ѕсихолог≥¤ > “рен≥нг ¤к психопроф≥лактичний метод

4. Ђќбраз групиї. ¬едучий пропонуЇ груп≥ лист ватману ≥ кольоров≥ крейди.  ожен учасник зображуЇ на цьому лист≥ де¤кий предмет, образ, що символ≥зуЇ дл¤ нього в даний момент групу. «а один раз можна намалювати т≥льки один образ, але п≥дходити до листу можна к≥лька раз≥в. ѕитанн¤ задавати недоц≥льно. ѕо зак≥нченн≥ малюванн¤ можна т≥льки обм≥н¤тис¤ почутт¤ми.

Ќа цьому процедура знайомства може бути довершена.

” ситуац≥њ, коли учасники групи знайом≥ один з одним, задача д≥знаванн¤ ≥ запам'¤товуванн¤ ≥мен коштуЇ т≥льки перед ведучим. ” цьому випадку не варто в≥шати таблички з ≥менами. Ќехай ведучий спираЇтьс¤ на свою профес≥йну пам'¤ть. ” допомогу п≥д час першого кола в≥н може використовувати технолог≥ю Ђсн≥жноњ грудкиї. ¬едучий повинний сказати учасникам, що ≥нод≥ чиЇсь ≥м'¤ вил≥таЇ з голови, тому в≥н буде перепитувати. ¬с¤ ≥нша процедура знайомства та ж.

” випадку, коли ус≥ один з одним знайом≥, задачами цього етапу стають самопред'¤вленн¤ ≥ взаЇмоп≥дтримка. ѕерше коло можна обмежити питанн¤ми про чеканн¤, побоюванн¤ й актуальний стан. ѕ≥сл¤ цього провести вправа на самопред'¤вленн¤ типу Ђƒев≥з на футболц≥ї, Ђ√ербї, у ¤кому кожен учасник позначить себе в ситуац≥њ трен≥нгу: Ђќт ¤ ¤кий заразї. «авершити процедуру можна вправами на групове з≥мкненн¤.

ѕ≥сл¤ етапу Ђ«найомствої лог≥чне ≥ природно ввод¤тьс¤ правила роботи, що залишилис¤, групи.

—труктура терн≥нга

”часть у трен≥нгу може бути т≥льки добров≥льним. якщо перенести ц¤ теза на роботу в осв≥тн≥й установ≥, то не може бути ѕ“, що коштуЇ в с≥тц≥ навчальних зан¤ть чи п≥дл≥тк≥в Ї обов'¤зковим методичним заходом дл¤ педагога. ” розклад≥ може бути урок по психолог≥њ з використанн¤м елемент≥в рольовоњ гри, з в≥дпрацьовуванн¤м навичок. ”читель може бути примушений адм≥н≥страц≥Їю до в≥дв≥дуванн¤ сем≥нару по психолог≥њ (скажемо, по тем≥ Ђ≈фективне сп≥лкуванн¤ї). јле не можна примушувати людини вступати в сп≥лкуванн¤ з ≥ншими людьми, давати зворотний зв'¤зок, розвивати в соб≥ визначен≥ навички ≥ зд≥бност≥. ÷е неможливо з етичноњ точки зору, це неефективно, ≥, зрештою, це може бути небезпечно дл¤ його псих≥чного здоров'¤.

јле нав≥ть люди, ¤к≥ в≥дгукнулис¤ на запрошенн¤ психолога вз¤ти участь у трен≥нгу, повинн≥ заздалег≥дь одержати усю необх≥дну ≥нформац≥ю, дл¤ того щоб прийн¤ти р≥шенн¤ усв≥домлено. ƒобре провести з кожним попередню бес≥ду, розпов≥вши про зм≥ст ≥ форми трен≥нговоњ роботи, про необх≥дн≥сть займати активну позиц≥ю, в≥дкривати ≥ншим учасникам св≥й внутр≥шн≥й св≥т, переживанн¤, думки, м≥н¤тис¤, привласнюючи новий досв≥д. ѕотр≥бно чи це людин≥? „и готовий в≥н до цьому?

ќкремого обговоренн¤ заслуговуЇ ситуац≥¤, не така вуж ≥ р≥дка, коли р≥шенн¤ про проведенн¤ трен≥нгу в колектив≥ приймаЇ кер≥вник, а р¤дов≥ сп≥вроб≥тники запрошуютьс¤ в примусовому пор¤дку. Ќеобх≥дно в≥дразу поставити в попул¤рн≥сть кер≥вника (ще до початку роботи) ≥ вс≥х учасник≥в (вже в ход≥ знайомства), що вони можуть залишити групу в будь-¤кий момент. ќднак запропонуЇте њм почекати з р≥шенн¤м ≥ хоча б у перший день включитис¤ в роботу ц≥лком. ”становка ведучого може не спрацювати в тому випадку, ¤кщо п≥длегл≥ добре знають свого кер≥вника ≥ передбачають можлив≥ санкц≥њ, що п≥дуть за њхн≥м в≥дходом.

