–еклама > –екламн≥ агенц≥њ, розробка та виготовленн¤ рекламних звернень, плануванн¤ рекламний кампан≥й

–екламн≥ агенц≥њ, розробка та виготовленн¤ рекламних звернень, плануванн¤ рекламний кампан≥й

—творенн¤м та виготовленн¤м рекламного зверненн¤ займаютьс¤ профес≥йн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ надають своњм кл≥Їнтам повний або обмежений обс¤г послуг з плануванн¤ ≥ проведенн¤ рекламних кампан≥й, а також окремих њњ заход≥в, наприклад, розробки чи розм≥щенн¤ (або того та ≥ншого разом) замовлень у засобах масовоњ ≥нформац≥њ Ч у прес≥, на рад≥о й телебаченн≥, замовлень на виготовленн¤ та прокат рекламних ф≥льм≥в, в≥деоролик≥в, в≥деокл≥п≥в тощо. ÷≥ орган≥зац≥њ мають назву рекламних агенц≥й. –екламна агенц≥¤ стоњть м≥ж рекламодавцем ≥ засобами масовоњ ≥нформац≥њ (¤кщо рекламна агенц≥¤ не маЇ своњх засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ або не створена такими). ¬она виконуЇ вс≥ види послуг в≥д ≥мен≥ ≥ коштом своњх кл≥Їн≠т≥в-рекламодавц≥в. ¬она маЇ перед рекламодавц¤ми ф≥нансов≥, юридичн≥ й морально-етичн≥ зобов'¤занн¤. ≤ншими словами, рекламна агенц≥¤ Ч це посередник, ¤кий пропонуЇ спец≥ал≥зован≥ послуги продавц¤м, щоб вони змогли знайти своњх потенц≥йних покупц≥в. ÷е незалежн≥ п≥дприЇмства, у склад≥ ¤ких Ї творч≥ й комерц≥йн≥ прац≥вники, ¤к≥ розробл¤ють, готують макети, створюють рекламне зверненн¤ (найвищим класом Ї п≥дготовка ≥ проведенн¤ вс≥Їњ рекламноњ кампан≥њ рекламодавц¤) ≥ розм≥щують рекламн≥ зверненн¤ дл¤ потенц≥йних покупц≥в ≥ посередник≥в у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. –екламн≥ агенц≥њ класиф≥куютьс¤ за обс¤гом наданих послуг (з повним чи обмеженим циклом послуг), за њх видами (ун≥версальн≥ чи спец≥ал≥зован≥), за територ≥альною ознакою (м≥сцев≥, рег≥ональн≥, м≥жнародн≥) тощо.

–екламн≥ агенц≥њ Ч це фабрики рекламних ≥дей. ѓх називають ун≥кальними орган≥зац≥¤ми XX стол≥тт¤, хоча вони виникли майже у такому самому вигл¤д≥ (надавали т≥ сам≥ послуги), ¤к ≥ зараз, ще у середин≥ ’≤’ стол≥тт¤. Ќа початку XX стол≥тт¤ вони стали все б≥льше прид≥л¤ти увагу проблемам творчост≥. “од≥ ж рекламн≥ агенц≥њ стали вивчати, чому люди купують або не купують товари, ¤к≥ рекламуютьс¤.

Ќин≥ у всьому св≥т≥ ≥снуЇ широка мережа рекламних агенц≥й, ¤к≥ займаютьс¤ проведенн¤м рекламних кампан≥й, рекламними досл≥дженн¤ми ринку, розм≥щенн¤м рекламних звернень у засобах масовоњ ≥нформац≥њ, розробкою ф≥рмового стилю та ≥ншими видами рекламноњ д≥¤льност≥.

