—в≥товий ринок > ћ≥жнародна торг≥вл¤

ћ≥жнародна торг≥вл¤

ѕлан.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ ¤к одна з найвизначальн≥ших форм ћ≈¬.

ƒинам≥ка та тенденц≥њ розвитку св≥товоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

—труктура м≥жнародноњ торг≥вл≥.

јграрна пол≥тика у сфер≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

Ћ≥тература:

≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У „ерн≥вц≥ У–утаФ 1996 ст 126-146.

¬.¬. озик Ћ.ј.ѕанковаУ—в≥тове господарство та м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниФ Ћьв≥в 1995

ћ.ј.√ольцберг ј.¬.¬оронова Ућеждународна¤ торговл¤Ф  .1994

1.ћ≥жнародна торг≥вл¤ ¤к одна з найвизначальн≥ших форм ћ≈¬.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ у широкому розум≥нн≥ охоплюЇ вс¤ку обм≥нну д≥¤льн≥сть, ¤к товарами, так ≥ ≥ншими продуктами людськоњ прац≥.

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ Ц це торг≥вл¤ одн≥Їњ крањни з ≥ншими, ¤ка складаЇтьс¤ з вивозу(експорту) ≥ ввозу(≥мпорту).

—в≥това торг≥вл¤ Ц це сукупн≥сть зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн св≥ту.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ товарами Ц це форма ћ≈¬, що в≥дображаЇ товарно-грошов≥ в≥дносини купл≥-продажу м≥ж субФЇктами ћ≈¬ стосовно товар≥в матер≥ального виробництва ≥ базуЇтьс¤ на ћѕѕ.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ Ї своЇр≥дним про¤вом св≥тового товарного ринку. якщо на нац≥ональному ринку рух товар≥в обумовлюЇтьс¤ б≥льше економ≥чними факторами ≥ державною пол≥тикою, то на св≥товому ринку суттЇвий вплив на м≥жнародну торг≥влю маЇ зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика окремих держав чи њх груп.

–ух нац≥ональних товар≥в м≥ж крањнами дещо обмежений, а де¤к≥ нац≥ональн≥ товари взагал≥ не надход¤ть у св≥товий товарооб≥г. Ќа св≥товому товарному ринку обертаютьс¤ т≥льки конкурентоспроможн≥ товари, кращ≥ з нац≥ональних товар≥в.

Ѕудь-¤к≥й держав≥ дл¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ на всесв≥тньому ринку необх≥дно мати свою зовн≥шньоеконом≥чну ≥нфраструктуру, ¤ка може забезпечити просуванн¤ товар≥в чи послуг в≥д виробника до споживача в ≥нш≥ крањни.

” ц≥й систем≥ основною Ї матер≥ально-техн≥чна база та спец≥ал≥зован≥ орган≥зац≥њ дл¤ п≥сл¤продажного техн≥чного обслуговуванн¤.

 рањна, ¤ка не маЇ зовн≥шньоеконом≥чноњ ≥нфраструктури, змушена нести велик≥ втрати дл¤ забезпеченн¤ доступу до зовн≥шньоеконом≥чноњ ≥нфраструктури ≥нших держав(дл¤ оплати транспортуванн¤, страхових та банк≥вських послуг, послуг торгових дом≥в).

—тан зовн≥шньоњ торг≥вл≥ характеризуЇтьс¤ р¤дом показник≥в:

величина загального експорту(≥мпорту) крањни;

торговельне сальдо крањни ;

величина експорту(≥мпорту) даного виду продукц≥њ;

торговельне сальдо крањни з даного виду продукц≥њ.

2.ƒинам≥ка та тенденц≥њ розвитку св≥товоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ на сучасному етап≥ Ї надзвичайно динам≥чною. ÷е зумовлено в значн≥й м≥р≥ розвитком спец≥ал≥зац≥њ та кооперац≥њ виробництва в м≥жнародному масштаб≥, скасуванн¤ р¤ду обмежень у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, високими темпами розвитку нових ≥ндустр≥альних крањн. ѕан≥вн≥ позиц≥њ в св≥тов≥й торг≥вл≥ пос≥дають розвинут≥ крањни, найб≥льшими експортерами св≥ту Ї: —Ўј, ‘–Ќ, япон≥¤, ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤,  анада, Ќ≥дерланди, Ѕельг≥¤.

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ на сучасному етап≥ перетворилась у важливу сферу економ≥ку будь-¤коњ крани, зростаЇ њњ вплив на св≥товий економ≥чний розвиток. Ќезважаючи на загальну тенденц≥ю до зростанн¤, м≥жнародна торг≥вл¤ зазнаЇ значних коливань, що зумовлено економ≥чними, енергетичними кризами, нестачею сировини та ≥ншими проблемами.

