–≥зне > ‘≥нансуванн¤ проекту

‘≥нансуванн¤ проекту

‘≥нансуванн¤ проекту маЇ забезпечити розвТ¤занн¤ двох основних завдань:

забезпечити таку динам≥ку ≥нвестиц≥й, ¤ка б уможливила виконанн¤ проекту в≥дпов≥дно до часових ≥ ф≥нансових (грошових) обмежень;

зменшити витрати ф≥нансових ресурс≥в ≥ проектн≥ ризики за рахунок оптим≥зац≥њ структури ≥нвестиц≥й та максим≥зац≥њ податкових п≥льг.

‘≥нансуванн¤ проекту пердбачаЇ 4 етапи:

ѕопередн≥й анал≥з життЇздатност≥ проекту Ц визначаЇ, чи вартий проект витрат часу й ресурс≥в,≥ чи буде потоку ресурс≥в достатньо дл¤ покритт¤ витрат та одержанн¤ прибутку.

ѕлануванн¤ реал≥зац≥њ проекту Ц оц≥нюють вс≥ показники ≥ ризики за проектом, прогнозують вплив на життЇздатн≥сть проекту процентних ставок за кредитами, темпи ≥нфл¤ц≥њ, валютн≥ ризики.

ќрган≥зац≥¤ ф≥нансуванн¤ Ц пропозиц≥њ щодо схеми ф≥нансуванн¤ проекту.

 онтроль за виконанн¤м плану та умовами ф≥нансуванн¤ Ц на стад≥њ реал≥зац≥њ проекту.

≤снують так≥ джерела ф≥нансуванн¤ проект≥в:

¬ласн≥ ф≥нансов≥ кошти (прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, в≥дшкодуванн¤ страхових орган≥в), ≥нш≥ види актив≥в (основн≥ фонди, земельн≥ д≥л¤нки) ≥ залучених кошт≥в(кошти в≥д продажу акц≥й, доброд≥йн≥ внески, кошти, ¤к≥ вид≥л¤ють вищ≥ за р≥внем холд≥нгов≥ чи акц≥онерн≥ компан≥њ, промислово-ф≥нансов≥ групи на безоплатн≥й або п≥льгов≥й основ≥);

јсигнуванн¤ з державного, рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в, фонду п≥дтримки п≥дприЇмництва, надан≥ на безоплатн≥й основ≥;

≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, надан≥ у форм≥ ф≥нансовоњ чи ≥ншоњ участ≥ у статутному кап≥тал≥ сп≥льних п≥дприЇмств, а також у форм≥ пр¤мих грошових внеск≥в м≥жнародних орган≥зац≥й ≥ ф≥нансових установ, держав, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥;

–≥зн≥ форми позикових кошт≥в: кредити, надан≥ державою на зворотн≥й основ≥; кредити ≥ноземних ≥нвестор≥в; обл≥гац≥йн≥ позики; кредити банк≥в, ≥нвестиц≥йних фонд≥в ≥ компан≥й, страхових товариств, пенс≥йних фонд≥в; вексел≥.

«асоби ф≥нансуванн¤ проекту:

Ѕюджетне ф≥нансуванн¤. ѕерел≥к ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ за рахунок державних ≥нвестиц≥й, формують у сувор≥й в≥дпов≥дност≥ до ц≥лей ≥ приор≥тет≥в ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики. ÷ентрал≥зован≥ ≥нвестиц≥њ з бюджету у виробничу сферу вид≥л¤ютьс¤, ¤к правило, на платн≥й ≥ зворотн≥й основ≥.

јкц≥онерне ф≥нансуванн¤. ќдна з найпоширен≥ших форм ф≥нансуванн¤ проект≥в Ц одержанн¤ ф≥нансових ресурс≥в через випуск акц≥й ≥ обл≥гац≥й. јкц≥онерний кап≥тал може мати форму грошових внеск≥в, техн≥ки ≥ технолог≥њ, послуг, документац≥њ, майнових прав.ќсновний обс¤г необх≥дних ресурс≥в надходить на початку реал≥зац≥њ проекту, розрахунки з ≥нвесторами можна перенести на п≥зн≥ш≥ терм≥ни, коли п≥двищуЇтьс¤ спроможн≥сть проекту генерувати прибутки. ¬одночас проекти ф≥нансуютьс¤ через випуск ¤к акц≥й, так ≥ боргових зобовТ¤зань.

