–≥зне > ’арчуванн¤ р≥зних груп населенн¤

’арчуванн¤ р≥зних груп населенн¤

«алежно в≥д стат≥ ,в≥ку, ваги, зросту та роду зан¤ть зм≥нюЇтьс¤ потреба орган≥зму в харчових речовинах.

≈нергозабезпечен≥сть њж≥ повинна в≥дпов≥дати енерговитратам орган≥зму. „им б≥льше мТ¤зових рух≥в зд≥йснюЇ людина, тим б≥льше њњ енерговитрати, дл¤ компенсац≥њ ¤ких потр≥бно б≥льше њж≥. ѕотребу в певн≥й к≥лькост≥ њж≥ прийн¤то виражати у теплових одиниц¤ Ц калор≥¤х.

 ≥льк≥сть калор≥й, ¤к≥ надход¤ть в орган≥зм людини з будь-¤кими продуктами називаЇтьс¤ калор≥йн≥сть њж≥. ¬изначити њњ можна знаючи х≥м≥чний склад та види њж≥.

ѕотреба в калор≥¤х залежно в≥д в≥ку людини та њњ профес≥њ коливаЇтьс¤ в≥д 2600 до 4200 ккал дл¤ чолов≥к≥в ≥ в≥д 2200 до 3600 дл¤ ж≥нок.

¬≥дпов≥дно до ≥нтенсивност≥ прац≥ ф≥з≥олог≥чна потреба дорослого населенн¤ в калор≥¤х така:

ѕрофес≥¤ ¬итрати за добу, ккал

¬чител≥ - 2600

—лужбовц≥ - 2600

—туденти - 2800

ƒв≥рники - 2900

ћехан≥ки - 3200

ћал¤р≥ - 3800

Ўахтар≥ - 4300

ћеталурги - 4300

Ќа основ≥ багатор≥чних анал≥з≥в були розрахован≥ норми споживанн¤ харчових речовин основними групами населенн¤ з урахуванн¤ загальних принцип≥в збалансованост≥ харчуванн¤.

«г≥дно з цими нормами сп≥вв≥дношенн¤ б≥лк≥в, жир≥в та вуглевод≥в у рац≥он≥ вс≥х груп дорослого населенн¤ повинно становити Ц 1-2-4 за виключенн¤м ос≥б, зайн¤тих важкою ф≥зичною працею, - 1-2-5, а ос≥б похилого в≥ку Ц 1-0,8-3,5.

 алор≥йн≥сть рац≥ону за рахунок б≥лка повинна складати 14 %, за рахунок жир≥в Ц 30 %, за рахунок вуглеводн≥в Ц 56 %.

ƒл¤ д≥тей це сп≥вв≥дношенн¤ таке: 5-6 рок≥в Ц 1-1-3,5, дл¤ немовл¤т Ц 1-3-4,5.

«ниженн¤ р≥вн¤ ≥нтенсивност≥ трудовоњ д≥¤льност≥ та ≥нтенсивност≥ обм≥нних процес≥в у людей похилого в≥ку призводить до зменшенн¤ енерговитрат ≥ потреби у харчових речовинах.

ƒобовий рац≥он таким люд¤м сл≥д будувати ≥з розрахунку 2230-2650 ккал. дл¤ чолов≥к≥в ≥ 2200-2300 ккал. дл¤ ж≥нок.

” похилому в≥ц≥ зб≥льшуЇтьс¤ потреба орган≥зму у в≥там≥нах —,–,¬1,¬2, ¬12, а потреба у в≥там≥нах ƒ,ј та   зменшуЇтьс¤.

Ћ≥тн≥м люд¤м варто зменшити споживанн¤ мТ¤са, ¤Їць, сиру, круп, хл≥ба, а зб≥льшити сл≥д споживанн¤ овоч≥в, фрукт≥в, ¤г≥д, молочних продукт≥в.

–ежим харчуванн¤.

