–еклама > ќсобливост≥ реклами на м≥сц≥ продажу послуг

ќсобливост≥ реклами на м≥сц≥ продажу послуг

ѕослугами називають будь-¤ку корисну д≥¤льн≥сть, що њњ одна сторона може запропонувати ≥нш≥й. ÷¤ д≥¤льн≥сть спр¤≠мовуЇтьс¤ на обслуговуванн¤ окремоњ людини, групи людей чи орган≥зац≥йних структур. ƒо послуг належать так≥ види д≥¤ль≠ност≥, ¤к буд≥вельна, транспортна, юридична, страхова, кон≠сультац≥йна, осв≥т¤нська, медична тощо. ¬ економ≥чно розви≠нутих крањнах б≥льш≥сть найманих прац≥вник≥в працюЇ у сфер≥ послуг ≥ т≥льки «ќЧ40% Ч у сфер≥ виробництва. “аке значен≠н¤ послуг потребуЇ ≥ в≥дпов≥дного р≥вн¤ презентац≥њ њх у засо≠бах ≥нформац≥њ. ћетою рекламних звернень, що стосуютьс¤ послуг, Ї поширенн¤ ≥нформац≥њ про види послуг, пропонуван≠н¤ нових, залученн¤ потенц≥йних кл≥Їнт≥в до п≥дприЇмств, ¤к≥ надають послуги, зб≥льшенн¤ попиту на окрем≥ спец≥ал≥зован≥ послуги тощо.

Ѕ≥льш≥сть ≥з тих послуг, що надаютьс¤ в ”крањн≥ нин≥, ≥снуЇ вже досить тривалий час, ≥ рекламувалас¤ ще за рад¤нських час≥в. ” 60-х pp. було створено систему рекламних об'Їднань з вироб≠ничими комб≥натами в кожному обласному центр≥: у ћ≥н≥стерст≠в≥ торг≥вл≥ Ч Ђ“оргрекламуї ≥ ”крањнське рекламне агенство, у ћ≥н≥стерств≥ побутового обслуговуванн¤ Ч Ђѕобутрекламуї, в ”коопсп≥лц≥ Ч Ђ оопрекламуї. ѕрацювали виробнич≥ комб≥нати художн≥х фонд≥в, творчих сп≥лок Ч художник≥в, к≥нематограф≥с≠т≥в театральних д≥¤ч≥в, композитор≥в, дизайнер≥в, реставрац≥йн≥ майстерн≥ ƒержбуду. ѕри  ом≥тет≥ по прес≥ працювали спец≥ал≥≠зоване видавництво Ђ–екламаї, фабрика друкованоњ реклами, при ћ≥н≥стерств≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ч Ђ«овн≥шторгвидавї. ѕослу≠гами цих орган≥зац≥й користувались ресторани, кафе, магазини, будинки культури, клуби, ательЇ, перукарн≥, будинки побуту тощо виготовл¤лись в≥трини, вив≥ски, спец≥альн≥ стенди, рекламн≥ ” тановки. ¬ипускались рекламн≥ газети, буклети, проспекти, вказати, щити тощо.

јле в 90-х pp. з'¤вились нов≥ види послуг, ¤ким ран≥ше або зовс≥м не прид≥л¤лос¤ уваги (н≥би њх ≥ не ≥снувало), або так≥, котр≥ щойно почали розвиватис¤.

ƒо таких послуг належать банк≥вськ≥ (вони були ≥ ран≥ше, але, кр≥м Ђќщадбанкуї, не обслуговували приватних ос≥б) та б≥ржов≥ (це зовс≥м новий дл¤ ”крањни вид д≥¤льност≥) послуги.

ќсобливост≥ рекламуванн¤ банк≥вських та б≥ржових послуг визначаютьс¤ тими специф≥чними рисами, ¤к≥ властив≥ сучасним банк≥вським та б≥ржовим операц≥¤м. Ѕанки, б≥рж≥ та аукц≥они Ї специф≥чними торговими орган≥зац≥¤ми, тому що вони продають особливий товар ≥ особливим способом.

