в ≥снуванн¤ навчального закладу була розгорнута ≥ пост≥йно вдосконалюЇтьс¤ науково-досл≥дна робота, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть", ƒержавноњ нац≥ональноњ програми "ќсв≥та" ("”крањна ’’≤ стол≥тт¤"), наказу √олови —Ѕ ”крањни "ѕро орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤ наукових досл≥джень в —лужб≥ безпеки ”крањни" та директивних вказ≥вок —Ѕ ”крањни, на основ≥ р≥чних та п'¤тир≥чних план≥в.

¬ јкадем≥њ —лужби безпеки п≥д науковим кер≥вництвом ректора - доктора ≥сторичних наук професора, генерал-лейтенанта —≥дака ¬олодимира —тепановича вперше в крањн≥ було почато розробку ≥стор≥њ спецслужб ”крањни. «а останн≥ п'¤ть рок≥в п≥дготовлено та видано понад 20 наукових праць. ÷е монограф≥њ, навчальн≥ та науково-практичн≥ пос≥бники, зб≥рки нарис≥в, зб≥рники документ≥в.  р≥м цього, опубл≥кована значна к≥льк≥сть наукових статей, пов≥домлень, реценз≥й, реферат≥в тощо. Ќауковий пошук у цьому напр¤мку, ≥н≥ц≥йований в навчальному заклад≥, був п≥дтриманий науковц¤ми ≥нших установ та заклад≥в осв≥ти.

Ќауковц≥ јкадем≥њ брали активну участь у розробц≥  онцепц≥њ (основ державноњ пол≥тики) нац≥ональноњ безпеки ”крањни, закон≥в ”крањни "ѕро —лужбу безпеки ”крањни", "ѕро оперативну-розшукову д≥¤льн≥сть", "ѕро орган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю", ≥нших нормативно-правових акт≥в. ‘ах≥вц≥ јкадем≥њ також беруть участь у робот≥ ком≥с≥й та робочих груп ¬ерховноњ –ади та ”р¤ду ”крањни з п≥дготовки проект≥в закон≥в,  рим≥нального,  рим≥нально-процесуального та јдм≥н≥стративного кодекс≥в.

—еред основних напр¤м≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ науковоњ роботи ч≥льне м≥сце в≥дводитьс¤ залученню до нењ слухач≥в ≥ курсант≥в. ” наукових гуртках при кафедрах слухач≥ та курсанти готують допов≥д≥, реферати, ¤к≥ колективно обговорюютьс¤, рецензуютьс¤ та направл¤ютьс¤ на конкурси. јвтори кращих з них рекомендуютьс¤ до вступу в асп≥рантуру јкадем≥њ.

ѕрот¤гом травн¤-червн¤ 1998 року ƒержавна акредитац≥йна ком≥с≥¤ ћ≥носв≥ти ”крањни, зд≥йснивши експертну оц≥нку ¤кост≥ осв≥тньоњ д≥¤льност≥ јкадем≥њ, визнала р≥вень п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в-юрист≥в таким, що в≥дпов≥даЇ третьому р≥вню акредитац≥њ, а також надала л≥ценз≥ю на п≥дготовку фах≥вц≥в четвертого осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ - маг≥стр≥в за спец≥альн≥стю "правознавство".

ѕ≥дб≥р, вивченн¤ та направленн¤ кандидат≥в на навчанн¤ до спец≥ального вищого закладу осв≥ти зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з ѕравилами прийому на перший курс јкадем≥њ, узгодженими з ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни. ”раховуючи значний внесок јкадем≥њ —Ѕ” у реал≥зац≥ю покладених на —лужбу безпеки ”крањни завдань та усп≥хи в п≥дготовц≥ висококвал≥ф≥кованих кадр≥в, ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 2 серпн¤ 1999 року јкадем≥њ —лужби безпеки надано статус Ќац≥ональноњ.

