–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни

Х поглибленн¤ торговельних та ≥нших форм економ≥чних в≥д≠носин з крањнами, ¤к≥ не Ї членами ћитного союзу (”збекистан, “уркменистан, √руз≥¤, ¬≥рмен≥¤); створенн¤ за участю цих крањн товарно-транспортних л≥н≥й з м≥н≥мальним використанн¤м тран≠зитних територ≥й третьоњ крањни (через море Ч зал≥зниц¤ Ч авто≠транспортн≥ шл¤хи);

Х розвиток ≥ поглибленн¤ р≥зноб≥чного торговельно-економ≥ч≠ного сп≥вроб≥тництва з ћолдовою шл¤хом обоп≥льноњ реал≥зац≥њ ус≥х переваг угоди про в≥льну торг≥влю двостороннього ћитного союзу;

Х забезпеченн¤ стаб≥льних поставок в ”крањну на взаЇмовиг≥д≠них умовах паливно-сировинних товар≥в в≥дпов≥дно до потреб народного господарства. « ц≥Їю метою вживатимутьс¤ заходи дл¤ зб≥льшенн¤ експорту украњнського кап≥талу, насамперед у форм≥ пр¤мого ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дних п≥дприЇмств нафтогазодобувноњ та г≥рничодобувноњ промисловост≥ крањн —Ќƒ, освоЇнн¤ розташованих на њхн≥х територ≥¤х окремих родовищ на основ≥ концес≥й;

Х створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, транснац≥ональних компан≥й, спец≥ал≥зованих ≥ кооперативних виробництв на баз≥ угод про сп≥льну д≥¤льн≥сть;

Х в≥дновленн¤ ≥ зм≥цненн¤ виробничих зв'¤зк≥в по кооперац≥њ на баз≥ традиц≥йноњ внутр≥шньо та м≥жгалузевоњ спец≥ал≥зац≥њ; формуванн¤ ≥ розвиток нових зв'¤зк≥в на основ≥ сп≥льного вико≠ристанн¤ прогресивних технолог≥й;

Х розвиток пр¤мих догов≥рних економ≥чних зв'¤зк≥в з окремими суб'Їктами (рег≥онами) –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, насамперед з такими, ¤к “юмень,  ом≥,  арел≥¤, якут≥¤, Ѕашкортостан, “атарстан, ƒалекий —х≥д, де зосереджено паливно-енергетичн≥ ресурси, ¤к≥ становл¤ть ≥нтерес дл¤ традиц≥йного експорту ”крањни;

Х забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ традиц≥йних в≥тчизн¤них товар≥в (продукц≥њ агропромислового комплексу ≥ чорноњ металург≥њ, машин, устаткуванн¤) на ринках крањн —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ; зб≥льшенн¤ ступен¤ ≥нтеграц≥њ з крањнами Ѕалт≥њ шл¤хом створенн¤ умов дл¤ ефективноњ реал≥зац≥њ режиму в≥льноњ торг≥вл≥ та посиленн¤ через ц≥ зв'¤зки торговельно-економ≥чних в≥дносин з зањнами ÷ентральноњ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ™вропи.

 рањни ™вропейського —оюзу

–озвиток в≥дносин з ™— у довгостроков≥й перспектив≥, з огл¤ду на геопол≥тичний, геоеконом≥чний ≥ ≥сторичний Ївропейський статус ”крањни, маЇ залишатис¤ одним з пр≥оритет≥в зовн≥шньо-економ≥чноњ пол≥тики ”крањни. ћетою розвитку зовн≥шньоеком≥чних в≥дносин ”крањни з ™— Ї забезпеченн¤ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ господарства ”крањни у загальноЇвропейський економ≥ч-≥ прост≥р. ÷е значною м≥рою залежить в≥д реал≥зац≥њ положень зди про партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ™— ≥ ”крањною та тимчасовоњ угоди про торг≥влю. ќсновними пр≥оритетами мають стати:

Х трансформац≥¤ пол≥тичного визначенн¤ ”крањни ¤к держави грех≥дною економ≥кою до юридичного закр≥пленн¤ њњ статусу в конодавств≥ ™— з метою отриманн¤ в≥дпов≥дних торговельно-њном≥чних, ф≥нансово-кредитних, ≥нвестиц≥йних преференц≥й;

Х розширенн¤ доступу украњнських товар≥в, зокрема таких важливих, ¤к текстиль, продукц≥¤ металург≥йноњ промисловост≥ та с≥льського господарства на Ївропейськ≥ ринки;

Х п≥дтримка ефективних нац≥ональних товаровиробник≥в шл¤≠хом вдосконаленн¤ м≥жнародно-правового механ≥зму захисту њх ≥н≠терес≥в, зокрема через укладенн¤ в≥дпов≥дних галузевих угод; зн¤тт¤ ≥снуючих бар'Їр≥в у торг≥вл≥ та поглибленн¤ виробничоњ кооперац≥њ;

Х гармон≥зац≥¤ економ≥чного законодавства в≥дпов≥дно до стандарт≥в ™вропейського —оюзу та св≥товоњ системи торг≥вл≥ √ј““/—ќ“ з урахуванн¤м нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ специф≥ки економ≥ки ”крањни.