–еклама розвиваЇтьс¤, з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ види й засоби масовоњ ≥нформац≥њ: лазерна реклама, реклама св≥това, еклама косм≥чна. —учасна реклама почала рекламувати не ст≥льки товар чи послугу, ск≥льки саму ≥дею, спос≥б житт¤. –еклама дала можлив≥сть промис≠ловц¤м сп≥вроб≥тничати з найталановит≥шими, найв≥дом≥шими осо≠бистост¤ми ≥, в свою чергу, Ђзробилаї багатьох знаменитост¤ми.

–екламу називають п'¤тою владою.  р≥м позитивних, вона маЇ й негативн≥ риси, оск≥льки активно впливаЇ на св≥дом≥сть ≥ п≥дсв≥до≠м≥сть людей, на житт¤ окремих груп ≥ нав≥ть ц≥лих крањн, упровад≠жуючи виг≥дн≥ њй переконанн¤ ≥ життЇв≥ ц≥л≥. ¬она несе нов≥ хвороби з новими назвами: ≥нформац≥йний невроз, ман≥пулюванн¤ св≥дом≥с≠тю, ≥ найстрашн≥ше Ч вплив на п≥дсв≥дом≥сть. ¬≥домо, що за секун≠ду на к≥но- чи телев≥з≥йному екран≥ проход¤ть 24 кадри. якщо вмон≠тувати ще один, людина його не пом≥тить, але заф≥ксуЇ на р≥вн≥ п≥дсв≥домост≥. ѕовторене багато раз≥в, рекламне зверненн¤ може п≥дштовхнути людину до автоматичного, бездумного виконанн¤ д≥й, запрограмованих у цьому 25 кадр≥.

÷≥ та ≥нш≥ особливост≥ рекламноњ д≥¤льност≥ й примусили ство≠рити асоц≥ац≥ю реклам≥ст≥в майже в ус≥х крањнах св≥ту й розробити кодекс рекламноњ д≥¤льност≥. ÷ей кодекс уперше було оприлюднено ще 1937 року й перегл¤нуто в 1949, 1955, 1966, 1973, 1986 роках. ћ≥жнародний кодекс рекламноњ д≥¤льност≥ був задуманий ¤к ≥нст≠румент самодисципл≥ни ≥ м≥стить статт≥, що обірунтовують законн≥ та незаконн≥ д≥њ реклам≥ст≥в, њхню в≥дпов≥дальн≥сть.

јсоц≥ац≥ю рекламодавц≥в створено ≥ в ”крањн≥. ¬она маЇ на мет≥:

Х упровадженн¤ в ”крањн≥ ћ≥жнародного кодексу рекламноњ д≥≠¤льност≥ та вих≥д украњнських рекламодавц≥в на м≥жнародний ринок реклами;

Х сертиф≥кац≥ю учасник≥в асоц≥ац≥њ та формуванн¤ ≥м≥джу висо-копрофес≥йноњ реклами в ”крањн≥;

Х класиф≥кац≥ю сп≥льноњ д≥¤льност≥ учасник≥в асоц≥ац≥њ, об'Їд≠нанн¤ зусиль у творч≥й, науков≥й, правов≥й, соц≥альн≥й сферах;

Х кооперац≥ю член≥в асоц≥ац≥њ дл¤ виконанн¤ великих комплекс≠них замовлень.

¬ ”крањн≥ рекламна д≥¤льн≥сть зд≥йснювалась ≥ ран≥ше. ” ш≥ст≠дес¤тих роках було створено систему рекламних об'Їднань з вироб≠ничими комб≥натами в кожному обласному центр≥: у ћ≥н≥стерств≥ торг≥вл≥ Ч Ђ“оргрекламаї ≥ ”крањнське рекламне агентство, у ћ≥н≥≠стерств≥ побутового обслуговуванн¤ Ч Ђѕобутрекламаї, в ”коопс≠п≥лц≥ Ч Ђ оопрекламаї. ƒ≥¤ли також виробнич≥ комб≥нати худож≠н≥х фонд≥в, творчих сп≥лок Ч художник≥в, к≥нематограф≥ст≥в, теат≠ральних д≥¤ч≥в, композитор≥в, дизайнер≥в.  р≥м того, займались рек≠ламною д≥¤льн≥стю реставрац≥йн≥ майстерн≥ колишнього ƒержбуду ”–—–. ѕри  ом≥тет≥ по прес≥ ”крањни працювали спец≥ал≥зоване видавництво Ђ–екламаї, фабрика друкованоњ реклами, при ћ≥н≥стерств≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ч Ђ«овн≥шторгвидавї.

