—оц≥олог≥¤ > —п≥лкуванн¤ ¤к обм≥н ≥нформац≥Їю.  омун≥кативна сторона сп≥лкуванн¤

—п≥лкуванн¤ ¤к обм≥н ≥нформац≥Їю.  омун≥кативна сторона сп≥лкуванн¤

ѕлан

ѕон¤тт¤ про комун≥кац≥ю та њњ р≥зновиди.

¬иди комун≥кац≥њ. Ќевербальна ≥ ¬ерсаль.

 омун≥кативн≥ барТЇри.

ѕон¤тт¤ про комун≥кац≥ю та њњ р≥зновиди.

“ерм≥ни сп≥лкуванн¤, комун≥кац≥¤, соц≥альна комун≥кац≥¤, обм≥н ≥нформац≥Їю або ≥нформац≥йний обм≥н дуже часто вживаЇтьс¤ ¤к тотожн≥.

” вузькому розум≥нн≥ терм≥н комун≥кац≥¤ визначаЇтьс¤ ¤к обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж людьми, ¤к смисловий аспект соц≥альноњ взаЇмод≥њ, ¤к складова частина сп≥лкуванн¤. ѕроцес обм≥ну ≥нформац≥Їю п≥д час сп≥лкуванн¤ м≥ж людьми маЇ свою специф≥ку. ј саме, кожний учасник комун≥кативного процесу передбачаЇ активн≥сть свого партнера. ’арактер обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж людьми визначаЇтьс¤ тим, що за допомогою системи знак≥в партнери можуть впливати один на одного.  омун≥кативний вплив, ¤к результат обм≥ну ≥нформац≥Їю можливий лише тод≥, коли людина, ¤ка спр¤мовуЇ ≥нформац≥ю ≥ людина ¤ка приймаЇ ≥нформац≥ю волод≥ють Їдиною або под≥бною системою знак≥в, або говор¤ть одн≥Їю мовою.

«а характером впливу ≥нформац≥¤ може бути спонукальною ≥ констатуючою.

—понукальна ≥нформац≥¤ висловлюЇтьс¤ в наказ≥, проханн≥, ≥нструкц≥њ, порад≥. ¬она розрахована на те, щоб стимулювати певн≥ д≥њ ≥ виконуЇ так≥ функц≥њ ¤к: по-перше актив≥зуЇ повед≥нку, по-друге заборон¤Ї певн≥ д≥њ, або небажан≥ р≥зновиди д≥¤льност≥, порушуЇ де¤к≥ автономн≥ форми повед≥нки та д≥¤льност≥.

 онстатуюча ≥нформац≥¤ виступаЇ у форм≥ пов≥домленн¤ ≥ передбачаЇ зм≥ну повед≥нки не пр¤мо а опосередковано ≥ поступово. —ам характер пов≥домленн¤ буваЇ р≥зним, а саме в≥д байдужого тону викладу, до включенн¤ в сам текст пов≥домленн¤ елемент≥в переконанн¤.

«алежно в≥д спр¤мованост≥ ≥нформац≥њ, ¤ка ≥де в≥д комун≥катора, виокремлюють акс≥альну та ретиальну комун≥кац≥ю.

јкс≥альна комун≥кац≥¤ спр¤мовуЇ своњ сигнали до ¤когось окремого отримувача ≥нформац≥њ (≥ндив≥дуального чи групового).

–етиальна комун≥кац≥¤ адресована багатьом. «окрема великим соц≥альним групам.

ƒл¤ вивченн¤ ефекту впливу в процес≥ сп≥лкуванн¤ вид≥л¤ють елементи комун≥кативного процесу.

јмериканський соц≥альний психолог Ћассуел у структур≥ комун≥кативного процесу вид≥л¤Ї пТ¤ть елемент≥в:

’то передаЇ ≥нформац≥ю (комун≥катор чи передавач ≥нформац≥њ).

ўо передаЇтьс¤ (пов≥домленн¤, текст, щось ≥нше).

як передаЇтьс¤ ≥нформац≥њ (безпосередньо чи опосередковано через «ћ≤).

 ому передаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ (чи ц≥л≥й аудитор≥, чи впливу).

« ¤ким результатом передаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ (ефект впливу).

≈фект обм≥ну формац≥Їю значною м≥рою залежить в≥д в≥дпов≥дност≥ зм≥сту пов≥домленн¤, адекватност≥ тих знакових систем, ¤кими користуЇтьс¤ комун≥катор та людина, ¤ка сприймаЇ ≥нформац≥ю.

2. ¬иди комун≥кац≥њ. Ќевербальна ≥ вербальна комун≥кац≥њ.

ѕередача будь-¤коњ ≥нформац≥њ можлива лише за допомогою знакових систем. ≤снуЇ к≥лька таких систем, ¤к≥ використовуютьс¤ в комун≥кативному процес≥ ≥ в≥дпов≥дно до ¤ких можна класиф≥кувати засоби комун≥кац≥њ на вербальн≥ та невербальн≥.

