ѕсихолог≥¤ > ѕон¤тт¤ про формуванн¤ особистост≥, значенн¤ цього процесу дл¤ сусп≥льного житт¤

ѕон¤тт¤ про формуванн¤ особистост≥, значенн¤ цього процесу дл¤ сусп≥льного житт¤

ќсобист≥сть - це ≥ндив≥д, ¤кий маЇ св≥дом≥сть, самосв≥дом≥сть, активно п≥знаЇ ≥ перетворюЇ навколишн≥й св≥т в≥дпов≥дно до людських потреб.

Ћюдина ¤к соц≥альна та б≥олог≥чна ≥стота Ї нос≥Їм особистост≥. ѕон¤тт¤ людини значно ширше за пон¤тт¤ особистост≥, тому що включаЇ у себе велике коло соц≥альних та б≥олог≥чних ознак - етнограф≥чних, антрополог≥чних, культурних.

 ожна людина ¤вл¤Ї собою конкретну особист≥сть, дл¤ ¤коњ характерне те чи ≥нше ставленн¤ до себе оточуючих людей, ¤вищ, предмет≥в, певна повед≥нка в межах життЇвих ситуац≥й.

Ќад≥лена в≥д народженн¤ в≥дпов≥дними б≥олог≥чними ¤кост¤ми (тобто нормальним людським орган≥змом, включаючи мозок, що здатний до подальшого розвитку), людина стаЇ особист≥стю по м≥р≥ засвоЇнн¤ соц≥ального досв≥ду у вс≥х його про¤вах: способ≥в ≥ засоб≥в виробництва, духовноњ культури, прийом≥в чуттЇвого п≥знанн¤, абстрактного мисленн¤ тощо. ѕроцес формуванн¤ особистост≥ починаЇтьс¤ з дн¤ народженн¤ ≥ Ї тривалим, складним, суперечливим, таким, що продовжуЇтьс¤ прот¤гом усього житт¤ людини. ќсобист≥сть формуЇтьс¤ в процес≥ взаЇмод≥њ людини з ≥ншими людьми, навчанн¤, вихованн¤ та самовихованн¤.

Ћюдина стаЇ особист≥стю лише тод≥, коли вона маЇ специф≥чн≥ риси ≥ передус≥м соц≥ально-психолог≥чн≥ особливост≥, так≥ ¤к принципи, позиц≥њ, установки, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, потреби, мотиви й ≥нтереси.  ожна особист≥сть в≥др≥зн¤Їтьс¤ своЇю ≥ндив≥дуальн≥стю. ≤ндив≥дуальн≥сть Ч це поЇднанн¤ психолог≥чних особливостей людини, що утворюють њњ своЇр≥дн≥сть, в≥дм≥нн≥сть в≥д ≥нших людей. –еал≥зуЇтьс¤ особист≥сть перш за все в процес≥ д≥¤льност≥.

≈.  речмер, враховуючи будову т≥ла людини, розр≥зн¤в три основн≥ типи: 1) п≥кн≥к - циклотим≥к - це "широка-т¤жка" людина, дл¤ ¤коњ характерн≥ недостатн¤ емоц≥йна ст≥йк≥сть, швидка зм≥на настрою, почутт¤ колектив≥зму, товаришуванн¤ ≥ проекц≥¤ на ≥нших;

2) астен≥к - шизотим≥к - людина малоконтактна з оточуючим, недостатньо реал≥стична, часто самовдоволена;

3) атлет - ≥ксотим≥к -м≥цна, к≥стл¤ва людина ≥з спок≥йним характером, однак схильна р≥зко "спалахувати".

Ўелдон, представник ф≥зичноњ типолог≥њ особистост≥, враховуючи три шари кл≥тин ембр≥она, з ¤ких в процес≥ дозр≥ванн¤ орган≥зму людини дом≥нуЇ той чи ≥нший, розр≥зн¤Ї три основних типи людей.

1) ≈ндоморфний тип - маЇ великий жив≥т, розвинут≥ внутр≥шн≥ органи, слабк≥ ≥ коротк≥ к≥нц≥вки. як правило, це лаг≥дна, чуйна та комун≥кативна людина.

2) ≈ктоморфний тип - худий, високий, з дуже розвинутою нервовою системою. Ћюдина загальмована та ≥нтровертна, схильна до самотност≥ та розумовоњ д≥¤льност≥.