ѕ≥двишенн¤ рол≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в економ≥ц≥ кожноњ крањни проход¤ть при нест≥йких м≥жнародних торговельних звФ¤зках. ¬насл≥док цього в структур≥ товарооб≥гу та в напр¤мках зовн≥шньоторговельних поток≥в пост≥йно в≥дбуваютьс¤ зм≥ни.

—ьогодн≥ в м≥жнародному товариств≥ суттЇво скорочуЇтьс¤ питома вага сировини ≥ р≥зко п≥двищуЇтьс¤ частка готових вироб≥в. ¬ таких крањнах ¤к ‘–Ќ та япон≥¤ частка готовоњ продукц≥њ в експорт≥ становить близько 90%. јле в багатьох крањнах, що розвиваЇтьс¤, та в крањнах —х≥дноњ ™вропи значну частину в експорт≥ становл¤ть продовольч≥ та с≥льськогосподарськ≥ продукти, сировина, паливо.

¬исокими темпами зростаЇ м≥жнародна торг≥вл¤ машинами ≥ обладнанн¤м, продукц≥Їю електротехн≥чноњ промисловост≥. ¬ сучасному експорт≥ дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ наукоЇмна продукц≥¤. ÷е спричинило розширенн¤ торг≥вл≥ послугами, ¤ка стимулюЇ м≥жнародну торг≥влю товарами.

’арактерною рисою сучасного етапу Ї зб≥льшенн¤ частки торг≥вл≥ ≥ндустр≥альних крањн м≥ж собою, на нењ припадаЇ понад 70% вс≥Їњ св≥товоњ торг≥вл≥.

≈коном≥чно менш розвинут≥ крањни намагаютьс¤ посилити своњ позиц≥њ в св≥тов≥й торг≥вл≥ шл¤хом њњ диверсиф≥кац≥њ Ц тобто одночасним розвитком багатьох њњ напр¤мк≥в та розширенн¤м асортименту товар≥в.

ќсобливост≥ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥

на сучасному етап≥:

ѕ≥двищенн≥ темпи зростанн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ пор≥вн¤но з темпами росту виробництва.

«м≥ни в товарн≥й структур≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ на користь готовоњ продукц≥њ(особливо наукоЇмноњ) та послуг.

«ростанн¤ рол≥ крањн, що розвиваютьс¤ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥.

ѕосиленн¤ рол≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики крањн.

“ранснац≥рнал≥зац≥¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

ѕосиленн¤ рол≥ науково-техн≥чного прогресу у розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥.

3.—труктура м≥жнародноњ торг≥вл≥.

—труктуру м≥жнародноњ торг≥вл≥ розгл¤дають у двох ракурсах: ¤к торг≥влю окремими групами товар≥в ≥ ¤к систему метод≥в орган≥зац≥њ реал≥зац≥њ товар≥в на св≥товому ринку.

“оварна структура м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ц це частка тих чи ≥нших товар≥в у св≥товому товарооб≥гу. —юда в≥днос¤ть основн≥ групи товар≥в:

ѕродовольство(включаючи напоњ та тютюн), сировина, м≥неральне пальне, продукц≥¤ переробноњ промисловост≥(машини,устаткуванн¤, х≥м≥чн≥ товари, метали, текстиль).

“овари на св≥товому ринку мають штрихов≥ коди Ц це належн≥сть товару до певноњ товарноњ групи, кодуванн¤ його властивостей та ¤кост≥ за допомогою штрихових позначок.  од ”крањни 482. ”крањна вступила до ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ товарноњ нумерац≥њ в ™вроп≥ (≈јN) в 1995. ” 1996 роц≥ вийшла ѕостанова  ћ” Уѕро введенн¤ штрихового кодуванн¤ товар≥вФ, а з 1997 року введено обовФ¤зкове кодуванн¤ нац≥ональних товар≥в.

—труктура м≥жнародноњ торг≥вл≥ за формами м≥жнародноњ торг≥вл≥:

“радиц≥йна торг≥вл¤ Ц це торг≥вл¤ м≥ж субФЇктами за традиц≥йними правилами: грош≥ Ц товар.

“орг≥вл¤ продукц≥Їю у рамках кооперац≥њ Ц це спос≥б реал≥зац≥њ продукц≥њ м≥ж субФЇктами м≥жнародноњ виробничоњ кооперац≥њ, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, за трансфертними ц≥нами у п≥льговому режим≥.

«устр≥чна торг≥вл¤ Ц це сукупн≥стьм≥жнародних торговельних угод, при укладанн≥ ¤ких закуп≥вл¤ продукц≥њ супроводжуЇтьс¤ зворотн≥м постачанн¤м товар≥в, з метою дос¤гненн¤ балансу експортно-≥мпортних операц≥й:

а) бартер Ц це оц≥нен≥ ≥ збалансован≥ товарообм≥нн≥ операц≥њ за Їдиним договором-контрактом без грошового екв≥валента.

