–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортний комплекс св≥ту

„ерез сильн≥ морози доводитьс¤ витрачати б≥льше палива на об≥гр≥ванн¤ пасажирських вагон≥в. на буд≥вництво та експлуатац≥ю автомоб≥льних дор≥г ≥ зал≥зниць впливають сн≥гов≥ замети, температура пов≥тр¤, дощ≥, ожеледь, ожеледиц¤ та ≥нш≥ чинники.

” галуз≥ пов≥тр¤ного транспорту беруть до уваги умови природного середовища стосовно до польот≥в та виробу м≥сц¤ дл¤ буд≥вництва аеропорт≥в. —тан ≥ властивост≥ атмосфери впливають на пол≥т, зокрема температура, пов≥тр¤ Ц не теплов≥ддачу двигун≥в р≥вень обледен≥нн¤ л≥так≥в.

—творенн¤ транспортноњ мереж≥ залежить в≥д розм≥щенн¤ м≥ст ≥ адм≥н≥стративних центр≥в. „исельн≥сть населенн¤ ≥ його м≥грац≥йн≥ потоки визначають ≥нтенсивн≥сть ≥ напр¤м пасажиро поток≥в.

ќбс¤ги вантажооб≥г транспорту визначають так≥ фактори:

р≥вень розвитку економ≥чних район≥в;

розм≥щенн¤ продуктивних сил;

порайонний баланс виробництва ≥ споживанн¤;

¬еличина вантажооб≥гу залежить передовс≥м в≥д розм≥щенн¤ великих переробних центр≥в в≥дносно джерел палива, сировини, й допом≥жних матер≥ал≥в. ќбс¤г перевезень на одиницю продукц≥њ зумовлюЇтьс¤ структурою завезенн¤ палива, сировини й допом≥жних матер≥ал≥в.

√алуз≥ господарства по-р≥зному впливають на роботу транспорту, тому в транспортному аспект≥ розр≥зн¤ють виробничу й невиробничу сфери. ” перш≥ в≥докремлюють три групи:

промислов≥сть ≥ с/г, ¤к≥ створюють продукт, а дл¤ його виробництва чи видобутку необх≥дно завозити певн≥ вантаж≥ й перевозити одержаний продукт;

2) буд≥вництво, ¤ке потребуЇ лише завезенн¤ матер≥ал≥в та устаткуванн¤, а його продукц≥¤ (буд≥вл≥, споруди) залишаЇтьс¤ на м≥сц≥ виробництва;

торг≥вл¤ загот≥вл≥, матер≥ально-техн≥чне постачанн¤ ≥ звТ¤зок, ¤к≥ сам≥ по соб≥ не створюють речовинного продукту, а зб≥льшують його варт≥сть затратами на добавленн¤ споживачев≥ або дл¤ збер≥ганн¤.

√алуз≥ невиробничоњ сфе6ри мають пор≥вн¤но невеликий вплив на транспорт, за вин¤тком курортного господарства.

–озр≥зн¤ють транспортн≥ вантаж≥ (руда, метали), ¤к≥ повн≥стю використовують вантажоп≥дйомн≥сть засоб≥в транспорту, ≥ мало транспортабельн≥ (мебл≥, бавовна), ¤к≥ не повн≥стю завантажують транспортн≥ засоби.

ќсобливост≥ розвитку ≥ розм≥щенн¤ транспорту

ƒо основний вид≥в транспорту належать суход≥льний (зал≥зничний, автомоб≥льний, трубопров≥дний), водний (морський, р≥чковий та озерний) пов≥тр¤ний.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в транспортних сполучень, зал≥зничний транспорт характеризуЇтьс¤ над≥йн≥стю, регул¤рн≥стю, ун≥версальн≥стю, можлив≥стю перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в незалежно в≥д пори року та погодних умов. «ал≥зничн≥ пасажирськ≥ станц≥њ в усьому св≥т≥ Ї центрами прит¤ганн¤ д≥лового житт¤, б≥знесу, торг≥вл≥, ≥нших вид≥в транспорту, тобто стають Ц великими пасажирськими вузлами, що њх пасажири використовують дл¤ поњздки взагал≥, незалежно в≥д того, користуютьс¤ вони зал≥зницею, л≥таком чи такс≥.

јвтомоб≥льний транспорт характеризуЇтьс¤ високою маневрен≥стю. ¬≥н в≥д≥граЇ значну роль у забезпечен≥ зм≥шаних ≥ м≥сцевих перевезень на невелик≥ в≥дстан≥. Ќайкращ≥ автомоб≥льн≥ дороги Ц автостради, ¤к≥ дають змогу рухатис¤ з великою швидк≥стю.

“рубопров≥дний транспорт обТЇднуЇ нафто-, газо- й продуктопроводи дл¤ транспортуванн¤ нафти, газу, бензину, дизельного палива. √оловними перевагами трубопров≥дного транспорту Ї висока економ≥чн≥сть перевезень ≥ збер≥ганн¤ вантаж≥в, повна автоматизац≥¤ процесу транспортуванн¤, над≥йн≥сть, еколог≥чн≥сть ≥ менша кап≥талоЦ й металом≥стк≥сть, н≥ж в ≥нших видах транспорту. “рубопров≥дний транспорт даЇ можлив≥сть зд≥йснювати неперервний процес транспортуванн¤ вантаж≥в ≥ перем≥шувати в коротк≥ строки значн≥ маси продукц≥њ незалежно в≥д кл≥матичних умов.

