Ѕ≥олог≥¤ > ќсобливост≥ життЇвого циклу вищих спорових рослин (папорот≥, мохи, плауни, хвощ≥)

ќсобливост≥ життЇвого циклу вищих спорових рослин (папорот≥, мохи, плауни, хвощ≥)

¬ життЇвому цикл≥ вищих спорових рослин ≥де чергуванн¤ двох покол≥нь: спороф≥ту ≥ гаметоф≥ту, це означаЇ, що в њх життЇвому цикл≥ чергуютьс¤ особини нестатевого ≥ статевого покол≥нь ≥ в≥дпов≥дн≥ способи розмноженн¤.

∆иттЇвий цикл Ц пер≥од м≥ж одн фазами розвитку двох чи б≥льшоњ к≥лькост≥ однакових покол≥нь. ¬≥н забезпечуЇ безперервн≥сть житт¤.

Cпороф≥т (нестатеве покол≥нн¤) Ц споранг≥њ (нестатев≥ органи) Ц спори (нестатев≥ кл≥тини).

√аметоф≥т (статеве покол≥нн¤) Ц гаметанг≥њ (статев≥ органи) Ц гамети (статев≥ кл≥тини).

√аметанг≥њ

ƒом≥нуЇ те покол≥нн¤, ¤ке представлене зеленою рослиною. ” мох≥в дом≥нуЇ гаметоф≥т, у папорот≥, хвощ≥в, плаун≥в Ц спороф≥т.

¬≥дд≥л ћохопод≥бн≥.

ћохопод≥бн≥ Ц бр≥оф≥ти (бр≥олог≥¤ Ц наука про мохи) Ц вищ≥ споров≥ рослини, багатор≥чн≥, др≥бн≥ (2-50 мм) живуть в пом≥рному та холодному по¤сах, в троп≥ках, в г≥рських районах, сухих степах ≥ пустел¤х. ћохи Ї : зелен≥ зозулин льон (звичайний), маршанц≥¤; б≥л≥ а) торфТ¤ний мох (сфагнум). ƒе¤к≥ з мох≥в прот¤гом рок≥в можуть збер≥гати життЇздатн≥сть знаход¤чись у висушеному стан≥. ¬ життЇвому цикл≥ мох≥в Ї чергуванн¤ двох покол≥нь: ..., дом≥нуЇ гаметоф≥т. ћохи нерозчленован≥, погано захищен≥ в≥д нестач≥ вологи. Ќевелика висота стебла обумовлена недостатньою ризоњд≥в ¤к водопоглинаючого органа (в≥дсутн≥сть справжн≥х судинних тканин), а також в≥дсутн≥стю добре розвиненоњ механ≥чноњ тканини.

«озулин льон. Ѕудова гаметоф≥ту. ¬егетативне т≥ло представлене сланню, що складаЇтьс¤ з стебла ≥ листк≥в, корен≥в немаЇ, Ї ризоњди Ц вирости поверхневих кл≥тин т≥ла. —тебло покрите шк≥рочкою, п≥д нею механ≥чна тканина, дал≥ в глибину основна, ≥ в центр≥ прим≥тивний пров≥дний пучок. —тебло невелике (30-40 мм), травТ¤нисте, пр¤ме, нерозгалужене, густо вкрите сид¤чими л≥н≥йно-ланцетними листками. Ћистки др≥бн≥, лускат≥, на чолов≥чих екземпл¤рах листки б≥льш≥, сид¤ть густ≥ше ≥ мають червонуватий кол≥р. «озул≥н льон Ц дводомна рослина, бо чолов≥ч≥ ≥ ж≥ноч≥ статев≥ органи м≥ст¤тьс¤ на р≥зних рослинах. –изоњди виконують функц≥њ корен¤: утриманн¤ рослини в ірунт≥ та всисанн¤ з нього розчин≥в поживних речовин. јле на в≥дм≥ну в≥д корен≥в, ризоњди не мають тканин. Ќа верх≥вц≥ стебла чолов≥чоњ особини формуютьс¤ антерид≥њ, у ¤ких дозр≥вають сперматозоњди; на верх≥вц≥ стебла ж≥ночоњ особини формуютьс¤ архегон≥њ, де дозр≥вають ¤йцекл≥тини. «апл≥дненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за участю вологи, ранньою весною. —перматозоњд проникаЇ до ¤йцекл≥тини за допомогою води ≥ в≥дбуваЇтьс¤ запл≥дненн¤. « запл≥дненоњ ¤йцекл≥тини виростаЇ спороф≥т: в≥н складаЇтьс¤ з стопи, стеблопод≥бноњ н≥жки ≥ коробочки, що накрита кришечкою. ¬ коробочц≥ м≥ст¤тьс¤ споранг≥њ, в ¤ких достигають спори.  оробочка маЇ спец≥альне пристосуванн¤ до розс≥юванн¤ спор.  ришечка з коробочкою зТЇднана зубчиками, ¤к≥ в суху погоду в≥дчин¤ютьс¤ назовн≥ ≥ цим самим в≥дкривають вих≥д дозр≥лим спорам. —пора падаЇ на землю ≥ починаЇ проростати, утворюючи протонему Ц тонк≥ розгалужен≥ нитки, ¤к≥ мають верх≥вкову бруньку, з ¤коњ виростають доросл≥ рослини моху. «озулин льон Ц рослина багатол≥тн¤, тому на другий р≥к на чолов≥чих ≥ ж≥ночих рослинах утворюютьс¤ антерид≥њ ≥ архегон≥њ. «а характером живленн¤ Ц автотрофи (фотосинтез в хлоропластах). «озулин льон може вбирати води в 4 рази б≥льше за власну масу. ѕрактичне значенн¤ зеленого моху незначне, часом його використовують, ¤к п≥дстилку дл¤ тварин. ћоже спричинити заболоченн¤ л≥су.

