–≥зне >  ласиф≥кац≥¤ граф≥ки

 ласиф≥кац≥¤ граф≥ки

≤снуЇ безл≥ч вид≥в граф≥чних зображень (мал. 1; 2). ѓхн¤ класиф≥кац≥¤ заснована на р¤д≥ ознак: а) спос≥б побудови граф≥чного образа; б) геометричн≥ знаки,

–ис. 1.  ласиф≥кац≥¤ статистичних граф≥к≥в

за формою граф≥чного образа

статистичн≥ показники, що зображують; в) задач≥, розв'¤зуван≥ за допомогою граф≥чного зображенн¤.

ѕо способ≥ побудови статистичн≥ граф≥ки под≥л¤ютьс¤ на д≥аграми ≥ статистичн≥ карти.

ƒ≥аграми - найб≥льш розповсюджений спос≥б граф≥чних зображень. ÷е граф≥ки к≥льк≥сних в≥дносин. ¬иди ≥ способи њхньоњ побудови р≥зноман≥тн≥. ƒ≥аграми застосовуютьс¤ дл¤ наочного з≥ставленн¤ в р≥зних аспектах (просторовому, тимчасовому й ≥н.) незалежних друг в≥д друга величин:

територ≥й, населенн¤ ≥ т.д.

–ис. 2.  ласиф≥кац≥¤ статистичних граф≥к≥в

по способ≥ побудови ≥ задачам зображенн¤

ѕри цьому пор≥вн¤нн¤ досл≥джуваних сукупностей виробл¤Їтьс¤ по ¤к≥й-небудь ≥стотн≥й ознац≥, що вар≥юЇ, —татистичн≥ карти - граф≥ки к≥льк≥сного розпод≥лу по поверхн≥. ѕо своњй основн≥й мет≥ вони близько примикають до д≥аграм ≥ специф≥чн≥ лише в т≥м в≥дношенн≥, що ¤вл¤ють собою умовн≥ зображенн¤ статистичних даних на контурн≥й географ≥чн≥й карт≥, тобто показують просторове чи розм≥щенн¤ просторову поширен≥сть статистичних даних. √еометричн≥ знаки ¤к було сказано вище, - це або крапки, або чи л≥н≥њ площини, або геометричн≥ т≥ла. ¬≥дпов≥дно до цього розр≥зн¤ють граф≥ки крапков≥, л≥н≥йн≥, площинн≥ ≥ просторов≥ (об'Їмн≥).

ѕри побудов≥ крапкових д≥аграм ¤к граф≥чн≥ образи застосовуютьс¤ сукупност≥ крапок; при побудов≥ л≥н≥йних - л≥н≥њ. ќсновний принцип побудови вс≥х площинних д≥аграм зводитьс¤ до того, що статистичн≥ величини зображуютьс¤ у вид≥ геометричних ф≥гур ≥, у свою чергу, п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на стовбчиков≥, смугов≥, кругов≥, квадратн≥ ≥ ф≥гурн≥.

—татистичн≥ карти по граф≥чному образ≥ под≥л¤ютьс¤ на картограми ≥ картод≥аграми.

” залежност≥ в≥д кола розв'¤зуваних задач вид≥л¤ють д≥аграми пор≥вн¤нн¤, структурн≥ д≥аграми ≥ д≥аграми динам≥ки.

ќсобливим видом граф≥к≥в Ї д≥аграми розпод≥лу величин, представлених вар≥ац≥йним р¤дом. ÷е г≥стограма пол≥гон, ог≥ва, кумул¤та.

ƒ≤ј√–јћ» ѕќ–≤¬ЌяЌЌя

Ќайб≥льш розповсюдженими д≥аграмами пор≥вн¤нн¤ Ї стовпчиков≥ д≥аграми, принцип побудови ¤ких складаЇтьс¤ в зображенн≥ статистичних показник≥в у вид≥ поставлених по вертикал≥ пр¤мокутник≥в - стовпчик≥в.  ожен стовпчик зображуЇ величину окремого р≥вн¤ досл≥джуваного статистичного р¤ду. “аким чином, пор≥вн¤нн¤ статистичних показник≥в можливо тому, що вс≥ пор≥внюван≥ показники виражен≥ в одн≥й одиниц≥ вим≥ру.

ѕри побудов≥ стовпчиков≥ д≥аграм необх≥дно накреслити систему пр¤мокутних координат, у ¤к≥й розташовуютьс¤ стовпчики. Ќа горизонтальн≥й ос≥ розташовуютьс¤ п≥дстави стовпчик≥в, величина п≥дстави визначаЇтьс¤ дов≥льно, але встановлюЇтьс¤ однаковоњ дл¤ ус≥х.

Ўкала, що визначаЇ масштаб стовпчик≥в по висот≥, розташована по вертикальн≥й ос≥. ¬еличина кожного стовпчика по вертикал≥ в≥дпов≥даЇ розм≥ру зображуваного на граф≥ку статистичного показника. “аким чином, у вс≥х стовпчик≥в, що складають д≥аграму, зм≥нною величиною Ї т≥льки один вим≥р. ѕокажемо побудову стовпчиковоњ д≥аграми за даними табл. 5.1, що характеризуЇ внески громад¤н в установи ќщадбанку в 1995 р. (мал. 2).

“аблиц¤ 1

¬клади громад¤н в ќщадбанк в 1995 г. (цифри умовни)

1	2	3

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ граф≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2067 прочитано)