–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≤нтеграц≥йна система ”крањни

¬ажливе значенн¤ маЇ такий довгостроковий фактор, ¤к структурна перебудова нац≥ональноњ економ≥ки, ор≥Їнтована на сучасн≥ техн≥ко-технолог≥чн≥, економ≥чн≥,

–ис.2. ‘ормуванн¤ фактор≥в ≥нтеграц≥њ

еколог≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ стандарти. ƒеформована структура нац≥ональноњ економ≥ки не в≥дпов≥даЇ критер≥¤м суверенного розвитку ”крањни ¤к з точки зору оптимальних пропозиц≥й самозабезпеченн¤ та зовн≥шньоеконом≥чноњ спец≥ал≥зац≥њ, так ≥ з науково-технологичних, соц≥альних ≥ особливо еколог≥чних позиц≥й. Ќазвемо найважлив≥ш≥ негативн≥ характеристики структури економ≥ки ”крањни:

-велика питома вага ф≥зично та морально застар≥лоњ техн≥ки в склад≥ основних виробничих фонд≥в (понад 60 %), що стала результатом переважанн¤ екстенсивних метод≥в розвитку економ≥ки, ≥ насамперед њњ базових галузей;

-диспропорц≥њ в систем≥ самозабезпеченн¤ ключових галузей життЇд≥¤льност≥ крањни;

-незбалансован≥сть галузевоњ структури промисловост≥ з т.з. њњ соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ (потенц≥ал промисловост≥ на 90 % формують важк≥ галуз≥; питома вага виробництва предмет≥в споживанн¤ становить близько 30 %, тод≥ ¤к у розвинутих крањнах - 50-60 %).

¬ключенн¤ ”крањни до будь-¤ких ≥нтеграц≥йних угруповань у такому стан≥, без ч≥ткого баченн¤ перспектив структурноњ реорган≥зац≥њ, може призвести не лише до консервац≥њ, а й до посиленн¤ негативних тенденц≥й у вс≥х галуз¤х нац≥ональноњ економ≥ки. ≤ навпаки, участь ”крањни в ≥нтеграц≥йних процесах за умов ц≥леспр¤мованоњ внутр≥шньоњ структурноњ пол≥тики дасть змогу ефективн≥ше й швидше виправити деформовану економ≥ку, виход¤чи з таких пр≥оритет≥в структурноњ переор≥Їнтац≥њ:

-науково-техн≥чне та технолог≥чне оновленн¤ виробництва ≥з забезпеченн¤м його конкурентоспроможност≥ шл¤хом глибокоњ модерн≥зац≥њ. «меншенн¤ ресурсом≥сткост≥ за рахунок ефективного використанн¤ власних паливно-сировинних ресурс≥в;

-п≥двищенн¤ р≥вн≥ внутр≥шньоњ збалансованост≥ нац≥ональноњ економ≥ки дл¤ зменшенн¤ зовн≥шньоњ залежност≥ в розвитку њњ ключових галузей за рахунок формуванн¤ системи власноњ м≥жгалузевоњ кооперац≥њ та забезпеченн¤ повних виробничих цикл≥в;

-формуванн¤ умов дл¤ соц≥ально ор≥Їнтованого розвитку нац≥ональноњ економ≥ки за рахунок, з одного боку, ц≥леспр¤мованоњ трансформац≥њ њњ структури, з другого - завд¤ки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населенн¤, п≥двищенню мотивац≥њ до прац≥, ф≥нансовоњ макростаб≥л≥зац≥њ.

«а умов кризового стану ≥ на¤вност≥ довгострокових негативних тенденц≥й у розвитку нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни, а також з урахуванн¤ њњ виробничо-ресурсного потенц≥алу та р¤ду пор≥вн¤льних переваг очевидною Ї етапн≥сть у проведенн≥ новоњ економ≥чноњ пол≥тики в ц≥лому ≥ в реал≥зац≥њ пр≥оритет≥в структурноњ переор≥Їнтац≥њ зокрема (рис. 3).