—фагнум (б≥л≥ мохи Ц сфагнов≥) Ц торфТ¤ний мох. ќдержав таку назву, бо бере участь в утворенн≥ торфу, а б≥лий Ц бо в сухому стан≥ в≥н забарвлений в б≥лий, або ¤сно-зелений кол≥р. ¬ ”крањн≥ Ц 30 вид≥в. Ѕудова гаметоф≥ту Ц стебло (10-15 см) галузисте, вкрите листочками, корен≥в ≥ ризоњд≥в сфагнум немаЇ, прикр≥плюЇтьс¤ нижньою частиною стебла. –осте в≥н верх≥вкою ≥ в м≥ру росту нижн¤ частина стебла в≥дмираЇ. Ћистки сфагнуму складаютьс¤ з 2-х тип≥в кл≥тин Ц одн≥ кл≥тини довг≥ ≥ вузьк≥, заповнен≥ хлороф≥лом (хлороф≥лоносн≥, здатн≥ до асим≥л¤ц≥њ† (фотосинтез)), м≥ж ними розм≥щен≥ велик≥ овальн≥, мертв≥ кл≥тини з тонкими ст≥нками ≥ великими порами. ћертв≥ кл≥тини заповнен≥ водою, а при висиханн≥ пов≥тр¤м (робл¤тьс¤ б≥лими). «а допомогою листк≥в, сфагнум вбираЇ воду ¤к губка (в 25 раз≥в б≥льше за свою масу).

—фагнум Ц однодомна рослина (чолов≥ч≥ ≥ ж≥ноч≥ органи на одн≥й рослин≥). ѕроцес запл≥дненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ ранньою весною при на¤вност≥ води. « зиготи виростаЇ спороф≥т, що ¤вл¤Ї собою н≥жку з кул¤стою коробочкою. —пора випадаЇ на ірунт ≥ проростаЇ, утворюЇтьс¤ протонема з ризоњдами, в дорослоњ рослини њх нема. Ѕруньки протонеми дають нову особину гаметоф≥т.

ѕристосуванн¤ до виживанн¤ на суш≥:

1. вбирають атмосферну вологу ус≥Їю поверхнею т≥ла.

2. зд≥йснюють фотосинтез за будь-¤ких умов, нав≥ть у темр¤в≥ печер.

3/висихають до пов≥тр¤но-сухого стану, залишаючись живими.

”творенн¤ торфу.

—фагнум росте верх≥вкою (2-3 мм на р≥к), а нижн¤ частина поступово в≥дмираЇ. ¬≥дмерл≥ частини занурюютьс¤ у воду. ќск≥льки у болот¤н≥й вод≥ обмаль кисню.

—фагнум вид≥л¤Ї кислоти, ¤к≥ вбивають м≥кроорган≥зми, тому в≥дмерл≥ частини не перегнивають. ќс≥даЇ на дн≥ бол≥т прот¤гом 70 ≥ нав≥ть 1000 рок≥в, пресуютьс¤ ≥ утворюють торф. Ўвидк≥сть в≥дкладанн¤ торфу незначна. «а 10 рок≥в виникаЇ шар 1 см.  исле середовище торфу перешкоджаЇ розвитку гриб≥в ≥ бактер≥й. ¬се, що потрапл¤Ї в торф, консервуЇтьс¤ в ньому.

«наченн¤ торфу в практичн≥й д≥¤льност≥.

Ѕуд≥вельний матер≥ал (пресован≥ плити) Ц тепло≥зол¤ц≥йний матер≥ал.

’≥м≥чна сировина (дл¤ виробництва пластмас, спирт≥в, фарб, лак≥в, карболовоњ ≥ оцтовоњ кислот).

ƒобриво, п≥дстилка дл¤ тварин, паливо.

ѕеревТ¤зочний матер≥ал (сфагнол Ц протигн≥йна речовина).  онсервуючий та упаковуючий матер≥ал при транспортуванн≥ фрукт≥в, овоч≥в, мТ¤са. ÷≥нний матер≥ал дл¤ досл≥дженн¤ пилка р≥зних рослин.

«наченн¤ мох≥в в природ≥ ≥ житт≥ людини.

ќсел¤Їтьс¤ там, де рослини були в≥дсутн≥, вид кислоти, цим руйнують скел≥, утворюють ірунт на ¤кому осел¤ютьс¤ ≥нш≥ рослини. “варини мохами не живл¤тьс¤, тому зб≥льшуЇтьс¤ њхнЇ накопиченн¤, вм≥ст перегною.

†—уц≥льний шар в л≥сах, тундр≥, пререшкоджаЇ випаровуванню води, спри¤Ї њњ збер≥ганн¤ в ірунт≥. „асто це призводить до заболоченн¤.

–озростанн¤ мох≥в затруднюЇ аерац≥ю ірунту, скорочують площу орних земель. ћожуть самозапалюватись, що спричин¤Ї л≥сову пожежу. Ќа заболочених ірунтах рослини не ростуть, бо мало кисню ≥ азотних солей.

ћають здатн≥сть накопичувати рад≥оактивн≥ речовини.

ћохи Ц рослини геологи (м≥дь).

ћохи запоб≥гають ероз≥њ ірунт≥в.

1

Ќазва: ќсобливост≥ життЇвого циклу вищих спорових рослин (папорот≥, мохи, плауни, хвощ≥)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (850 прочитано)