ѕотужн≥сть ≥ транспортне значенн¤ судноплавних р≥чок ≥ канал≥в р≥зн¤тьс¤ б≥льше, н≥ж, потужн≥сть зал≥зниць ≥ нав≥ть автомоб≥льних дор≥г. ћ≥ж судноплавними р≥чками ≥снують коротк≥ канали (сполучають верх≥вТ¤ р≥чок та њхн≥ верхн≥ потоки) й довг≥ (сполучають основн≥ р≥чки в њхн≥й нижн≥й або середн≥й теч≥њ).

√еограф≥ю морських перевезень в основному визначаЇ мережа не шл¤х≥в, а порт≥в, морських канал≥в, а також приступних дл¤ морських суден внутр≥шн≥х водних шл¤х≥в. ћорський транспорт вважаЇтьс¤ найдешевшим, оск≥льки не потребуЇ додаткових витрат на прокладанн¤ дор≥г. –озр≥зн¤ють два види морського судноплавства Ц л≥н≥йне й трамнове.

Ћ≥н≥йне судноплавство Ц це плаванн¤ суден ч≥тко визначеним маршрутом. “рамнов≥ вантажн≥ судна плавають у найр≥зноман≥тн≥ших напр¤мках, в≥д порту до порту. ћорський транспорт використовуЇтьс¤ переважно дл¤ транспортуванн¤ вантаж≥в, пасажирськ≥ перевезенн¤ незначн≥.

ѕов≥тр¤ний транспорт Ц наймолодший. « кожним роком зб≥льшуЇтьс¤ дальн≥сть перевезень, п≥двищуЇтьс¤ частка м≥жнародних ≥ особливо м≥жконтинентальних пов≥тр¤них сполучень, зростаЇ роль турбогвинтових ≥ реактивних л≥так≥в. ѕ≥дмурком пов≥тр¤ного транспорту Ї мережа аеропорт≥в. √оловн≥ переваги пов≥тр¤ного транспорту:

швидк≥сть перем≥щенн¤;

можлив≥сть значного скороченн¤ маршруту пор≥вн¤но з наземними ≥ водними шл¤хами;

орган≥зац≥¤ максимальноњ к≥лькост≥ без посадкових сполучень.

«агальна довжина автомоб≥льних, зал≥зничних, водних (без морських), пов≥тр¤них шл¤х≥в становить близько 30 млн. умовних к≥лометр≥в. (ѕропускна спроможн≥сть умовного к≥лометра п≥д час перевезенн¤ вантаж≥в така Ї сама, ¤к у одного к≥лометра однокол≥йноњ зал≥зниц≥). Ќайб≥льша густота транспортно мереж≥ сформувалас¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ (—Ўј, ћексика,  анада), в ™вроп≥, включаючи ≥ райони ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, в —х≥дн≥й јз≥њ (особливо в япон≥њ та —х≥дному  итањ), на п≥востров≥ ≤ндо стан (≤нд≥¤, ѕакистан) та на п≥вдн≥ ≥ сход≥ ѕ≥вденноњ јмерики.

–ухомий склад транспорту св≥ту в 90-т≥ роки становив к≥лька м≥льйон≥ вагон≥в та сотн≥ тис¤ч локомотив≥в, понад 600 тис. автомоб≥л≥в, 70 тис. корабл≥в. “ранспортн≥ засоби пост≥йно удосконалюютьс¤. Ќа зал≥зниц¤х дос¤гнуто швидкост≥ руху 250-300 км/год. ¬агонний парк поповнюЇтьс¤ вагонами великоњ вантажоп≥дйомност≥ та комфортабельними пасажирськими вагонами. ¬ автомоб≥льному транспорт≥ впроваджуютьс¤ все б≥льш комфортн≥ та еколог≥чно чист≥ модел≥ легкових машин з пор≥вн¤но малими витратами пального на к≥лометр проб≥гу. ћорський комерц≥йний флот поповнюЇтьс¤ ¤к новими суднами великоњ вантажоп≥дйомност≥ - супертанкерами (150-250 тис. тонн ≥ б≥льше), балкарами (дл¤ насипних вантаж≥в), так ≥ спец≥ал≥зованими корабл¤ми найнов≥ших клас≥в Ц контейнеровозами, ролкерами (дл¤ перевезенн¤ автомоб≥л≥в та ≥ншоњ техн≥ки), л≥хтеровозами, морськими автомоб≥льними та зал≥зничними паромами тощо. ѕ≥двищилась вантажоп≥дйомн≥сть та швидк≥сть л≥так≥в цив≥льно ав≥ац≥њ. —учасн≥ л≥таки здатн≥ перевозити 250-500 пасажир≥в або понад 50 тонн вантажу на в≥дстань 3,5-10 тис. к≥лометр≥в з≥ швидк≥стю 800-900 км/год. ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 29 тис. цив≥льних аеропорт≥в (т≥льки в —Ўј Ц 15 тис.), де¤к≥ з них мають пропускну здатн≥сть понад 200-300, нав≥ть понад 1000 рейс≥в за добу. ¬ —Ўј найб≥льш≥ аеропорти „икаго, ƒалласа, Ћос-јнджелеса, —ан-‘ранциско, ≥м. ƒж.  еннед≥ в Ќью-…орку, в ѕров≥ Ц ‘ранкфурта та Ћондона, в јз≥њ Ц Ќар≥та в “ок≥о та —≥нгапура.