ќсновним етапом на шл¤ху набутт¤ ”крањною повноправного членства в ™— маЇ стати створенн¤ економ≥чних ≥ правових перед≠умов дл¤ початку переговор≥в про створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною та ™—.

 рањни Ђ¬еликоњ с≥мкиї

–озвитку в≥дносин з ц≥Їю групою найб≥льш розвинутих крањн прид≥л¤тиметьс¤ значна увага, оск≥льки саме вони Ї потенц≥йно найважлив≥шими постачальниками нових технолог≥й ≥ високотех-нолог≥чних вироб≥в, а також найпотужн≥шим джерелом ≥нвестиц≥й.

ѕр≥оритети сп≥вроб≥тництва з чотирма з них (¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина) зб≥гаютьс¤ з њх визначенн¤м стосовно крањн ™—.

–озвиток зв'¤зк≥в з —Ўј ≥  анадою маЇ бути спр¤мований на≠самперед на реал≥зац≥ю ≥ розвиток тих угод ≥ домовленостей, ¤к≥ були дос¤гнут≥ прот¤гом 1994Ч1996 pp., а саме:

Х трансформац≥¤ пол≥тичного визначенн¤ ”крањни ¤к крањни з перех≥дною економ≥кою в юридичний статус з отриманн¤м ус≥х преференц≥й, що випливають з цього;

Х отриманн¤ пост≥йного ≥ повноос¤жного статусу найб≥льш спри¤тливоњ нац≥њ (–ЌЅ) з метою запоб≥ганн¤ дискрим≥нац≥йних обмежень у торг≥вл≥;

Х врегулюванн¤ питань щодо обмеженн¤ доступу р¤ду товар≥в украњнського походженн¤ на п≥вн≥чноамериканський ринок (метали, феросплави, ¤дерн≥ матер≥али, текстиль тощо).

—п≥вроб≥тництво з япон≥Їю спр¤мовуватиметьс¤ в першу чер≠гу на залученн¤ ≥нвестиц≥й у т≥ ефективн≥ галуз≥, де ”крањна здат≠на брати участь у загальносв≥тов≥й спец≥ал≥зац≥њ (зокрема, елект≠розварювальна техн≥ка, штучн≥ алмази, надтверд≥ матер≥али, окрем≥ р≥дк≥сноземельн≥ метали), а також на сп≥льне проведенн¤ науково-техн≥чних досл≥джень ≥ впровадженн¤ њх результат≥в у виробництво.

ƒоц≥льно активно розвивати сп≥вроб≥тництво в рамках гло≠бальних науково-техн≥чних проект≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ Ђс≥мкоюї на основ≥ м≥жнародноњ кооперац≥њ, в тому числ≥ у сферах енергетики, агропромислового комплексу, космосу, еколог≥њ, охорони здоров'¤, транспорту, зв'¤зку, ≥нформатики, фундаментальних наук.

 рањни ÷ентральноњ ™вропи.

—труктуру економ≥ки ”крањни та крањн цього рег≥ону (ѕольща, —ловаччина, „ех≥¤, ”горщина, Ѕолгар≥¤, –умун≥¤, —–ё, ’орват≥¤, ћакедон≥¤, —ловен≥¤, јлбан≥¤) сформовано в≥дпов≥дно до вимог колишньоњ –≈¬. ÷е обумовлюЇ необх≥дн≥сть сп≥впрац≥ м≥ж ≤ми з подальшим створенн¤м зон в≥льноњ торг≥вл≥ з найб≥льш роззвинутими крањнами рег≥ону, насамперед з крањнами ÷ентрально-Ївропейськоњ асоц≥ац≥њ в≥льноњ торг≥вл≥.

«овн≥шньоеконом≥чна пол≥тика ”крањни стосовно ц≥Їњ групи крањн повинна передовс≥м передбачити в≥дновленн¤ таких пр≥оритет≥в:

Х ефективних традиц≥йних зв'¤зк≥в, м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ  ооперуванн¤, зокрема у металург≥њ, транспортному ≥ с≥льськогоському машинобудуванн≥, х≥м≥чн≥й та легк≥й промисловост≥;

Х рац≥ональних контакт≥в у сфер≥ науки ≥ техн≥ки, особливо з проблем розробленн¤ нових матер≥ал≥в ≥ технолог≥й, б≥отехнолог≥й, проблем ф≥зики низьких температур, ¤дерноњ ф≥зики тощо.

