Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

–≥зне > Ѕджоли та продукти бдж≥льництва


—ушити з≥брану продукц≥ю можна р≥зними способами. ѕри масо≠в≥й загот≥вл≥ обн≥жок дл¤ товарних ц≥лей обладнують спец≥альн≥ су≠шарки. ƒл¤ тимчасового збер≥ганн¤ на пас≥ках пилок п≥дсушують за теплоњ сон¤чноњ погоди у чист≥й пров≥трюван≥й к≥мнат≥ в зат≥не≠ному м≥сц≥ (пр¤м≥ сон¤чн≥ промен≥ знижують ¤к≥сть).

¬исушен≥ обн≥жки засипають у металевий чи ≥нший посуд (тара дл¤ меду) ≥ щ≥льно закривають. ƒл¤ цього можна використовувати також пол≥етиленов≥ м≥шки. ѕри збер≥ганн≥ пилку потр≥бно стежити не т≥льки за волог≥стю, а й за тим, щоб його не псували шк≥дники: пергова м≥ль, р≥зн≥ жуки, кл≥щ≥.

—ир≥ або частково п≥дсушен≥ обн≥жки добре збер≥гаютьс¤ п≥сл¤ зм≥шуванн¤ з цукром або медом (1:1). якщо њх пров≥трювати про≠т¤гом 1Ч2 дн≥в, то к≥льк≥сть цукру зменшують (1:2). ƒобре пере≠м≥шаний пилок з цукром-п≥ском або цукровою пудрою всипають невеликими порц≥¤ми у скл¤ний або ≥нший посуд ≥ добре утрамбовують.

«верху присипають шаром цукру (завтовшки 1 см), щ≥льно закривають ≥ ставл¤ть в прохолодне прим≥щенн¤.

ƒобуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ перги. ѕерга утворюЇтьс¤ в ком≥рках ст≥льник≥в ¤к к≥нцевий продукт переробки з≥браного бджо≠лами пилку. «а поживними ¤кост¤ми вона набагато ц≥нн≥ша пор≥в≠н¤но ≥з св≥жим пилком та обн≥жками. ѕерга краще збер≥гаЇтьс¤, бо вона утрамбована ≥ м≥стить молочну кислоту. ѕол≥пшенн¤ техноло≠г≥њ добуванн¤ цього продукту дасть можлив≥сть, кр≥м доц≥льного за≠стосуванн¤ його в медицин≥, повн≥ше використати збиральну енерг≥ю бджолос≥мей п≥д час доброго пилкового вз¤тку та своЇчасно вив≥льн¤ти ст≥льники п≥д зас≥в дл¤ маток та дл¤ складанн¤ меду.

ѕ–ќѕќЋ≤—

ѕропол≥с (бджолиний клей, уза) використовуЇтьс¤ бджолами ¤к буд≥вельний матер≥ал дл¤ пол≥руванн¤ воскових ком≥рок у гн≥зд≥, склеюванн¤ рамок корпус≥в, замащуванн¤ щ≥лин, зменшенн¤ льотнових отвор≥в, просмолюванн¤ внутр≥шньоњ поверхн≥ вулика, покривалець тощо. «авд¤ки специф≥чн≥й д≥њ на м≥кроорган≥зми бджоли використовують пропол≥с дл¤ п≥дтриманн¤ належного сан≥тарного стану в гн≥здах (замуровують труни мишей та ≥нших шк≥дник≥в, пл¤ми в≥д бджолиного проносу тощо).

Ѕджоли виробл¤ють пропол≥с з клейких речовин, серед ¤ких пе≠реважають з≥бран≥ з бруньок, стебел та листк≥в рослин смоли ≥ бальзами. ≤нколи њх вдаЇтьс¤ пом≥тити блискучими обн≥жками у кошиках; задн≥х н≥жок. ” вулику до них дом≥шуЇтьс¤ в≥ск, кв≥тковий пилок ≥ або бальзамист≥ оболонки пилкових зерен, а також вид≥ленн¤ верх≠ньощелепних залоз. ƒоведено, що до складу секрету цих залоз вхо≠дить 10-окси-ƒ2-децеиова кислота, ¤ка використовуЇтьс¤ не т≥льки при виготовленн≥ пропол≥су, але й при формуванн≥ пилку в обн≥жки та годуванн≥ личинок молочком. ѕ≥двищена потреба в пропол≥с≥, особливо наприк≥нц≥ л≥та, йоли не вистачаЇ рослинноњ сировини, примушуЇ бджолин≥ с≥м'њ приносити до гн≥зда сурогати, наприклад, мазут, кол≥сну мазь, ¤к≥ пог≥ршують ¤к≥сть продукц≥њ. ƒл¤ товарних :ц≥лей вона стаЇ непридатною. Ќайкращим вважаЇтьс¤ пропол≥с без сторонн≥х дом≥шок, що маЇ вигл¤д смолистоњ маси з блискучою по≠верхнею. ¬≥н дуже пахне (нагадуЇ запах бруньок дерев), плавитьс¤ при температур≥ 102Ч103∞, розчин¤Їтьс¤ в еф≥рних маслах.