3) ћезоморфний тип - з потужним складом т≥ла, особливо грудей, розвинутими к≥нц≥вками, широкими долон¤ми ≥ стопами. Ќеспок≥йна ≥ агресивна людина, сильна, схильна до ризику.

“ого ж напр¤му, але трохи з ≥нших засад французький учений —≥го зробив спробу под≥лити вс≥х людей на запропонован≥ ним чотири групи залежно в≥д розвитку р≥зних систем орган≥в. «г≥дно з ц≥Їю класиф≥кац≥Їю ≥снують так≥ типи людей: дихальний, травний, мозковий, м'¤зовий. ƒл¤ кожного з них характерними Ї св≥й т≥лесний склад, м≥м≥ка, характер ≥ своњ хвороби.

Ћюди дихального типу мають великий н≥с, дещо розширен≥ вилиц≥, довгу шию, широк≥ плеч≥, њх грудна кл≥тка подовжена ≥ сплющена. ” таких людей м≥м≥ка зосереджена у середн≥й частин≥ обличч¤. ¬они переважно похмур≥, стриман≥, енерг≥йн≥, схильн≥ до хвороб легень.

ћ'¤зовий тип - це люди з класичними пропорц≥¤ми, гармон≥йн≥.

“ип травний - це здеб≥льшого самовдоволений флегматик, у ¤кого товст≥ губи ≥ нижн¤ частина обличч¤ вища ≥ ширша за верхню.

ћозковий тип Ч люди з високим чолом, розширеною вгор≥ головою. ћ≥м≥ка у них зосереджена навколо очей. ¬важають, що це основн≥ постачальники видатних особистостей, але й кандидати в ≥стерики ≥ неврастен≥ки.

ќднак чистих тип≥в у д≥йсност≥ дуже мало, а њх комб≥нац≥њ наст≥льки р≥зноман≥тн≥, що класиф≥кац≥¤ —≥го, по сут≥, ви¤вилась малопридатною.

”же давно медикам в≥дом≥ два протилежних вар≥анти б≥олог≥чноњ орган≥зац≥њ людини, що Ї н≥би пол¤рними в≥дхиленн¤ми в≥д звичайного середнього типу, њх називають астен≥ками ≥ г≥перстен≥ками (в≥д. грецьк. Stenos - сила).

“иповий астен≥к при найкращому апетит≥ ≥ харчуванн≥ дуже р≥дко нагромаджуЇ зайвий жир, у нього "все згор¤Ї". “ак≥ люди, зазвичай, мають довг≥ к≥нц≥вки ≥ шию.

√≥перстен≥к Ч м≥цна, квадратно-округла, мускульно-гладка людина, схильна до облис≥нн¤.

“еор≥¤ психоморфолог≥чного локал≥зац≥он≥зму псих≥чн≥ властивост≥ особистост≥ сп≥вв≥дносила з конституц≥йними особливост¤ми будови мозку. “ак, кожна псих≥чна функц≥¤, рухи, чутлив≥сть регламентувались вузькою д≥л¤нкою мозковоњ структури.

ѕри цьому надм≥рно б≥олог≥зувались соц≥альн≥ ¤вища, зокрема, властивост≥ особистост≥. Ќе заперечуючи де¤кого взаЇмозв'¤зку м≥ж будовою т≥ла та особливост¤ми повед≥нки людини, навр¤д чи можна це повн≥стю абсолютизувати.

Ќа фактах, вз¤тих з великоњ кл≥н≥чноњ практики, «≥гмунд ‘рейд простежив складн≥сть ≥ багатопланов≥сть структури особистост≥, значенн¤ в њњ ≥стор≥њ внутр≥шн≥х конфл≥кт≥в ≥ криз, насл≥дк≥в незадоволених бажань.

ћетод самоанал≥зу маЇ значенн¤ при вивченн≥ псих≥чних стан≥в, але не завжди Ї ефективним п≥д час досл≥дженн¤ особистост≥ в ц≥лому, оск≥льки ≥гноруЇтьс¤ роль соц≥альних умов, що значною м≥рою визначають формуванн¤ особистост≥.

1

Ќазва: ѕон¤тт¤ про формуванн¤ особистост≥, значенн¤ цього процесу дл¤ сусп≥льного житт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1253 прочитано)