–ежимом харчуванн¤ називаЇтьс¤ прийманн¤ њж≥ прот¤гом доби в ч≥тко визначений час призводить до виробленн¤ умовного рефлексу, ¤кий посилюЇ вид≥ленн¤ шлункового соку та слини перед прийманн¤м њж≥. «а таких умов њжа добре обробл¤Їтьс¤ соками, що спри¤Ї кращому травленню. ѕорушенн¤ режиму харчуванн¤ впливаЇ на нервову регул¤ц≥ю процес≥в травленн¤, призводить до втрати апетиту. ’арчовий режим повинен складатис¤ з три Ц або чотириразового прийманн¤ њж≥ впродовж доби.

ѕ≥д час чотириразового харчуванн¤ пром≥жок м≥ж прийманн¤м њж≥ повинен становити 4-5 годин.

«а такого харчуванн¤ на сн≥данок маЇ припадати 20-25 % добового рац≥ону. —л≥д њсти мТ¤сну гар¤чу страву.

Ќа об≥д припадаЇ б≥льша частина добового рац≥ону 40-45 %. ƒо об≥дн≥х страв варто включити овочев≥ або рибн≥ закуски, перш≥, друг≥ та трет≥ страви. ќб≥д повинен тривати не менше 40-50 хв.

” добовому рац≥он≥ п≥двеч≥рок повинен становити 10 %. ÷е може бути булочки або коржик, кисломолочн≥ продукти.

¬ечер¤ повинна прийматис¤ за д≥в години до сну. ¬она складаЇтьс¤ ≥з легкозасвоюваних продукт≥в. ” добовому рац≥он≥ вона повинна становити 20-25 %. ÷е можуть бути каш≥, зап≥канки ≥з круп чи сиру, молоко та молочнокисл≥ продукти, чай.

ќсобливост≥ харчуванн¤ учн≥в профес≥йно-техн≥чних училищ.

ƒл¤ того, щоб п≥дл≥ток м≥г нормально ф≥зично та ≥нтелектуально розвиватис¤, йому необх≥дно повноц≥нне харчуванн¤. Ќадходженн¤ в орган≥зм харчових речовин разом з њжею повинне задов≥льн¤ти потребу орган≥зму п≥дл≥тка у пластичних та енергетичних матер≥алах. ѕри побудов≥ харчових рац≥он≥в дл¤ п≥дл≥тк≥в сл≥д зважати на особливост≥ розвитку орган≥зму, енергетичн≥ витрати, сезонн≥ зм≥ни. јдже процеси асим≥л¤ц≥њ у п≥дл≥ткового орган≥зму переважають над процесами дисим≥л¤ц≥њ, а також п≥двищений основний обм≥н пор≥вн¤но з дорослим.

якщо у дорослих основний обм≥н становить на добу 24 ккал. Ќа 1 кг. ¬аги, то у п≥дл≥тк≥в в≥н с¤гаЇ 55 ккал. ≈нерговитрати п≥дл≥тка значно перевищують енерговитрати дорослоњ людини, адже його орган≥зм, ще росте та розвиваЇтьс¤. –озробл¤ючи харчовий рац≥он, сл≥д також враховувати, що калор≥йн≥сть добового рац≥ону п≥дл≥тк≥в повинна на 19 % перевищувати енерговитрати, щоб орган≥зм ще м≥г рости та розвиватис¤. ЌедостатнЇ харчуванн¤ впливаЇ на здоровТ¤ та розвиток дитини.

ѕерењданн¤ призводить до порушенн¤ окислювальних процес≥в у орган≥зм≥. ƒл¤ юнак≥в та д≥вчат 13-17 рок≥в к≥льк≥сть б≥лка, ¤ка надходить в орган≥зм, повинна становити 1,5-2 г. на 1 кг. ¬аги, тобто становитиме 15 % загальноњ калор≥йност≥ рац≥ону.

