–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥

“уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥

ѕЋјЌ

ћета роботи

ѕостановка проблеми

јнал≥з проблеми

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

ќбірунтуванн¤ пропозиц≥њ та виб≥р альтернативи

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови

8. ¬исновки

1. ћета роботи. ÷¤ робота присв¤чена анал≥зу глобальноњ та рег≥ональноњ конкурентноздатност≥ ”крањни в галуз≥ туризму. Ќа перший погл¤д тема видаЇтьс¤ досить легкою. Ќа сьогодн≥шньому ринку туристичних послуг ”крањни ≥снуЇ безл≥ч ≥нформац≥њ з приводу того, куди можна поњхати, до ¤ких туристичних оператор≥в звернутис¤ по допомогу, ¤ка варт≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ послуги. јле така ≥нформац≥¤ Ї досить хаотичною, з нењ повною м≥рою не можна робити жодних висновк≥в про стан самоњ галуз≥ та проблем, ¤к≥ в н≥й ≥снують. якщо ж намагатис¤ роз≥братис¤ б≥льш детально, все ж певн≥ дов≥дков≥ дан≥ можна в≥днайти. “ак, наприклад, досить легко можна знайти, ≥нформац≥ю, що у 1999 роц≥ в ”крањну вТњхало 4,2 млн. чол., вињхало Ц 8,2 млн. чол.., а внутр≥шн≥й туризм становив 6,4 млн. чол. тощо. але так≥ дан≥ сам≥ по соб≥ н≥чого не говор¤ть, адже ми знаЇмо, що все п≥знаЇтьс¤ у пор≥вн¤нн≥. Ќа м≥й погл¤д, перес≥чному громад¤нинов≥ досить важко роз≥братис¤ з такою безл≥ччю статистичних даних. “ак, з ними можна ознайомитис¤, але, закривши газету чи журнал, одразу ≥ забути. Ќайважлив≥ше, на мою думку, в≥дсутнЇ або подане досить коротко та не широко розповсюджене. ÷е маЇ бути повний огл¤д вс≥Їњ галуз≥ туризму ”крањни з поглибленою ≥нформац≥Їю, статистичними в≥домост¤ми, анал≥тичними висновками та критичними зауваженн¤ми.

—аме цього ¤ прагнула дос¤гти у своњй робот≥. «вичайно, це лише моЇ власне баченн¤ т≥Їњ ситуац≥њ, що ≥снуЇ зараз, базоване на оф≥ц≥йних в≥домост¤х, що подаютьс¤ в газетних статт¤х, на ≥нтернет-сайтах та задекларован≥ в прийн¤тих законах. ѕроанал≥зувавши њх, ¤ спробувала зробити певн≥ висновки у вигл¤д≥ тих пропозиц≥й, виконанн¤ ¤ких, на мою думку, покращить стан вс≥Їњ галуз≥, наблизить њњ до св≥тового р≥вн¤, ≥ дасть можлив≥сть туризму стати одн≥Їю з основних статей наповненн¤ бюджету. “им б≥льше, що нав≥ть при певному скептицизм≥ мого п≥дходу до розвТ¤занн¤ проблем туризму, не можна не погодитис¤, що наша крањна обТЇктивно маЇ в≥дпов≥дний потенц≥ал дл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху у ц≥й сфер≥. —л≥д зазначити, що Їмк≥сть ринку туристичних послуг на сьогодн≥ Ї досить значною та в≥дносно сталою, тому, на м≥й погл¤д, найважлив≥шим зараз Ї не зб≥льшенн¤ ц≥Їњ Їмкост≥, а спр¤муванн¤ зусиль на розвТ¤занн¤ нагальних проблем галуз≥ туризму в ”крањн≥, про ¤к≥ йтиметьс¤ нижче.

2. ѕостановка проблеми. ѕроблеми, ¤к≥ ≥снують на сьогодн≥ в галуз≥ туризму ”крањни, Ї нар≥жним каменем вс≥Їњ роботи, тому до њх зТ¤суванн¤ сл≥д п≥дходити дуже уважно. —аме в≥д того, на ск≥льки правильною, адекватною та вчасною Ї затронута проблема, залежить доц≥льн≥сть моЇњ роботи. јдже њњ основне завданн¤, на м≥й погл¤д, пол¤гаЇ не лише в простому перерахуванн≥ вс≥х негаразд≥в галуз≥, а, насамперед, в обТЇктивн≥й оц≥нц≥ та пошуку найефективн≥шого шл¤ху виходу з кризи, розвТ¤занн¤ поставлених задач. “ому дл¤ ви¤вленн¤ проблем украњнського туризму буде доц≥льно розгл¤нути стан ц≥Їњ галуз≥ на св≥товому ринку ≥ пор≥вн¤ти його з ситуац≥Їю в ”крањн≥. —аме таким шл¤хом, але враховуючи особливост≥ та специф≥чн≥ риси нашоњ крањни, можна розкрити всю глибинн≥сть пров≥дних проблем галуз≥.

