–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’≥м≥чна, нафтох≥м≥чна ≥ х≥м≥ко-фармацевтична промислов≥сть

’≥м≥чна, нафтох≥м≥чна ≥ х≥м≥ко-фармацевтична промислов≥сть

’≥м≥чна ≥ нафтох≥м≥чна промислов≥сть Ч одна з най≠важлив≥ших галузей важкоњ промисловост≥ ”крањни.

’≥м≥чна промислов≥сть складаЇтьс¤ з таких головних п≥дгалузей: г≥рничо-х≥м≥чноњ, основноњ х≥м≥њ, х≥м≥њ пол≥мер≥в, лакофарбовоњ промисловост≥.

√оловн≥ райони г≥рничо-х≥м≥чноњ промисловост≥ Ч ѕередкарпатт¤ ≥ ƒонбас. ” ѕередкарпатт≥ добувають с≥рку (Ќовий –оздол ≥ Ќово¤вор≥вськ Ћьв≥вськоњ обл.), кал≥йну с≥ль ( алуш ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл., —тебник Ћьв≥вськоњ обл.), в ƒонбас≥ Ч кухонну (кам'¤ну) с≥ль (—лов'¤нськ, јртем≥вськ) (мал. 1).

ќсновна х≥м≥¤ представлена виробництвом м≥неральних добрив, кислот, соди. Ќевелик≥ п≥дприЇмства м≥неральних добрив були створен≥ ще до ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. «окрема, в ќдес≥ та ¬≥нниц≥ збудован≥ фосфатн≥ заводи, в  алуш≥ Ч завод кал≥йних добрив.

¬иробництво азотних добрив територ≥ально т¤ж≥Ї до коксох≥м≥чних п≥дприЇмств ≥ завод≥в переробки природних горючих газ≥в (√орл≥вка, —Їверодонецьк, ƒн≥продзержинськ). «аводи азотних добрив, що працюють на основ≥ переробки природного газу, знаход¤тьс¤ у –≥вному, „еркасах, Ћисичанську.

¬иробництво фосфатних добрив орган≥зовано на баз≥ прив≥зноњ сировини в ќдес≥, ¬≥нниц≥, —умах ≥  ост¤нтин≥вц≥ (ƒонецька обл.). ѕередкарпатт¤ ( алуш, —тебник) Ї центром виробництва кал≥йних добрив. ¬иробництво цих добрив зд≥йснюЇтьс¤ на м≥сцев≥й сировин≥. ” х≥м≥чн≥й промисловост≥ та ≥нших галуз¤х.

широко використовуютьс¤ кислоти. Ќайширше застосовуЇтьс¤ с≥рчана кислота, сировиною дл¤ виробництва ¤коњ Ї самородна с≥рка.

 ислоти њњ виробл¤ють переважно в м≥сц¤х споживанн¤. ќск≥льки найб≥льшими споживачами њњ Ї п≥дприЇмства з випуску фосфатних добрив, основн≥ центри виробництва цих добрив Ї одночасно ≥ центрами вироб≠ництва с≥рчаноњ кислоти (—уми, ¬≥нниц¤, ќдеса,  ост¤нтин≥вна). ÷ю кислоту випускають також коксох≥м≥чн≥ за≠води, що розташован≥ в ƒонбас≥ та ѕридн≥пров'њ.

”крањна Ч важливий рег≥он з виробництва соди. ¬ин¤тково спри¤тлив≥ умови дл¤ розм≥щенн¤ содового виробництва Ї в ƒонбас≥ (тут зосереджен≥ необмежен≥ поклади високо¤к≥сноњ кухонноњ сол≥ Ч сировини дл¤ виготовленн¤ соди). —оду виробл¤ють у —лов'¤нську ≥ Ћисичанську. њњ випуск налагоджено також у ѕ≥вн≥чному  риму на роп≥ —иваша. ’арактерною особлив≥стю содового виробництва в ”крањн≥ Ї висока частка випуску кальцинованоњ соди.

ƒо х≥м≥њ пол≥мер≥в належить виробництво х≥м≥чних волокон ≥ ниток, синтетичних смол, пластмас, каучуку. ÷ентрами виробництва штучних ≥ синтетичних волокон Ї збудована ще в 1936 р. велика фабрика в≥скозного шовку в  иЇв≥, —окальський (Ћьв≥вська обл.) та ∆итомирський заводи х≥м≥чного волокна, а також виробнич≥ об'Їднанн¤ Ђ’≥мволокної в „еркасах ≥ „ерн≥гов≥ (мал. 2). —пец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ виробл¤ють синтетичн≥ смоли ≥ пластичн≥ маси, знаход¤тьс¤ в ƒонець ку, ѕрилуках („ерн≥г≥вська обл.), «апор≥жж≥, Ћуцьку, в ≥нших м≥стах.

¬ ”крањн≥ орган≥зовано випуск лакофарбових матер≥ал≥в. ÷ентрами њх виробництва Ї ƒн≥пропетровськ, Ћьв≥в, ќдеса,  ињв, –уб≥жне (Ћуганська обл.).