Ѕджолиний клей в природ≥ у готовому вигл¤д≥ не зустр≥чаЇтьс¤, добути його можна лише на пас≥ц≥.  ол≥р, залежно в≥д складник≥в, буваЇ коричневий, бурий, зелений, с≥рий з р≥зноман≥тними пром≥ж≠ними й перех≥дними в≥дт≥нками (жовтувато-с≥рий, зеленувато-коричневий, буро-зелений, жовто-зелений, брудно-зелений тощо). «апах дуже ст≥йкий, специф≥чний, нагадуЇ пр¤нощ≥. ќкрем≥ зразки бувають з маловираженим ароматом. —мак г≥ркуватий, терпкий. ѕропол≥с здатний зм≥нювати свою консистенц≥ю. ѕри температур≥ нижч≥й +15∞ твердий, при роздушуванн≥ кришитьс¤, у бджолиному гн≥зд≥ (понад 30∞) Ч м'¤кий, пластичний, а при 80Ч104∞ плавитьс¤. ¬≥н важ≠чий води (щ≥льн≥сть 1,11Ч1,27 г/см3). –озчинниками бджолиного клею можуть бути етиловий ≥ метиловий спирти, бензин, скипидар, еф≥р, ацетон. ≈кстрагуЇтьс¤ в рослинних ≥ тваринних жирах (при темпе≠ратур≥ 80Ч100∞) ≥ де¤ких р≥динах, г≥рше Ч у вод≥, молоц≥, вазел≥н≥. ’≥м≥чний склад пропол≥су залежить в≥д ¤кост≥ принесених бджо≠лами речовин, м≥сц¤ в≥дкладанн¤, техн≥ки збиранн¤. ¬ ньому ви¤в≠лено: орган≥чн≥ кислоти (55%), дубильн≥ речовини (8%), еф≥рн≥ мас≠ла (8%), ароматичн≥ альдег≥ди, фенолокислоти, зольн≥ елементи (кальц≥й, кал≥й, натр≥й, фосфор, зал≥зо, магн≥й, м≥дь, марганець, цинк, алюм≥н≥й, кобальт, ванад≥й, кремн≥й, стронц≥й), в≥там≥ни (т≥ам≥н, ри≠бофлав≥н, н≥котинова кислота, аскорб≥нова кислота, пров≥там≥н ј). ќбов'¤зковими складниками пропол≥су Ї флавоноњди (19) ≥ вид≥ленн¤ верхньощелепних залоз бдж≥л, зокрема 10-окси-ƒ2-деценова кислота в р≥зних зразках (2Ч8%), ¤ка забезпечуЇ його антиокислювальн≥ властивост≥. ѕор≥вн¤но з воском чистий, без дом≥шок пропол≥с характеризуЇтьс¤ значно вищими показниками кислотного числа (62), ≥ еф≥рного (121) ≥ числа омиленн¤ (188).

Ѕджолиний клей широко застосовуЇтьс¤ в медицин≥ та ветеринар≥њ. | ¬≥н про¤вл¤Ї сильну антим≥кробну (бактерицидну ≥ бактер≥остатич≠ну), обезболюючу ≥ стимулюючу д≥њ, п≥двищуЇ захисн≥ функц≥њ ор≠ган≥зму, посилюЇ протизапальний ефект, спри¤Ї заживленню ран. «а≠стосуванн¤ його препарат≥в високоефективне при захворюванн¤х шлунково-кишкового тракту, дихальних шл¤х≥в, шк≥ри тощо. ¬ на≠родн≥й медицин≥ здавна в≥домий ¤к зас≥б дл¤ виведенн¤ мозол≥в, л≥куванн¤ р≥зних ран тощо.

