ѕсихолог≥¤ > Ѕ≥оритми

Ѕ≥оритми

—амопочутт¤ людини багато в чому залежить в≥д того, наск≥льки режим прац≥ ≥ в≥дпочинку в≥дпов≥даЇ його ≥ндив≥дуальним б≥оритмам.

Ѕ≥оритмами називаютьс¤ ритми ф≥з≥олог≥чних процес≥в, властив≥ ус≥м живим орган≥змам. ѓхн≥й характер завжди ≥ндив≥дуальний. ” залежност≥ в≥д характеру б≥оритм≥в людей можна розд≥лити на п'¤ть б≥оритм≥чних тип≥в, чи хронотип≥в. ÷е "сови", що п≥зно л¤гають спати, найб≥льш активн≥ в друг≥й половин≥ дн¤ чи ввечер≥ ≥ вноч≥; "жайворонки" - рано встають, найб≥льш активн≥ ранком; слабко виражений ранковий тип; "голуби", однаково активн≥ в р≥зний час доби, ≥ слабко виражений веч≥рн≥й тип.

–озр≥зн¤ють добов≥, сезонн≥, м≥с¤чн≥, р≥чн≥, багатор≥чн≥ б≥оритми.

яке значенн¤ мають б≥оритми дл¤ орган≥зму?

Ѕез б≥оритм≥в неможливо нормальна взаЇмод≥¤ систем орган≥зму. “ому по них можна судити про загальний стан орган≥зму. якщо б≥оритм порушуЇтьс¤, виходить, починаЇтьс¤ патолог≥¤.

¬елике значенн¤ мають сезонн≥ б≥оритми. ¬они визначають залежн≥сть захворюваност≥ в≥д часу року. Ѕагато хто з нас, напевно, зауважували, що восени й особливо навесн≥ б≥льш частими стають загостренн¤ виразки шлунка, алерг≥њ ≥ ревматизму.

–ежим прац≥ ≥ в≥дпочинку повинн≥ в≥дпов≥дати хронотипу. "∆айворонкам" не рекомендуЇтьс¤ працювати у веч≥рню зм≥ну чи по ночах, тому що може порушитис¤ синхронн≥сть д≥њ б≥оритм≥в орган≥зму. –езультат - р≥зке пог≥ршенн¤ стану здоров'¤. «б≥й б≥оритм≥в може в≥дбутис¤ ≥ коли людина р≥зко зм≥нюЇ режим прац≥ ≥ в≥дпочинку. Ќаприклад, при переход≥ на позм≥нну роботу чи роботу повну ц≥лодобову.

ќкреме питанн¤ - робота в незвичних кл≥матичних умовах. ” пошуках роботи вас може занести в ≥ншу кл≥матичну зону - можливо, нав≥ть у «апол¤рТ¤ чи троп≥ки. Ќе можна недооц≥нювати шкоду в≥д наст≥льки необачних зм≥н. јдже орган≥зму доводитьс¤ пристосовуватис¤ до незвичного атмосферного тиску, вологост≥, температури ≥ - саме головне - годинному по¤су. ќсь тут ≥ п≥дстер≥гають збоњ б≥оритм≥в.

яка конкретна шкода приносить порушенн¤ синхронност≥ б≥оритм≥в?

Ќасамперед, р≥зко пог≥ршуЇтьс¤ самопочутт¤ ≥ слабшаЇ ≥мун≥тет. ƒуже часто в людей, що в≥днос¤тьс¤ до ранкових тип≥в, але працюють вноч≥ чи прот¤гом доби, порушуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть серцево-судинноњ системи ≥ терморегул¤ц≥¤. ¬они пост≥йно почувають втому, слаб≥сть, легкозбуджуван≥, њх орган≥зм не в≥дновлюЇтьс¤ п≥д час в≥дпочинку.  р≥м того, вони част≥ше, н≥ж ≥нш≥, стають "жертвами" загострень хрон≥чних хвороб ≥ простудних захворювань - ќ–«, грипу, бронх≥ту. ¬чен≥ називають це ¤вище "станом б≥олог≥чного нездоров'¤".

