–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни

ѕ≥д механ≥змом зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в розум≥ють сукупн≥сть конкретних њх форм, а також систему правових, орган≥зац≥йно-управл≥нських та ф≥нансово-економ≥чних важел≥в, ¤к≥ забезпечують ефективну взаЇмод≥ю нац≥ональних народногосподар≠ських комплекс≥в ≥з св≥товими з метою прискоренн¤ розвитку продуктивних сил крањни та п≥двищенн¤ соц≥ально-економ≥чних показник≥в житт¤ њњ громад¤н.

¬иход¤чи з принципу м≥жнародного под≥лу прац≥, геопол≥тичного становища ”крањни, характеру розвитку њњ продуктивних сил, ≥снуючих науково-техн≥чного та ресурсного потенц≥ал≥в, ме хан≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, що формуЇтьс¤ в крањн≥, необх≥дно ор≥Їнтувати на реал≥зац≥ю головноњ стратег≥чноњ мети н сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ч ≥нтеграц≥ю народногос≠подарського комплексу ”крањни у св≥тову господарську систему, ÷¤ ≥нтеграц≥¤ передбачаЇ дос¤гненн¤ таких ц≥лей:

Х формуванн¤ розвинутоњ ринковоњ системи господарства, ¤ка базувалас¤ б на загальноприйн¤тих у св≥тов≥й практиц≥ принци≠пах, нормах та економ≥чних механ≥змах;

Х використанн¤ можливостей св≥тового ринку дл¤ структурноњ перебудови нац≥онального господарства;

Х перетворенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ сфери в активний фак≠тор динам≥чного та високоефективного економ≥чного зростанн¤.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ран≥ше д≥ючоњ системи державного адм≥н≥стру-, ванн¤ у зовн≥шн≥й економ≥чн≥й сфер≥ сьогодн≥ повинен забезпе≠чуватис¤ абсолютний пр≥оритет товарно-грошових, тобто еконо≠м≥чних важел≥в у регулюванн≥ даноњ сфери д≥¤льност≥. —аме вони в крањнах з ринковою економ≥кою Ї основними елементами меха≠н≥зму управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю ¤к на нац≥онально≠му, так ≥ на м≥жнародному р≥вн¤х. “ому при розробц≥ нового ме хан≥зму зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в необх≥дно в≥дмовитис¤! в≥д староњ методолог≥чноњ основи регулюванн¤ цих процес≥в.

¬ основу функц≥онуванн¤ механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ повинн≥ бути покладен≥ принципи демократизац≥њ, демонопол≥зац≥њ зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в, ¤к≥ передбачають максимальне скороченн¤ адм≥н≥стративних обмежень на експорт ≥мпорт, п≥двищенн¤ рол≥ митного та валютного регулюванн¤ народних господарських зв'¤зк≥в, наданн¤ об'Їктам зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ широкоњ самост≥йност≥ зг≥дно з м≥жна-щюю практикою.

¬одночас зовн≥шн¤ економ≥чна пол≥тика маЇ в≥дпов≥дати нац≥ональним ≥нтересам держави, забезпечувати взаЇмовиг≥дне сп≥вроб≥тництво з ≥ноземними партнерами, стимулювати конкуренц≥ю м≥ж учасниками зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та послуг на украњнському ринку. ƒл¤ створенн¤ нового д≥Ївого механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в необх≥дне вир≥шенн¤ таких основних проблем:

Х формуванн¤ необх≥дноњ законодавчоњ бази;

Х створенн¤ в≥дпов≥дного економ≥чного середовища;

Х розвиток ≥нституц≥йних структур, що регулюють зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки.

¬ажливою передумовою ≥ водночас необх≥дною основою на≠ходженн¤ та поглибленн¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва ≥з заруб≥жними партнерами Ї розвиток правовоњ бази дл¤ такого сп≥вроб≥тництва. —в≥това практика св≥дчить про те, що у м≥ру ≥нтенсиф≥кац≥њ м≥жнародних господарських зв'¤зк≥в, ¤к≥сного та к≥льк≥сного њх зростанн¤ надзвичайно ускладнюЇтьс¤ характер взаЇ-мов≥дносин м≥ж учасниками. ј це потребуЇ ч≥ткого правового регулюванн¤ ¤к на нац≥ональному, так ≥ м≥жнародному р≥вн≥.

¬ажливими елементами механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в умовах розвитку ринковоњ системи господарюванн¤ Ї валютна, податкова, кредитна, депозитна, ц≥нова ≥ митно-тарифна пол≥тика.  лючовим елементом механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в Ї валютна пол≥тика, за допомогою ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ ≤ив держави та центрального банку на плат≥жний баланс, ва≠тний курс та конкурентоздатн≥сть нац≥онального виробництва.

