—в≥товий ринок > ѕричини деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в на фармацевтичному ринку

ѕричини деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в на фармацевтичному ринку

ƒеф≥цит ф≥нансових засоб≥в, що вид≥л¤ютьс¤ на оплату медичних послуг ≥ вартост≥ медикамент≥в, Ї одн≥Їю з важливих тенденц≥й, що впливають на розвиток сучасного фармацевтичного ринку. –ахують, що подальший р≥ст витрат на охорону здоровТ¤ буде насамперед зумовлений двома факторами: Устар≥нн¤мФ населенн¤ «емл≥ (див. мал.), а також ростом потреб населенн¤ в п≥двищенн≥ ¤кост≥ житт¤, в тому числ≥ повТ¤зан≥ з≥ станом њх здоровТ¤.

ћалюнок. ’арактеристика Устар≥нн¤Ф населенн¤ «емл≥ в 1995 р. ≥ 2025 р. (за даними United Nations medium-variant predictions).

“емпи Устар≥нн¤Ф населенн¤ особливо висок≥ в промислово розвинутих крањнах. “ак, за пер≥од 1975-1995 рр. к≥льк≥сть людей у в≥ц≥ 65 рок≥в ≥ старше зб≥льшилась на 46 млн., що складаЇ майже третину в≥д загального приросту населенн¤ за вказаний пер≥од, а в економ≥чно слабо розвинутих крањнах Ц на 7 млн. (приблизно 3% в≥д загального приросту населенн¤). «а останн≥ роки в —Ўј щор≥чний прир≥ст населенн¤ складаЇ б≥л¤ 1%, а особи у в≥ц≥ 65 рок≥в ≥ старше Ц 12,7% в≥д всього населенн¤. ¬ «ах≥дн≥й ™вроп≥ ц≥ цифри складають в≥дпов≥дно б≥л¤ 0 ≥ 14,7%, в япон≥њ Ц 0,3 ≥ 18%, в крањнах “ихоокеанського рег≥ону, що розвиваютьс¤, - 1,6 ≥ 4,1%.

ƒл¤ охорони здоровТ¤ економ≥чн≥ насл≥дки, повТ¤зан≥ ≥з зб≥льшенн¤м числа ос≥б похилого в≥ку, у ¤ких част≥ше розвивають р≥зн≥ хрон≥чн≥ захворюванн¤, насамперед складаютьс¤ ≥з зб≥льшенн¤ витрат на медичну допомогу.

÷е змушуЇ ур¤д багатьох крањн приймати б≥льш активн≥ заходи по обмеженню витрат на охорону здоровТ¤, особливо там, де реально можна дос¤гнути практичних результат≥в Ц скороченн¤ витрат на медичне л≥куванн¤.

“ому на д≥¤льност≥ фармацевтичних компан≥й тенденц≥¤ до Устар≥нн¤Ф населенн¤ впливаЇ негативно (застосуванн¤ р≥зних заход≥в по пр¤мому або непр¤мому обмеженню ц≥н на л≥карськ≥ препарати). ќднак сл≥д врахувати ≥ потенц≥йний р≥ст де¤ких сегмент≥в фармацевтичного ринку за рахунок зб≥льшенн¤ потреб в л≥ках, ¤к≥ широко використовуютьс¤ дл¤ л≥куванн¤ пац≥Їнт≥в ≥з захворюванн¤ми, характерними дл¤ похилого в≥ку (деменц≥¤, в тому числ≥ хвороба јльцгеймера, хрон≥чн≥ обструктивн≥ захворюванн¤ легень, гостра ≥ хрон≥чна серцева недостатн≥сть, зло¤к≥сн≥ утворенн¤, остеоартрит, остеопороз, хвороба ѕарк≥нсона, нетриманн¤ сеч≥, добро¤к≥сна г≥перплаз≥¤ предстательноњ залози та ≥н.).

ѕро те, наск≥льки може зм≥нитис¤ структура л≥карських препарат≥в, можна судити з наступних даних. “ак, у в≥дпов≥дност≥ з прогнозом ¬ќ« до 2025 р. особи у в≥ц≥ 65 рок≥в ≥ старше будуть складати б≥л¤ 800 млн. чолов≥к, тобто майже в 2 рази б≥льше, н≥ж в 1995 р. …мов≥рн≥сть розвитку деменц≥њ п≥сл¤ 60 рок≥в приблизно подвоюЇтьс¤ прот¤гом кожних наступних 5 рок≥в житт¤.

¬ажливий вплив на розвиток фармацевтичного ринку може дати ≥ урбан≥зац≥¤. ≤з зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ м≥ського населенн¤ можливий р≥ст де¤ких захворювань (наприклад, у звТ¤зку з особливост¤ми еколог≥њ м≥ст) ≥ зм≥н визначених сегмент≥в ринку л≥карських засоб≥в.