ѕри акл≥матизац≥њ до нових, незвичних екстремальних чи кл≥матичних умов в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в д≥¤льност≥ серцево-судинноњ, дихальноњ, травний систем, терморегул¤ц≥њ. ƒе¤к≥ люди неадекватно сприймають зовн≥шн≥ ¤вища. “акого ж порушенн¤ виникають на початку п≥сл¤ переходу на веч≥рню, н≥чну, добову ≥ трьохзм≥нну роботу.

¬плив ћ≥с¤ц¤ на добов≥ б≥оритми. як показали спостереженн¤, пер≥одичн≥ процеси в ѕрирод≥ й орган≥зм≥ людини дуже сильно зв'¤зан≥ згодом звертанн¤ ћ≥с¤ц¤ навколо «емл≥. ≤ в цьому немаЇ н≥чого дивного. ћ≥с¤ць прот¤гом 29,5 д≥б робить один оборот б≥л¤ загального центра ваги (барицентра) «емл≥ ≥ ћ≥с¤ц¤, що знаходитьс¤ усередин≥ «емл≥ ближче до њњ поверхн≥. ’оча маса ћ≥с¤ц¤ в 27 м≥льйон≥в раз≥в менше маси —онц¤, зате вона в 374 рази ближче до «емл≥ ≥ впливаЇ на нењ сильн≥ше —онц¤. « чого складаЇтьс¤ вплив ћ≥с¤ц¤ на «емлю, а зв≥дси на життЇд≥¤льн≥сть орган≥зм≥в, що насел¤ють њњ?

ѕ≈–Ў»… ≈‘≈ “ впливу ћ≥с¤ц¤ на «емлю - грав≥тац≥йний. ћ≥с¤ць робить повний оберт навколо «емл≥ за 24 години 50 хвилин. ѕ≥д д≥Їю прит¤ганн¤ ћ≥с¤ц¤ тверда поверхн¤ «емл≥ деформуЇтьс¤, розт¤гуЇтьс¤ в напр¤мку до ћ≥с¤ц¤ на величину близько 50 сантиметр≥в у вертикальному напр¤мку ≥ близько 5 сантиметр≥в у горизонтальному. ѕриродно, ще сильн≥ше цей вплив позначаЇтьс¤ на вод¤н≥й оболонц≥ «емл≥, викликаючи припливи ≥ в≥дливи. ” результат≥ цього прот¤гом доби через р≥вн≥ пром≥жки часу спостер≥гаютьс¤ дв≥ повн≥ ≥ дв≥ мал≥ хвил≥, приблизно р≥вн≥ по висот≥, а також одна повна й одна мала хвил¤, ¤кщо не вважати зм≥шаних. “аким чином, ¤вище приплив≥в ≥ в≥длив≥в виражаЇтьс¤ в т≥м, що в берегових зонах океану вода через кожн≥ 12 годин 25 хвилин починаЇ прибувати, утворити приливну хвилю. ÷е обурюЇ грав≥тац≥йний вплив, природно, позначаЇтьс¤ на поводженн≥ атмосфери, що, у свою чергу, впливаЇ на багато метеоролог≥чних ¤вищ.

ѕрипливно-в≥дпливн≥ вплив грав≥тац≥йного пол¤ ћ≥с¤ц¤ випробують ≥ р≥динн≥ середовища нашого орган≥зму. ÷е особливо позначаЇтьс¤ на розпод≥л≥ кров≥ в орган≥зм≥ людини. ƒревн¤ китайська медицина говорить, що 12 орган≥в, зв'¤заних з в≥дпов≥дними енергетичними каналами, раз у добу випробують двогодинну приливну хвилю активност≥, коли стукаЇ пульс цього органу, ≥ протилежну - в≥дливну хвилю, коли орган м≥н≥мально зрошуЇтьс¤ кров'ю.

