–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —оц≥альний комплекс ”крањни
* —татистичний щор≥чник ”крањни за 1997 р. Ч .: ”крањнська енциклопед≥¤, 1998. Ч —. 454. ** ¬ число в≥дв≥дувань музењв, театр≥в, концертних органпац≤» вход¤ть не лише жител≥ крањни, а й гост≥, туристи з ≥нших крањн. ћасовою пропагандою культурних дос¤гнень займаютьс¤ ≥ засоби ≥нформац≥њ Ч телебаченн¤, рад≥омовленн¤, газети, журнали, книжково-журнальн≥ видавництва. ” 1997 р. в ”крањн≥ видавалось понад 2,5 тис. газет (республ≥канських, обласних, м≥ських, район≠них та ≥н.). ѕри цьому разовий тираж газет становив 34 млн. при-≤≥рник≥в, у тому числ≥ украњнською мовою Ч 14 млн. якщо к≥льксть газет, њх разовий тираж зр≥с, то книжок Ч знизивс¤ ≥ станр-ив 6,3 тис. друкованих одиниць тиражем 51 млн. прим≥рник≥в 1985 р. в≥н становив 155 млн.). ”с≥ культурно-осв≥тн≥ установи функц≥онально пов'¤зан≥ з виробництвом музичних ≥нструмент≥в та ≥нших предмет≥в культурного призначенн¤, пол≥граф≥чною промислов≥стю, к≥ностуд≥¤ми, студ≥¤ми звукозапису, фоток≥нолаборатор≥¤ми, книжковою торг≥в≠лю, торг≥влею художн≥ми виробами ≥ товарами тощо. ј тому фективною маЇ бути система територ≥альних комплекс≥в куль-'рного обслуговуванн¤ населенн¤, об'Їднаних Їдн≥стю зони об-≤уговуванн¤ ≥ сп≥льн≥стю на¤вних ресурс≥в. ќхорона здоров'¤. ¬ключаЇ л≥кувальн≥, л≥кувально-проф≥лак≠тичн≥, сан≥тарно-протиеп≥дем≥чн≥ та ≥нш≥ медичн≥ установи, р≥зн≥ види соц≥ального забезпеченн¤, в≥дпочинку ≥ ф≥зичноњ культури. ћатер≥альн≥ умови функц≥онуванн¤ комплексу забезпечують ме≠дична промислов≥сть, матер≥ально-техн≥чне постачанн¤ ≥ збут. ќхорона здоров'¤ включаЇ також осв≥т¤нськ≥ заклади (медучи лища, коледж≥, мед≥нститути, медун≥верситети, курси переп≥дго≠товки кадр≥в), комплексн≥ ≥ галузев≥ науков≥ ≥нститути й орган≥за≠ц≥њ, а також систему управл≥нн¤ ними. Ћ≥карн¤н≥ заклади в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на спец≥ал≥зован≥ Ч туберкульозн≥, ≥нфекц≥йн≥, дл¤ ≥нвал≥д≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥й≠ни та територ≥ально-д≥льнич≥ Ч районн≥, м≥ськ≥, обласн≥, респуб≠л≥канськ≥. ѕол≥кл≥н≥ки ¤к структурн≥ п≥дрозд≥ли вход¤ть до складу л≥ка≠рень. ” вин¤ткових випадках вони можуть бути автономною уста≠новою. «акладам охорони здоров'¤ залежно в≥д њх м≥сткост≥ при≠своюють типов≥ категор≥њ (њх у л≥карень 8). Ќайвищу категор≥ю маЇ заклад з числом л≥жок 800Ч1000, а найнижчу Ч 100Ч150 л≥≠жок. ќсновна л≥кувально-д≥агностична робота зд≥йснюЇтьс¤ в пол≥кл≥н≥ках Ч при л≥куванн≥ 80% хворих; тут працюЇ б≥льше половини л≥кар≥в системи охорони здоров'¤. Ћ≥кувально-проф≥лактичн≥ заклади, ¤к≥ використовуютьс¤ ме≠дичними ≥нститутами дл¤ п≥дготовки л≥кар≥в або медичними Ќƒ≤ Ч з науковою метою (але не менше н≥ж на 50%), називають кл≥н≥ч≠ними. ÷≥ ж заклади можуть входити до складу медичних вуз≥в або науково-досл≥дних ≥нститут≥в. Ќа п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х м≥ськоњ м≥сцевост≥ створю≠ють медичн≥ пункти, а на п≥дприЇмствах, буд≥вництвах с≥льськоњ м≥сцевост≥ Ч фельдшерсько-акушерськ≥ пункти. ѕрац≥вники за≠л≥зниць обслуговуютьс¤ спец≥альними об'Їднаними л≥карн¤ми, куди вход¤ть ≥ пол≥кл≥н≥ки. Ќа