ƒругою причиною росту витрат на охорону здоровТ¤ вважають п≥двищенн¤ вимог ≥ндив≥дуума до стану свого здоровТ¤.  онцепц≥¤ про ¤к≥сть житт¤ ≥, в особливост≥, про покращенн¤ ¤кост≥ здоровТ¤, стала активно розробл¤тис¤ в останн≥ 20-30 рок≥в. ÷ьому спри¤ли р≥зн≥ фактори (Edlynd M., Tancredi L.R., 1985), до њх числа в≥днос¤ть:

технолог≥чний прогрес в медицин≥ ( використанн¤ певних метод≥в л≥куванн¤, наприклад ≥нтенсивноњ терап≥њ, дозвол¤Ї прот¤гом тривалого часу п≥дтримувати життЇд≥¤льн≥сть орган≥зму у пац≥Їнта, але при цьому в≥н може бути б≥олог≥чно живим, а соц≥ально мертвим);

незалежн≥сть пац≥Їнта, ¤ка зросла, оск≥льки в≥н вважаЇ, що маЇ право на прийн¤тт¤ св≥домих р≥шень по в≥дношенн≥ до свого л≥куванн¤;

висока варт≥сть сучасних метод≥в л≥куванн¤ при обмеженост≥ сусп≥льно ф≥нансових ресурс≥в;

зб≥льшенн¤ числа людей з хрон≥чними захворюванн¤ми, ¤к≥ не можна вил≥кувати за допомогою сучасних метод≥в л≥куванн¤, але можна покращити ¤к≥сть њх житт¤.

” звТ¤зку ≥з ростом к≥лькост≥ пац≥Їнт≥в з хрон≥чними захворюванн¤ми дл¤ них ≥ л≥кар¤ стали важлив≥ не т≥льки роки, ¤к≥ може прожити хворий завд¤ки застосованому методу, але ≥ ¤к≥сть житт¤ з його точки зору. ¬изначенн¤ пон¤тт¤ У¤к≥сть житт¤Ф дуже багато. Ќаприклад, по визначенню ¬ќ«, У¤к≥сть житт¤ Ц це усв≥домленн¤ ≥ндив≥дуумом свого положенн¤ в житт≥ з врахуванн¤м культурних особливостей ≥ системи ц≥нностей (середовища), в ¤к≥й в≥н живе, ≥ у в≥дпов≥дност≥ з його життЇвими ц≥л¤ми, оч≥куванн¤ми, критер≥¤ми ≥ ≥нтересами.

Ќа сьогодн≥шн≥й час за кордоном багато орган≥зац≥й, ¤к≥ ф≥нансують охорону здоровТ¤, стали вимагати даних по досл≥дженню HR-QOL. ÷≥ данн≥ все част≥ше використовують дл¤ пор≥внюваноњ оц≥нки економ≥чноњ ефективност≥ л≥карських препарат≥в.

«а даними ¬ќ«, б≥л¤ 90% захворювань рег≥струють в крањнах, що розвиваютьс¤, а витрати на њх л≥куванн¤ складаЇ т≥льки 10% в≥д суми ф≥нансових засоб≥в, ¤к≥ витрачаютьс¤ у св≥т≥ на охорону здоровТ¤ (Brundtland G.H., 1995). ÷≥каво, що в ≥ндустр≥ально розвинутих крањнах, не дивл¤чись на величину витрат на охорону здоровТ¤, не спостер≥гаЇтьс¤ ч≥ткоњ залежност≥ м≥ж величиною витрат на охорону здоровТ¤ ≥ ступ≥нню задоволенн¤ населенн¤ ц≥Їю системою. “ак, витрати на охорону здоровТ¤ в —Ўј в 1993 р. склали б≥л¤ 3380 долар≥в на душу населенн¤, що, за оц≥нкою ќрган≥зац≥њ по економ≥чному сп≥вроб≥тництву ≥ розвитку (OECD), в 2,6 раз≥в б≥льше середнього значенн¤ цих витрат дл¤ 24 ≥нших промислово розвинутих витрат (Goldberg Arnold R.J. et al., 1996).

ќдну ≥ ймов≥рних причин таких розб≥жностей можна встановити, ¤кщо результати опитуванн¤ пор≥вн¤ти з часткою загальних витрат на охорону здоровТ¤ (див. таблицю).

“аблиц¤

¬≥дношенн¤ населенн¤ до системи охорони здоровТ¤

в залежност≥ в≥д схеми ф≥нансуванн¤

1	2

Ќазва: ѕричини деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в на фармацевтичному ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (907 прочитано)