ѕсихолог≥¤ > ќсобливост≥ псих≥чного стану д≥тей дошк≥льного в≥ку ≥ п≥дл≥тк≥в п≥д час хвороби, повед≥нка медичного прац≥вника з ними

ќсобливост≥ псих≥чного стану д≥тей дошк≥льного в≥ку ≥ п≥дл≥тк≥в п≥д час хвороби, повед≥нка медичного прац≥вника з ними

 ожен медичний прац≥вник дит¤чого л≥кувального закладу повинен знати особливост≥ псих≥ки, темпераменту хвороњ дитини ≥з врахуванн¤м њњ в≥ку, характеру ≥ важливост≥ захворюванн¤, а також фактори, ¤к≥ визначають повед≥нку дитини.

Ћ≥карн¤на обстановка справл¤Ї негативний вплив на псих≥ку, емоц≥њ, повед≥нку дитини, п≥дл≥тка. ƒ≥ти шк≥льного в≥ку страждають через в≥дсутн≥сть у л≥карн≥ умов дл¤ задоволенн¤ њхн≥х умов, ≥нтерес≥в, духовних запит≥в, зан¤ть улюбленою справою. ¬ умовах стац≥онару д≥ти почуваютьс¤ одинокими серед незнайомих людей, страждають в≥д нестач≥ ласки, уваги, тепла, материнський рук. ƒ≥ти не вм≥ють формувати скарги ≥ на окрем≥ симптоми Ц в≥дчутт¤ болю, вигл¤д кров≥ та ≥н. Ц ≥нод≥ про¤вл¤ють бурн≥ емоц≥йн≥ реакц≥њ, ¤к≥ не в≥дпов≥дають важкост≥ захворюванн¤. ” д≥тей дошк≥льного в≥ку в≥дсутнЇ усв≥домленн¤ хвороби в ц≥лому. Ќав≥ть при легкому переб≥гу пневмон≥њ у д≥тей раннього в≥ку зТ¤вл¤ютьс¤ ознаки драт≥вливост≥, послабленн¤ ≥нтересу до ≥грашок, порушенн¤ сну, зниженн¤ апетиту.

ѕ≥д час хвороби ¤скраво ви¤вл¤ютьс¤ недол≥ки вихованн¤ дитини, њњ егоњзм, нестриман≥сть, вередлив≥сть, вимоглив≥сть щодо задоволенн¤ своњх бажань та примх. яка причина цього?

” хвороњ дитини в пер≥од гострого, а особливо хрон≥чного захворюванн¤ нер≥дко послаблюютьс¤ гальм≥вн≥ процеси в кор≥ великого мозку, зТ¤вл¤Їтьс¤ емоц≥йна нест≥йк≥сть, нестриман≥сть у вчинках, слабкий контроль розуму над почутт¤ми. “имчасово може обмежуватись здатн≥сть до самообслуговуванн¤. «вичайно, д≥т¤м на допомогу приход¤ть медперсонал ≥ батьки, ¤к≥ готов≥ виконати будь-¤к≥ њхн≥ проханн¤, а часом ≥ примхи. ’вора дитина починаЇ жити в атмосфер≥ пост≥йноњ п≥двищеноњ турботи. јле надм≥рна увага, максимальна готовн≥сть дорослих виконати будь-¤ке бажанн¤ хворого поступово (а ≥нод≥ швидко) виробл¤ють у д≥тей егоњзм ≥ споживацьке ставленн¤ до людей, ¤к≥ оп≥куютьс¤ ними.

ќтже, необх≥дно п≥клуватис¤ не лише про ф≥з≥олог≥чн≥ потреби хвороњ дитини, а й про здорових морально-психолог≥чну обстановку, ¤ка б виключала культивуванн¤ егоњзму, егоцентризму, розслабленост≥ та зн≥женост≥, черствост≥ й озлобленост≥.

” б≥льшост≥ д≥тей одн≥Їю з основних причин негативних емоц≥йних реакц≥й Ї почутт¤ страху перед можливим болем ≥ незрозум≥лими њм медичними ман≥пул¤ц≥¤ми. «в≥дси про¤ви р≥зкого негатив≥зму не т≥льки до л≥кувальних процедур, але й до сп≥лкуванн¤ з медичною сестрою, особливо ¤кщо њњ руках шприц чи ≥нш≥ медичн≥ ≥нструменти й апарати. Ќеобх≥дно допомогти дитин≥ подолати почутт¤ страху, вмовити њњ на проведенн¤ процедури ≥ виконати останню по можливост≥ без болю. “ут медичний прац≥вник маЇ покладатис¤ на свою профес≥йну майстерн≥сть.

ќдне з важливих завдань медичного прац≥вника Ц знаходити контакт з д≥тьми, особливо у в≥дд≥ленн¤х, де л≥куютьс¤ д≥ти раннього в≥ку. “урботливе, уважне ставленн¤ до дитини, вм≥нн¤ зрозум≥ти њњ Ц це свого робу мистецтво, в ¤кому профес≥йний р≥вень поЇднуЇтьс¤ з особистими ¤кост¤ми медичного прац≥вника.

¬ так≥й робот≥ необх≥дн≥ певн≥ знанн¤ з дит¤чоњ психолог≥њ. ƒуже важливо в≥двол≥кати увагу дитини в≥д хвороби, захопити њњ грою Ц таким важливим елементом житт¤ дитини. ѕри робот≥ з≥ старшими д≥тьми необх≥дно, кр≥м ≥грового компоненту, знайти ц≥каве зан¤тт¤ дл¤ заповненн¤ њхнього дозв≥лл¤. ћожна зац≥кавити д≥тей малюванн¤м, л≥пленн¤м з пластил≥ну, вишиванн¤м, колективним та ≥ндив≥дуальним читанн¤м тощо.

” сп≥лкуванн≥ з п≥дл≥тком контакт знайти легше, ¤кщо спиратис¤ на його самост≥йн≥сть. Ќеприпустимо обговорювати стан його здоровТ¤ при ≥нших хворих, оск≥льки це може травмувати псих≥ку дитини Ц п≥дл≥тка ≥ порушити контакт з нею.

¬заЇмов≥дносини з батьками Ц досить складний ≥ в≥дпов≥дальний розд≥л роботи медичного прац≥вника. јдже хвороба дитини викликаЇ велику тривогу у ц≥лоњ с≥мТњ ≥ особливо у матер≥. ћедичний прац≥вник повинна прийти на допомогу матер≥, постаратись заспокоњти њњ, впевнити њњ в тому, що дитин≥ буде зроблене все, що в цих випадках необх≥дно.

” батьк≥в н≥коли не сл≥д в≥дн≥мати над≥ю на одужанн¤, але не сл≥д давати невиправданих об≥ц¤нок, коли впевненост≥ в скорому одужанн≥ нема.

“аким чином, робота медичного прац≥вника з в≥дд≥лу дит¤чих хвороб потребуЇ таких знань психолог≥њ д≥тей, здорових ≥ хворих, в р≥зних в≥кових пер≥одах, ум≥нн¤ побудувати з ними правильн≥ взаЇмов≥дносини з дотриманн¤м правил деонтолог≥њ, вм≥нн¤ створити атмосферу взаЇморозум≥нн¤ ≥ дружбу з р≥дними ≥ використати њх позитивний вплив на х≥д л≥кувального процесу.

1

Ќазва: ќсобливост≥ псих≥чного стану д≥тей дошк≥льного в≥ку ≥ п≥дл≥тк≥в п≥д час хвороби, повед≥нка медичного прац≥вника з ними
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (589 прочитано)