–≥зне > –ослинн≥сть у св≥тов≥й м≥фолог≥њ, св≥това космогон≥¤ ≥ рослинн≥сть, астролог≥¤ ≥ рослини

¬ертикальна ≥Їрарх≥¤, введена Ћ≥ннеЇм, тобто нисх≥дне членуванн¤ б≥льших сп≥льнот орган≥зм≥в на менш≥ (наприклад: царство - тип - клас - р¤д - с≥мейство - р≥д - вид - вар≥ац≥¤) ¤вл¤ла собою р≥шучий крок до визнанн¤ множинност≥ не лише одиничного, а й особливого та загального, ¤к≥сноњ данност≥ б≥осистем, багатор≥вневост≥ живоњ матер≥њ. —початку це вир≥шувалос¤ ¤к проблема прагматична - розр≥зненн¤ самих таксоном≥чних категор≥й. ќднак постулат про нер≥внозначн≥сть ознак таксон≥в р≥зного р≥вн¤ фактично означав переор≥Їнтац≥ю на розкритт¤ багато¤к≥сност≥ реального св≥ту живого.

Ќовий етап в становленн≥ еколог≥њ ¤к науки пов"¤заний з науковою творч≥стю французького натурал≥ста ∆.-Ћ.Ѕюффона. «вод¤чи споруду гранд≥озноњ "ѕриродничоњ ≥стор≥њ", в≥н намагаЇтьс¤ охопити св≥т у ц≥лому, виход¤чи при цьому практично лише з природних причин. “ому природа дл¤ Ѕюффона - суть велична й величезна ц≥л≥сна споруда, пронизана функц≥ональними та генетичними (≥сторичними) зв'¤зками. Ѕюффон висловив також чимало прогресивних м≥ркувань щодо ≥сторичноњ м≥нливост≥ тварин та рослин, вбачаючи причинами зм≥ни кл≥мату вплив њж≥ на форму шлунку, антропогенний вплив тощо, тобто розгл¤дав орган≥чний св≥т з еколого-еволюц≥йних позиц≥й.

«апропонований Ѕюффоном п≥дх≥д розвинув н≥мецький натурал≥ст ќ.√умбольдт. ” своњй багатотомн≥й прац≥ " осмос" в≥н ц≥леспр¤мовано реал≥зував засади ц≥л≥сного баченн¤ ун≥версуму у Їдност≥ його орган≥чного та неорган≥чного складник≥в, орган≥зованого та функц≥онуючого за певними законами та правилами, Їдиного та ц≥л≥сного. √умбольдт розвивав також думку про те, що царства рослин 1 тварин, так само ¤к ≥ людське сусп≥льство, мають свою власну ≥стор≥ю. ¬≥н намагавс¤ охопити ц≥л≥сним погл¤дом ¤вища еволюц≥йного сходженн¤ в≥д найпрост≥ших форм матер≥њ до найскладн≥ших: в≥д людини до косм≥чних утвор≥в (туманностей, планетних систем тощо). —ам х≥д ≥стор≥њ орган≥чного св≥ту законом≥рно пов'¤заний з геолог≥чними, кл≥матичними та ≥ншими зм≥нами на поверхн≥ «емл≥. ј досл≥дженн¤ законом≥рностей под≥бного роду маЇ бути повн≥стю п≥дпор¤дковане ц≥л≥сному баченню природи. ѕо сут≥, √умбольдт окреслив контури своЇр≥дноњ метанауки, об'Їктом досл≥дженн¤ котроњ Ї житт¤ ¤к косм≥чний феномен. ѕ≥зн≥ше можливост≥ такого п≥дходу блискуче реал≥зував ¬. ≤. ¬ернадський у своЇму вченн≥ про б≥осферу, попередниками ¤кого справедливо вважаютьс¤ ≥ Ѕюффон, ≥ √умбольдт.

“акож рослини займали важливе м≥сце в астролог≥њ, так астрологами р≥зних час≥в були привТ¤зан≥ до тих чи ≥нших зод≥акальних категор≥й певн≥ типи рослин, ¤к≥, на њхню думку, найб≥льш влучн≥ше в≥дпов≥дали характеру та особливост¤м людей, народжених у певний зод≥акальний час тощо. Ќа сьогодн≥шн≥й день б≥льших цих погл¤д≥в п≥ддаЇтьс¤ критики, але в таких  рањнах, ¤к  итай, япон≥¤ та ≥нших —х≥дних крањнах ц≥ погл¤ди ≥ по сьогодн≥ Ї досить поширеними ≥ попул¤рними.

1	2

Ќазва: –ослинн≥сть у св≥тов≥й м≥фолог≥њ, св≥това космогон≥¤ ≥ рослинн≥сть, астролог≥¤ ≥ рослини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (773 прочитано)