Ѕ≥олог≥¤ > ћТ¤зи ¤к частина опорно-руховоњ системи

2. ѕри розслабленн≥ стомленого мТ¤за (стан спокою) кров виносить з нього продукти розпаду ≥ приносить мТ¤зу поживн≥ речовини ≥ кисень, стомленн¤ зникаЇ.

3. ѕ≥д час в≥дпочинку в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки в≥дновленн¤, але нав≥ть њх зб≥льшенн¤ (понадв≥дновленн¤). «авд¤ки цьому мТ¤зи можуть виконувати ще б≥льшу роботу, н≥ж до стомленн¤.

ќсновн≥ групи мТ¤з≥в: голови, шињ, тулоба (грудноњ кл≥тки, живота, спини), верхн≥х ≥ нижн≥х к≥нц≥вок.

—еред мТ¤з≥в голови розр≥зн¤ють жувальн≥, м≥м≥чн≥ та колов≥.

- ∆увальн≥ кр≥пл¤тьс¤ одним к≥нцем до скроневоњ к≥стки, другим до щелеп, рухають щелепи. ƒо них належать: власне жувальний мТ¤з, скроневий, зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й крилопод≥бн≥.

- ћ≥м≥чн≥ мТ¤зи кр≥пл¤тьс¤ одним к≥нцем до к≥сток черепа, другим до шк≥ри. ѓх функц≥¤ Ц м≥м≥чн≥ рухи обличч¤ (в≥дбивають емоц≥йний стан людини). ƒо них належать: щ≥чний та надчерепний мТ¤зи.

-  олов≥ мТ¤зи прикр≥плен≥ т≥льки до шк≥ри (круглий мТ¤з рота та ока).

ћТ¤зи шињ утворюють дв≥ групи: поверхнев≥ та глибок≥.

ƒо поверхневих належать: п≥дшк≥рний мТ¤з та грудинно-ключично-соскопод≥бний

√либок≥ мТ¤зи Ц драбинчаст≥ мТ¤зи шињ. ѕотиличний мТ¤з розташований в задн≥й частин≥ шињ, п≥дтримуЇ голову в нормальному положенн≥.

ћТ¤зи тулоба.

√рудна кл≥тка. ћТ¤зи грудей д≥л¤тьс¤ на мТ¤зи грудей, ¤к≥ належать до плечового по¤су ≥ верхн≥х к≥нц≥вок (великий ≥ малий грудн≥ мТ¤зи зд≥йснюють рухи верхн≥х к≥нц≥вок, п≥дключичний), ≥ власне грудн≥ мТ¤зи (зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ м≥жреберн≥ мТ¤зи беруть участь у дихальних рухах.

ћТ¤зи спини.

ѕоверхнев≥: трапециЇвидний та широкий мТ¤зи спини рухають лопатки, голову, шию ≥ плече, опускають руки.

√либок≥: ромбопод≥бний, верхн≥й ≥ нижн≥й задн≥ зубчаст≥ рухають лопатки, опускають ребра при диханн≥.  рижово-остичний розгинаЇ спину й п≥дтримуЇ вертикальне положенн¤ т≥ла.

ћТ¤зи живота.

ѕередн¤ ≥ б≥чн≥ ст≥нки живота утворен≥ косими, поперечним ≥ пр¤мим мТ¤зами живота. ÷≥ мТ¤зи разом називають черевним пресом, бо при одночасному њх скороченн≥ вони тиснуть на органи черевноњ порожнини. ќсновною функц≥Їю черевного прес Ї утриманн¤ в певному положенн≥ внутр≥шн≥х орган≥в, участь в акт≥ диханн¤, спри¤нн¤ сечовипусканн¤, випорожненню кишечника, пологам.

якщо мТ¤зи живота слабк≥, не тренован≥, то при п≥дн¤тт≥ великих вантаж≥в можуть розходитис¤. ¬ утворен≥ м≥ж мТ¤зами пром≥жки п≥д шк≥ру живота можуть виходити внутр≥шн≥ органи. “ак виникають гриж≥.

ћТ¤зи верхн≥х к≥нц≥вок под≥л¤ютьс¤ на мТ¤зи плечового по¤су та мТ¤зи в≥льноњ верхньоњ к≥нц≥вки.

ћТ¤зи плечового по¤су: дельтопод≥бний, великий ≥ малий круглий, п≥длопатковий.

ћТ¤зи в≥льноњ верхньоњ к≥нц≥вки: двоголовий (б≥цепс) та триголовий мТ¤з (трицепс). ÷≥ мТ¤зи антагон≥сти, вони згинають ≥ розгинають руку в плечовому ≥ л≥ктьовому суглобах. ћТ¤зи передпл≥чч¤ мають коротке т≥ло ≥ довгий сухожилок.

ќсобливо розвинен≥ др≥бн≥ мТ¤зи кист≥. «авд¤ки цьому вона може виконувати найскладн≥ш≥ операц≥њ.

ћТ¤зи нижн≥х к≥нц≥вок под≥л¤ютьс¤ на мТ¤зи тазового по¤са ≥ мТ¤зи в≥льноњ нижньоњ к≥нц≥вки.