’арактерною рисою к≥нц¤ ’’ стол≥тт¤ став бурхливий розвиток туризму - найб≥льш демократичноњ та ≥нтернац≥ональноњ сфери сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ѕотужний ≥мпульс до цього було дано на ѕерш≥й всесв≥тн≥й конференц≥њ У“уризм ¤к впливова силу збереженн¤ мируФ (1988 р. ¬анкувер), де вперше пролунав заклик до поширенн¤ та пропаганди туризму ¤к гаранта миру та безпеки , ¤кий впливаЇ на громад¤н р≥зних крањн, њх економ≥ку, культурну спадщину, традиц≥њ, рел≥г≥ю та ремесла.

¬одночас туризм Ї одн≥Їю з найприбутков≥ших галузей св≥товоњ економ≥ки ≥ по своњй економ≥чн≥й в≥ддач≥ вийшов на њњ пров≥дн≥ позиц≥њ: на нього припадаЇ близько 10% виробленого у св≥т≥ валового продукту та близько 30% св≥товоњ торг≥вл≥ послугами. “акож ним закумульовано близько 7% св≥тових кап≥таловкладень.  ≥льк≥сть м≥жнародних туристичних мандр≥вок пост≥йно зростаЇ (з 25 млн. у 1950 р. до 675 млн. у 1998 р.), в≥дпов≥дно доходи в≥д готельно-туристичних послуг також п≥двищуватимутьс¤ прискореними темпами ≥ можуть зростати в≥д 445 млрд. дол. у 1998 р. до приблизно 2 трлн. дол. у 2020 р. (за припущенн¤ми). «а даними ¬сесв≥тньоњ туристичноњ орган≥зац≥њ, щор≥чно подорожуЇ б≥льше 800 млн. чолов≥к. ѕрим≥тним Ї те, що б≥льш н≥ж в 40 крањнах св≥ту туризм Ї основним джерелом надходжень нац≥онального бюджету, а в 70 Ц одн≥Їю з трьох статей. Ќаприклад, в ≤спан≥њ частка прибутк≥в в≥д ≥ноземного туризму в загальн≥й сум≥ надходжень в≥д експорту товар≥в та послуг складаЇ 35 %, на  ≥пр≥ та в ѕанам≥ Ц понад 50 %, на √ањт≥ Ц б≥льш ¤к 70 %≥.

Ќа фон≥ бурхливого розвитку св≥тового туризму законом≥рно постаЇ питанн¤ про роль ”крањни на св≥товому ринку туристичних послуг. —л≥д зазначити, що обТЇктивно вона маЇ вс≥ передумови дл¤ ≥нтенсивного розвитку внутр≥шнього та ≥ноземного туризму: особливост≥ географ≥чного положенн¤ та рельЇфу, спри¤тливий кл≥мат, багатство природного, ≥сторико-культурного та туристично-рекреац≥йного потенц≥ал≥в. Ѕ≥льш детально про њњ можливост≥ йтиметьс¤ нижче. јле, нажаль, не все Ї таким безхмарним. Ќа фон≥ св≥тового туризму, ¤кий набираЇ потужностей фантастично швидкими темпами, ”крањна вигл¤даЇ досить скромно. Ќа сьогодн≥ украњнськ≥ громад¤ни Ї своЇр≥дними ≥нвесторами заруб≥жних крањн, що Ї одним з найболюч≥ших питань вс≥Їњ туристичноњ галуз≥. јдже туризм, за розрахунками фах≥вц≥в, лише у вигл¤д≥ податк≥в м≥г би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол.

Ѕезумовно, що причини такого становища треба шукати в складн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й ситуац≥њ в держав≥, в нев≥дрегульованост≥ механ≥зм≥в стимулюванн¤ туристичноњ ≥ндустр≥њ, в≥дсутност≥ ефективноњ стратег≥њ розвитку ц≥Їњ галуз≥ ¤к на нац≥ональному, так ≥ рег≥ональному р≥вн¤х. јле проблема, на мою думку, Ї значно ширшою. ѕитанн¤ стосуЇтьс¤, мабуть, не лише туристичноњ галуз≥ ”крањни, а взагал≥ шл¤х≥в залученн¤ крањн з перех≥дною економ≥кою (до ¤ких належить ≥ ”крањна) до могутн≥х ≥нтеграц≥йних процес≥в та конкурентноздатност≥ таких економ≥к на св≥товому ринку.