Ќа першому етап≥ потр≥бно дос¤гти ф≥нансовоњ макростаб≥л≥зац≥њ, зупинити процес пад≥нн¤ виробництва ≥ створити комплекс умов дл¤ виходу з кризового стану. –еальн≥ можливост≥ дл¤ крањни пол≥пшити ситуац≥ю ≥ стати на шл¤х поступовоњ стаб≥л≥зац≥њ й виходу з кризи, на думку вченого ѕлотн≥кова ќ.[1], виокремлюютьс¤ в таких напр¤мах:

1. «а роки державноњ незалежност≥ дл¤ ”крањни все ще вкрай актуальним Ї розробленн¤ й оприлюдненн¤ концепц≥њ реформуванн¤ й розвитку економ≥ки. –озвиток держави не повинен грунтуватис¤ на р≥зноман≥тних виступах вищих посадових ос≥б, ¤к≥ суперечать один одному ≥ мають поточне конТюнктурне, а не стратег≥чне загальноеконом≥чне значенн¤. “ака концепц≥¤ повинна мати ч≥тко означен≥ пр≥оритети, етапи й терм≥ни реал≥зац≥њ, конкретн≥ параметри й завданн¤, спиратис¤ на нац≥ональн≥, рег≥ональн≥ й геопол≥тичн≥ реал≥њ, що склалис¤.

2. Ќегативним дл¤ стаб≥л≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чного становища Ї неприйн¤тт¤ прот¤гом тривалого часу бюджету на 97 та 98 р. “ака ситуац≥¤ сприймалас¤ м≥жнародною економ≥чною сп≥льнотою ¤к в≥дверта образа та св≥дчить про кризу взаЇмов≥дносин г≥лок влади. ѕрийн¤тт¤ ж бюджету на 99 р. "вчасно" теж не даЇ п≥дстав спод≥ватис¤ на ≥стотн≥ пол≥пшенн¤ в цьому напр¤мку, тому що спочатку було видно, що такий бюджет Ї нереальним, ≥ прийн¤т в≥н був саме дл¤ очей м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

Ќезрозум≥л≥сть з проходженн¤ пакета податкових законопроект≥в та дещо штучне поЇднанн¤ його з бюджетом також не пол≥пшуЇ сприйн¤тт¤ ”крањни в св≥т≥. ƒоц≥льним Ї реформуванн¤ податковоњ системи держави ≥ зменшенн¤ податкового тиску. ѕри цьому повинн≥ вигравати не лише в≥дчизн¤н≥ товаровиробники, а й будь-¤к≥ субТЇкти, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю в ”крањн≥ в ≥нтересах держави.

¬одночас враховуючи значн≥ недол≥ки в сам≥й ≥деолог≥њ пакета податкових законопроект≥в, важливими Ї пошуки можливостей подальшого реформуванн¤ податковоњ системи ≥ на основ≥ цього формуванн¤ державного бюджету на 2000 р.

3. ƒокор≥нних зм≥н потребуЇ структурна пол≥тика в ”крањн≥. “ут варто вид≥лити два ц≥льових блоки завдань.

ѕерший - це ц≥леспр¤мована д≥¤льн≥сть, ¤ка маЇ своЇю метою технолог≥чну реконструкц≥ю виробництва в держав≥, прискорений розвиток тих галузей, ¤к≥ Ї ключовими дл¤ динам≥зац≥њ Ќ“ѕ. ÷е ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, генна та кл≥тинна ≥нженер≥¤, промислове застосуванн¤ напрацювань щодо технолог≥чних процес≥в зварюванн¤, терм≥чного р≥занн¤, високого тиску, плазмовоњ обробки, створенн¤ принципово нових вид≥в композитних та порошкових матер≥ал≥в, розробка нових вид≥в металевих, керам≥чних матер≥ал≥в тощо.

ƒругий стосуЇтьс¤ проблеми формуванн¤ субТЇктност≥ виробничоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ в сучасних та доц≥льних формах. …детьс¤ про створенн¤ широкоњ мереж≥ малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств, ¤к≥ займалис¤ б р≥зноман≥тними видами д≥¤льност≥ з виробництва товар≥в та послуг, створюючи значну к≥льк≥сть робочих м≥сць.

ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ можна навести приклад крањн ™вропейського союзу, де мал≥ й середн≥ п≥дприЇмства (з к≥льк≥стю працюючих до 500 чол.) становл¤ть 95 % господарських орган≥зац≥й, забезпечуючи приблизно дв≥ трет≥ зайн¤тост≥. ¬ япон≥њ в≥дпов≥дн≥ показники б≥льш вражаюч≥: ф≥рми, де працюЇ до 300 чол., становл¤ть 99,3% загальноњ чисельност≥. ѕри цьому вони виробл¤ють 68 % ¬¬ѕ, забезпечуючи 4/5 робочих м≥сць. ” —Ўј так зван≥ ≥ндив≥дуальн≥ д≥лов≥ п≥дприЇмства (а њх понад 17 млн.) становл¤ть 95 % робочих м≥сць приватного сектору. ѕричому 80 % заново створюваних робочих м≥сць припадаЇ на ф≥рми з персоналом до 100 штатних одиниць.