ћТ¤зи тазового по¤са: поверхневий (великий с≥дничний мТ¤з) та глибок≥ (середн≥й та малий с≥дничн≥ мТ¤зи, клубово-поперековий). ¬они зумовлюють згинанн¤ ≥ розгинанн¤ в кульшовому суглоб≥, нахиленн¤ тулоба вперед, п≥дтримують т≥ло у вертикальному положенн≥.

ћТ¤зи в≥льноњ нижньоњ к≥нц≥вки: двоголовий та чотириголовий мТ¤зи стегна, кравецький мТ¤з найдовший у людини.

Ћитковий мТ¤з гом≥лки у людини дос¤гаЇ найб≥льшого розвитку, бо ус¤ маса т≥ла припадаЇ на ноги (згинаЇ стопу). ѕередн≥й великогом≥лковий розгинаЇ стопу.

–ухова активн≥сть ≥ здоровТ¤.

—трунка постава, гармон≥йно розвинене т≥ло завжди привертали до себе увагу. ” поЇднанн≥ з духовн≥стю, розумом ≥ здоровТ¤м гармон≥¤ т≥ла становить найб≥льший скарб, ¤ким може волод≥ти людина.

‘≥зична робота, ф≥зичн≥ вправи справл¤ють дуже великий вплив на ф≥зичний, розумовий ≥ псих≥чний розвиток людини, особливо в перш≥ роки њњ житт¤. ¬они позитивно впливають не т≥льки на ф≥зичну працездатн≥сть, а й стимулюють р≥ст ≥ розвиток ус≥х орган≥в ≥ систем орган≥в орган≥зму. —истематичн≥ зан¤тт¤ ф≥зичними вправами п≥двищують

працездатн≥сть серцевого мТ¤за. “реноване серце в стан≥ спокою скорочуЇтьс¤ пов≥льн≥ше, що п≥д час роботи ≥ надходженн¤ кисню та поживних речовин. ‘≥зичн≥ вправи спри¤ють кращому даЇ йому змогу краще в≥дпочивати, працювати економн≥ше, зб≥льшувати хвилинний обТЇм кров≥ розвитков≥ системи диханн¤. ѕ≥д впливом ф≥зичноњ роботи п≥двищуЇтьс¤ ≥нтенсивн≥сть обм≥ну речовин у вс≥х органах ≥ системах орган≥зму. ‘≥зичн≥ вправи п≥двищують ст≥йк≥сть орган≥зму до д≥њ чинник≥в навколишнього середовища.

‘≥зична робота Ї Їдиним ф≥з≥олог≥чним засобом зн¤тт¤ емоц≥йних напружень. —истематичн≥ зан¤тт¤ ф≥зкультурою п≥двищують захисн≥ властивост≥ кров≥ ≥ шк≥ри, ст≥йк≥сть орган≥зму до нестач≥ кисню (г≥покс≥њ), до низьких ≥ високих температур.

‘≥зичне навантаженн¤ ц≥люще впливаЇ на орган≥зм лише у тому раз≥, коли њхн≥й обс¤г, ≥нтенсивн≥сть, тривал≥сть, в≥дпов≥дають в≥ков≥ ≥ стану здоровТ¤ людини.

√≥подинам≥¤ та запоб≥ганн¤ њй.

√≥подинам≥¤ Ц знижена рухова активн≥сть спричинена особливост¤ми способу житт¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, тривалим пост≥льним режимом, перебуванн¤м людини у стан≥ невагомост≥ (косм≥чн≥ польоти). √≥подинам≥ю можна ще назвати малорухомим способом житт¤.

Ќегативний вплив г≥подинам≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ у знижен≥ обм≥ну речовин ≥ енерг≥њ. ¬≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤ кровопостачанн¤ тканин, постачанн¤ њх поживними речовинами ≥ киснем. ¬иникаЇ кисневе голодуванн¤ головного мозку, серц¤ та ≥нших важливих орган≥в, зменшуЇтьс¤ життЇва Їмн≥сть легень, к≥льк≥сть еритроцит≥в ≥ гемоглоб≥ну кров≥. ќрган≥зм в≥дчуваЇ енергетичне голодуванн¤, бо в непрацюючих мТ¤зах не утворюЇтьс¤ енерг≥¤. “ака людина завжди мерзне. ѕог≥ршуЇтьс¤ обм≥н жир≥в ≥ холестерину, вони накопичуютьс¤ в кров≥, що призводить до ожир≥нн¤ та атеросклерозу. ¬ кров≥ накопичуЇтьс¤ ≥ глюкоза тереал≥зована, може виникнути д≥абет. ЌезасвоЇн≥ б≥лки, спричинюють подагру та сечокамТ¤ну хворобу.

ѕорушуЇтьс¤ м≥неральний обм≥н, зокрема кальц≥ю (к≥стки легко ламаютьс¤, руйнуютьс¤ зуби).  альц≥й виходить у кров, що зб≥льшуЇ њњ здатн≥сть до згортанн¤ (утворенн¤ тромб≥в). ” жовчному м≥хур≥ та нирках в≥дкладаютьс¤ кам≥нц≥.