Ќафтох≥м≥чна промислов≥сть в ”крањн≥ представлена гумоазбестовою ≥ сажевою галуз¤ми. √умоазбестова продукц≥¤ використовуЇтьс¤ переважно в автомоб≥льн≥й про≠мисловост≥. Ќайб≥льшими центрами њњ виробництва Ї ƒн≥пропетровський шинний завод, Ѕ≥лоцерк≥вський завод гутотехн≥чних вироб≥в. Ќитки дл¤ кордноњ тканини ≥ техн≥чних вироб≥в виготовл¤ють у  иЇв≥, „еркасах, „ерн≥гов≥, —окал≥ (Ћьв≥вщина), ∆итомир≥. —ажу

ћал. 2. ” цеху „ерн≥г≥вського виробничого об'Їднанн¤ Ђ’≥мволокної

виробл¤Ї великий завод у  ременчуку.

’≥м≥ко-фармацевтична промислов≥сть набула значного розвитку у повоЇнн≥ роки. ѕ≥дприЇмства галуз≥ виробл¤≠ють л≥карськ≥ засоби Ч медикаменти синтетичн≥, з рослинноњ ≥ тваринноњ сировини, антиб≥отики, вакцини, сироватки, дезинф≥куюч≥ засоби та ≥н. ÷¤ галузь розвивалас¤ в багатьох област¤х. ” крањн≥ функц≥онуЇ близько 40 х≥м≥ко-фармацевтичних п≥дприЇмств. Ќайб≥льшими центрами розвитку ц≥Їњ галуз≥ Ї ћиколањв,  ињв, ’арк≥в,  ременчук, Ћьв≥в.

¬ ”крањн≥ можна вид≥лити три райони територ≥альноњ концентрац≥њ х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥: ƒонбас, ѕридн≥пров'¤ ≥ ѕередкарпатт¤. ” ƒонбас≥ зосереджено близько третини випуску продукц≥њ галуз≥, причому б≥льше њњ виробл¤Їтьс¤ на Ћуганщин≥. ¬ межах ц≥Їњ област≥ сформувалис¤ найб≥льш≥ в ”крањн≥ вузли х≥м≥чноњ спец≥ал≥зац≥њ Ч Ћисичансько-–уб≥жанський (—ЇвЇродонецьк≥ виробнич≥ об'Їднанн¤ Ђјзотї ≥ Ђ—клопластикї, Ћи-сичанський содовий завод, –уб≥жанське виробниче об'Їднанн¤ ЂЅарвникї), а також √'орл≥всько-ƒонецький (√орл≥вське виробниче об'Їднанн¤ Ђ—тиролї, —лов'¤нське виробниче об'Їднанн¤ Ђ’≥мволокної, ƒонецький завод х≥мреактив≥в).

¬исокий р≥вень концентрац≥њ продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥ у ƒн≥пропетровськ≥й област≥ (понад 10 %), де д≥Ї ƒн≥пропетровсько-ƒн≥продзержинський вузол (ƒн≥пропетровський лакофарбовий завод, ƒн≥продзержинське об'Їднанн¤ Ђјзотї).

Ќа заход≥ ”крањни виробл¤Їтьс¤ близько 8 % продукц≥њ ≤ х≥м≥чноњ галуз≥ крањни. “ут функц≥онують Ћьв≥вський, Ќово¤вор≥вський, —окальський,  алуський та ≥нш≥ центри.

«начного розвитку набула х≥м≥чна промислов≥сть на п≥вноч≥  риму, в ќдес≥, у —умськ≥й област≥.

«а пер≥од з 1990 по 1997 pp. виробництво х≥м≥чноњ про≠дукц≥њ скоротилос¤, зокрема х≥м≥чних волокон ≥ ниток, к≥нопл≥вки, кальцинованоњ соди, с≥рчаноњ кислоти. “им часом в останн≥ роки пом≥тно зр≥с випуск шин дл¤ вантаж≠них ≥ легкових автомоб≥л≥в, зал≥зноњ руди, коксу, цементу, азбестоцементних вироб≥в.

√оловними причинами, що стримують розвиток х≥м≥чних виробництв Ч обмежен≥сть окремих сировинних ресурс≥в (фосфат≥в, нафти, газу), висока варт≥сть готовоњ продукц≥њ через зростанн¤ ц≥н на паливо та електро≠енерг≥ю. Ѕ≥льше завантажен≥ п≥дприЇмства, продукц≥¤ ¤ких йде на експорт.

ќск≥льки х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства Ї значними забрудниками довк≥лл¤, у перспектив≥ розвиток галуз≥ в крањн≥ маЇ зд≥йснюватис¤ без буд≥вництва нових п≥дприЇмств, за рахунок техн≥чного переоснащенн¤ ≥ реконструкц≥њ д≥ючих з впровадженн¤м ресурсозбер≥гаючих мало- ≥ безв≥дходних технолог≥й, схеми замкнутого водообороту. ¬ажливе значенн¤ також маЇ перепроф≥люванн¤ еколог≥чно шк≥дливих виробництв на безпечн≥, виведенн¤ окремих п≥дприЇмств за меж≥ населених пункт≥в.

Ћ≥тература:

«аставний ‘. ƒ. Д√еограф≥¤ ”крањниФ Ћьв≥в Д—в≥тФ Ц 1994 р.

≤щук —. ≤. Д–ѕ—Ф Ц 2002 р.

ѕаламарчук ћ. ћ. ≥ ќ. ћ. Д≈коном≥ка ≥ соц≥альна географ≥¤ ”крањни з основами теор≥њФ Ц 1998р.

1

Ќазва: ’≥м≥чна, нафтох≥м≥чна ≥ х≥м≥ко-фармацевтична промислов≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1609 прочитано)