—в≥товий ринок > —в≥това валютна система та м≥жнародн≥ розрахунки

—в≥това валютна система та м≥жнародн≥ розрахунки

ѕлан.

1.¬изначенн¤ сут≥ м≥жнародних валютних в≥дносин.

«агальн≥ в≥домост≥ про валюту.

2.—в≥това валютна система.

3.¬алютн≥ ринки св≥ту. —в≥товий ринок золота.

4.ћ≥жнародн≥ валютн≥ розрахунки.

Ћ≥тература:

≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменко. Ућ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У „ерн≥вц≥ У–утаФ ст.47--64

ј.ј.ћазарак≥ ™.ћ.¬оронова Ућ≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ та валютно-кредитн≥ в≥дносиниФ  онспект лекц≥й  ињв 1995

1.¬изначенн¤ сут≥ м≥жнародних валютних в≥дносин

ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини Ц ¤вл¤ють собою систему в≥дносин, що виникають з приводу проведенн¤ р≥зноман≥тних обм≥нних операц≥й з грошима р≥зних крањн, зд≥йснюваних з метою м≥жнародних розрахунк≥в за продукц≥ю.

—аме валюта Ц ¤к грошова одиниц¤ оремих крањн, виступаЇ у вигл¤д≥ обФЇкту даних в≥дносин. ѕ≥д ≥ноземною валютою розум≥ють Ц грошов≥ знаки ≥ноземних держав, а також кредитн≥ засоби об≥гу ≥ платежу виражених в ≥ноземних грошових одиниц¤х(вексел¤х, чеках), ¤к≥ використовуютьс¤ в м≥жнародних розрахунках.

ѕри проведенн≥ валютних операц≥й- укладають валютн≥ угоди, котр≥ ¤вл¤ють собою домовленост≥ про обм≥н грошей одн≥Їњ крањни на грош≥ ≥ншоњ.

¬алютний курс Ц це ц≥на грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, вираженоњ в грошов≥й одиниц≥ ≥ншоњ крањни.

¬алютний паритет Ц це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж валютами р≥зних крањн, що встановлюЇтьс¤ законодавчо. ¬алютн≥ паритети знаход¤тьс¤ в основ≥ валютних курс≥в, ¤к≥ ≥нколи в≥дхил¤ютьс¤ в≥д паритет≥в.

 отируванн¤ валют Ц це встановленн¤ курс≥в ≥ноземних валют у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими законодавчими нормами ≥ практикою.

 онвертован≥сть валюти Ц це здатн≥сть валюти обм≥нюватись на ≥нш≥ валюти:

а)в≥льноконвертован≥ валюти Ц це валюти,¤к≥ в≥льно ≥ необмежено обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ валюти.

б)частковоконвертован≥ валюти Ц це валюти, ¤к≥ обм≥нюютьс¤ на де¤к≥ ≥нш≥ валюти.

в)неконвертован≥ валюти Ц це валюти, ¤к≥ д≥ють у межах одн≥Їњ крањни ≥ не обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ валюти.

” межах пон¤тт¤ конвертованост≥ валют лежить пон¤тт¤:

–езервна валюта Ц це валюта,¤ка використовуЇтьс¤ длч обслуговуванн¤ м≥жнародних розрахунк≥в при зовн≥шньоторговельних операц≥¤х, ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х ≥ при визначенн≥ св≥тових ц≥н. –оль резервних валют виконують: долар —Ўј, фунт стерл≥нг≥в, н≥мецька марка, швейцарський франк, ¤понська Їна.

‘ормою ≥снуванн¤ валютного курсу Ї валютний режим. ‘≥ксований режим Ц передбачаЇ зд≥йсненн¤ обм≥ну одн≥Їњ валюти на ≥ншу на основ≥ ч≥тко визначеного валютного паритету.

ѕлаваючий режим Ц передбачаЇ обм≥н одн≥Їњ валюти на ≥ншу в залежност≥ в≥д попиту та пропозиц≥њ.

2.—в≥това валютна система.

—в≥това валютна система Ц це орган≥зац≥йна форма грошово-кредитних в≥дносин у м≥жнародному об≥гу, ¤ка склалас¤ на основ≥ розвитку св≥тового ринку, закр≥плена м≥ждержавними угодами ≥ обслуговуЇ взаЇмний обм≥н результатами д≥¤льност≥ нац≥ональних господарств.

1.ѕерша св≥това валютна система - ѕаризька (1867р)склалас¤ ще в 19 стол≥тт≥ - у вигл¤д≥ Узолотого стандартуФ Ц при ¤кому м≥жнародними грошима було золото, не ≥снувало н≥¤ких угод, що регулювали би валютн≥ в≥дносини.

2.Ќа √енуезьк≥й конференц≥њ в 1922роц≥ Ц було укладено м≥жнародну угоду, ¤ка документально оформила св≥тову валютну систему, вв≥вши Узолотодев≥зний стандартФ- ¤кий передбачав обм≥н пров≥дних валют св≥ту на золото за ф≥ксованими сп≥вв≥дношенн¤ми. ѕро≥снувала ц¤ система до рок≥в Увеликоњ депрес≥њФ (1930роки).