ќдним з фактор≥в п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥ ¤к серед нац≥ональних товаровиробник≥в ≥ експортер≥в, так ≥ серед заруб≥жних ≥нвестор≥в Ї формуванн¤ сучасноњ податковоњ системи на експортно-≥мпортн≥ операц≥њ та прибуток сп≥льних п≥дприЇмств.

ƒуже важливим ≥нструментом державного впливу на зовн≥шн≥ ном≥чн≥ зв'¤зки Ї кредити та субсид≥њ.  редитуванн¤ експорт-≥мпортних операц≥й, великих буд≥вельних проект≥в Ї нев≥д'Їмною частиною м≥жнародноњ д≥ловоњ практики, що прискорюЇ процес кругооб≥гу кап≥талу.

—кладовою частиною механ≥зму зовн≥шньоњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ї митна пол≥тика держави, покликана передус≥м виконува ти функц≥ю захисту внутр≥шнього ринку. ћитна пол≥тика ”крањни повинна передбачати укладанн¤ митних союз≥в ≥з за≥нтересованими крањнами, що посил¤ть њх взаЇмну дов≥ру, приведе њхню митну пол≥тику до узгодженост≥.

—тавши на шл¤х л≥берал≥зац≥њ зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥њ та побудови в≥дкритоњ економ≥чноњ системи, ”крањна пост≥йж в≥дчуватиме зростаючий вплив тенденц≥й св≥тового розвитку HJ своњ внутр≥шн≥ господарськ≥ процеси.

4. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ‘ќ–ћ» ≈ ќЌќћ≤„Ќќ√ќ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ј  –јѓЌ —¬≤“”

Ќеобх≥дн≥сть докор≥нноњ техн≥чноњ ≥ технолог≥чноњ модерн≥за≠ц≥њ промислового виробництва, с≥льського господарства та ≥нших галузей господарського комплексу ”крањни, його переор≥Їнтац≥њ на вищ≥ св≥тов≥ стандарти з метою забезпеченн¤ конкурентоспро≠можност≥ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ вимагаЇ максимально ефективно≠го використанн¤ на¤вних науково-техн≥чного та економ≥чного потенц≥ал≥в крањни, широкого розвитку м≥жнародноњ кооперац≥њ в галуз≥ науки, осв≥ти та виробництва. ѕродуктивн≥ сили ”крањни характеризуютьс¤ досить великими потенц≥йними можливост¤≠ми, однак на њх сучасний стан значною м≥рою впливаЇ соц≥ально-економ≥чна криза, що њњ нин≥ переживаЇ ”крањна.

¬ сучасних умовах м≥жнародне сп≥вроб≥тництво ”крањни в≥д≠буваЇтьс¤ в таких основних формах:

Х науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво;

Х взаЇмовиг≥дна м≥жнародна торг≥вл¤ (зовн≥шн¤ торг≥вл¤);

Х наданн¤ кредит≥в ≥ позик, в тому числ≥ ≥ безв≥дплатних;

Х створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств;

Х спец≥ал≥зац≥¤ ≥ кооперуванн¤ виробництва;

Х торг≥вл¤ технолог≥¤ми, або спец≥ал≥зац≥¤ на виробництв≥ комплектуючого обладнанн¤;

Х сп≥льна участь зац≥кавлених крањн у розробц≥ багатих при- ≤ родних ресурс≥в;

Х ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ ¤к найважлив≥ша форма стимулюванн¤ розвитку економ≥ки крањни;

Х м≥жнародний туризм;

Х культурн≥ зв'¤зки м≥ж крањнами св≥ту.

Х –озвиток м≥жнародноњ науково-техн≥чноњ кооперац≥њ ”крањ≠ни можливий у таких формах:

Х запозиченн¤ досв≥ду та запрошенн¤ ≥ноземних спец≥ал≥ст≥в, ж п≥дготовка, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ нац≥ональних кадр≥в за кордоном;

≤ Х взаЇмод≥¤ створенн¤, розширенн¤ та забезпеченн¤ нормальноњ д≥¤льност≥ навчальних заклад≥в, науково-досл≥дних та консультативних центр≥в, у тому числ≥ ≥ сп≥льних;

Х сп≥вроб≥тництво у галуз≥ науки ≥ техн≥ки, буд≥вництв≥, модерн≥зац≥њ та експлуатац≥њ п≥дприЇмств, ≥нших об'Їкт≥в вироб≠ного призначенн¤ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури;

Х обм≥н технолог≥¤ми, л≥ценз≥¤ми, конструкторськими ≥ проектними матер≥алами, спри¤нн¤ њх використанню;

Х сп≥вроб≥тництво у збиранн≥, обробц≥ та використанн≥ науко-г. ехн≥чноњ ≥ економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