ѕослугами цих орган≥зац≥й користувались ресторани, кафе, магазини, будинки культури, клуби, ательЇ, перукарн≥, приймальн≥ пункти, будинки побуту тощо. ¬иготовл¤лись в≥трини, вив≥ски, спец≥альн≥ стенди, рекламн≥ установки. ¬ипускались рекламн≥ газети, буклети, проспекти, плакати тощо.

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– рекламн≥ орган≥зац≥њ ”крањни мусили перебудуватись, розширити сферу своЇњ д≥¤льност≥, зм≥нити обс¤ги й види послуг. –еклама стала дуже прибутковою й важливою галуззю економ≥ки. ” н≥й зараз працюють сотн≥ тис¤ч людей. ѕрот¤гом перших двох рок≥в незалежност≥ було створено понад 1000 рекламних агенц≥й, в тому числ≥ понад 400 при засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

” 1992 роц≥ колишнЇ виробниче об'Їднанн¤ Ђѕобутрекламаї (п≥зн≥ше ј“ Ђ–екламаї), —ѕ Ђ≤–  ињвї, газета Ђѕосередникї ≥ видавництво У«овн≥шторгвидавї об'Їднались ≥ створили асоц≥ац≥ю п≥дприЇмств реклами ”крањни Ђ”кррекламаї. ” 1995 р. —п≥лка реклам≥ст≥в ”крањни разом з ≥ншими творчими сп≥лками ”крањни орган≥зували ”крањнське в≥дд≥ленн¤ всесв≥тньоњ асоц≥ац≥њ реклам≥ст≥в (”јј), јсоц≥ац≥ю по зв'¤зках ≥з громадськ≥стю (–R).

–еклама Ч це складне мистецтво, тому нею повинн≥ займатис¤ профес≥онали, ¤к≥ можуть виконувати свою роботу на профес≥йному (з погл¤ду св≥тових вимог) р≥вн≥. ” конкуренц≥њ з в≥тчизн¤ними ≥ закордонними рекламними ф≥рмами виграЇ та рекламна агенц≥¤, ¤ка маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ творчих прац≥вник≥в, а не слухн¤них, але посередн≥х виконавц≥в.

«наченн¤ рекламних агенц≥й у створенн≥ окремих рекламних ≥, особливо, у проведенн≥ комплексних рекламних кампан≥й окремих рекламодавц≥в Ч виробник≥в чи посередник≥в Ч Ї дуже великим.

–екламн≥ агенц≥њ щоденно мають справу з широким колом маркетингових ситуац≥й. ÷е даЇ њм можлив≥сть глибшого розум≥нн¤ загальноњ ≥ окремоњ стратег≥њ повед≥нки на споживацьких ринках ”крањни, необх≥дн≥ навички й компетентн≥сть. ” свою чергу, це забезпечуЇ вищу ¤к≥сть рекламних звернень ≥ вищу њх ефективн≥сть, н≥ж тод≥, коли њх розробл¤ють ≥ виготовл¤ють сам≥ рекламодавц≥.

јгенц≥њ Ї незаледними орган≥зац≥¤ми. ÷е уможливлюЇ погл¤д на проблемирекламодавц≥в збоку, тобто б≥льш об'Їктивно. “им самим послаблюютьс¤ так≥ негативн≥ моменти, ¤к залежн≥сть в≥д смак≥в окремих кер≥вник≥в, неправильн≥ установки (≥дењ, теми) тощо.