4. ” рамках визначенн¤ загальнонац≥ональних економ≥чних пр≥оритет≥в доц≥льним Ї створенн¤ конкурентоспроможних недержавних п≥дприЇмницьких структур. “ак≥ структури, що грунтуютьс¤ на нац≥ональному украњнському кап≥тал≥ ≥ мають форму “Ќ , можуть розгл¤датис¤ ¤к суттЇвий важ≥ль виходу украњнських структур на зовн≥шн≥ ринки, передовс≥м рег≥ональн≥ ринки.¬иход¤чи з сут≥ “Ќ  (поЇднанн¤ ≥ноземного кап≥талу з м≥сцевою робочою силою), д≥¤льн≥сть украњнських “Ќ  може в перспектив≥ розгл¤датис¤ ¤к форма економ≥чноњ експанс≥њ держави в крањнах близького й далекого заруб≥жж¤.

Ќа жаль, обмежений виключно монетарними ц≥нност¤ми св≥тогл¤д, ¤кий було покладено в основу макроеконом≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥, зумовив неспри¤тливий кл≥мат дл¤ створенн¤ й виживанн¤ в≥тчизн¤них структур, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, особливо у виробництв≥. јле необх≥дними Ї не т≥льки так≥ зм≥ни макроеконом≥чноњ пол≥тики, ¤к≥ врахували б загальн≥ ц≥л≥ промисловоњ пол≥тики, вимоги щодо пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йних передумов тощо. …детьс¤ про заходи, принципово в≥дм≥нн≥ в≥д тих, ¤к≥ призвели до по¤ви великоњ к≥лькост≥ крим≥нальних структур, про виважен≥ ≥ нормативно ч≥тк≥ кроки, ¤к≥ забезпечили б виробнич≥ пр≥оритети, зокрема, за технолог≥чними напр¤мами, про ¤к≥ вже йшлос¤.

—аме це постало б тим важелем кардинального значенн¤, ¤кий допом≥г би спинити деструктивн≥ кризов≥ тенденц≥њ ≥ зрушити з м≥сц¤ спроможну до розвитку економ≥чну систему, створити широку соц≥альну базу дл¤ ринкових умов.

5. ¬ажливим напр¤мом стаб≥л≥зац≥њ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ Ї вир≥шенн¤ проблеми прав власност≥ ≥ вдосконаленн¤ процесу приватизац≥њ. ƒл¤ цього пропонуЇтьс¤ запровадити д≥йовий механ≥зм використанн¤ власност≥, що приватизуЇтьс¤, виход¤чи з таких ознак власност≥, ¤к волод≥нн¤, розпор¤дженн¤ ≥ користуванн¤. ƒоц≥льним Ї модиф≥кац≥¤ самого процесу приватизац≥њ з акцентом на в≥дпов≥дне наповненн¤, розпор¤дженн¤ й користуванн¤. “аке наповненн¤ може грунтуватис¤ на опрацюванн≥ механ≥зму передач≥ власност≥ в користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤. «а умов, коли власн≥сть використовуЇтьс¤ ефективно ≥ за призначенн¤м прот¤гом 5-ти рок≥в, њњ можливо повн≥стю передати у волод≥нн¤ того, хто нею користуЇтьс¤, в т.ч. за залишковою варт≥стю.

÷ей напр¤м передбачаЇ терм≥нове визначенн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ належать до державних, казенних, а також таких, що можуть бути приватизованими безпосередньо, чи так≥, що спочатку передаватимутьс¤ до розпор¤дженн¤ й користуванн¤.

6. Ќе втрачаЇ актуальност≥ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йних процес≥в за рахунок внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел. ѕричому дос¤гненн¤ р≥вн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в обс¤з≥ 1,4 млрд. дол. за перш≥ 6 рок≥в незалежност≥ - це в≥дверто сумн≥вний р≥вень дл¤ крањни, що територ≥ально знаходитьс¤ в ™вроп≥ ≥ прагне бути справжд≥ "Ївропейською державою".  р≥м цього, в ”крањн≥ усе ще в≥дсутн¤ програма стимулюванн¤ в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестиц≥й з в≥дпов≥дними важел¤ми й механ≥змами реал≥зац≥њ.

Ќе Ї доц≥льним прийн¤тт¤ таких екстремальних заход≥в, ¤к л≥кв≥дац≥¤ п≥льг ус≥м —ѕ, ухвала про що була прийн¤та в кв≥тн≥ 1997 р. “ак≥ д≥њ пог≥ршать ставленн¤ ≥ноземного кап≥талу до д≥¤льност≥ в ”крањн≥. Ќайдоц≥льн≥шим Ї визначенн¤ певного кола —ѕ (за розрахунками њх близько 200) та укладенн¤ з ними податкових угод. «а цими угодами держава бере на себе зобовТ¤занн¤ заохочувати д≥¤льн≥сть —ѕ, а п≥дприЇмство бере зобовТ¤занн¤ сплачувати податки, виход¤чи з визначеного р≥вн¤ рентабельност≥.