ƒ–”√»… ≈‘≈ “ впливу ћ≥с¤ц¤ на «емлю виражений також у вплив≥ грав≥тац≥њ, але механ≥зм д≥њ його ≥ншоњ. Ћен≥нградський учений ¬. —. Ѕорхсен≥ус зробив припущенн¤ про кристал≥чну природу атомного ¤дра. ÷¤ г≥потеза була п≥дтверджена французьким ученим  ервраном. “аким чином, земну поверхню, ¤к ≥ усе, що на н≥й Ї, необх≥дно розгл¤дати ¤к кристал≥чн≥ утворенн¤. –ан≥ше вказувалос¤, що п≥д д≥Їю грав≥тац≥њ ћ≥с¤ц¤ по земн≥й поверхн≥ проб≥гають хвил≥, що вит¤гають оболонку «емл≥ на 50 сантиметр≥в уб≥к ћ≥с¤ц¤. ѕриродно, усе це позначаЇтьс¤ на стан≥ кристал≥чних ірат з ¤кий складаЇтьс¤ речовина земноњ поверхн≥. ” результат≥ цього в кристал≥чних іратах виникаЇ пружне напруженн¤, що т≥сно взаЇмод≥Ї з електричними ≥ магн≥тними пол¤ми. ¬≥д цього виникаЇ пТЇзо-ефект ≥ магн≥тострикц≥¤, що, у свою чергу, впливають на магн≥тн≥ властивост≥ земноњ атмосфери. ј нам уже в≥домо, що зм≥на магн≥тного полючи впливаЇ на швидк≥сть прот≥канн¤ б≥ох≥м≥чних процес≥в. ќписаний ефект - приклад енергетичного впливу на функц≥онуванн¤ орган≥зму.

“епер залишаЇтьс¤ накласти два м≥с¤чних впливи - грав≥тац≥йне ≥ магн≥тоелектричне - один на одного ≥ подивитис¤, що виходить. ¬и¤вл¤Їтьс¤, магн≥тоелектричн≥ ефекти найб≥льш виражен≥ в р≥дкокристал≥чному середовищ≥, насичене м≥кроелементами. ќснову р≥дкокристал≥чного середовища, насиченого м≥кроелементами в т≥л≥ людини, складають кров, м≥жкл≥тинна ≥ внутр≥шньокл≥тинна р≥дини. “аким чином, виходить: де в даний момент скуплюЇтвьс¤ кров ≥ позакл≥тинна р≥дина, там актив≥зуютьс¤ магн≥тоелектричн≥ ефекти, що у свою чергу, викликають б≥олог≥чну активн≥сть фермент≥в даноњ д≥л¤нки орган≥зму. «в≥дси виходить, що ћ≥с¤ць Ї кер≥вником двогодинного ритму посл≥довноњ активност≥ 12 орган≥в людини, що ≥ було пом≥чено китайською народною медициною. ≤ т≥льки тепер нам стають ¤сним, чому внутр≥шн≥ органи активн≥ т≥льки дв≥ години прот¤гом доби, а в протифаз≥ ст≥льки ж часу знаход¤тьс¤ в неактивному стан≥.

“епер ми можемо з повною впевнен≥стю сказати, що добов≥ ритми активност≥ людського орган≥зму складаютьс¤ п≥д впливом процес≥в, що прот≥кають на поверхн≥ «емл≥, що погоджують дану функц≥ю орган≥зму з зовн≥шн≥м рухом, а ћ≥с¤ць, у свою чергу, даЇ силу цим процесам, наповнюючи працюючий орган живильними речовинами (за допомогою кров≥) ≥ магн≥тоелектричною енерг≥Їю, що актив≥зуЇ б≥олог≥чн≥ процеси даного органу. ќт так просто реал≥зуЇтьс¤ в людин≥ це Ќайб≥льше ƒиво ѕрироди! ≤ цього дива б≥оритмолог≥њ необх≥дно св¤то дотримуватис¤.

