–ел≥г≥¤ > язичницьк≥ рел≥г≥њ, буддизм, ≥слам, ≥удањзм та сучасн≥ нетрадиц≥йн≥ рел≥г≥њ

язичницьк≥ рел≥г≥њ, буддизм, ≥слам, ≥удањзм та сучасн≥ нетрадиц≥йн≥ рел≥г≥њ

Ѕ”ƒƒ»«ћ

Ѕуддизм Ч найдавн≥ша з трьох св≥тових рел≥г≥й. Ѕ≥ль≠ш≥сть њњ посл≥довник≥в мешкаЇ у крањнах ѕ≥вденноњ, ѕ≥в-денно-—х≥дноњ ≥ —х≥дноњ јз≥њ: Ўр≥-Ћанц≥, ≤нд≥њ, Ќепал≥,  итањ, ћонгол≥њ,  орењ, ¬'Їтнам≥, япон≥њ,  амбодж≥, ћь¤нм≥ (Ѕ≥рм≥), “ањланд≥, Ћаос≥.

Ќаприк≥нц≥ XIX Ч початку XX ст. прихильники буд≠дизму з'¤вилис¤ у крањнах ™вропи ≥ —Ўј.

Ќин≥ у св≥т≥ Ї близько 400 млн. мир¤н, ¤к≥ спов≥дують буддизм, ≥ близько 1 млн. ченц≥в та черниць; загальну к≥льк≥сть визначити важко, оск≥льки в≥дпов≥дного пере≠пису не проводилось.

” крањнах —Ќƒ буддизм традиц≥йно спов≥дують жител≥ Ѕур¤ти,  алмики, “уви, а в останн≥ роки будд≥йськ≥ общини виникли у ћоскв≥, —анкт-ѕетербурз≥, м≥стах Ѕалт≥њ.

¬ ”крањн≥ рел≥г≥йн≥ громади буддист≥в Ї у ƒонецьк≥й, Ћуганськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ’ерсонськ≥й, ќдеськ≥й област¤х та в  иЇв≥. Ќа початку 1995 р. в наш≥й держав≥ нал≥чува≠лос¤ 18 громад, 17 служител≥в цього культу.

Ѕуддизм Ч жива ≥ життЇдайна рел≥г≥¤. ” р≥зних час≠тинах земноњ кул≥ ≥ нин≥ продовжують виникати нов≥ будд≥йськ≥ общини, споруджуютьс¤ храми.

Ѕуддисти св≥ту об'Їднан≥ в дв≥ м≥жнародн≥ орган≥за≠ц≥њ Ч ¬сесв≥тнЇ Ѕратство буддист≥в (штаб-квартира в Ѕанг≠коц≥, “ањланд) ≥ јз≥атську будд≥йську конференц≥ю за мир (штаб-квартира в ”лан-Ѕатор≥, ћонгол≥¤).

1. ¬иникненн¤ ≥ поширенн¤ буддизму. Ѕуддизм виник в VI ст. до н.е. в ѕ≥вн≥чн≥й ≤нд≥њ у рабовласницьк≥й держав≥ ћагадха.  ласова нер≥вн≥сть доповнювалась становою не≠р≥вн≥стю: сусп≥льство под≥л¤лось не лише на класи, а й касти. Ќалежн≥сть до т≥Їњ чи ≥ншоњ касти була спадкоЇмною. „отири касти утворювали чотири стани: брахмани (служител≥ культу), кшатр≥њ (рабовласницька знать), вайш'¤ (частина в≥льноњ б≥дноти), шудри (частково в≥льне б≥днота ≥ частково раби). ‘актично був ≥ п'¤тий стан Ч найнижчий на ≥Їрарх≥чному шабл≥ Ч чандали (частина в≥льноњ б≥дноти ≥ частина раб≥в); належн≥ до нього не мали н≥¤ких прав, перебували поза будь-¤кими кастами. ¬ищ≥ касти користувалис¤ ≥стотними прив≥ле¤ми, а нижч≥ за≠знавали утиск≥в.

ѕан≥вна у цей час рел≥г≥¤ - брахман≥зм - була куль≠том лише прив≥лейованих каст ≥ клас≥в, тому до куль≠тових д≥й допускались лише представники трьох вищих стан≥в. ќднак з розвитком рабовласництва ≥ класовим розшаруванн¤м чисельн≥сть нижчих верств зростала. ¬и≠никла необх≥дн≥сть у рел≥г≥њ, ¤ка виражала б њхн≥ ≥нтереси.

Ѕуддизм сформувавс¤ у середовищ≥ двох нижчих стан≥в, ¤к≥ шукали таку рел≥г≥ю, ¤ка могла б компенсувати њхню безправн≥сть у реальному житт≥.

≤—Ћјћ

ћухаммад Ч пророк ≥сламу. ≤слам (з арабськоњ Ч пок≥рн≥сть) Ч одна з трьох св≥тових рел≥г≥й, ¤к≥ над≠звичайно поширен≥ в сучасному св≥т≥. Ќин≥ чисельн≥сть мусульман перевищуЇ 1 млрд. чолов≥к.

≤слам сформувавс¤ на стику Ївропейськоњ та сх≥дноњ цив≥л≥зац≥й, ув≥бравши чимало надбань ≥удањзму, хрис≠ти¤нства, а також зороастризму, буддизму, грецькоњ ф≥ло≠соф≥њ, римського права, а також культури давн≥х народ≥в —ходу ≥ ѕ≥вн≥чноњ јфрики. ¬иникненн¤ ≥сламу Ч законо≠м≥рний результат поступального духовного прогресу всьо≠го людства.

