–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ƒемограф≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ƒемограф≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

“ема моЇњ курсовоњ роботи Уƒемограф≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥Ф. я вибрала цю тему тому, що дл¤ нашоњ крањни демограф≥чна проблема на даний момент Ї одн≥Їю з найболюч≥ших. ћене, ¤к ≥ багатьох ≥нших, хвилюЇ питанн¤: ¤к складаЇтьс¤ дол¤ нащадк≥в ≥ чи зможуть вони бути щасливими в крањн≥, де немаЇ нормальних умов житт¤. „и можуть не хвилювати наведен≥ вченими дан≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ проживаЇ 49,7 млн. ос≥б. ј за прогнозами досл≥дник≥в в найближч≥ 10 рок≥в проживатиме 42 млн. ”крањна належить до крањн з першим типом в≥дновленн¤ населенн¤, ¤кий характеризуЇтьс¤ низькими показниками народжуваност≥, смертност≥ ≥ незначним природним приростом населенн¤. “а в наш час смертн≥сть компенсуЇтьс¤ народжуван≥стю лише на 59%, показники природного приросту пост≥йно знижуютьс¤. ¬ 1993 роц≥ в розрахунку на 1000 жител≥в народилос¤ 0,7 чол., а померло 4,2 чол., тобто природний прир≥ст вже став негативним (-3,5%). ј в 1960 р., наприклад, ц≥ показники складали в≥дпов≥дно 20,5%, 6,9%, 13,6%. “акий процес зниженн¤ природного приросту населенн¤ називаЇтьс¤ депопул¤ц≥¤. “емпи зменшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤ ”крањни насторожують. « кожним роком умови житт¤ людей пог≥ршуютьс¤ ≥ це одна з найголовн≥ших причин значного зниженн¤ показник≥в народжуваност≥ ≥ росту смертност≥. —вою роль в≥д≥граЇ ≥ неспри¤тлива еколог≥чна ситуац≥¤, ¤ка особливо ускладнилас¤ п≥сл¤ авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—. ¬с≥ райони республ≥ки в≥дчули вплив рад≥оактивного забрудненн¤ ≥ це п≥дтверджують показники смертност≥, що р≥зко зросли п≥сл¤ 1986 р.  ≥льк≥сть безд≥тних ж≥нок складаЇ 20%. «а останн≥ 8 рок≥в знизилась тривал≥сть житт¤: у чолов≥к≥в на 5 рок≥в, у ж≥нок на 4 роки. ѕов≥льно знижуЇтьс¤ середн¤ тривал≥сть житт¤ жител≥в ”крањни (68 рок≥в: чолов≥к≥в Ц 62 роки, ж≥нки Ц 73 роки). «а тривал≥стю житт¤ ”крањна пос≥даЇ 120 м≥сце у св≥т≥. ƒосить висока в ”крањн≥ дит¤ча смертн≥сть Ц кожна дес¤та дитина помираЇ у в≥ц≥ до одного року.  ≥льк≥сть д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в в держав≥ таке саме, ¤к ≥ людей похилого в≥ку. “а з кожним роком воно зменшуЇтьс¤, оск≥льки зменшуютьс¤ показники народжуваност≥ населенн¤. «б≥льшенн¤ частки людей старшого в≥ку, ¤к уже зазначалос¤, Ї св≥доцтвом про процес Устар≥нн¤Ф населенн¤. ѕроцес стар≥нн¤ населенн¤ веде до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ утриманц≥в ≥ зростанн¤ демограф≥чного навантаженн¤ на людей працездатного в≥ку.

ћета моЇњ курсовоњ роботи пол¤гаЇ в тому, щоб з≥брати ≥снуюч≥ дан≥ по питанню демограф≥чноњ ситуац≥њ ”крањни, опрацювати њх, розгл¤нути проблеми сьогоденн¤ демограф≥њ нашоњ держави, можливо, представити ¤к≥сь шл¤хи њх вир≥шенн¤, ≥, безумовно, познайомити ≥нших людей з питанн¤ демограф≥њ ”крањни.

¬ ”крањн≥ зросла актуальн≥сть ц≥лого р¤ду демограф≥чних, трудоресурсних, ≥ розселенських проблем. ќдн≥Їю з найб≥льш гострих стала проблема п≥двищенн¤ керованост≥ територ≥альною моб≥льн≥стю (рухом≥стю) населенн¤.

” цьому звТ¤зку значноњ актуальноњ набуваЇ зТ¤суванн¤ питань моб≥льност≥ с≥льського населенн¤, п≥знанн¤ њњ багатопланового й складного регульованого причинно-насл≥дкового механ≥зму. ÷≥лком очевидно, що пост≥йн≥ трудов≥ та ≥нш≥ перењзди населенн¤ з с≥льськоњ м≥сцевост≥ у м≥ста спри¤ють тому, що м≥гранти все б≥льшою м≥рою в≥дчувають на соб≥ вплив умов ≥ способу житт¤ м≥ських жител≥в.

¬ ус≥х опубл≥кованих ран≥ше прац¤х ”крањна розгл¤далас¤ ¤к складова частина колишнього –ад¤нського —оюзу, а прац≥ з територ≥альних проблем м≥жнац≥ональних в≥дносин та етн≥чноњ структури населенн¤ практично не друкувалис¤. “а й ста-

1

Ќазва: ƒемограф≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3697 прочитано)