ѕопит на пропол≥с весь час зростаЇ. «бирати його можна прот¤гом усього пас≥чницького сезону у тепл≥ дн≥, зскр≥баючи стамескою чи ≥ншим пристосуванн¤м п≥д час огл¤ду бджолиних с≥мей. ѕрот¤гом серпн¤ Ч вересн¤, коли бджоли готують гн≥зда до зим≥вл≥, в≥д одн≥Їњ с≥м'њ можна з≥брати до 100 г високо¤к≥сноњ сировини. Ќайкращий пропол≥с буваЇ на стельових дощечках. ƒл¤ зб≥льшенн¤ його виходу стельов≥ перекритт¤ робл¤ть з бруск≥в. ¬елика к≥льк≥сть вузьких щ≥лин у стел≥ змушуЇ бдж≥л посилювати в≥дкладанн¤ пропол≥су.

—в≥жий пропол≥с зл≥плюють у грудки по 100Ч200 г, обгортають пергаментним папером, кладуть у целофанов≥ або пол≥етиленов≥ м≥≠шечки ≥ щ≥льно зав'¤зують. ” темному прохолодному м≥сц≥ в≥¤ добре збер≥гаЇтьс¤, не псуЇтьс¤ ≥ не втрачаЇ своњх ц≥нних властивостей.  арпатськ≥ бджоли не про¤вл¤ють високоњ пропол≥сопродуктивност≥. —пособи ≥ техн≥ка добуванн¤ пропол≥су вдосконалюЇтьс¤.


¬»—Ќќ¬ »

¬ дан≥й робот≥ ¤ спробувала розкрити життЇд≥¤льн≥сть бдж≥л, њхню роботу, будову, харчуванн¤, ¬и¤вилось, те, що не можна розгл¤дати одну особину бджол¤ноњ с≥мТњ а потр≥бно досл≥джувати ц≥лу родину. Ѕджол¤на с≥мТ¤ Ц це Їдина б≥олог≥чна одиниц¤, ¤ка не може ≥снувати в розд≥леному по одн≥й особ≥ вигл¤д≥.

“акож в ц≥й робот≥ розгл¤нут≥ продукти бдж≥льництва, ¤к≥ широко використовуютьс¤ ¤к ≥ в народн≥й медицин≥ так ≥ в науков≥й.

¬≥ск, кв≥тковий пилок, маточне молочко, пропол≥с, бджолина отрута, мед Ц допомагають при багатьох хворобах.

ќтже бджоли принос¤ть користь люд¤м, тому ¤ ≥ вир≥шила сама дов≥датись про њхню користь, а також описати њњ в науковому реферат≥.


—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»

 арпатськ≥ бджоли Ц √.ј. јвст¤н, ¬.ќ. √уб≥н, ћ. . Ўевчук Ц ”жгород - 1982 р.

якщо ви маЇте бдж≥л Ц ¬.¬. –ад≥онов, ≤.ј. Ўабаршов Ц  ињв Ц ”рожай Ц 1991 р.

ѕас≥ка, бджоли, мед. Ц ћ. . Ўевчук Ц  ињв Ц 1974.

Ѕджолиний ¤д Ц Ѕ.Ќ. ќрлов Ц ћосква, 1967 р.

ѕас≥ка - є 4 Ц 2004 р.

ѕас≥ка - є 4 Ц 2003 р.

ѕас≥ка - є 10 Ц 2003 р.

ѕас≥ка - є 6 Ц 2002 р.

ѕас≥ка - є 1 Ц 2003 р.

Ќазва: Ѕджоли та продукти бдж≥льництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (4484 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤ bmQ=' escape(document.referrer)+((typeof(screen)=='undefined')?'': ';s'+screen.width+'*'+screen.height+'*'+(screen.colorDepth? screen.colorDepth:screen.pixelDepth))+';u'+escape(document.URL)+ ';i'+escape('∆ж'+document.title)+';'+Math.random()+ '" alt="liveinternet.ru: показано число просмотров за 24 часа, посетителей за 24 часа и за сегодн\¤" '+ 'border=0 width=88 height=31>')//-->
of map - tickets airline - car cell - best buy store - man accounts - maps uk - online casino
Page generation 0.381 seconds
Хостинг от uCoz