–еклама > ≤стор≥¤ походженн¤ реклами

” XI Ч XII ст. набула великого поширенн¤ знакова система у ви≠гл¤д≥ геральдики, початки ¤коњЧ у первинних тотемах ≥ знаках вла≠сност≥. ѕродуктом ц≥Їњ системи були лицарськ≥ герби, ¤к≥ ув≥нчували портали родових замк≥в, красувались на щитах, шлемах, ефесах шпаг, полкових прапорах. ƒ≥¤ла також торгова й цехова геральдика, геральдика окремих м≥ст ≥ крањн. —пец≥ально маркувалас¤ продукц≥¤ камен¤р≥в, збро¤р≥в, гончар≥в, чинбар≥в, виготовлювач≥в паперу тощо. «нак цеховоњ г≥льд≥њ був гарантом ¤кост≥ й мав рекламний характер.

” XIV Ч XV ст. набули поширенн¤ сигнатури, ¤кими користувались майстерн≥ художник≥в. —початку сигнатури складались ≥з комб≥нац≥њ монограми ≥ знака. «нак в≥д≥гравав роль марки майстерн≥, амонограма належала художнику.

” той самий пер≥од з'¤вились перш≥ ексл≥бриси, тобто знаки б≥бл≥оф≥льськоњ власност≥, а також гравюри, тобто малюнки, вир≥зьблен≥ на дерев≥ або камен≥, з ¤ких пот≥м можна було надрукувати к≥лькадес¤т прим≥рник≥в на окремих аркушах.

”сп≥шний розвиток реклами потребував промислового вироб≠ництва паперу (з 1320 р. у Ќ≥меччин≥) ≥ друкарського обладнанн¤ (середина XV ст.).

 р≥м того, в цей пер≥од виникають так≥ нос≥њ реклами:

Х летючки, що Ї пр¤мими попередниками сучасних лист≥вок, ¤к≥ використовуютьс¤ ¤к у пол≥тичних, так ≥ в торгово-рекламних ц≥л¤х;

Х аф≥ш≥ р≥зних видовищ (коротке рукописне пов≥домленн¤, ¤ке вив≥дувалось переважно на поштах ≥ зањздах, з перел≥ком номер≥в та њх виконавц≥в);

Х каталоги виданих книг ≥з зазначенн¤м ц≥н;

Х анотац≥њЧ важливий жанр книготорговоњ реклами;

Х видавнич≥ проспекти;

Х заголовки, ¤к≥ коротко переказують зм≥ст книги.

¬ажливою под≥Їю в розвитку реклами Ї створенн¤ 1530 року у ¬енец≥њ ≥нформац≥йного бюро, метою ¤кого було збирати пол≥тичну й торговельну ≥нформац≥ю (в≥домост≥ про прибутт¤ та в≥дплитт¤ морських суден, ц≥ни на товари, безпеку дор≥г тощо) ≥ продавати њњ за≥нтересованим особам. ѕоступово так≥ ≥нститути масовоњ ≥нфор≠мац≥њ створюютьс¤ ≥ в ≥нших Ївропейських м≥стах.

ўе одним нововведенн¤м у цей пер≥од була по¤ва нових профес≥≠онал≥в: у јнгл≥њ Ч ньюзмен≥в, у ‘ранц≥њ Ч нувел≥ст≥в, в ≤тал≥њ Ч новелант≥в, тобто збирач≥в та рознощик≥в новин, ¤к≥ мали пост≥йн≥ м≥сц¤ зустр≥чей, над≥йн≥ джерела ≥нформац≥њ у р≥зних верствах населенн¤.

Ќаприк≥нц≥ XV ст. у «ах≥дн≥й ™вроп≥ створюютьс¤ друкарськ≥ п≥дприЇмства, а пот≥м у XVI ст. формуЇтьс¤ ринок друкованих ви≠дань ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ конкуренц≥¤ в ц≥й сфер≥, що привело до виник≠ненн¤ ще одного рекламного нос≥¤ Ч видавничоњ марки ≥ реклами книжковоњ продукц≥њ.

Ќарешт≥, 30 травн¤ 1631 року вийшла перша французька щоти≠жнева газета п≥д назвою ЂGazettї, в ¤к≥й друкувались оф≥ц≥йн≥ дер≠жавн≥ новини ≥ р≥зноман≥тна м≥жнародна ≥нформац≥¤.

¬ јнгл≥њ таке виданн¤ з'¤вилос¤ 1622 року, а в Ѕельг≥њЧ ще ра≠н≥ше, 1619 року.

” 60-т≥ роки XVII ст. в јнгл≥њ виникають перш≥ рекламн≥ агенц≥њ, п≥зн≥ше вони поширювалис¤ скр≥зь у «ах≥дн≥й ™вроп≥.

Ѕурхливий розвиток реклами, њњ техн≥чних засоб≥в ≥ нос≥њв дали можлив≥сть англ≥йському вченому докторов≥ —.ƒжонсону у 1760 роц≥ написати: Ђ–екламний б≥знес Ї зараз таким близьким до вивершенн¤, що дуже важко вказати ¤к≥сь шл¤хи дл¤ його пол≥пшенн¤ї.