3.” м≥ст≥ Ѕреттон-¬удс(—Ўј) 1944р≥к Ц були узгодженн≥ основн≥ принципи валютно-ф≥нансового устрою, в≥домого ¤к Ѕреттон-¬удська валютна система Ц при ¤к≥й була введена взаЇмна оборотн≥сть валют основних кап≥тал≥стичних крањн, пор¤д ≥з золотом ¤к св≥тов≥ резервн≥ та розрахунков≥ валюти використовуЇтьс¤ долар —Ўј (в основному) та фунт стерл≥нг≥в ¬еликобритан≥¤ (менше).

4.„етверта валютна система вступила в д≥ю з кв≥тн¤ 1978 року ≥ отримала назву ямайська валютна система, ¤ка була прийн¤та на ямайц≥ в м≥ст≥  ≥нгстоун. ќсоблив≥стю њњ Ц переважаюче становище долара —Ўј на св≥товому ринку; ц¤ св≥това валютна система грунтуЇтьс¤ не на золот≥, а на об≥гу паперових ≥ кредитних грошей.

” ™вроп≥ створено рег≥ональну валютну систему Ц ™вропейську валютну систему, ¤ка була створена крањнами Ц членами ™вропейськоњ сп≥вдружност≥, щоб протисто¤ти гегемон≥њ долара —Ўј у св≥тов≥й валютний систем≥, а також дл¤ забезпеченн¤ ч≥ткого сп≥вв≥дношенн¤ курс≥в нац≥ональних валют крањн ™— дл¤ п≥дтримки ≥нтеграц≥йних процес≥в. ћехан≥зм д≥њ ™вропейськоњ валютноњ системи включаЇ три основн≥ елементи:

1.™вропейська валлютна одиниц¤ Ц ™¬–ќ.

2.–ежим сум≥сного коливанн¤ валютних курс≥в.

3.™вропейський фонд валютного сп≥вроб≥тництва.

3.¬алютн≥ ринки св≥ту.

¬алютний ринок Ц це система соц≥ально-економ≥чних та орган≥зац≥йних в≥дносин куп≥вл≥- продажу р≥зних ≥ноземних валют ≥ плат≥жних документ≥в в ≥ноземних валютах.

¬алютн≥ ринки забезпечують м≥жнародн≥ розрахунки по зовн≥шн≥й торг≥вл≥, туризму, послугам, приватним переказам, руху кап≥тал≥в.

Ќайб≥льш≥ м≥жнародн≥ валютн≥ ринки д≥ють у: Ћондон≥, ‘ранкфурт≥- на ћайн≥, ѕариж≥, Ќью-…орку, “ок≥о, гонконз≥, —ингапур≥, Ѕахрейн≥.

¬алютн≥ ринки запезпечують своЇчасне зд≥йсненн¤ м≥жнародних розрахунк≥в, страхуванн¤ валютних ризик≥в, диверсиф≥кац≥ю валютних резерв≥в, валютну ≥нтервенц≥ю, одержанн¤ спекул¤тивного прибутку учасниками угод у вигл¤д≥ р≥зниц≥ курс≥в валют.

≤нституц≥¤ми валютних ринк≥в Ї: велик≥ банки ≥ ф≥нансов≥ компан≥њ, спец≥ал≥зован≥ брокерськ≥ ф≥рми, ¤к≥ зд≥йснюють валютн≥ операц≥њ.

—в≥товий ринок золота.

—в≥товињ ринок золота Ц це система в≥дносин куп≥вл≥-продажу золота ≥ сукупн≥сть центр≥в, де зд≥йснюютьс¤ куп≥вельно-продажн≥ операц≥њ ≥з золотом дл¤ промислових ц≥лей, придбанн¤ необх≥дноњ ≥ноземноњ валюти, приватного нагромадженн¤, спекул¤ц≥њ.

—убФЇктами св≥тового ринку золота виступають комерц≥йн≥ банки, ф≥рми, приватн≥ особи, виконавч≥ валютн≥ органи.

” св≥т≥ функц≥онуЇ понад 40 м≥жнародних ринк≥в золота. Ќайб≥льш≥ з них знаход¤тьс¤ в Ћондон≥ ≥ ÷юриху. ¬ залежност≥ в≥д режиму торг≥вл≥, ¤кий встановлюЇ держава, розр≥зн¤ють так≥ ринки золота:

1.¬≥льн≥ м≥жнародн≥- Ћондон, ÷юрих, Ќью-…орк, √онконг, ƒубањ.

2.¬≥льн≥ м≥сцев≥- ѕариж, ћ≥лан, —тамбул, –≥о-де-∆анейро.

3. онрольован≥ м≥сцев≥- јф≥ни,  ањр.