«овс≥м мало вибору залишаЇтьс¤ в учасник≥в на вињзних трен≥нгах. ” цьому випадку робота групи повинна будуватис¤ особливим образом: з дуже довгим роз≥гр≥вом, тривалим пер≥одом позитивного п≥дкр≥пленн¤, перевагою техн≥к на взаЇмоп≥дтримку. ƒуже акуратно повинн≥ будуватис¤ обговоренн¤, дл¤ того щоб люди, не готов≥ до серйозноњ роботи, почували себе захищеними.

—в≥й задум

” ¬.ћ. –оз≥на в книз≥ Ђѕсихолог≥¤: теор≥¤ ≥ практикаї Ї така симпатична ≥ нетрив≥альна класиф≥кац≥¤ метод≥в психолог≥њ, по ¤к≥й вони под≥л¤ютьс¤ на методи вивченн¤, життЇви¤вленн¤ ≥ життЇзадуманост≥.

«а життЇзадумуючими методами завжди коштуЇ де¤ка модель людськоњ особистост≥, в≥дносини ≥ самов≥дносини, що транслюЇтьс¤ психологом кл≥Їнту ≥ перетворить внутр≥шн≥й св≥т останнього. ” глобальному аспект≥ до таких метод≥в в≥днос¤тьс¤, наприклад, психоанал≥з ≥ гуман≥стична психолог≥¤ (природно, що њхньоњ модел≥ в≥дносини й особистост≥ кардинально в≥др≥зн¤ютьс¤). ƒо них в≥дноситьс¤ ≥ соц≥ально-психолог≥чний трен≥нг (ѕ“).

„ому тренер вибираЇ дл¤ в≥дпрацьовуванн¤ саме ц≥ теми ≥ використовуЇ саме ц≥ вправи? «вичайно, у р¤д≥ випадк≥в просто тому, що в нього т≥льки одна методичка з двома дес¤тками вправ. јле ¤кщо тренер реал≥зуЇ профес≥йний, грамотний п≥дх≥д, то за ус≥м, що в≥н робить, коштуЇ життЇзадумуюча концепц≥¤. ¬≥н передаЇ учасникам трен≥нгу де¤кий близький йому погл¤д на людськ≥ в≥дносини, формуЇ в них визначений п≥дх≥д до њх побудови, оц≥нц≥.

¬ажлив≥ кроки

«араз ми розгл¤немо структуру трен≥нгу сп≥лкуванн¤, побудованого на гуман≥стичному погл¤д≥ на людськ≥ в≥дносини. ” цьому трен≥нгу замишл¤Їтьс¤ св≥т, в основ≥ ¤кого лежить здатн≥сть до в≥дкритого, дов≥рчого контакту, до поваги своЇњ ≥ чужоњ точки зору, до протисто¤нн¤ р≥зним формам ман≥пулюванн¤. ћожна було б довго говорити на ц≥ теми, однак представл¤Їтьс¤, що допитливий читач ≥ так зрозум≥Ї ц≥нн≥сну основу пропонованоњ схеми ѕ“ ≥ сп≥вв≥днесе њњ з власними настро¤ми ≥ представленн¤ми.

ѕерший крок Ч усв≥домленн¤ т≥Їњ ≥дењ людських в≥дносин, що тренер бажаЇ зд≥йснити у своњй робот≥.

ƒругий крок Ч виб≥р загальноњ лог≥ки трен≥нгового процесу. ѕропонована схема виходить з наступного представленн¤ про фази комун≥кац≥њ: установленн¤ контакту, зм≥стовний обм≥н (≥нформац≥Їю, почутт¤ми, зм≥стами), завершенн¤ контакту. ¬≥дпов≥дно до них ≥ будуЇтьс¤ робота ѕ“-групи.

“рет≥й крок Ч п≥дб≥р тим дл¤ в≥дпрацьовуванн¤. ѓх досить багато, але ус≥ вони добре знайом≥ психологам. ѕерел≥чимо њх.

1. ”становленн¤ контакту з партнером на вербальному ≥ невербальному р≥вн≥, вих≥д

з контакту.

2. ¬заЇмоп≥дтримка ≥ зворотний зв'¤зок.

3. ¬ираженн¤ ≥ розум≥нн¤ почутт≥в у процес≥ сп≥лкуванн¤.

4. ћ≥жособист≥сн≥ позиц≥њ в сп≥лкуванн≥.

5. Ќормативний ≥ ц≥нн≥сний розвиток групи (групова динам≥ка).

6. јктивне слуханн¤ ≥ я-пов≥домленн¤.

7. —п≥льне прийн¤тт¤ р≥шень, переговори ≥ конфл≥кти.

8. ѕереконуюче поводженн¤, навички аргументуванн¤ своЇњ позиц≥њ.

—п≥вв≥днесемо т≥ теми, що нам здаютьс¤ обов'¤зковими дл¤ в≥дпрацьовуванн¤ на трен≥нгу, з фазами контакту. ” такий спос≥б ми визначимо м≥сце кожноњ теми в ход≥ тренингового процесу (див. табл.).

