–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи

“ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи

ѕЋјЌ.

ћета роботи

ѕостановка проблеми

јнал≥з проблеми

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

ќбірунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови

ћета роботи

«а оц≥нками експерт≥в коеф≥ц≥Їнт транзитност≥ ”крањни Ї одним з найвищих в св≥т≥. √еостратег≥чне положенн¤ м≥ж крањнами ™вропи, јз≥њ та Ѕлизького —ходу дозвол¤Ї њй бути виг≥дним транзитним мостом дл¤ перевезень товар≥в та пасажир≥в. јле щоб скористатис¤ з цього ресурсу потр≥бно мати добре розвинений транспортний комплекс, високий р≥вень розвитку транспортноњ мереж≥, висока ¤к≥сть транспортних послуг, регул¤рн≥сть перевезень, швидк≥сть, збереженн¤ товару та провадити в≥дпов≥дну державну пол≥тику. ѕрикладом того, ¤ку вагу можуть мати доходи в≥д транзиту Ї той факт, що б≥л¤ ¼ ¬¬ѕ Ћатв≥њ становл¤ть саме доходи в≥д транзиту.

ћетою моЇњ роботи був саме анал≥з транспортноњ системи ”крањни з точки зору њњ розвитку та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в транзиту через територ≥ю ”крањни. ќбс¤г транзитну ¤ визначила ¤к показник конкурентноздатност≥ галуз≥ у м≥жнародному масштаб≥. я намагалась проанал≥зувати сучасний стан транспортного комплексу ”крањни, проблеми, ¤к≥ ≥снують зараз в галуз≥ та можлив≥ шл¤хи њх вир≥шенн¤.

ѕостановка проблеми

ѕочинаючи з 1990 року обс¤ги перевезень вантаж≥в та пасажир≥в на вс≥х видах транспорту (без трубопров≥дного) зменшились у 3-5 раз≥в. ÷е повТ¤зано з глибокою економ≥чною кризою в ус≥х крањнах —Ќƒ та безпосередньо в ”крањн≥ Цобс¤ги в≥дправленн¤ вантаж≥в у 1999 роц≥ пор≥вн¤но з 1991р становили 25,4%[1]. “емпи скороченн¤ внутр≥шн≥х перевезень були значно б≥льшими. «меншенн¤ обс¤г≥в перевезень призвело до значного скороченн¤ доход≥в та в≥дпов≥дного занепаду ≥нфраструктури транспортноњ галуз≥.

–озгл¤немо стан та проблеми, що ≥снують в ц≥й галуз≥ б≥льш детально. “ранспортний комплекс ”крањни , ¤к ≥ майже будь Ц ¤коњ крањни, скрадаЇтьс¤ з зал≥зничного, автомоб≥льного, морського, р≥чкового, пов≥тр¤ного, косм≥чного та трубопров≥дного транспорту.

«ал≥зничний транспорт

«ал≥зничний транспорт Ї найрозвинут≥шим в ”крањн≥. «ал≥зницею зд≥йснюЇтьс¤ 46% в≥д загальних перевезень, але закордонних перевезень Ц лише 14%. ѕеревагами цього виду транспорту Ї велика розгалужен≥сть та низьк≥ тарифи. ѕропускна спроможн≥сть зал≥зничноњ мереж≥ значно перевищуЇ поточн≥ обс¤ги руху. ¬ажлив≥сть зал≥зничного транспорту в систем≥ транспортних комун≥кац≥й ”крањни посилюЇтьс¤ ≥ тим, що через територ≥ю держави прол¤гають основн≥ транспортн≥ транс'Ївропейськ≥ коридори: —х≥д Ч «ах≥д, Ѕалтика Ч „орне море. «окрема, транс'Ївропейська зал≥знична маг≥страль ≈-30, що бере початок в Ѕерл≥н≥, перетинаЇ ”крањну за маршрутом ћостиська Ч Ћьв≥в Ч  ињв ≥ йде дал≥ до ћоскви. ¬она ж на територ≥њ ѕольщ≥ перетинаЇтьс¤ з швидк≥сними маг≥страл¤ми ≈-59 та ≈-65 ≥ створюЇ можлив≥сть швидк≥сного зал≥зничного сполученн¤ практично м≥ж ус≥ма державами ™вропи.

ѕроблемами галуз≥ Ї:

застар≥л≥сть основних засоб≥в

нев≥дпов≥дн≥сть ширини кол≥њ Ївропейським стандартам

значна частина кол≥й Ї не електриф≥кованою (б≥льше 70%)

середн¤ швидк≥сть пересуванн¤ становить 20 км/год.