 р≥м того, в цей пер≥од в≥дбулось суворе правове регламентуванн¤ рекламноњ д≥¤льност≥. ” 1752 p. англ≥йський парламент прийн¤в закон, ¤кий визначав, що предметом об'¤в ≥ публ≥чних звернень мають бути т≥льки над≥йн≥ реч≥ Ч в≥д товар≥в до репутац≥њ ф≥рм або особистостей.

ќсобливо ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ рекламний б≥знес у ’’ ст. ќч≥куЇтьс¤, що до к≥нц¤ XX ст. витрати на рекламуванн¤ товар≥в, послуг, орган≥зац≥йних одиниць тощо становитимуть майже 1 трлн. дол. —Ўј. –еклама стала мистецтвом, виокремилась у самос≥йну галузь, де знайшли соб≥ робоч≥ м≥сц¤ дес¤тки м≥льйон≥в людей. –е≠кламний б≥знес Ї джерелом м≥ль¤рдних прибутк≥в.  оли в економ≥чно розвинутих крањнах четвертою владою називають пресу, то п'¤тою Ч рекламу. ¬она формуЇ св≥тосприйманн¤ ≥ впливаЇ на псих≥ку. ¬она стала частиною громадськоњ думки, визначаючи св≥≠дом≥сть людини так само, ¤к визначаЇ њњ батьк≥вський д≥м, школа тощо. ¬она стала дуже впливовою ≥ справд≥ д≥йовою. Ћюдина по≠чала вимагати в≥д житт¤ такого самого бурхливого темпу, ¤кий вона знаходить у реклам≥.

–еклама змусила пов≥рити, що той, хто створюЇ ц≥каву рекламу, той ≥ виготовл¤Ї ¤к≥сн≥ товари. ¬она заслуговуЇ на визнанн¤ з боку читач≥в газет, тому що 80 % вартост≥ газети покриваЇ реклама, а т≥льки 20 % сплачують читач≥. ќднак найважлив≥шим Ї те, що рек≠лама Ч це Їдиний елемент маркетингу, ¤кий починаЇтьс¤ з нама≠ганн¤ зрозум≥ти споживача ≥ задовольнити його ≥нтереси.

” XX ст. споживачами реклами ¤к послуги стали домогосподар≠ки, л≥кар≥, державн≥ службовц≥, продавц≥, п≥дприЇмства (промислов≥, оптовоњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥), державн≥ та некомерц≥йн≥ установи й орган≥зац≥њ. ”се це породило по¤ву найр≥зноман≥тн≥ших вид≥в рек≠лами, включаючи рекламу в масштаб≥ крањни, м≥сцеву, споживацьку, промислову, рекламу послуг (побутових, юридичних, банк≥вських тощо), зр≥вн¤льну, сп≥льну (торгово-промислову), пропагандистсь≠ку, зустр≥чну тощо. “ака спец≥ал≥зац≥¤ даЇ змогу кожному знайти своЇ джерело ≥нформац≥њ, скоротити час на його пошуки. “им самим п≥двищуЇтьс¤ ефективн≥сть використанн¤ часу споживача, бо Ђчас Ч це грош≥ї.

ƒл¤ того щоб зрозум≥ти споживача, д≥знатись про його запити ≥ потреби, а пот≥м задовольнити њх, у XX ст. було створено нову га≠лузь д≥¤льност≥ Ч рекламне досл≥дженн¤ ринку.

ƒе¤к≥ досл≥дн≥ компан≥њ в економ≥чно розвинутих крањнах спец≥≠ал≥зуютьс¤ на анал≥з≥ ефективност≥ реклами, њњ впливу на в≥дпов≥дну аудитор≥ю ≥ надають замовникам ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ усп≥ш≠ного проведенн¤ рекламних кампан≥й. ≤нш≥ займаютьс¤ анал≥зом те≠ле-, рад≥о-, друкованоњ реклами й визначенн¤м ц≥льових груп читач≥в (гл¤дач≥в, слухач≥в). ¬иконуютьс¤ також послуги з плануванн¤ ви≠користанн¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, анал≥зу тираж≥в газет, жур≠нал≥в, галузевих ≥ комерц≥йних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

Ќову форму анал≥зу ринку, ¤кий базуЇтьс¤ на проведенн≥ виб≥р≠кових вим≥рювань, використовують у —Ўј досл≥дн≥ об'Їднанн¤ п≥д назвою Ђ≤нформац≥йн≥ послугиї. ÷≥ об'Їднанн¤ анал≥зують повед≥н≠ку покупц≥в, застосовуючи сучасну обчислювальну техн≥ку, ≥ дають рекомендац≥њ ф≥рмам ≥ орган≥зац≥¤м дл¤ розробки ними стратег≥њ по≠вед≥нки на ринках збуту.