б) зустр≥чна закуп≥вл¤.

в) компенсац≥йн≥ угоди Ц це довгостроков≥ угоди(10-20 рок≥в), при ¤ких покупець оплачуЇ варт≥сть товар≥в постачанн¤м ≥нших товар≥в або наданн¤м послуг, а при необх≥дност≥ р≥зницю доплачуЇ грошима.

г) кл≥ринг Ц це система безгот≥вкових розрахунк≥в за товари, ц≥нн≥ папери та послуги, ¤ка базуЇтьс¤ на зарахуванн≥ взаЇмних вимог ≥ зобовФ¤зань.

д) угода Усв≥тчФ Ц передача зобовФ¤зань, угоди з багаторазовим перепродажем товар≥в.

е) угода УоффсетФ Ц це поЇднанн¤ обм≥ну товар≥в та послуг з вкладанн¤м кап≥талу, ¤кий використовуЇтьс¤ головним чином дл¤ п≥дтримки реал≥зац≥њ товар≥в на св≥товому ринку: дл¤ реклами, дл¤ поеращенн¤ упаковки.

Ѕ≥ржова торг≥вл¤ Ц це оптова торг≥вл¤ масовими товарами, що мають ст≥йк≥ та ч≥тк≥ ¤к≥сн≥ параметри, при посередництв≥ б≥рж.  оньюнктура б≥ржовоњ торг≥вл≥ та ситуац≥¤ на фондов≥й б≥рж≥ Ї одним з найважлив≥ших ≥ достатньо достов≥рних показник≥в динам≥ки св≥тових товарних та валютних ринк≥в.

“оварн≥ б≥рж≥ бувають:

—пец≥ал≥зован≥:

Ћондон, Ќью-…орк Ц кольоров≥ метали.

„≥каго, Ћондон, ¬≥н≥пег, ћ≥лан Ц зерно.

Ќью-…орк, „≥каго, Ћ≥верпуль, Ѕомбей Ц бавовна.

Ќью-…орк, Ћондон, √амбург, ѕариж Ц кофе, какао.

”н≥версальн≥:

„≥каго Ц зерно, со¤, бройлери, ср≥бло, золото.

Ћондон Ц кофе, какао, цукор, каучук.

ћ≥жнародний аукц≥он Ц це спос≥б м≥жнардного продажу окремих парт≥й товару або окремих предмет≥в, що по черз≥ виставл¤ютьс¤ дл¤ огл¤ду, ≥ ¤к≥ переход¤ть у власн≥сть покупц¤, що запропонував найвищу ц≥ну.

¬иди аукц≥онноњ торг≥вл≥:

а) публ≥чний УгласнийФ аукц≥он;

б) негласний аукц≥он;

в) голландський аукц≥он.

јукц≥они бувають: спец≥ал≥зован≥, ун≥версальн≥, примусов≥(реал≥зуЇтьс¤ майно р≥зного роду боржник≥в, або конф≥скованого майна).

Ќайв≥дом≥ш≥ у св≥т≥ м≥жнародн≥ аукц≥они знаход¤тьс¤ в Ћондон≥, Ќью-…орку,  алькутт≥, ћонреал≥, јмстердам≥,  олоьбо, —анкт-ѕетербурз≥(хутро), ћоскв≥(кон≥).

ћ≥жнародн≥ торги(тендери) Ц це змагальна форма закуп≥вл≥, при ¤к≥й покупець оголошуЇ конкурс дл¤ продавц≥в з р≥зних крањн на тов≥р чи послугу, ¤к≥ би в≥дпов≥дали певним техн≥ко-економ≥чним даним. ≤снують в≥дкрит≥, закрит≥ та одиничн≥ тендери. Ќайб≥льше тендери розповсюджен≥ на св≥товому ринку машин ≥ устаткуванн¤.

ћ≥жнародний ¤рмарок Ц це великий, пер≥одично д≥ючий ≥ в≥дкритий ринок, що проводитьс¤ у визначеному м≥сц≥ ≥ пору року(час), ≥ в установлений терм≥н. ћетою ¤рмарку Ї: укладанн¤ угод, демонстрац≥¤ зразк≥в товар≥в, обм≥н науково-техн≥чною ≥нформац≥Їю, д≥лов≥ переговори.

ћ≥жнародна виставка Ц це демонстрац≥¤ дос¤гнень в област≥ науки та техн≥ки одн≥Їњ або дек≥лькох крањн на територ≥њ ≥ншоњ крањни з метою зац≥кавити субФЇкт≥в ћ≈¬ дл¤ п≥дписанн¤ протокол≥в про нам≥ри торгувати, обм≥ном науково-техн≥чною ≥нформац≥Їю, проведенн¤м д≥лових зустр≥чей.

1	2

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5928 прочитано)