як правило, рекламн≥ агенц≥њ мають добре налагоджен≥ стосунки ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ. ¬они мають можлив≥сть стаб≥льно ≥ своЇчасно закупати у них час ≥ м≥сце дл¤ розм≥щенн¤ реклами (¤кщо агенц≥њ мають власну базу чи створен≥ при видавництвах Ч пробле≠ма вир≥шуЇтьс¤ ще прост≥ше). —п≥вроб≥тництво ≥з рекламною аген≠ц≥Їю даЇ змогу рекламодавцю оперативно вир≥шувати т≥ питанн¤, ¤к≥ постають перед ним, економити грош≥ й час.

«верненн¤ до рекламноњ агенц≥њ (особливо коли вона виконуЇ весь комплекс рекламних послуг) забезпечуЇ системний п≥дх≥д до рекламноњ д≥¤льност≥, що значно п≥двищуЇ њњ ефективн≥сть.

¬иход¤чи з досв≥ду заруб≥жних рекламних агенц≥й, можна виок≠ремити у структур≥ агенц≥њ так≥ групи прац≥вник≥в: творча група; група, ¤ка досл≥джуЇ засоби масовоњ ≥нформац≥њ ≥ ринки збуту; група обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, а також адм≥н≥стративна група.

ƒо творчоњ групи вход¤ть автори текст≥в, художники, фотогра≠фи, режисери тощо. ÷¤ група проектуЇ рекламну кампан≥ю, готуЇ тему ≥ фактично створюЇ рекламне зверненн¤.

ƒо другоњ групи вход¤ть спец≥ал≥сти-психологи, ¤к≥ керують до≠сл≥дними розробками, а також спец≥ал≥сти-анал≥тики з вивченн¤ за≠соб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

√рупа обслуговуванн¤ включаЇ д≥ловод≥в, ¤к≥ ведуть рахунки кл≥Їнт≥в. ¬они багато в чому Ї Ђдв≥йникамиї кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥≠ст≥в рекламодавц¤, ¤к≥ в≥дпов≥дають за конструюванн¤, виробниц≠тво й реал≥зац≥ю нового виробу. ¬они забезпечують контакти з кл≥Їнтами. ќдна ≥з головних функц≥й д≥ловода Ч допомогти кл≥Ї≠нту визначити перспективний об'Їкт реклами ≥ передати цей об'Їкт творч≥й груп≥, а також груп≥, що вивчаЇ ринки. ” пер≥од проведенн¤ рекламних кампан≥й д≥ловод отримуЇ вказ≥вки в≥д кл≥≠Їнта, а також п≥дтримуЇ з ним пост≥йний зв'¤зок.

 р≥м цих робочих груп, Ї так звана анал≥тична рада, ¤ка склада≠Їтьс¤ ≥з головних спец≥ал≥ст≥в рекламноњ агенц≥њ. ¬она перев≥р¤Ї стан ≥ х≥д проведенн¤ вс≥х рекламних кампан≥й, ¤к≥ розробл¤Ї агенц≥¤.

«а кордоном переважають агенц≥њ, ¤к≥ пропонують увесь спектр послуг, таких ¤к досл≥дженн¤ ринку, плануванн¤ впровадженн¤ но≠воњ продукц≥њ, наданн¤ творчих послуг та закуп≥вл¤ м≥сц¤ ≥ часу в за≠собах масовоњ ≥нформац≥њ. ѕроте нин≥ з'¤вилис¤ спец≥ал≥зован≥ рек≠ламн≥ агенц≥њ, невелик≥ за розм≥ром ≥ з великою часткою участ≥ самого кл≥Їнта. ѓх послуги не так≥ дорог≥. ¬они можуть спец≥ал≥зу≠ватись на придбанн≥ м≥сц¤ й часу в засобах масовоњ ≥нформац≥њ або на окремих творчих послугах.

1	2

Ќазва: –екламн≥ агенц≥њ, розробка та виготовленн¤ рекламних звернень, плануванн¤ рекламний кампан≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1263 прочитано)