“радиц≥йно конкурентоспроможн≥сть трактуЇтьс¤ ¤к зумовлене економ≥чними, соц≥альними ≥ пол≥тичними факторами ст≥йке становище крањни або товаровиробника на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках. ƒл¤ ”крањни важливим Ї розум≥нн¤ того, що ключов≥ параметри конкурентноздатност≥ товар≥в, п≥дприЇмств ≥ галузей формувалис¤ у структур≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х звТ¤зк≥в —–—– Ц крањни, ¤ка на пер≥од розпаду перестала в≥дпов≥дати сучасним критер≥¤м конкурентноздатност≥. ѕотенц≥ал ”—–—, хоча ≥ був досить значним, проте ефективн≥сть його реал≥зац≥њ була вкрай незадов≥льною. Ќац≥ональна економ≥ка ”крањни, ¤ка успадкувала традиц≥йно матер≥ально- та енергом≥стк≥ виробництва, була обТЇктивно неспроможною витримати конкуренц≥ю на св≥тових ринках. ¬край неспри¤тлив≥ внутр≥шн≥ умови розвитку при пор≥вн¤но слабких м≥жнародних позиц≥¤х економ≥ки ”крањни примушують активно шукати нестандартн≥ шл¤хи виходу з кризи, засоби формуванн¤ по-справжньому м≥жнародно конкурентноспроможноњ нац≥ональноњ економ≥ки.

ќтже, п≥дсумовуючи все вищенаведене, приходимо до досить простого, але водночас вир≥шального висновку. “ак, можна з впевнен≥стю стверджувати, що в галуз≥ туризму проблемним сьогодн≥ Ї неефективне та нерац≥ональне використанн¤ в≥дпов≥дних ресурс≥в, сьогодн≥шн≥й р≥вень розвитку туристичноњ ≥ндустр≥њ не в≥дпов≥даЇ на¤вному потенц≥алу. ÷е Ї визначальним питанн¤м, ¤ке маЇ диференц≥йовану структуру, складаючись, в свою чергу, з р¤ду ≥нших, б≥льш конкретних питань. “ак, до останн≥х можна в≥днести насамперед в≥дсутн≥сть розвиненоњ ≥нфраструктури, низьку ¤к≥сть обслуговуванн¤, в≥дсутн≥сть ¤к≥сноњ реклами та глибинноњ ≥нформац≥њ про готел≥, санатор≥њ, тури по крањн≥ та послуги, ¤к≥ надаютьс¤, на св≥товому р≥вн≥, значний податковий т¤гар тощо.

3. јнал≥з проблеми. ƒл¤ глибинного розум≥нн¤ тих процес≥в, ¤к≥ призвод¤ть до виникненн¤ та ≥снуванн¤ згаданих вище проблем в галуз≥ туризму, сл≥д б≥льш детально проанал≥зувати ситуац≥ю, що склалас¤ на цьому ринку послуг.

Ќезважаючи на широку Угеограф≥юФ турист≥в, ¤к≥ прињжджають до нашоњ крањни, њх переважну частину (78%) складають туристи з колишнього —–—–, ≥ в першу чергу Ц з –ос≥њ, ЅЇларус≥ та ћолдови. ўодо ≥нших крањн, то найб≥льше ”крањну в≥дв≥дують туристи з ”горщини, —ловаччини та ѕольщ≥ (табл.1). ѕри цьому частина ≥ноземних турист≥в, ¤к≥ подорожували в туристичних групах, Ї досить незначною Ц лише 1.2%. Ѕ≥льш≥сть громад¤н, ¤к≥, за ≥снуючою класиф≥кац≥Їю, розгл¤даютьс¤ ¤к ≥ноземн≥ туристи, фактично такими не Ї, а в≥дв≥дують ”крањну з≥ службовими або приватними ц≥л¤ми (≥ в тому числ≥ Ц дл¤ веденн¤ приватного б≥знесу). ÷е водночас Ї ¤скравим св≥дченн¤м недостатност≥ розвитку в ”крањн≥ орган≥зованого туризму.

–озпод≥л ≥ноземних турист≥в за крањнами, з ¤ких вони прибули в 1998 р.[1]

“абл. 1

1	2	3	4	5

Ќазва: “уризм в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7743 прочитано)