ќск≥льки серцевий мТ¤з при г≥подинам≥њ не працюЇ з пост≥йним навантаженн¤м, в≥н слабшаЇ, знижуЇтьс¤ його скорочувальна функц≥¤.

Ќепрацюючим мТ¤зам треба менше кров≥, а пог≥ршене кровопостачанн¤ мТ¤з≥в призводить до њхньоњ атроф≥њ.

«меншуЇтьс¤ вид≥ленн¤ травних сок≥в у органах травленн¤. ѕог≥ршуЇтьс¤ перетравленн¤ ≥ засвоЇнн¤ поживних речовин, знижуЇтьс¤ ст≥йк≥сть орган≥зму до ≥нфекц≥йних хвороб (ослабленн¤ ≥мун≥тету).

√≥подинам≥¤ спричинюЇ зниженн¤ не т≥льки ф≥зичноњ, а й розумовоњ працездатност≥, життЇвого тонусу, порушен≥ сон ≥ памТ¤ть.

ўоб запоб≥гти г≥подинам≥њ ще з шк≥льного в≥ку треба п≥дтримувати правильний режим дн¤ (чергувати розумове та ф≥зичне навантаженн¤, ранкова г≥мнастика), в≥дв≥дувати уроки ф≥зкультури, перебувати на св≥жому пов≥тр≥, менше користуватис¤ транспортом.

ѕричини виникненн¤ викривленн¤ хребта ≥ розвитку плоскостопост≥, засоби запоб≥ганн¤ цим аномал≥¤м.

¬икривленн¤ хребта Ц це так≥ порушенн¤, коли посилюютьс¤ ф≥з≥олог≥чн≥ вигини хребта або зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥, неф≥з≥олог≥чн≥. ¬они бувають насл≥дком рах≥ту. “равм хребта, слабкост≥ мТ¤з≥в, неправильноњ постави у школ¤р≥в (тривале сид≥нн¤ на одному м≥сц≥, спанн¤ в дуже мТ¤кому л≥жку, не в≥дпов≥дн≥сть робочого м≥сц¤ до зросту, нос≥нн¤ сумки в одн≥й руц≥).

’ребет дорослоњ людини маЇ 4 ф≥з≥олог≥чн≥ вигини, ¤к≥ утворюютьс¤ поступово, у м≥ру росту орган≥зму, особливо п≥сл¤ того, ¤к дитина навчаЇтьс¤ сто¤ти та ходити. ÷≥ вигини помТ¤кшують р≥зк≥ вертикальн≥ навантаженн¤ на хребет.

–озр≥зн¤ють так≥ основн≥ викривленн¤ хребта:

- поперековий лордоз Ц надм≥рний вигин хребта в поперековому в≥дд≥л≥ вперед.

- грудний к≥фоз Ц вигин назад у грудному в≥дд≥л≥.

- скол≥оз Ц боков≥ викривленн¤ хребта. який з в≥ком може призводити до значних ускладнень; деформуванн¤ н≥г.ƒо викривленн¤ хребта призвод¤ть також недостатнЇ харчуванн¤, нестача в≥там≥н≥в, тривал≥ негативн≥ емоц≥њ, перевтома.

ўо запоб≥гти викривленн¤м треба:

- ѕост≥йно тренувати своЇ т≥ло, робити ранкову г≥мнастику, грати в рухлив≥ ≥гри на св≥жому пов≥тр≥, плавати в р≥чц≥ або басейн≥, загартовуватис¤.

- ƒобре харчуватис¤.

- —пати на твердому л≥жку, на р≥зних боках, подушка маЇ бути невисокою.

- «апоб≥гати плоскостопост≥.

- ѕравильно сид≥ти за столом.

- —тежити за своЇю поставою, не сутулитис¤.

ѕлоскостоп≥сть Ц деформац≥¤ стопи, обумовлена погано розвиненими мТ¤зами гом≥лки ≥ стопи. ÷е вада розвитку опорно-руховоњ системи в дит¤чому в≥ц≥.

ѕлоскостоп≥сть буваЇ вродженою або набутою внасл≥док нос≥нн¤ надто т≥сного чи в≥льного взутт¤, без п≥дбор≥в або з дуже високими п≥дборами, великоњ маси т≥ла, слабкост≥ мТ¤з≥в стопи, надто велике навантаженн¤ на стопу.

ƒл¤ плоскостопост≥ характерн≥ бол≥ в ногах, хребт≥, п≥двищена втомлюван≥сть н≥г, спотворенн¤ постави ≥ ходи.

ўоб запоб≥гти плоскостопост≥, обовТ¤зково сл≥д стежити за поставою Ц тримати голову пр¤мо, не розводити широко носки п≥д час ходьби, ходити босон≥ж по нер≥вному ірунту, п≥ску Ц це рефлекторно спричинить напруженн¤ мТ¤з≥в, що п≥дтримують склеп≥нн¤ стопи.

1	2	3

Ќазва: ћТ¤зи ¤к частина опорно-руховоњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2319 прочитано)