≤слам зародивс¤ на початку VII ст. н.е. в «ах≥дн≥й јрав≥њ, у м≥сцевост≥ ’≥джаз. …ого витоки пов'¤зан≥ з м≥стами ћекка ≥ ћедина. ÷е був пер≥од розпаду родового устрою в араб≥в, економ≥чного ≥ пол≥тичного об'Їднанн¤ племен, а головне Ч формуванн¤ класовоњ держави, коли виникла потреба в њњ ≥деолог≥чн≥й основ≥. “акою могла стати Їдинобожна рел≥г≥¤. Ќа той час у араб≥в побутували перв≥сн≥ ан≥м≥стичн≥ у¤вленн¤, численн≥ м≥фи, були дуже розвинут≥ фетишизм та маг≥¤.

—трижнем новоњ рел≥г≥њ стали в≥руванн¤ економ≥чно ≥ пол≥тичне найрозвинен≥шого племен≥ курейш, ¤ке покло≠н¤лос¤ богу јллаху (в≥д арабського Ђаль-≥лахї Ч божество).

Ќа честь численних бог≥в, ¤ких вшановували у ’≥джаз≥, у ћецц≥ було побудовано храм  ааба, що мав форму куба (в≥д арабського ка'ба Ч куб). ќднак, за мусульмансь≠кою м≥фолог≥Їю, храм  ааба спорудили до≥сламський про≠рок ≤брахим (б≥бл≥йний пророк јвраам) та його син ≤сма≥л, ¤кий був праотцем мекканського племен≥ курейшит≥в. ѕроте в≥домо, що до виникненн¤ ≥сламу в  ааб≥ зна≠ходились 360 кам'¤них зображень бог≥в р≥зних племен јрав≥йського п≥вострова. ¬ околиц¤х ћекки чотири м≥с¤≠ц≥ на р≥к тривали ¤рмарки, на цей пер≥од заборон¤лис¤ в≥йни ≥ м≥жплем≥нн≥ сутички. —порудженн¤м  ааби н≥би доводилас¤ можлив≥сть сп≥в≥снуванн¤ р≥зних рел≥г≥йних в≥рувань. јле з поступовим утвердженн¤м ≥сламу вс≥ боги з  ааби були вилучен≥, а јллаха оголошено Їдиним Ѕогом новоњ монотењстичноњ рел≥г≥њ.

≤”ƒјѓ«ћ

≈волюц≥¤ ≥удањзму. ¬≥ровченн¤ ≥ культова практика ≥удањзму прот¤гом вс≥Їњ його ≥стор≥њ удосконалювалис¤ жрец¤ми ≥ рабинами. …ого еволюц≥¤ складаЇтьс¤ з к≥лькох основних етап≥в. ≤удањзм часу виникненн¤ ≥ становленн¤ називаЇтьс¤ б≥бл≥йним, його в≥ровченн¤ ≥ культ стали основою дл¤ подальшого розвитку ц≥Їњ рел≥г≥њ. ” пер≥од розкладу давньоЇврейськоњ рабовласницькоњ держави утворивс¤ так званий талмудичний ≥удањзм. “рансформа≠ц≥¤ ≥удањзму у феодальну добу обумовила формуванн¤ рабин≥стичного ≥удањзму.

≤удањзм реформувавс¤ ≥ в умовах кап≥тал≥зму, коли перед ≥деологами церкви надзвичайно гостро постала проб≠лема осучасненн¤ рел≥г≥йних у¤влень, пристосуванн¤ њх до ≥дей, що набули великого поширенн¤ у народ≥. “акий ≥удањзм називаЇтьс¤ модерн≥стським. ќсновна його мета Ч зм≥цненн¤ позиц≥й рел≥г≥њ з тим, щоб пом'¤кшити силу удар≥в, ¤ких зазнаЇ рел≥г≥¤ з розвитком виробництва, науки ≥ культури, сусп≥льноњ практики.

Ђћ≥жнародне товариство св≥домост≥  ришниї (Ђ’а-ре  ришнаї). ÷ю орган≥зац≥ю було створено наприк≥нц≥ 60-х pp. у —Ўј. «годом њњ в≥ровченн¤ поширилось в ≥нших крањнах св≥ту, зокрема ≥ в —–—–, згодом ≥ в ”крањн≥. ѕередус≥м це було зумовлено соц≥ально-психолог≥чними причинами: духовною кризою ≥ соц≥альною апат≥Їю, в≥д≠сутн≥стю необх≥дних соц≥альних ор≥Їнтир≥в та ц≥нностей, пошуками культурноњ самобутност≥ та простих однознач≠них в≥дпов≥дей на складн≥ питанн¤ бутт¤. ѕевне значенн¤ маЇ ≥ соц≥альна пропаганда кришнањт≥в, ¤ка на основ≥ модерн≥зованого ≥ндуњстського вченн¤ пропонуЇ рел≥г≥йний шл¤х подоланн¤ проблем, що прот¤гом рок≥в безусп≥шно розв'¤зуютьс¤ нашим сусп≥льством: продовольча, злочин≠ност≥, проституц≥њ, наркоман≥њ.

Ќер≥дко молодь та ≥нтел≥генц≥ю в кришнањзм≥ при≠ваблюють њхн¤ потреба в духовному наставников≥ (харизматичн≥ л≥дери, гуру, пророки), прагненн¤ до Ђнового баченн¤ї св≥ту та участ≥ в його перетворенн≥ з допомогою нового ц≥л≥сного св≥тогл¤ду на основ≥ гармон≥йного по≠Їднанн¤ ≥нтерес≥в душ≥ та т≥ла.

1

Ќазва: язичницьк≥ рел≥г≥њ, буддизм, ≥слам, ≥удањзм та сучасн≥ нетрадиц≥йн≥ рел≥г≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1615 прочитано)