4.Ф„орн≥ ринкиФ- Ѕомбей, “айбей.

Ќа ринках Ћондона та ÷юриха реал≥зуЇтьс¤ золото ѕј– Ц головноњ золотодобувноњ крањни св≥ту.ћайже половина проданого тут металу надходить дл¤ подальшого перепродажу на ≥нш≥ ринки золота. Ћондонський ринок монопол≥зований пФ¤тьма ф≥рмами(членами золотого ринку) ¤к≥ виступають посередниками м≥ж продавц¤ми та покупц¤ми золота.

ѕредставники цих ф≥рм дв≥ч≥ на день збираютьс¤ разом дл¤ встановлен¤ ц≥ни золота в доларах —Ўј Ц ц¤ процедура називаЇтьс¤ ф≥кс≥нг. ¬ ÷юриху угоди ≥з золотом зд≥йснюютьс¤ трьоиа швейцарським УгросбанкамиФ.

4.ћ≥жнародн≥ валютн≥ розрахунки.

ћ≥жнародн≥ розрахунки Ц ¤вл¤ють собою систему регулюванн¤ платеж≥в за грошовими вимогами, ¤к≥ виникають м≥ж державами, орган≥зац≥¤ми, громад¤нами р≥зних крањн. ћ≥жнародн≥ валютн≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ в основному через банки.

‘орми м≥жнародних розрахунк≥в:

100% аванс(авансов≥ платеж≥, передоплата) Цдуже р≥дк≥сне ¤вище у нормальних м≥жнародних в≥дносинах.

јкредитивн≥ розрахунки Ц це дорученн¤ банку(кл≥Їнтом ¤кого Ї ≥мпортер) одному або дек≥льком банкам зд≥йснити платеж≥ ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ в межах визначеноњ суми на умовах, указаних в акредитив≥.

јкредитив Ц це плат≥жний документ за ¤ким банк даЇ розпор¤дженн¤ ≥ншому банку за рахунок спец≥ально заброньованих кошт≥в оплатити товарно- транспортн≥ документи за в≥двантажений товар або виплатити предФ¤внику акредитива визначену суму грошей.

јкредитив Ї виг≥дним дл¤ експортера, бо забезпечуЇ над≥йн≥сть платежу ≥ швидке його отриманн¤, захищаючи експортера в≥д валютних ≥ пол≥тичних ризик≥в.

≤нкасо Ц це банк≥вська операц≥¤, коли банк за дорученн¤м свого кл≥Їнта ≥ на основ≥ розрахункових документ≥в отримуЇ грошов≥ суми в≥д покупц¤ з подальшим зарахуванн¤м цих сум на рахунок свого кл≥Їнта. ƒл¤ експортера все-таки ≥нкасо Ї виг≥дною формою розрахунк≥в, так ¤к так≥ операц≥њ до певноњ м≥ри гарантують до того моменту, ¤к ≥мпортер отримаЇ товар.

–озрахунки при в≥дкритому рахунку Ц це форма розрахунк≥в, при ¤к≥й в≥дсутн≥ над≥йн≥ гарант≥њ дл¤ експортера, котрий направл¤Ї на адресу покупц¤ товар ≥ товарн≥ документи, а ≥мпортер прот¤гом обумовленого терм≥ну повинен переказати на рахунок експортера грош≥. ¬≥дкритий рахунок використовують при розрахунках м≥ж: ф≥рмами повФ¤заними традиц≥йними торговими в≥дносинами; транснац≥ональними корпорац≥¤ми та њхн≥ми закордонними ф≥л≥¤ми приекспортному постачанн≥.

–озрахунки з використанн¤м вексел≥в ≥ чек≥в Ц застосовують розрахунки чеками ≥ переказними вексел¤ми.

Ѕаланси м≥жнародних розрахунк≥в Ц це сп≥вв≥дношенн¤ грошових зобовФ¤зань, надходжень ≥ платеж≥в м≥ж крањнами за певний пром≥жок часу. ƒо баланс≥в м≥жнародних розрахунк≥в в≥днос¤ть:

ј) ѕлат≥жний балансЦ ¤кий включаЇ в себе три основн≥ розд≥ли:

торговельний баланс Ц це р≥зниц¤ вартост≥ експорту ≥ ≥мпорту, або так званий чистий експорт.

баланс послуг та некомерц≥йних платеж≥в(Уневидим≥ операц≥њФ) Ц включаЇ платеж≥ та надходженн¤ в≥д транспорту, страхуванн¤, звФ¤зку, туризму, споживч≥ перекази грошових кошт≥в(зарплата, спадщина, пенс≥њ).

баланс руху кап≥тал≥в та кредит≥в Ц показуЇ надходженн¤ закордонних ≥нвестиц≥й та позик , а також наданн¤ крадит≥в та зд≥йсненн¤ кап≥таловкладень в ≥нших крањнах.

1	2

Ќазва: —в≥това валютна система та м≥жнародн≥ розрахунки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5759 прочитано)