 ≥льк≥сть зайн¤тих роботою на транспорт≥ в економ≥чно розвинутих крањнах ≥ в крањнах, що розвиваютьс¤, становить 6-7% економ≥чного активного населенн¤.

—ухопутн≥ види транспорту в р≥зних крањнах ≥ рег≥онах св≥ту мають своњ особливост≥, повТ¤зан≥ з розм≥рами територ≥њ, характером розм≥щенн¤ населенн¤, р≥внем розвитку економ≥ки, сп≥вв≥дношенн¤м роботи окремих вид≥в транспорту та загальним обс¤гом його роботи. «алежно в≥д цих особливостей розр≥зн¤ють к≥лька тип≥в транспортних систем.

Ќайвищий р≥вень розвитку мають рег≥ональн≥ транспорт≥ системи п≥вн≥чного-американського типу (—Ўј,  анада, јвстрал≥¤). ƒл¤ них характерн≥ мереж≥ високо¤к≥сних автомоб≥льних шл¤х≥в та зал≥зниць, добре оснащен≥ аеропорти та сучасн≥ морськ≥ порти. “ут однаково високий р≥вень розвитку вс≥х вид≥в транспорту, але ключовими в пасажирських перевезенн¤х Ї пов≥тр¤ний (на далек≥ в≥дстан≥) та автомоб≥льний (рег≥ональн≥ перевезенн¤), а у вантажних Ц поЇднанн¤ роботи автомоб≥льного ≥ зал≥зничного транспорту. ¬елику роботу виконують також трубопров≥дний, внутр≥шн≥й водний та каботажний морський транспорт.

“ранспортн≥ системи Ївропейського типу(«ах≥дна та ÷ентральна ™вропа, япон≥¤), мають найгуст≥шу у св≥т≥ мережу вс≥х вид≥в транспорту, особливо автошл¤х≥в та зал≥зниць. «ал≥зниц≥ на основних напр¤мах електриф≥кован≥, на швидк≥сних маг≥страл¤х пасажирськ≥ поњзди розвивають швидк≥сть понад 200 км-год. ќбс¤ги роботи зал≥зничного, автомоб≥льного, водного (р≥чкового та каботажного морського) транспорту пропорц≥йн≥, але у вантажних перевезенн¤х б≥льше значенн¤ маЇ автомоб≥льний транспорт, а в пасажирських Ц зал≥зничний. ѕов≥тр¤ний транспорт забезпечуЇ зовн≥шн≥ пасажирськ≥ перевезенн¤.

“ранспортна система крањн —Ќƒ сформувалас¤ за час≥в —–—– ≥ поки що збер≥гаЇ певн≥ риси Їдност≥. ѓњ просторовий каркас утворюЇ мережа зал≥зниць, доповнена л≥н≥¤ми трубопровод≥в ≥ на окремих напр¤мах водними комун≥кац≥¤ми. —поконв≥чна проблема цього рег≥ону, зокрема –ос≥њ та крањн ÷ентральноњ јз≥њ Ц недостатн≥й розвиток автомоб≥льних шл¤х≥в ≥ низька њх ¤к≥сть. “ак, у б≥льшост≥ район≥в —иб≥ру можна д≥статис¤ до м≥сц¤ т≥льки л≥таком або водою ” вантажооборот≥ основне м≥сце належить зал≥зниц≥, у пасажирських перевезенн¤х на далек≥ в≥дстан≥ Ц зал≥зниц≥ ≥ пов≥тр¤ному транспорту, а в прим≥ських - зал≥зниц≥ ≥ автомоб≥льному. ¬елику комерц≥йну роботу виконуЇ морський флот.

“ранспортна система аз≥атського типу (вс≥ крањни јз≥њ кр≥м япон≥њ та Удалекосх≥дних тигр≥вФ). ќсновну транспорту роботу ту виконують зал≥зниц≥, однак, на Ѕлизькому —ход≥ дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ автомоб≥льний транспорт, а в приморських районах, особливо в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ, збер≥гаЇ значенн¤ каботажне судноплавство. Ќайгуст≥ша мережа транспортних шл¤х≥в ≥ найб≥льш≥ розм≥ри перевезень характерн≥ дл¤ сх≥дних район≥в  итаю, ≤нд≥њ, ѕакистану, “уреччини.

1	2	3

Ќазва: “ранспортний комплекс св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2307 прочитано)