великих станц≥¤х дл¤ обслугову≠ванн¤ прац≥вник≥в дор≥г функц≥онують амбулатор≥њ. ¬≥домч≥ л≥ку≠вальн≥ заклади мають прац≥вники водного та пов≥тр¤ного транс≠порту, системи ЌјЌ ”крањни та ≥н. «аклади охорони здоров'¤, ¤к≥ обслуговують прац≥вник≥в окремого промислового п≥дприЇмства, вход¤ть до складу медсанчастини, ¤ка об'ЇднуЇ роботу цих закла≠д≥в. ƒо санаторно-курортних заклад≥в належать санатор≥њ-проф≥лактор≥њ, курортн≥ пол≥кл≥н≥ки, бальнеолог≥чн≥ об'Їкти. ¬ ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ 3,4 тис. л≥карн¤них заклад≥в на 503 тис. л≥жок та 7,1 тис. л≥карських амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних заклад≥в, Їмн≥сть ¤ких становить 964 тис. в≥дв≥дувань за зм≥ну (табл. 43). ƒе¤ке загальне зменшенн¤ к≥лькост≥ л≥карень за останн≥ роки по¤снюЇтьс¤ перш за все њх реорган≥зац≥Їю ≥ укрупненн¤м. ћережа Їкт≥в стац≥онарноњ медичноњ допомоги розвиваЇтьс¤ у трьох ≤напр¤мах: багатопроф≥льному, спец≥ал≥зованому ≥ диспансерно≠му. ¬ ”крањн≥ працюЇ 227 тис. л≥кар≥в, б≥льше половини ¤ких ста≠новл¤ть терапевти, х≥рурги, стоматологи, пед≥атри, ж≥нки-л≥кар≥ серед них становл¤ть майже дв≥ третини. —ередн≥й медичний пер≠сонал (медсестри, фельдшери та акушери) становить 556 тис. ¬ ”крањн≥ забезпечен≥сть л≥кар¤ми становить 45,1 чол., а середн≥м медичним персоналом Ч 112,7 чол. на 10 тис. жител≥в. “аблиц¤ 8 ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » –ќ«¬»“ ” —»—√ ћ» ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ» у 1985Ч1997 pp.* | ѕоказники | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | | „исельн≥сть л≥кар≥в ус≥х спец≥альностей: тис. чол. | 211 | 227 | 230 | 229 | 227 | | на 1 0000 населенн¤ | 41,3 | 44.0 | 45,1 | 45,2 | 45,1 | | „исельн≥сть середнього медичного персона≠лу, тис. чол. | 567 | 607 | 595 | 583 | 566 | | на 1 0000 населенн¤ | 111,1 | 117.5 | 116,5 | 115,0 | 112,7 | | ≥льк≥сть л≥карн¤них заклад≥в, тис. од. | 3,6 | 3,9 | 3,9 | 3,7 | 3,4 | | ≥льк≥сть л≥карн¤них л≥жок, тис. од. | 669 | 700 | 639 | 580 | 503 | | на 1 0000 населенн¤ | 135,2 | 135,5 | 125,1 | 114,6 | 100,2 | | ≥льк≥сть л≥карських амбулаторно-нол≥кл≥н≥чних заклад≥в, тис. од. | 6,3 | 6,0 | 7,2 | 7,1 | 7ƒ | | ” тому числ≥: «аклади, що мають стоматолог≥чн≥ в≥дд≥лен≠н¤ (каб≥нети) ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ | 4737 | 4782 | 4676 | 4793 | 4620 | | —амост≥йн≥ стоматолог≥чн≥ пол≥кл≥н≥ки ћ≥н≥с≠терства охорони здоров'¤ | 297 | 311 | 324 | 325 | 321 | | ћ≥стк≥сть амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних закла≠д≥в, тис. в≥дв≥дувань за зм≥ну | 756 | 895 | 966 | 960 | 964 | | на 1 0000 населенн¤ | 148,2 | 173,1 | 189,0 | 189,7 | 191,9 | | ≥льк≥сть станц≥й (в≥дд≥лень) швидкоњ медич≠ноњ допомоги ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ | 349 | 970 | 1064 | 1062 | 1033 | | ≥льк≥сть ос≥б, ¤ким надана допомога (амбу-латорно ≥ при вињздах швидкоњ медичноњ до≠помоги), млн. чол. | 17,4 | 17,8 | 16,0 | 14,9 | 14,2 | | на 10000 населенн¤ | 343 | 345 | 313 | 292 | 282 |
Ќазва: —оц≥альний комплекс ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6966 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
