—трахуванн¤ > ƒе¤к≥ правов≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ аспекти запровадженн¤ страховоњ медицини

ƒе¤к≥ правов≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ аспекти запровадженн¤ страховоњ медицини

¬≥д соц≥ал≥стичного пер≥оду своЇњ ≥стор≥њ ”крањна успадкувала складну ≥ малоефективну систему охорони здоров'¤, розвиток ¤коњ базувавс¤ переважно на екстенсивних засадах.

—оц≥ально-пол≥тична криза в ”крањн≥ призвела ≥ до кризи в систем≥ охорони здоров'¤ та пог≥ршенн¤ ¤кост≥ медичного обслуговуванн¤ населенн¤. “ак, у складеному вперше за ≥стор≥ю ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤ рейтингу нац≥ональних систем охорони здоров'¤ ”крањна пос≥ла 79 м≥сце з 191 крањни св≥ту. —лабою вт≥хою може бути те, що —Ўј займають 37 сходинку, а –ос≥њ в≥дведено 130 м≥сце.

«а роки незалежност≥ не в≥дбулос¤ кардинального реформуванн¤ системи охорони здоров'¤ в ”крањн≥, проте в≥дбулис¤ певн≥ зм≥ни у функц≥онуванн≥ медичноњ системи.

Ќайб≥льш суттЇвими Ї так≥:
- р≥зке зменшенн¤ частки витрат на охорону здоров'¤ у структур≥ ¬¬ѕ;
- скороченн¤ к≥лькост≥ медичних заклад≥в, перш за все в с≥льськ≥й м≥сцевост≥;
- введенн¤ приватного медичного обслуговуванн¤;
- запровадженн¤ елемент≥в страховоњ медицини;
- легал≥зац≥¤ народноњ медицини (в≥дбулас¤ й актив≥зац≥¤ самозванц≥в в≥д народноњ медицини та р≥зного роду екстрасенс≥в ≥ "ц≥лител≥в");
- стих≥йне розповсюдженн¤ принцип≥в ринковоњ економ≥ки на медичне обслуговуванн¤ населенн¤, зб≥льшенн¤ р≥зного роду легальних ≥ нелегальних побор≥в з хворих;
- початок створенн¤ нац≥ональноњ системи забезпеченн¤ крањни фармацевтичною продукц≥Їю;
- прийн¤тт¤ р¤ду законодавчих акт≥в щодо д≥¤льност≥ медичноњ галуз≥;
- започаткована ≥нтеграц≥¤ нац≥ональноњ системи до св≥товоњ та Ївропейськоњ моделей охорони здоров'¤.

«азначимо, що орган≥зац≥¤ нац≥ональноњ системи охорони здоров'¤ полинна спиратис¤ на основн≥ принципи, визначен≥ ¬ќќ« з метою вт≥ленн¤ в соц≥альну практику стратег≥њ "«доров'¤ дл¤ вс≥х" ¤ке мас базуватис¤ на принципах справедливост≥, сол≥дарност≥, доступност≥. ћетою пол≥тики та д≥¤льност≥ системи охорони здоров'¤ маЇ бути "дос¤гненн¤ позитивного стану здоров'¤", а не зниженн¤ захворюваност≥, ≥нвал≥дност≥ та смертност≥.

¬ ”крањн≥ соц≥ально-правовою базою дл¤ розвитку системи охорони здоров'¤ Ї 49 статт¤  онституц≥њ, ¤ка визначаЇ право людини на охорону здоров'¤, медичну допомогу та медичне страхуванн¤. ќхорона здоров'¤ маЇ забезпечуватис¤ державним ф≥нансуванн¤м в≥дпов≥дних соц≥ально-економ≥чних, медико-сан≥тарних ≥ оздоровчо-проф≥лактичних програм, а медична допомога у державних ≥ комунальних л≥кувальних закладах надаЇтьс¤ безоплатно. —воЇр≥дною "медичною конституц≥Їю" Ї прийн¤тий у листопад≥ 1992 руку ¬ерховною –адою ”крањни "ќснови законодавства ”крањни про охорону здоров'¤", в ¤ких визначен≥ правов≥, профес≥йн≥, економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади охорони здоров'¤.