Ѕанки торгують грошима. —учасний банк≥вський маркетинг Ч це не т≥льки розв'¤занн¤ в≥дносно пасивного завданн¤ виконанн¤ вимог кл≥Їнтури. ÷е також формуванн¤ та стимулюванн¤ цих вимог. ўоб виконати це завданн¤, банк повинен тримати т≥сний взаЇмозв'¤зок з≥ своњми кл≥Їнтами (фактичними та потенц≥йними) за допомогою р≥зного роду рекламних заход≥в. —ередовище, що в ньому функц≥онуЇ будь-¤кий (великий чи малий) банк, насичене р≥зними зв'¤зками, взаЇмостосунками не т≥льки з кл≥Їнтами, а й з ≥ншими банками, Ќац≥ональним банком, р≥зними ф≥нансовими та контролюючими установами. —истему банк≥вських маркетинго≠вих комун≥кац≥й ≥ призначено дл¤ того, щоб пост≥йно вдоскона≠лювати ц≥ взаЇмостосунки зг≥дно з≥ зм≥нами у зовн≥шньому та внутр≥шньому середовищ≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ¬она охоплюЇ комплекс маркетингових заход≥в впливу на грошовий ринок, у т≥м числ≥ розвиток пабл≥к рилейшнз, рекламу, численн≥ заходи стимулюванн¤ продажу банк≥вських послуг, ф≥рмовий стиль, участь у виставках тощо.

–еклама банк≥вських послуг Ч це зас≥б ≥нформуванн¤ про банк та послуги, ¤к≥ в≥н надаЇ, комерц≥йна пропаганда Ђспожив≠них ¤костейї послуг, що пропонуютьс¤ кл≥Їнтам, та престижнос≠т≥ конкретного банку. –езультатом рекламноњ д≥¤льност≥ Ї п≥дго≠товка фактичного або потенц≥йного кл≥Їнта до встановленн¤ або розширенн¤ д≥лових контакт≥в з банком, њњ покликано вир≥шувати ( найскладн≥ше завданн¤ Ч формуванн¤ та стимулюванн¤ попиту на банк≥вськ≥ послуги.

—лужба маркетингу банку стежить за ≥нформац≥Їю про банк, ¤ка з'¤вл¤Їтьс¤ в газетах, журналах, на рад≥о, телебаченн≥, в ≤нтернет≥ та вживаЇ заход≥в дл¤ спростуванн¤ помилкових у¤влень про банк. ≈фективним заходом рекламноњ д≥¤льност≥ банк≥в Ї ви≠користанн¤ прес-рел≥з≥в, тобто короткоњ насиченоњ ≥нформац≥њ про конкретну проблему. ƒ≥йовими Ї також в≥дв≥дини банку чи його

„и його ф≥л≥й репортерами, використанн¤ прийом≥в прихованоњ реклами.

ƒл¤ дос¤гненн¤ таких ц≥лей необх≥дно використовувати, на≠приклад, об'¤ви про спонсоруванн¤ п≥дготовки майбутн≥х пра≠ц≥вник≥в банку, давати ≥нформац≥ю про конкурси, нагороди за ра≠хунок банку, ≥нш≥ спонсорськ≥ заходи. Ѕагато важать публ≥кац≥њ виступу голови правл≥нн¤ банку на щор≥чних загальних зборах акц≥онер≥в, зв≥т≥в банку про результати роботи за р≥к тощо. ѕор¤д з масовими ≥нформативно-рекламними матер≥алами необх≥дно висв≥тлювати д≥¤льн≥сть банку в спец≥альних журналах, б≥знесо≠вих виданн¤х тощо.