як приклад безпардонного в≥дношенн¤ до б≥оритмолог≥њ розгл¤немо прийом њж≥ ввечер≥. “ак, ≥снуЇ рекомендац≥¤ √ерберта Ўелтона вживати б≥лкову њжу ввечер≥. ÷е мотивуЇтьс¤ тим, що ввечер≥ орган≥зм в≥дпочиваЇ ≥ може повноц≥нно розщепити ≥ засвоњти б≥лки. јле в той же час ≥снуЇ рекомендац≥¤ аюрведист≥в ≥ макроб≥от≥в, ¤к≥ говорить, що останн≥й прийом њж≥ повинний бути к≥нчений до заходу —онц¤. Ќа додаток до цим двох маЇтьс¤ б≥льш детальна рекомендац≥¤ майстр≥в цигун, ¤к≥ говор¤ть, що ранковий прийом њж≥ повинен бути найб≥льшим з ус≥х.

ўо ж ми в д≥йсност≥ маЇмо в результат≥ веч≥рнього прийому б≥лковоњ њж≥? Ѕ≥лки, ¤к вт≥м ≥ будь-¤ка ≥нша њжа, прийн¤та в цей час, повноц≥нно не переварюютьс¤, не засвоюютьс¤, а утворюЇ "нап≥вфабрикат" - слиз (по-аюрведически "ама"), що поступово ослизнюЇ весь наш орган≥зм, в≥дкладаЇтьс¤ у вид≥ кристал≥в сечовоњ кислоти, закупорюЇ судини ≥ ¤ку по ранках ≥ прот¤гом дн¤ ми регул¤рно в≥дхаркуЇмо. «риваЇтьс¤ фаза спокою ≥ в≥дпочинку. ќрган≥зм не може повноц≥нно, спок≥йно запасати енерг≥ю, тому що нењ в≥дн≥маЇ травленн¤. ” результат≥ цього вноч≥ орган≥зм не в≥дпочиваЇ, в≥н працюЇ серце стукаЇ з надривом, важко дихаЇтьс¤. ”се це поступово приводить до нагромадженн¤ втоми, з переходом њњ в хрон≥чну форму. Ћюдина ранком встаЇ мл¤вою, розбитою, з в≥дтоками ≥, щоб п≥дбадьорити себе, п'Ї каву, какао, чай, курить ≥ т.п., що вт¤гуЇ њњ все б≥льше у коло хвороб ≥ ранньоњ старост≥.

“равленн¤ у веч≥рн≥ часи вимагаЇ перерозпод≥лу енерг≥њ ≥ кров≥ в орган≥зм≥, що частково позначаЇтьс¤ ≥ на робот≥ активних у цей час нирок. ¬они не можуть повноц≥нно виконувати свою основну функц≥ю: регулювати б≥лковий ≥ водно-сольовий обм≥н. ≤снуЇ важливий ф≥з≥олог≥чний закон: коли активний один орган одна функц≥¤, ≥нш≥ органи ≥ функц≥њ знаход¤тьс¤ в пригнобленому стан≥. ќт вам ≥ причина поширеноњ нирковоњ недостатност≥, що при такому способ≥ житт¤ медикаментозно, голковколюванн¤м ≥ т.п. л≥кувати даремно. ÷е одна з причин так широко розповсюдженого ≥ "невил≥ковного" цукрового д≥абету й ≥нших под≥бних розлад≥в.

ќт так необразливий на перший погл¤д прийом њж≥ по вечорах, њжа на н≥ч розвалюЇ наш орган≥зм, зриваЇ весь оздоровчий процес. ≤ в той же час дотриманн¤ вив≥реного прот¤гом тис¤чор≥ч способу житт¤ приводить до зм≥цненн¤ орган≥зму ≥ запоб≥ганню ус≥л¤ких хвороб.

1	2

Ќазва: Ѕ≥оритми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2216 прочитано)