Ќайт≥сн≥ш≥ зв'¤зки в галуз≥ науки, техн≥ки та осв≥ти ”крањна з –ос≥Їю, а також з де¤кими ≥ншими крањнами колишнього –ад¤нського —оюзу. —л≥д п≥дкреслити, що, на жаль, в результат≥ «риву ран≥ше ≥снуючих державних, пол≥тичних та господарських зв'¤зк≥в м≥ж колишн≥ми союзними республ≥ками пом≥тно пабло сп≥вроб≥тництво украњнських вуз≥в ≥ наукових заклад≥в з цпов≥дними науковими центрами цих крањн. ¬заЇмовиг≥дна м≥жнародна торг≥вл¤ товарами та послугами, ¤к ан≥ше, пос≥даЇ пров≥дне м≥сце в складн≥й систем≥ м≥жнародних економ≥чних зв'¤зк≥в, оск≥льки вона по сут≥ в≥дтворюЇ вс≥ види м≥жнародного под≥лу прац≥ ≥ об'ЇднуЇ вс≥ крањни в Їдину господарську ц≥л≥сн≥сть на сучасному св≥товому ринку товар≥в. ƒл¤ нењ властив≥ передус≥м дв≥ найхарактерн≥ш≥ риси: переважанн¤ пропозиц≥њ товар≥в над ≥снуючим попитом ≥ жорстка конкурентна боротьба м≥ж його учасниками. ÷е Ї результатом значного зростанн¤ в умовах науково-техн≥чноњ революц≥њ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ в промислове розвинутих крањнах ≥ здешевленн¤ внасл≥док цього продукц≥њ при зб≥льшенн≥ њњ обс¤г≥в. ¬одночас широке представництво товаровиробник≥в р≥зних крањн ≥ рег≥он≥в на св≥тових ринках посилюЇ конкурентну боротьбу м≥ж ними за споживача, веде до под≥лу св≥тових товарних ринк≥в, ускладнюЇ проблему проникненн¤ на них нових агент≥в.

јнал≥з нин≥шнього стану зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни св≥дчить о те, що економ≥чн≥ зв'¤зки в ц≥й сфер≥ Ї нерац≥ональними, характеризуютьс¤ вузькою географ≥Їю, њњ структура ≥ ефективн≥сть не в≥дпов≥дають потребам формуванн¤ нац≥ональноњ ринковоњ економ≥ки в≥дкритого типу. “ак, частка експорту в нац≥ональному доход≥ ”крањни майже в 4 рази менша за середньосв≥товий показник. —ама структура експорту та ≥мпорту будь-¤коњ крањни вказуЇ насамперед на здатн≥сть галузей њњ народногосподарського комплексу до м≥жнародноњ конкуренц≥њ.  еруючись довгостроковою метою ”крањни зайн¤ти своЇ м≥сце в м≥жнародному под≥л≥ прац≥ ≥ враховуючи сьогодн≥шн≥ реал≥њ ≥ можливост≥, доц≥льно в коротк≥ строки визначити дек≥лька пр≥оритетних напр¤м≥в промислового ≥ с≥льськогосподарського виробництва, за ¤кими можна було б зд≥йснити прорив у св≥тову економ≥ку, на св≥товий ринок. —аме таким чином в≥дбувавс¤ економ≥чний злет крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ (Ђаз≥атськ≥ тигриї). ќсобливу увагу сл≥д звернути на експорт≠не виробництво, в≥д ¤кого великою м≥рою залежить ефективн≥сть економ≥ки.

”крањна традиц≥йно прот¤гом багатьох рок≥в займала пров≥дне м≥сце серед ≥нших республ≥к у склад≥ —–—– у розвитку експорт≠ного виробництва. ƒл¤ цього були вагом≥ об'Їктивн≥ умови, на≠самперед природн≥ ресурси, виробнич≥ потужност≥, науково-тех≠н≥чний потенц≥ал, квал≥ф≥кован≥ трудов≥ ресурси, географ≥чне по≠ложенн¤, транспортне забезпеченн¤ та ≥н. ѕро це св≥дчать так≥ дан≥: частка ”крањни в останн≥ роки ≥снуванн¤ —–—– становила 20% загальносоюзних експортних поставок. «а окремими видами експортних поставок питома вага ”крањни становила: по зал≥зн≥й руд≥ Ч 98%, марганцев≥й руд≥ Ч 100, чавуну ≥ трубах Ч 75, ко≠вальсько-пресовому обладнанню ≥ с≥льськогосподарських маши≠нах Ч б≥льше н≥ж 70, екскаваторах ≥ сортового прокату Ч б≥льше н≥ж 60% ≥ т. д. —учасн≥ можливост≥ експортного потенц≥алу ”крањни повною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ розвитку окремих економ≥чних район≥в ≥ областей.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (10132 прочитано)