ќдин ≥з батьк≥в рекламного б≥знесу, ƒ. ќг≥лв≥, розробив реко≠мендац≥њ з ф≥нансовоњ реклами. ¬≥н працював у реклам≥ банк≥всь≠коњ справи, страхуванн¤ та ≥нвестиц≥й. —ума контракт≥в на роз≠робку рекламних кампан≥й у цих галуз¤х становила дл¤ реклам≠ноњ агенц≥њ, де в≥н працював, понад 100 млн дол. —Ўј. ¬≥н д≥й≠шов висновку, що ефективн≥сть ф≥нансовоњ реклами щонайменше залежить в≥д стил≥стичних красот рекламного зверненн¤. ”се ви≠р≥шуватиме лог≥чний доказ того, що послуга, котра рекламуЇтьс¤, ≥ справд≥ необх≥дна вашому кл≥Їнту. ƒуже важливим фактором Ї створенн¤ атмосфери глибокоњ дов≥ри кл≥Їнта до банку, оск≥льки ризик тут дуже великий, а ф≥нансов≥ послуги дають в≥дчутний ре≠зультат лише через досить тривалий час.

јтмосфера дов≥ри, на думку ƒ. ќг≥лв≥, створюЇтьс¤ за допо≠могою таких прийом≥в: по-перше, демонструванн¤м стаб≥льност≥ (н≥хто не захоче дов≥рити своњ грош≥ банкам або маклерам, ¤к≥ з ¤вилис¤ на ринку нев≥домо зв≥дки ≥ нев≥домо коли); по-друге, бездоганним поводженн¤м ≥ не менш бездоганною репутац≥Їю прац≥вник≥в банку; по-третЇ, скрупульозною чесн≥стю аж до др≥бниць (люди охоче дов≥р¤ють банкам, ¤к≥ завжди кажуть правду, хай ≥ г≥рку); по-четверте, легким доступом нав≥ть до найвищого кер≥вництва (ми б≥льше дов≥р¤Їмо людин≥, коли маЇмо можлив≥сть зазирнути њй у в≥ч≥); по-п'¤те, визнанн¤м того, що грош≥ Ч це серйозно, тобто дуже ретельною п≥дготовкою стилю ≥ тону ре≠кламних звернень: легковажн≥ жарти, дуже бажан≥ в реклам≥ роз≠продажу сп≥дньоњ б≥лизни, абсолютно непридатн≥ в реклам≥ бан≠к≥вських послуг.

ƒ. ќг≥лв≥ вважав принциповим моментом в реклам≥ таких по≠слуг п≥дкресленн¤ њхньоњ ун≥кальност≥. ƒуже важливо при цьому наголошувати, що банк щиро за≥нтересований в усп≥ху вашого б≥знесу та у вашому особистому усп≥ху: адже багато хто не дов≥≠р¤Ї ф≥нансовим закладам та нав≥ть побоюЇтьс¤ њх.

ўе к≥лька рекомендац≥й ƒ. ќг≥лв≥:

Х надайте банк≥вськ≥й реклам≥ вигл¤ду методичного пос≥бника, щоб у центр≥ уваги були послуги, ¤к≥ рекламуютьс¤;

Х винес≥ть рекламне гасло в заголовок Ч це один з ефектив≠них способ≥в привертанн¤ уваги кл≥Їнт≥в;

Х використовуйте фотограф≥њ, рисунки, граф≥ки, таблиц≥;

Х не соромтесь пост≥йно називати ц≥ни. „≥тко визначен≥ ц≥ни послуг, нав≥ть висок≥, т≥льки зб≥льшують серйозне ставленн¤ до реклами; ≤

Х не розм≥нюйтесь на др≥бниц≥. Ќе намагайтес¤ розм≥стити ре≠кламу де т≥льки можна. –озумн≥ше давати публ≥кац≥њ, наприклад, у двох ≥з п'¤ти журнал≥в даноњ галуз≥. “од≥ ви забезпечите охоп≠ленн¤ 86% аудитор≥њ, ¤ка Ї у вс≥х п'¤ти журнал≥в, а витрати на публ≥кац≥њ знижуютьс¤ при цьому на 47%;

Х не захоплюйтесь обс¤гами рекламних звернень;

Х вид≥л¤йте кольором та шрифтом т≥льки ключов≥ слова. ¬и≠користанн¤ другого кольору в суто декоративних ц≥л¤х робить рекламу непривабливою;

Х повторюйте вдал≥ рекламн≥ знах≥дки. ≤нод≥ глибоке сприй≠н¤тт¤ реклами починаЇтьс¤ т≥льки з дес¤тоњ публ≥кац≥њ.