—к≥льки ≥ ¤к часто

ќптимальний обс¤г ѕ“ в академ≥чних годинник Ч в≥д 24 до 40. ќптимальна тривал≥сть робочого дн¤ Ч в≥д 8 до 10 академ≥чних годин (6 годин у самому крайньому випадку). «розум≥ло, що це може бути реал≥зовано т≥льки за умови, що зан¤тт¤ проход¤ть у спец≥ально в≥дведен≥ дн≥, б≥льше н≥чим дл¤ учасник≥в не зайн¤т≥ Ч кан≥кули, вих≥дн≥, зв≥льнен≥ в≥д ≥ншоњ роботи.

якщо чесно, то на м≥й погл¤д т≥льки в так≥ дн≥ ≥ варто проводити трен≥нгов≥ зан¤тт¤. ”с≥ ц≥ сполученн¤ з уроками, робочими справами зовс≥м неефективн≥. “им б≥льше що зан¤тт¤, що триваЇ менш 4 годин, узагал≥ не маЇ до трен≥нгу серйозного в≥дношенн¤. “ак, Ђпоруч проходилої, ≥люстрац≥¤. јктивне навчанн¤ припускаЇ зануренн¤ в трен≥нгову реальн≥сть, проживанн¤ повноц≥нного досв≥ду, у которий не п≥деш от так, за к≥лька хвилин, ≥ з ¤кий не вискочиш на мить, щоб подзвонити чи дати домашнЇ завданн¤.

¬ищесказане не означаЇ, що не можна проводити невелик≥ практичн≥ сем≥нари, зан¤тт¤ з елементами груповоњ роботи, коротенькими ≥грами, вправами. «вичайно, можна. јле це не ѕ“ ≥ його навчальними можливост¤ми ≥ резервами не волод≥Ї.

ўе одне питанн¤: ¤к часто зустр≥чаЇтьс¤ група? якщо зан¤тт¤ коротк≥ (4Ц5 годин), то бажано щодн¤ чи к≥лька раз≥в у тиждень. якщо зан¤тт¤ довг≥, 10-вартов≥, можна зустр≥чатис¤ раз у тиждень, хоча перш≥ два зан¤тт¤ бажано провести п≥др¤д. —права в т≥м, що ¤кщо тренер в≥дпускаЇ групу на тиждень, в≥н зобов'¤заний Ђзакритиї своњх учасник≥в, в≥дпустити њх ≥з загальним позитивним почутт¤м, щоб вони могли нормально працювати ≥ жити, згадуючи про трен≥нг т≥льки за бажанн¤м, а не в силу актуальноњ, не вир≥шеноњ там проблеми. ј це не завжди добре. ѕрацюючи два дн≥ п≥др¤д, тренер маЇ можлив≥сть розпустити ввечер≥ групу в незавершеному стан≥. Ќавр¤д чи н≥ч буде доброњ дл¤ вс≥х учасник≥в, але дл¤ росту, групового й особист≥сного, це може бути надзвичайно корисно.

јле, повернемос¤ до тем. ћи бачимо, що Ї теми Ђодноразов≥ї ≥ ¤к би Ђрозлит≥ї по всьому трен≥нговому процес≥. ѕ≥дх≥д до њхнього в≥дпрацьовуванн¤ зовс≥м р≥зний.

“еми, що зустр≥чаютьс¤ один раз, в≥дпрацьовуютьс¤ ¤к ц≥л≥сний зак≥нчений Ђшматокї по визначеному сценар≥њ.

“еми другого типу (зворотний зв'¤зок, п≥дтримка, взаЇморозум≥нн¤) проход¤ть кр≥зь ус≥ фази контакту, поступово зм≥нюючись, ускладнюючи. ѓхнЇ в≥дпрацьовуванн¤ ≥стотно залежить в≥д потреб групи, р≥вн¤ зр≥лост≥ учасник≥в.

™ ще одна особлива тема Ч розвиток трен≥нговоњ групи, п≥дтримка ≥ формуванн¤ груповоњ динам≥ки. ” трен≥нгу сп≥лкуванн¤ ц¤ задача не вид≥л¤Їтьс¤ ¤к особлива, тому що робота на групову динам≥ку не завжди сум≥сна з в≥дпрацьовуванн¤м навичок сп≥лкуванн¤. ” ѕ“-групах тренер керуЇ динам≥кою розвитку групи, стимулюЇ т≥ процеси, що спри¤ють освоЇнню навичок ефективноњ комун≥кац≥њ (наприклад, нормоформуванн¤). ” р¤д≥ випадк≥в ведучий регулюЇ ≥ контролюЇ т≥ динам≥чн≥ процеси, що ведуть групу уб≥к в≥д основноњ мети. ÷≥й складн≥й проблем≥ ми обов'¤зково присв¤тимо окрему розмову.

1	2	3

Ќазва: “рен≥нг ¤к психопроф≥лактичний метод
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2041 прочитано)