–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’≥м≥чний комплекс ”крањни

* —татистичний щор≥чник ”крањни за 1997 р≥к. Ч  .: ”крањнська енциклопед≥¤, 1998 —.121,122.

‘ормуванн¤ в ”крањн≥ ринкових в≥дносин супроводжуЇтьс¤ про¤вом кризових ¤вищ ¤к в ц≥лому в економ≥ц≥ крањни, так, зокрема, ≥ в х≥м≥чн≥й промисловост≥. ÷е обумовлено, з одного боку порушенн¤м налагоджених господарських зв'¤зк≥в, а з другого Ч недостатньою адаптац≥Їю галуз≥ до ринкових умов функц≥онуй ванн¤ (насамперед це стосуЇтьс¤ пошуку компенсуючих джерел сировини, а також збереженн¤ старих ринк≥в ≥ проникненн¤ до нових товарних ринк≥в). —л≥д зазначити, що в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмч ства х≥м≥чноњ промисловост≥ близько 60% продукц≥њ реал≥зують на зовн≥шн≥х ринках (переважно в крањнах далекого заруб≥жж¤). ¬се це призвело до значного спаду виробництва основних вид≥в продукц≥њ галуз≥ (табл. 49).

—таб≥л≥зац≥¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ ≥ актив≥зац≥¤ факто≠р≥в њњ зростанн¤ дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галуз≥ в≥дпов≥дно до нових умов розвитку економ≥ки.

2. ‘ј “ќ–» –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя ≤ –ќ«¬»“ ”

–озм≥щенн¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ маЇ своњ особливост≥ у зв'¤зку з тим, що на нього впливаЇ велика к≥льк≥сть чинник≥в: си≠ровинний, паливно-енергетичний, споживчий.

„астка сировини становить в≥д 40Ч45 до 90% вс≥Їњ вартост≥ готовоњ продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥. ѕри значному асортимент≥ продук≠ц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ з р≥зноман≥тноњ сировини (часто дл¤ вироб≠ництва одного виду продукц≥њ необх≥дно дек≥лька вид≥в сирови≠ни), проблема њњ постачанн¤ набуваЇ особливо важливого зна≠ченн¤. « ≥ншого боку, х≥м≥чне виробництво, ¤к правило, багато≠стад≥йне. ¬оно складаЇтьс¤ з низки посл≥довних операц≥й, ¤к≥ взаЇм≠но доповнюють одне одного. ѕри цьому виникаЇ багато в≥дход≥в, дл¤ утил≥зац≥њ ¤ких утворюютьс¤ додатков≥ виробництва, що врешт≥-решт призводить до формуванн¤ багатопроф≥льного х≥м≥ч≠ного комплексу. ¬ цьому випадку майже половина сировини, що використовуЇтьс¤, припадаЇ на внутр≥шньогалузев≥ виробницт≠ва. Ўироко використовуютьс¤ ¤к сировина в≥дходи й ≥нших га≠лузей промисловост≥ (перш за все чорноњ ≥ кольоровоњ металург≥њ, вугле- ≥ нафтопереробки, паливноњ промисловост≥, електроенер≠гетики, л≥совоњ промисловост≥ тощо). ѕри цьому часто ц≥ в≥дходи (особливо газопод≥бн≥ ≥ р≥дк≥) незручно ≥ небезпечно перевозити. ¬они, ¤к правило, використовуютьс¤ на м≥сц≥ њх утворенн¤.  ом≠б≥нац≥¤ р≥зних виробництв ¤к самоњ х≥м≥чноњ промисловост≥, так ≥ виробництв р≥зних галузей призводить до високоњ територ≥альноњ концентрац≥њ виробництва, що створюЇ значн≥ економ≥чн≥ ≥ еко≠лог≥чн≥ проблеми.

ќстанн≥ми роками дещо посилилас¤ спец≥ал≥зац≥¤ ≥ зменшилас¤ роль комб≥нуванн¤ х≥м≥чних виробництв у зв'¤зку з використанн¤м трубопров≥дного транспорту дл¤ транспортуванн¤ ран≥ше УнезручнихФ вантаж≥в (наприклад, при транспортуванн≥ етилену з ѕоволж¤ в район ќдеси).

’≥м≥чна промислов≥сть споживаЇ значну к≥льк≥сть води (набагато б≥льше, н≥ж будь-¤ка ≥нша галузь обробноњ промисловост≥). ¬ода входить до складу де¤ких х≥м≥чних продукт≥в, а також ви≠р≥ викорисстовуЇтьс¤ дл¤ промивки тих продукт≥в, що виготовл¤ютьс¤ дл¤ охолодженн¤ агрегат≥в, а також дл¤ розбавленн¤ ст≥чних вод х≥м≥ч п≥дприЇмств тощо. ¬се це спри¤Ї т¤ж≥нню х≥м≥чних п≥дприЇмств до район≥в, котр≥ достатньою м≥рою забезпечен≥ водою. ƒо числа особливо водом≥стких виробництв в≥днос¤ть виробництва пол≥мерних матер≥ал≥в.

 р≥м того, х≥м≥чн≥ виробництва потребують, ¤к правило, багато тепловоњ та електричноњ енерг≥њ. ÷е стосуЇтьс¤, перш за все, виробництва пол≥мерних матер≥ал≥в та њх переробки. “ак, наприклад, при виробництв≥ 1 т синтетичного волокна в середньому необх≥дно 15 тис. ꬓ Х год електроенерг≥њ ≥ 7- 8 т пари. ƒл¤ розм≥щенн¤ таких виробництв особливо важливе значенн¤ маЇ наближенн¤ њх до теплоелектростанц≥й.

ѕри великих розм≥рах х≥м≥чних п≥дприЇмств (перш за все комб≥нат≥в) та високому ступен≥ автоматизац≥њ ≥ механ≥зац≥њ виробництв у ц≥лому х≥м≥чна промислов≥сть належить до галузей з невисокою трудом≥стк≥стю виробництва, њњ п≥дприЇмства можна м≥стити у слабо заселених районах. ¬ин¤тком Ї виробництва х≥м≥чних волокон ≥ фармацевтична промислов≥сть.

—поживчий чинник впливаЇ головним чином на виробництво основноњ х≥м≥њ (виробництва м≥неральних добрив, кр≥м кал≥йних, с≥рчаноњ кислоти тощо), а також на Ђверхн≥ поверхиї де¤ких виробництв, що переробл¤ють нап≥вфабрикати х≥м≥њ орга≠н≥чного синтезу (виробництво х≥м≥чних волокон, гумово-техн≥чн≥ вироби тощо). ѕри розм≥щенн≥ х≥м≥чних п≥дприЇмств ≥стотне значенн¤ маЇ врахуванн¤ еколог≥чного чинника. ѕри недосконал≥й технолог≥њ галузь маЇ багато в≥дход≥в, що негативно впливають на навколишнЇ середовище. Ќеобх≥дно вдосконалювати технолог≥ю виробництв, впроваджувати безв≥дходн≥ ≥ малов≥дходн≥ технолог≥њ, уникати надм≥рноњ територ≥альноњ концентрац≥њ виробництва. ¬с≥ вищезазначен≥ чинники по-р≥зному про¤вл¤ютьс¤ при розм≥щенн≥ окремих вид≥в виробництв галуз≥ (табл. 50).

“аблиц¤ 501

¬ѕЋ»¬ ќ –≈ћ»’ „»ЌЌ» ≤¬ Ќј –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя √јЋ”«≈… ’≤ћ≤„Ќќѓ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ—“≤'

1	2	3	4	5

Ќазва: ’≥м≥чний комплекс ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5617 прочитано)