Ѕоргове ф≥нансуванн¤. ƒжерела Ц довгостроков≥ кредити в комерц≥йних банках, кредити в державних установах, ≥потечн≥ позички, приватне розм≥щенн¤ боргових зобовТ¤зань. ¬ар≥анти ф≥нансуванн¤ проекту треба виб≥рати з урахуванн¤м можливост≥ погашенн¤ кредиту ≥ виплати процентноњ ставки.

јльтернативне ф≥нансуванн¤. ‘≥нансуванн¤ у вигл¤д≥ кредит≥в доц≥льнише дл¤ залученн¤ в ефективно д≥юч≥ п≥дприЇмства. ¬≥д таких п≥дприЇмств не вимагають п≥двищеноњ плати за кредит через незначний ризик; кр≥м того, вони забезпечують кредит своњми активами.

ѕри створенн≥ нових п≥дприЇмств, реал≥зац≥њ нових ≥нвестиц≥йних проект≥в найкраще джерело ф≥нансуванн¤ Ц акц≥онерний кап≥тал, позики ≥ випуск обл≥гац≥й. ѕрибуток на акц≥ю залежить в≥д результату д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, а випуск акц≥й у в≥дкритий продаж п≥двищуЇ њх л≥кв≥дн≥сть; за допомогою акц≥й кап≥тал залучаЇтьс¤ на невизначений терм≥н ≥ без зобовТ¤зань щодо поверненн¤; в≥дкрите акц≥онерне товариство маЇ б≥льше можливостей дл¤ прит¤гненн¤ кап≥талу, н≥ж закрите.

ќсновна в≥дм≥нн≥сть м≥ж власними та запозиченими ф≥нансовими ресурсами в тому, що в раз≥ залученн¤ останн≥х в≥дсотки за кредитами в≥драховуютьс¤ до сплати податк≥в, тобто включаютьс¤ у валов≥ витрати, а див≥денди виплачуютьс¤ з прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства.

Ћ≥з≥нгове ф≥нансуванн¤. «ам≥сть позичанн¤ ф≥нансових кошт≥в п≥дприЇмство може вз¤ти устаткуванн¤ чи ≥нш≥ виробнич≥ активи в оренду у л≥з≥нгов≥й компан≥њ. ¬≥дпов≥дно до укладеного договору л≥з≥нгова компан≥¤ повн≥стю виплачуЇ виробнику (або власнику) варт≥сть устаткуванн¤ ≥ здаЇ його в оренду з правом викупу наприк≥нц≥ оренди. Ћ≥з≥нг даЇ змогу п≥дприЇмству одержати устаткуванн¤ й почати його експлуатац≥ю, не в≥двол≥каючи кошти з обороту. ” ринков≥й економ≥ц≥ дол¤ л≥з≥нгу становить 25-30% загальноњ суми позичкових грошей.

≤потека Ц це позичка п≥д заставу нерухомост≥, Ї одним з найважлив≥ших джерел ф≥нансуванн¤ проект≥в у ринков≥й економ≥ц≥. ќбТЇктом застави можуть бути буд≥вл≥, споруди, будинки, земл¤ та ≥нш≥ види власноњ нерухомост≥ п≥дприЇмств ≥ ф≥зичних ос≥б. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ проект≥в застосовують так≥ форми ≥потечних позичок: стандартну, з≥ зростанн¤м платеж≥в, з≥ зм≥нною сумою виплати, ≥з заставним рахунком.

ѕроектне ф≥нансуванн¤ Ц один ≥з вид≥в боргового. —пец≥альна банк≥вська послуга (merchant banking): банк-кредитор анал≥зуЇ пропонований проект, доводить його дор≥вн¤, що даЇ змогу орган≥зувати його усп≥шне ф≥нансуванн¤, веде переговори з кредиторами, передаЇ на комерц≥йних умовах замовнику сформований вар≥ант з конкретними висновками та пропозиц≥¤ми. ≤нвестори мають ≥стотну гарант≥ю життЇздатност≥ та ефективност≥ проекту. «алежно в≥д частки ризику, ¤ку бере на себе кредитор, розр≥зн¤ють так≥ форми проектного ф≥нансуванн¤: з повним регресом на позичальника; без регресу на позичальника; з обмеженим регресом на позичальника (регрес - це вимога про в≥дшкодуванн¤ наданоњ в борг суми).