ѕерспективним напр¤мом сп≥вроб≥тництва маЇ стати участь у ≤≥льних конференц≥¤х, програмах.

ƒержавна пол≥тика в прикордонних област¤х стимулюватиме розвиток пр≥оритетних напр¤м≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з метою використанн¤ виг≥дного розташуванн¤ прикордонних територ≥й. ќсновним напр¤мом транскордонного сп≥вроб≥тництва стане зд≥йсненн¤ обм≥ну товарами та робочою силою, координац≥¤ роб≥т у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища, сп≥льного використанн¤ ≥нфраструктурних об'Їкт≥в, ≥нформа-ц≥йного обм≥ну тощо.

 рањни „орноморськоњ зони економ≥чного сп≥вроб≥тництва („≈—)

 р≥м крањн зони „≈—, що вход¤ть до —Ќƒ та ™—, ”крањна активно сп≥впрацюЇ з “уреччиною з метою виходу на ринки крањн Ѕлизького —ходу дл¤ забезпеченн¤ диверсиф≥кац≥њ джерел надходженн¤ нафтопродукт≥в, а також ≥мпорту дл¤ легкоњ промисловост≥.

«авданн¤ зовн≥шньоњ економ≥чноњ пол≥тики ”крањни стосовно Ѕолгар≥њ та –умун≥њ переважно збер≥гатимутьс¤ зг≥дно з визначеними завданн¤ми щодо в≥дносин з крањнами ÷ентральноњ ™вропи.

 р≥м того, сп≥вроб≥тництво з Ѕолгар≥Їю та –умун≥Їю матиме важ≠ливе значенн¤ дл¤ розвитку придунайськоњ торг≥вл≥.

—еред заход≥в, що спри¤тимуть створенню передумов дл¤ пл≥д≠ного сп≥вроб≥тництва в рамках „≈— Ї так≥, ¤к подоланн¤ або зни≠женн¤ митних бар'Їр≥в, укладенн¤ м≥ждержавних угод про режим прибережноњ торг≥вл≥, створенн¤ багатосторонньоњ системи розра≠хунк≥в з використанн¤м сп≥льного м≥ждержавного банку в≥дпов≥д≠них крањн, створенн¤ р¤ду прибережних спец≥альних (в≥льних) локальних економ≥чних зон.

 рањни Ѕлизького та —ереднього —ходу

јктив≥зац≥¤ економ≥чних стосунк≥в з Ћ≥ваном,  увейтом, “у≠реччиною, ™гиптом, —ир≥Їю, —ауд≥вською јрав≥Їю, ќб'Їднаними јрабськими ≈м≥ратами та ≥ншими крањнами рег≥ону маЇ велике значенн¤ з точки зору забезпеченн¤ економ≥ки ”крањни альтерна≠тивними джерелами енергонос≥њв та ф≥нансовими Ђпортфельни≠миї ≥нвестиц≥¤ми. –ег≥он може стати також великим споживачем ≥нженерно-техн≥чних послуг ”крањни по спорудженню промис≠лових та цив≥льних об'Їкт≥в, транспортноњ ≥ комунальноњ структу≠ри. «а певних умов доц≥льно буде сп≥вроб≥тничати у розвитку трансконтинентальноњ системи транспорту та зв'¤зку. ¬иважена пол≥тика дозволить украњнським п≥дприЇмствам в≥йськово-промис≠лового комплексу одержати необх≥дн≥ дл¤ конверс≥њ кошти в≥д тор≠г≥вл≥ в≥йськовою техн≥кою, озброЇнн¤м та ремонтними послугами.

≤нд≥¤,  итай

≤нд≥¤ та  итай Ї одним ≥з головних суб'Їкт≥в м≥жнародноњ тор≠г≥вл≥ дл¤ ”крањни. јле подальше зб≥льшенн¤ масштаб≥в торгових операц≥й повинно доповнюватис¤ розвитком виробничоњ коопе≠рац≥њ з ефективним використанн¤м ф≥нансово-економ≥чних мож≠ливостей  итаю, дешевоњ сировини дл¤ легкоњ, харчовоњ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥ Ч з ≤нд≥њ, а також науково-техн≥чного потенц≥алу ”крањни. Ќеобх≥дним Ї пошук резерв≥в дл¤ значного зб≥льшенн¤ експорту украњнськоњ продукц≥њ машинобудуванн¤ ≥ передових технолог≥й на взаЇмовиг≥дн≥й основ≥, насамперед дл¤ реконструк≠ц≥њ об'Їкт≥в, споруджених за час≥в колишнього —–—–.

¬'Їтнам, ≤ндонез≥¤ та нов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни јз≥њ

1	2	3	4	5

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (10132 прочитано)