‘ј ”Ћ№“≈“ ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ » —Ћ≤ƒ„»’ ƒЋя —Ѕ”

при нац≥ональн≥й юридичн≥й академ≥њ ”крањни ≥м. ярослава ћудрого

‘акультет п≥дготовки сл≥дчих дл¤ —лужби безпеки ”крањни при Ќац≥ональн≥й юридичн≥й академ≥њ ”крањни ≥мен≥ ярослава ћудрого створено у липн≥ 1994 року в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ кер≥вництва —Ѕ” та за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни спочатку ¤к окремий факультет ≤нституту п≥дготовки кадр≥в —Ѕ” (зараз Ќац≥ональна академ≥¤ —Ѕ”) та ”крањнськоњ юридичноњ академ≥њ. 1 с≥чн¤ 1997 року факультету було надано статус самост≥йного навчального закладу —Ѕ ”крањни при Ќёј”.

ѕрийом на перший курс факультету зд≥йснюЇтьс¤ на баз≥ повноњ загальноњ осв≥ти на пот≥к очноњ п'¤тир≥чноњ п≥дготовки сл≥дчих дл¤ —Ѕ” за спец≥альн≥стю "правознавство" та за оперативно-розшуковою спец≥ал≥зац≥Їю. јб≥тур≥Їнти, ¤к≥ усп≥шно склали вступн≥ ≥спити, зараховуютьс¤ за конкурсом на навчанн¤ до Ќац≥ональноњ юридичноњ академ≥њ ≥м. я. ћудрого ≥ водночас на в≥йськову службу в —Ѕ ”крањни .

«а п≥дсумками навчанн¤ та в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро осв≥ту" випускникам видаЇтьс¤ диплом встановленого зразка за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем "спец≥ал≥ст". ¬одночас наказом √олови —Ѕ” њм присвоюЇтьс¤ перше оф≥церське званн¤ "лейтенант", ≥ вони розпод≥л¤ютьс¤ у в≥дпов≥дн≥ органи та п≥дрозд≥ли —лужби безпеки ”крањни.

√олова служби безпеки

—ћ≈Ў ќ ≤√ќ– ѕ≈“–ќ¬»„,

генерал-лейтенант, √олова —лужби безпеки ”крањни з вересн¤ 2003 року.

Ќародивс¤ 17 серпн¤ 1955 року в м. ’ристин≥вц≥ „еркаськоњ област≥.

ћаЇ вищ≥ осв≥ти: техн≥чну ( ињвське вище зен≥тно-ракетне ≥нженерне училище ≥мен≥ —.ћ. ≥рова, 1977), воЇнну (Ќац≥ональна академ≥¤ оборони ”крањни, 2000, маг≥стр державного в≥йськового управл≥нн¤), юридичну ( ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ “араса Ўевченка, 2002, юрист-правознавець). ƒо 1991 року займавс¤ викладацькою ≥ науковою д≥¤льн≥стю. ƒоктор техн≥чних наук, професор. «ахистив дисертац≥ю за науковою спец≥альн≥стю У¬≥йськова к≥бернетикаФ. ѕочесний маг≥стр ќбСЇднаного ≥нституту розв≥дки при Ќац≥ональн≥й академ≥њ оборони ”крањни за спец≥альн≥стю У¬≥йськове управл≥нн¤ у м≥жнародних в≥дносинахФ. ¬≥льно волод≥Ї н≥мецькою та англ≥йською мовами.

ѕрацював в≥дпов≥дальним секретарем ≈кспертноњ науковоњ –ади ћ≥н≥стерства оборони ”крањни (1992), в≥йськовим, в≥йськово-морським, в≥йськово-пов≥тр¤ним та аташе з питань оборони ”крањни у —Ўј (1992-1995), начальником √оловного управл≥нн¤ розв≥дки ћ≥н≥стерства оборони ”крањни (1997-2000), аташе з питань оборони, в≥йськовим аташе при ѕосольств≥ ”крањни в Ўвейцарськ≥й  онфедерац≥њ Ц пост≥йним представником ћќ ”крањни при м≥жнародних орган≥зац≥¤х у ∆енев≥ (2000-2002), заступником, першим заступником секретар¤ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни (2003).

√олова  ом≥тету з питань розв≥дки при ѕрезидентов≥ ”крањни (1995-1998), √олова  ом≥тету з пол≥тики в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва та експортного контролю при ѕрезидентов≥ ”крањни (2002-2003).

1	2	3

Ќазва: —лужба безпеки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2225 прочитано)