 онтроль за дотриманн¤м умов ф≥нансуванн¤ зд≥йснюють на основ≥ регул¤рних рев≥з≥й за такими аспектами: фактичн≥ витрати; пот≥к реальних грошей; ф≥нансовий стан проекту ≥ компан≥њ, що реал≥зуЇ проект; зв≥тн≥сть; управл≥нн¤ ф≥нансами; помилков≥ витрати. ≈фективн≥сть роботи кер≥вника проекту оц≥нюють за тим, ¤к усп≥шно в≥н орган≥зовуЇ роботу з контролю за витратами на проект.

≤нструменти управл≥нн¤ ризиками ≥нвестора.

” процес≥ управл≥нн¤ проектними ризиками банк розвТ¤зуЇ два взаЇмозалежних завданн¤: управл¤Ї ризиками за проектом загалом ≥ ризиками непогашенн¤ боргу за кредитом з боку проектноњ компан≥њ. ¬ межах проектного ф≥нансуванн¤ банки виконують певн≥ д≥њ:

–озм≥р ф≥нансуванн¤ проекту банк визначаЇ не т≥льки зг≥дно з кошторисом ≥ бюджетом проекту, а й з огл¤ду на оптим≥зац≥ю структури кредитного портфелю банку (за видами проект≥в ≥ рег≥онами) з метою зниженн¤ ризик≥в банк≥вськоњ д≥¤лькост≥ загалом.

„астка ф≥нансовоњ участ≥ банку у проект≥ так само залежить в≥д р≥вн¤ прийн¤тих ним на себе ризик≥в.

ўо вищий р≥вень ризик≥в за проектом, то гнучк≥ш≥ мають бути умови кредитноњ угоди. “емпи ≥ абсолютн≥ розм≥ри чергових погашеньзалежать в≥д ф≥нансово-економ≥чних показник≥в проекту.

ќптим≥зуючи структуру ф≥нансуванн¤ проекту з метою зниженн¤ ризик≥в, банк зац≥кавлений у залученн≥ субординованих щодо основного кредит≥в: вимоги за ними задовольн¤ютьс¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог за основним кредитом. Ѕанк вибираЇ найменьш ризиковану схему ф≥нансуванн¤ проекту.  р≥м класичноњ схеми, коли кредит надаЇтьс¤ проектн≥й компан≥њ, ¤ка Ї замовником проекту, можлив≥ й ≥нш≥:

‘≥нансуванн¤ з використанн¤м р≥зних форм л≥зингу;

Ќаданн¤ кредиту п≥др¤дчику, що бере участь у реал≥зац≥њ проекту;

Ќаданн¤ кредиту покупцю проектного продукту;

Ќаданн¤ гарант≥й у р≥зних формах проектн≥й компан≥њ чи п≥др¤дчику, що бере участь у реал≥зац≥њ проекту;

‘орфейтуванн¤ контракт≥в на постачанн¤ ≥нвестиц≥йних товар≥в ≥ виконанн¤ п≥др¤дних роб≥т.

Ћ≥зинг Ц середньо- та довгострокова оренда устаткуванн¤, нерухомого майна. –оль проектноњ компан≥њ в≥д≥граЇ л≥з≥нгова компан≥¤, фундатором ¤коњ Ї банк або консорц≥ум банк≥в. ќсновн≥ ризики дл¤ банку-кредитора повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю не проектноњ компан≥њ, а компан≥њ-оператора (л≥зингоотримувача).

ƒл¤ банк≥в л≥з≥нгова форма ф≥нансуванн¤ проект≥в Ї найменьш ризикованою. Ќа в≥дм≥ну в≥д ф≥нансових ≥нвестиц≥й вкладений в ≥нвестиц≥йно-л≥з≥нговий б≥знес кап≥тал не сх≥льний до ≥нфл¤ц≥њ Ц обТЇкти нерухомост≥ за умов ринковоњ економ≥ки мають тенденц≥ю до подорожчанн¤. Ѕанк над≥йно застрахований в≥д ризику неплатоспроможност≥ л≥з≥нгоотримувача, тому що з метою погашенн¤ зобовТ¤зань в≥н може повернути соб≥ обТЇкт л≥з≥нгу, в≥ддати його в оренду ≥нш≥й особ≥ чи нав≥ть продати.

1

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ проекту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (893 прочитано)