∆ири в орган≥зм≥ використовуютьс¤ ¤к джерело та пластичний матер≥ал. « жирами в орган≥зм надход¤ть необх≥дн≥ в≥там≥ни Ц ј,ƒ≈.  ≥льк≥сть жир≥в, ¤ка надходить в орган≥зм, повинна становити не менше 30 % в≥д загальноњ калор≥йност≥ рац≥ону. Ќедостатн¤ к≥льк≥сть жир≥в негативно впливаЇ на розвиток орган≥зму, а надлишкова Ц призводить до накопиченн¤ в кров≥ пектинових т≥л.

¬углеводи Ц основне джерело енерг≥њ. –озробл¤ючи рац≥они харчуванн¤ в профтехучилищах, сл≥д також враховувати, що у п≥дл≥тковому в≥ц≥ орган≥зм вимагаЇ 10-15 г. вуглевод≥в на 1 кг. ваги. ¬углеводи надход¤ть в орган≥зм ≥з фруктами ,¤годами, соками, молоком, кондитерськими виробами, медом, цукром, цукерками. ÷≥ продукти повинн≥ споживатис¤ п≥сл¤ основного прийманн¤ њж≥. ” рац≥он харчуванн¤ п≥дл≥тк≥в повинн≥ включатис¤ багат≥ на в≥там≥ни продукти, оск≥льки цього вимагають ≥нтенсивн≥ процеси розвитку та росту, на в≥там≥ни багат≥ молоко, вершкове масло, мТ¤со, риба, ¤йц¤, морква, пом≥дори, шипшина, салат, цибул¤, сир, крупи .хл≥б, пекарськ≥ та пивн≥ др≥ждж≥. ƒобова потреба дл¤ п≥дл≥тк≥в у в≥там≥нах становить: в≥там≥н ј-1-1,5 мг.; ¬1-0,8-1,9 мг.; ¬2-1,1-2,5 мг.; ––-3-21 мг.; ¬6-0,3-2,2 мг.; —- до 70 мг. ѕотреба у м≥неральних речовинах також п≥двищена, тому, що процеси росту та розвитку супроводжуютьс¤ зб≥льшенн¤м маси кл≥тини. ƒобова потреба дл¤ юнак≥в та д≥вчат становить: кальц≥ю Ц 1400 мл., фосфору Ц 200 мл., магн≥ю Ц 530 мг.

Ќедостатн¤ к≥льк≥сть кальц≥ю в орган≥зм≥ призводить до псуванн¤ зуб≥в. “ому до меню њдалень сл≥д включати молоко та молочн≥ продукти, овоч≥, хл≥бобулочн≥ вироби, гор≥хи.

ѕластичним матер≥алом дл¤ побудови скелету Ї фосфори. ѕотреба у ньому повинна задовольн¤тис¤ за рахунок молочних продукт≥в, риби, мТ¤са, в≥вс¤ноњ крупи, гор≥х≥в, бобових.

ќсновним джерелом вм≥сту натр≥ю Ї с≥ль, де¤к≥ продукти тваринного походженн¤. ƒобова потреба п≥дл≥ткового орган≥зму в натр≥ю становить 8-10 г. регул¤тором водного обм≥ну в орган≥зм≥ Ї кал≥й. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в добова потреба в кал≥ю становить 3,5 г. в≥н м≥ститьс¤ у рослинн≥й њж≥.

ѕотреба п≥дл≥тк≥в у магн≥ю невелика Ц 140-530 мг. ћ≥ститьс¤ в≥н в круп≥, борошн≥, бобових. ” м≥сцевост¤х, де поширен≥ захворюванн¤ щитовидноњ залози, сл≥д зд≥йснювати проф≥лактичне йодуванн¤ њж≥. ƒобова потреба п≥дл≥ткового орган≥зму в йод≥ становить 0,15 мг.

1

Ќазва: ’арчуванн¤ р≥зних груп населенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (626 прочитано)