Ќеможлив≥сть встановленн¤ рентабельних тариф≥в на перевезенн¤ пасажир≥в через соц≥альн≥ причини.

јвтомоб≥льний транспорт

јвтомоб≥льний транспорт переважаЇ у перевезенн≥ пасажир≥в та перевезенн≥ вантаж≥в на коротк≥ дистанц≥њ Ув≥д дверей до дверейФ. јвтотранспорт маЇ розвинену ≥нфраструктуру та непогану базу техн≥чного забезпеченн¤. якщо брати до уваги лише географ≥чне положенн¤ ”крањни, то обс¤ги транзитних перевезень мали б пост≥йно зростати, але цього не в≥дбуваЇтьс¤. ћожна вид≥лити дек≥лька проблем, ¤к≥ перешкоджають розширенню розм≥р≥в транзиту:

поганий стан дор≥г ”крањни

митна ≥нфраструктура

тарифна пол≥тика

транспортн≥ терм≥нали, точн≥ше њх в≥дсутн≥сть

ћорський транспорт

ћорський транспорт займаЇ незначне м≥сце в структур≥ внутр≥шн≥х перевезень але маЇ великий транзитний потенц≥ал. ” 1999 роц≥ 95% товаропотоку через порти ”крањни становили транзитн≥ перевезенн¤. „ерез морськ≥ порти в≥дбуваЇтьс¤ експорт рос≥йськоњ нафти до ™вропи, а також контейнерн≥ перевезенн¤.

 омплекс морського транспорту складаЇтьс¤ з корабл≥в та морських порт≥в.

«араз морський флот ”крањни нараховуЇ близько 240 суден, але вс≥ вони Ї морально та ф≥зично застар≥лими, потребують значних кап≥таловкладень.

ћорських порт≥в в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ 18, але прибутково з них д≥ють не б≥льше пТ¤ти. ≤нш≥ змушен≥ майже щор≥чно скорочувати обс¤ги основних засоб≥в виробництва. ѕроблеми ц≥Їњ галуз≥:

в≥дсутн≥сть в ”крањн≥ порт≥в третього покол≥нн¤

не використанн¤ або погане використанн¤ в робот≥ останн≥х дос¤гнень лог≥стики

порти Ї державними п≥дприЇмствами, тому до них до сих п≥р застосовуЇтьс¤ практика Унав≥шуванн¤Ф соц≥альних обТЇкт≥в (дитсадок, л≥карн≥), що звичайно зб≥льшуЇ видатки п≥дприЇмств та зменшуЇ њх рентабельн≥сть.

скороченн¤ обс¤г≥в контейнерних перевезень.

в≥дсутн≥сть молодого менеджментського складу.

–≥чковий транспорт

–≥чковий транспорт, ¤к це не дивно Ї найприбутков≥шим та пост≥йно нарощуЇ обс¤ги перевезень. «араз компан≥¤ У”кр≥чфлотФ зд≥йснюЇ перевезенн¤ по басейнах р≥чок ƒн≥про та ƒунай а також вздовж берег≥в „орного мор¤. —еред транзитних вантаж≥в переважають вуг≥лл¤ та руда.

ƒо проблем р≥чкового виду транспорту належать:

застар≥л≥сть флоту

застар≥л≥ навантажувально- розвантажувальне облананн¤

сезонн≥сть перевезень

недостат≥сть гарантованих проектованих глибин на д≥л¤нц≥ ƒн≥продзержинськ Ц «апор≥жж¤ через в≥дпрацьован≥сть «апор≥зького водосховища

обм≥л≥нн¤ каналу ѕр≥рва, через що виникають проблеми з перевезенн¤м вантаж≥в з гирла ƒн≥пра до ƒунаю по територ≥њ ”крањни.

недостатн≥ обс¤ги перевезень з використанн¤м системи Ђбуксир-штовхач/баржаї.

јв≥атранспорт

—ьогодн≥ в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 1,5 тис пов≥тр¤них суден, ¤к≥ обТЇднано в 67 ав≥акомпан≥й. Ћ≥таки украњнських ав≥акомпан≥й виконують польоти до 35 крањн св≥ту за 105 маршрутами. 28 ≥ноземних компан≥й зд≥йснюють регул¤рн≥ перевезенн¤ до 9 м≥ст ”крањни. Ќа територ≥њ ”крањни функц≥онують 36 аеропорт≥в в 17 з ¤ких в≥дкрито м≥жнародн≥ пункти перепуску.