Ѕагато ¤к≥ з цих порад стосуютьс¤ ≥ реклами б≥ржовоњ д≥¤льност≥.

 онцепц≥¤ б≥ржового маркетингу та маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й передбачаЇ використанн¤ специф≥чних рис б≥ржово≠го посередництва. ќсновним методом торг≥вл≥ на б≥рж≥ Ї аукц≥он, тобто продаж з публ≥чного торгу, коли товар, що продаЇтьс¤, мо≠же придбати той, хто запропонуЇ за нього найвищу ц≥ну. ј торги можуть провадитис¤ з голосу або за допомогою електронних засоб≥в зв'¤зку.

ќск≥льки цей вид послуг дл¤ ”крањни Ї пор≥вн¤но новим та трохи таЇмничим, реклама таких послуг маЇ п≥дкреслювати цю новизну й незвичайн≥сть. ќсобливо важливим такий п≥дх≥д Ї дл¤ залученн¤ молодих людей до брокерськоњ роботи, бо, з огл¤ду на велику виснажлив≥сть (Ї нав≥ть дан≥, що молода, ф≥зично здорова людина

не витримуЇ на б≥рж≥ б≥льше трьох рок≥в), ц¤ робота приваблювати молодь ≥накше: можлив≥стю створити матер≥альн≥ ѕонови свого добробуту.

ƒл¤ реклами б≥ржового б≥знесу найл≥пше використовувати в≥деоф≥льми, що розкривають орган≥зац≥йн≥ та економ≥чн≥ принципи роботи б≥рж.

Ќеобх≥дно показати, що б≥ржа Ї м≥сцем продажу товар≥в, ц≥н-папер≥в ≥ валюти, а також посередником м≥ж теми, хто шукаЇ, н и вкласти кап≥тал, ≥ тими, хто його потребуЇ. ”годи, ¤к≥ укладаютьс¤ на б≥рж≥, не потребують попередн≥х узгоджень чи пись≠мових зобов'¤зань. —лова, кивка головою достатньо дл¤ укладен≠н¤ контракт≥в на значн≥ суми. √ласн≥сть ≥ в≥дкрит≥сть торг≥в, на¤в≠н≥сть спец≥ального кодексу чест≥ б≥ржовик≥в виховують дов≥ру й пор¤дн≥сть. Ѕ≥рж≥ надзвичайно спрощують торг≥влю (з м≥н≥мумом витрат дос¤гаЇтьс¤ максимум ефекту) ≥ Ї ≥ндикаторами всього го≠сподарського житт¤, що показують Ђстан здоров'¤ї економ≥ки крањни.

ќсобливост≥ рекламуванн¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥ пов'¤зан≥ з тим, що б≥ржа не Ї власником будь-¤ких товар≥в ≥ не веде само≠ст≥йноњ торг≥вл≥. ќсновними њњ завданн¤ми Ї посередництво, ство≠ренн¤ конкурентноњ атмосфери та запоб≥ганн¤ ман≥пул¤ц≥¤м ≥з ц≥нами. Ѕ≥ржа розробл¤Ї типов≥ контракти, публ≥куЇ вс≥ в≥домост≥ про результати торг≥в, забезпечуЇ дотриманн¤ правил укладанн¤ угод та контролюЇ повс¤кденну д≥¤льн≥сть член≥в б≥рж≥.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ реклами на м≥сц≥ продажу послуг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1301 прочитано)