¬ербальна комун≥кац≥¤ використовуЇ ¤к знакову системну мову, ≥ походить њњ назва в≥д латинського слова (вербум - слово, словесний, усний).

ћова може бути при вербальн≥й комун≥кац≥њ монолог≥чною, тобто мовою одн≥Їњ особи ≥ д≥алог≥чною, тобто мовою двох ≥ б≥льше ос≥б.

Ќевербальна комун≥кац≥¤ маЇ р≥зн≥ знаков≥ системи. «окрема оптикок≥нетичну систему, парал≥нгв≥стичну систему, екстрал≥нгв≥стичну систему, просторово-часову систему, в≥зуальний контакт.  ожна з цих систем маЇ своњ особливост≥.

ќптикок≥нетична система знак≥в використовуЇ жести, м≥м≥ку, пантом≥м≥ку.

¬елике значенн¤ у невербальн≥й комун≥кац≥њ мають вираз обличч¤, погл¤д. ¬ираз обличч¤ найб≥льше п≥дкреслюють кути губ, нахмурююванн¤ ≥ п≥дн≥манн¤ бр≥в, зморщуванн¤ чола. ÷≥ елементи м≥м≥ки передають гамо-емоц≥њ почутт≥в людини. ѕогл¤дом людина може висловлювати ≥нтерес до розмови. ’оча пильний погл¤д в оч≥ сп≥вбес≥дника може сприйматис¤ ¤к ознака де¤коњ агресивност≥. ѕевне значенн¤ мають ≥ жести. “ак≥ ¤к похитуванн¤ головою, нахил плеча в б≥к партнера Ї ознакою також ≥нтересу.

ѕарал≥нгв≥стична система знак≥в Ц це система вокал≥зац≥њ мовленн¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ ¤к≥стю голосом, його д≥апазоном, тональн≥стю ≥ виражаЇ почутт¤ ≥ стани людини. “ому голос людини може бути спок≥йним, збудженим, роздратованим.

≈кстрал≥нгв≥стична знакова система ¤вл¤Ї собою включенн¤ в мову пауз та ≥нших парал≥нгв≥стичних компонент≥в (покашлюванн¤, см≥х а також темп мовленн¤).

ѕросторово-часова знакова система виступаЇ особливою знаковою системою, бо розм≥щенн¤ партнер≥в обличч¤м один до одного спри¤Ї виникненн¤ контакту, символ≥зуЇ увагу до того хто говорить. “ому в р≥зних культурах розроблен≥ своњ нормативи часових характеристик сп≥лкуванн¤. Ќаприклад, своЇчасний прих≥д до початку переговор≥в символ≥зуЇ вв≥члив≥сть партнера.

ўе одн≥Їю специф≥чною знаковою системою Ї контакт оч≥ в оч≥, ¤кий маЇ м≥сце у в≥зуальному сп≥лкуванн≥. ќсобливе значенн¤ маЇ в≥зуальне сп≥лкуванн¤ дл¤ дитини, бо њй властиве ф≥ксуванн¤ уваги передус≥м на людському обличч≥. “аке сп≥лкуванн¤ в≥днос¤ть до ≥нтивного сп≥лкуванн¤, тобто близького сп≥лкуванн¤.

” представник≥в де¤ких культур засобом невербальноњ комун≥кац≥њ Ї дотик. Ќаприклад це поширено в јфриц≥, на —ередньому —ход≥, в  рањнах Ћатинськоњ јмерики.

ќтже вербальна ≥ невербальна комун≥кац≥¤ т≥сно повТ¤зана м≥ж собою. Ќевербальна комун≥кац≥¤ Ї суттЇвим доповненн¤м до вербальноњ комун≥кац≥њ ≥ п≥дсилюЇ њњ.

3.  омун≥кативн≥ барТЇри.

ЅарТЇри сп≥лкуванн¤ ¤вл¤ють собою психолог≥чну перешкоду, ¤ка заважаЇ процесу адаптац≥њ людини до нових фактор≥в зовн≥шнього середовища.

ќсновними психолог≥чними барТЇрами сп≥лкуванн¤ Ї так≥ ¤к:

барТЇр характеру ≥ темпераменту;

барТЇр негативних емоц≥й;

барТЇр гн≥ву;

барТЇр страху;

барТЇр провини ≥ сорому;

барТЇр дистанц≥њ;

барТЇр поганого настрою ≥ самопочутт¤;

мовний барТЇр;

барТЇр техн≥ки ≥ навичок сп≥лкуванн¤.

ѕричинами психолог≥чних барТЇр≥в Ї ¤к субТЇктивн≥ так ≥ обТЇктивн≥ фактори.

1

Ќазва: —п≥лкуванн¤ ¤к обм≥н ≥нформац≥Їю.  омун≥кативна сторона сп≥лкуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1589 прочитано)