7. Ќеобх≥дним Ї комплекс заход≥в дл¤ подоланн¤ т≥ньовоњ економ≥ки держави. ÷е орган≥чно поЇднано з проблемами поверненн¤ кап≥талу, що "вт≥к" за меж≥ ”крањни, та легал≥зац≥¤ т≥ньового об≥гу на нац≥ональному р≥вн≥. ѕроблема подоланн¤ т≥ньовоњ економ≥ки виступаЇ ¤к важлива складова дос¤гненн¤ економ≥чноњ безпеки держави.

8. певноњ корекц≥њ потребують в≥дносини ”крањни з м≥жнародними ф≥нансово-кредитними установами. “ака сп≥впрац¤ маЇ ор≥Їнтуватис¤ на максимальну гарантован≥сть нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни. « огл≥ду на м≥жнародну практику ≥ враховуючи соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ насл≥дки програм м≥жнародних установ, необх≥дно активн≥ше проводити нац≥ональну економ≥чну пол≥тику сп≥впрац≥ з такими установами з урахуванн¤м нац≥ональних особливостей, макроеконом≥чноњ та ф≥нансовоњ ситуац≥њ.

Ќа другому етап≥ можлива актив≥зац≥¤ економ≥чного розвитку, ор≥Їнтована на формуванн¤ к≥льк≥сних та ¤к≥сних позитивних тенденц≥й за рахунок динам≥чноњ научно-техн≥чноњ та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

” в≥дносно довгостроков≥й перспектив≥ (трет≥й етап) можливе створенн¤ стаб≥льних умов дл¤ становленн¤ ≥ саморозвитку ефективноњ нац≥ональноњ економ≥ки, внутр≥шньо збалансованоњ та глибоко ≥нтегрованоњ в структуру св≥тового господарства.

ќтже, необх≥дною передумовою проведенн¤ ефективноњ ≥нтеграц≥йноњ пол≥тики ”крањни Ї синхрон≥зац≥¤ в≥дпов≥дних процес≥в ≥з масштабами ≥ темпами розвитку нац≥ональноњ економ≥ки п≥д впливом внутр≥шньоеконом≥чних фактор≥в.

ƒ≥¤ зовн≥шеьоеконом≥чних фактор≥в ≥нтеграц≥њ обумовлена, з одного боку, станом розвитку форм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, а з другого - середовищними умовами розвитку.

«овн≥шньоторговельна д≥¤льн≥сть ”крањни в останн≥ роки збер≥гла негативн≥ довгостроков≥ структурн≥ тенденц≥њ в експорт≥/≥мпорт≥ товар≥в ≥ послуг, а саме:

-переважно сировинна спр¤мован≥сть експорту, перевалюванн¤ матер≥алом≥сткого обладнанн¤ в експорт≥ продукц≥њ машинобудуванн¤;

-нерац≥ональн≥сть товарноњ структури ≥мпорту;

-деформована географ≥чна структура експорту та ≥мпорту, аж до монопольноњ залежност≥ в≥д окремих крањн;

-вкрай нер≥вном≥рне розм≥щенн¤ експортного потенц≥алу ”крањни.

Ќа зовн≥шню торговлю впливали й так≥ неспри¤тлив≥ фактори:

-неконкурентоспроможн≥сть б≥льшост≥ п≥дприЇмств, товар≥в у ¤к≥сно нових умовах зовн≥шньоњ торговл≥;

-велика зовн≥шн¤ заборгован≥сть;

-нед≥Їва система митного контролю;

-нерозвинен≥сть ≥нфраструктури зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, у т.ч. ≥нформац≥йноњ;

-кадрова незабезпечен≥сть на вс≥х р≥вн¤х зд≥йсненн¤ ≥ регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

—еред зовн≥шньоеконом≥чних фактор≥в ≥нтеграц≥њ окремоњ уваги заслуговують також т≥, що впливають на умови м≥жнародноњ м≥грац≥њ робочоњ сили, становленн¤ повноц≥нних валютних в≥дносин.

‘ормуючи власну ≥нтеграц≥йну пол≥тику, ”крањна маЇ визначитис¤ з в≥дпов≥дними середньо- та довгостроковими пр≥оритетами, виход¤чи ≥з сучасних умов ефективного функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки (рис. 4).

1	2	3	4

Ќазва: ≤нтеграц≥йна система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2670 прочитано)