ѕеревагою ав≥атранспорту

ѕроблемами галуз≥ зараз Ї

в останн≥ роки експлуатац≥йна д≥¤льн≥сть була збитковою

парк л≥так≥в морально та ф≥зично застар≥в

пог≥ршенн¤ стану аеродромноњ с≥тки

св≥това криза ав≥атранспорту

варт≥сть перевезенн¤ л≥таками Ї дорожчою пор≥вн¤но з ≥ншими видами транспорту

“рубопров≥дний транспорт

“рубопров≥дний транспорт в ”крањн≥ Ї одним з найрозвинут≥шим ≥ складаЇтьс¤ з двох частин Ц газопроводу та нафтопроводу. «араз потужност≥ мереж≥ газопровод≥в становл¤ть 170 млрд. метр≥в куб≥чних газу на р≥к. ”крањна Ї найб≥льшим постачальником рос≥йського газу в ™вропу, але з ≥ншого боку Ц вс¤ трубопров≥дна система ”крањни Ї залежною в≥д одного замовника.

«араз можливост≥ системи на вход≥ перевищують можливост≥ на виход≥, тому плануЇтьс¤ розширенн¤ с≥тки трубопровод≥в, побудова нових ниток, побудова нових компресорних станц≥й на вже ≥снуючих нитках. “аке розширенн¤ маЇ повн≥стю задовольнити потреби –ос≥њ у зб≥льшенн≥ обс¤г≥в експорту газу. Ќафтопров≥дна система ”крањни представлена нафтопроводом УƒружбаФ, довжина ¤кого становить 4 тис км. ¬≥н дозвол¤Ї не лише перекачувати рос≥йську нафту до ™вропи, а й створюЇ ун≥кальну систему подач≥ нафти до  ременчуцького, ќдеського. ’ерсонського та јксичанського нафтопереробних завод≥в.

«араз в ц≥й галуз≥ ≥снують певн≥ проблеми:

ф≥зичне стар≥нн¤ трубопровод≥в та велик≥ ф≥ксован≥ витрати, зокрема на п≥дтримку системи в належному стан≥. —аме через ф≥ксован≥ витрати загроза зменшенн¤ обс¤г≥в експорту майже р≥внозначна загроз≥ припиненн¤ транзиту.

плани –ос≥њ щодо скороченн¤ обс¤г≥в транзиту газу через територ≥ю ”крањни. ѕричиною таких план≥в Ї пост≥йн≥ крад≥жки газу на територ≥њ ”крањни. «араз –ос≥Їю розгл¤даютьс¤ два альтернативн≥ маршрути транзиту Ц через ѕрибалтику ≥ дал≥ по дну Ѕалт≥йського мор¤ та до “уреччини по дну „орного мор¤.

јнал≥з проблеми

«ал≥зничний транспорт

«астар≥л≥сть основних засоб≥в, значна частина кол≥й Ї не електриф≥кованою (б≥льше 70%), середн¤ швидк≥сть пересуванн¤ становить 20 км/год.

«араз значна частина зал≥зничних кол≥й та зал≥зничних терм≥нал≥в не в≥дпов≥даЇ Ївропейським стандартам. якщо розгл¤дати пасажирськ≥ перевезенн¤, то проблемою Ї в≥дсутн≥сть належного р≥вн¤ серв≥су на зал≥зничних вокзалах та в самих поњздах, поганий сан≥тарний стан вагон≥в, в≥дсутн≥сть розваг прот¤гом тривалоњ дороги (в≥деозал, дит¤ч≥ вагони). ¬се це робить подорож зал≥зницею малоприЇмною дл¤ пасажир≥в. ўодо вантажоперевезень, то тут проблемою Ї неефективн≥ схеми навантаженн¤ та розвантаженн¤ пот¤г≥в, занепад г≥лок. ўо р≥дко використовуютьс¤. ¬ир≥шенн¤ цих проблем потребуЇ значних кап≥таловкладень, але основною проблемою Ї пошук необх≥дних кошт≥в.

ƒл¤ зал≥зниц≥ перевезенн¤ пасажир≥в Ї збитковою д≥¤льн≥стю, ¤ка маЇ ф≥нансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельност≥ вантажоперевезень донедавна заважав високий р≥вень бартеру у розрахунках, тому зал≥зниц¤ весь час в≥дчувала брак УживихФ кошт≥в. «а останн≥й р≥к було зроблено багато дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми. “ак обс¤г бартерних розрахунк≥в скоротивс¤ з 85% до 8,7%[2], що дозволило погасити заборгован≥сть перед бюджетом та прац≥вниками та розпочати оновленн¤ основних засоб≥в.

1	2	3	4

Ќазва: “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4921 прочитано)