—аме вимоги ≥нформац≥њ й реклами привели у XX ст. до значних зм≥н у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

” 1922 р. новим засобом реклами стало рад≥о. “ридц¤т≥-сороков≥ були Ђзолотими рокамиї рад≥о. ¬ економ≥чно розвинутих крањнах рад≥о багато рок≥в тримало увагу м≥льйон≥в слухач≥в, транслюючи рекламн≥ оголошенн¤.

« по¤вою телебаченн¤ (перед другою св≥товою в≥йною) рад≥о в≥≠д≥йшло на другий план. јле в ш≥стдес¤тих роках воно знову знайш≠ло своЇ м≥сце, ставши джерелом передач≥ ≥нформац≥њ дл¤ тих, хто знаходитьс¤ поза домом. Ќове житт¤ рад≥о забезпечувалось уведен≠н¤м р≥зних новинок: рад≥ошоу, програми новин з≥ скритою формою реклами, музичн≥ програми Ђхард-рокї з рекламою дл¤ молод≥ ≥ лю≠дей середнього в≥ку, спец≥ал≥зац≥¤ рад≥останц≥й на обслуговуванн≥ конкретних груп населенн¤. «розум≥ло, що все це було б неможли≠вим без винайденн¤ транзистор≥в, ¤к≥ зменшили рад≥оприймач≥ до розм≥р≥в пачки сигарет ≥ дали змогу люд¤м носити њх у кишен≥. ¬≥д≠так рад≥о стало чудовим засобом передач≥ ≥нформац≥њ на м≥сцевому р≥вн≥ ≥ локальн≥ рекламн≥ ф≥рми справд≥ в≥ддають на рад≥о, за дани≠ми американських спец≥ал≥ст≥в, понад 60 % своЇњ реклами.

« 1948 р. починаЇтьс¤ ера реклами на телебаченн≥. ѕо¤ва ка≠бельного телебаченн¤, платних телев≥з≥йних програм ≥ в≥деозапис≥в об≥ц¤Ї тривале житт¤ реклами на телебаченн≥. «'¤вилас¤ можлив≥сть робити рекламн≥ передач≥ за ≥нтересами. Ќин≥ гл¤дач≥ вже не звер≠тають уваги на рекламн≥ вставки загального характеру. ѓх може за≠ц≥кавити т≥льки ≥н4юрмативна, розважальна або необх≥дна побуто≠ва реклама. ўоб вплинути на гл¤дача сьогодн≥, треба мати зовс≥м ≥нш≥ п≥дходи до тестуванн¤ реклами. ќч≥куютьс¤ нов≥ в≥дкритт¤ в супутниковому зв'¤зку, що дасть ун≥кальну перспективу опанува≠ти св≥тову аудитор≥ю з використанн¤м сучасних техн≥чних засоб≥в типу Internet.

–еклама покликала до своњх лав найталановит≥ших людей, висо≠кокласних профес≥онал≥в, творц≥в власних ориг≥нальних стил≥в. ¬о≠на стала частиною культури сусп≥льства. –еклама впливаЇ на к≥но, л≥тературу ≥ театр.  ≥нець-к≥нцем, саме реклама творить ментал≥тет крањни. ѕ≥д впливом реклами зм≥нюютьс¤ характери людей, њхн≥ ба≠жанн¤, њхнЇ мисленн¤, прискорюЇтьс¤ темп житт¤ всього сусп≥льства.

–≥зн≥ групи населенн¤ обм≥нюютьс¤ результатами своЇњ прац≥ за допомогою реклами. ¬они н≥би ведуть м≥ж собою переговори обра≠зами, символами, стил¤ми, ¤к≥ не мають, на перший погл¤д, сувороњ лог≥ки та системност≥, але впроваджують у св≥дом≥сть ≥ п≥дсв≥до≠м≥сть свою власну (на жаль, част≥ше за все неправдиву) картину житт¤. ” —Ўј вже зараз реклама Ї нев≥д'Їмним елементом Ђамери≠канського стилю житт¤ї, що п≥дтримуЇтьс¤ величезним науково-техн≥чним ≥ виробничним потенц≥алом. ÷е вже породжуЇ невдово≠ленн¤ найб≥льш далекогл¤дноњ частини американського сусп≥льства, ¤ка розум≥Ї, що справжн≥ людськ≥ ц≥нност≥ вим≥рюютьс¤ не т≥льки рахунком у банку, престижним авто й розк≥шним будинком. јле ¤к би там не було, реклама спри¤Ї створенню певного р≥вн¤ житт¤, ¤кого намагаютьс¤ дос¤гти. ÷е теж здобуток стол≥тнього рекламно≠го б≥знесу в —Ўј. –еклама в —Ўј Ч щось на зразок Ђв≥зуального пов≥тр¤ї, ¤ким дихають пост≥йно, не пом≥чаючи його. јле будь-¤к≥ зм≥ни в реклам≥ негайно впливають на њњ споживач≥в.

1	2	3

Ќазва: ≤стор≥¤ походженн¤ реклами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1960 прочитано)