” концепц≥њ розвитку охорони здоров'¤ населенн¤ ”крањни визначен≥ основн≥ стратег≥чн≥ напр¤ми реформуванн¤ галуз≥, що покликан≥ розв'¤зати дв≥ головн≥ ≥ взаЇмопов'¤зан≥ проблеми: ¤к забезпечити ефективну використанн¤ на¤вних ресурс≥в та ¤к≥ додатков≥ джерела можна залучити до ф≥нансуванн¤ галуз≥,

ќтже дл¤ ефективного ≤ доступного дл¤ вс≥х громад¤н медичного обслуговуванн¤ необх≥дно:
- вт≥ленн¤ в соц≥альну практику пол≥тики пр≥оритетного розвитку медицини ≥ охорони здоров'¤;
- ч≥тке визначенн¤ правового статусу громад¤нина о систем≥ охорони здоров'¤ ;
- зм≥ни принцип≥в вид≥ленн¤ кошт≥в, що повинн≥ розпод≥л¤тис¤ за нормативом на одного жител¤;
- створенн¤ страховоњ системи ф≥нансуванн¤ охорони здоров'¤;
- роздержавленн¤ монопольне ≥снуючоњ державноњ системи охорони здоров'¤ та створенн¤ медичних заклад≥в р≥зних форм власност≥;
- функц≥онуванн¤ системи медичноњ допомоги на засадах в≥льного вибору громад¤нином форми та способ≥в медичного забезпеченн¤;
- забезпеченн¤ першочерговоњ уваги проблемам орган≥зац≥њ первинноњ медико-
сан≥тарноњ допомоги населенню та охорон≥ навколишнього середовища;
- встановленн¤ принципу залежност≥ зарплати медпрац≥вник≥в в≥д к≥лькост≥ ≥
¤кост≥ медичних послуг та створенн¤ системи правового, економ≥чною та
громадського контролю за ¤к≥стю медичноњ допомоги, а також введенн¤
в≥дпов≥дних санкц≥й за њњ не ¤к≥сне наданн¤.

ћедичне страхуванн¤ маЇ бути складовою частиною системи медичного обслуговуванн¤ ≥ функц≥онувати разом з платною ≥ безоплатною медициною. «аконодавчою базою розпитку медичного страхуванн¤ маЇ бути прийн¤тий у березн≥ 1996 року «акон "ѕро страхуванн¤" та прийн¤т≥ у с≥чн≥ 1998 року "ќснови законодавства ”крањни про загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤".

—аме поетапне впровадженн¤ страховоњ медицини маЇ стати основою дл¤ подоланн¤ кризи у медичн≥й галуз≥ ≥ забезпечити формуванн¤ адаптованоњ до ринковоњ економ≥ки принципово новоњ правовоњ, соц≥ально-економ≥чноњ, ф≥нансовоњ та орган≥зац≥йноњ системи взаЇмов≥дносин м≥ж надавачами та отримувачами медичних послуг, ¤ка побудована на взаЇмн≥й в≥дпов≥дальност≥ стор≥нї систем≥ п≥дтримки (в т.ч. ≥ ф≥нансовоњ) та контролю з боку орган≥в державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

—л≥д зазначити, що в ”крањн≥ вже розпочате впровадженн¤ системи медичного страхуванн¤ р¤дом страхових компан≥й, з 1997 року запроваджено обов'¤зкове медичне страхуванн¤ громад¤н, ¤к≥ прињзд¤ть на в≥дпочинок до  риму.

—пец≥альними р≥шенн¤ми ур¤ду запроваджено лише два види добров≥льного медичного страхуванн¤ - на зал≥зниц¤х та ≥ноземних громад¤н.  р≥м того, ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 14 листопада 2000 року запроваджено проведенн¤ експерименту щодо обов'¤зкового соц≥ального медичного страхуванн¤ в м≥ст≥  иЇв≥ та  ињвськ≥й област≥.

ѕроте ефективне запровадженн¤ медичного страхуванн¤ неможливе без створенн¤ в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази. —аме таким маЇ стати розроблений ≥ прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни 17 с≥чн¤ 2002 року законопроект "ѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне медичне страхуванн¤". ¬≥н, на нашу думку, в ≥снуючому вар≥ант≥ мас. значн≥ концептуальн≥ недол≥ки ≥ не може бути прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни ¤к закон.

Ќайб≥льш суттЇв≥:
- запроваджуЇтьс¤ загальнообов'¤зковий характер медичного страхуванн¤;
суперечить праву людини на в≥льний виб≥р системи медичного обслуговуванн¤.  онституц≥йний —уд ”крањни у своЇму р≥шенн≥ в≥д 29 травн¤ 2002 року заф≥ксував, що  онституц≥¤ ”крањни "закр≥плюЇ право кожного на медичне страхуванн¤, тобто не обов'¤зкове, а добров≥льне медичне страхуванн¤ громад¤н", а ст¤гненн¤ "платеж≥в (внеск≥в), з громад¤н у систем≥ державного медичного страхуванн¤ не в≥дпов≥датиме конституц≥йному положенню, що тлумачитьс¤, оск≥льки буде одн≥Їю з форм оплати за наданн¤м њм допомоги у державних ≥ комунальних закладах охорони здоров'¤".
- ќдержавленн¤ системи медичного страхуванн¤, що призведе до монопольного малоефективного розпод≥лу ≥ використанню кошт≥в. ¬ законопроект≥ визначено, що страховиком в систем≥ державного медичного страхуванн¤ Ї ‘онд медичного страхуванн¤. ”правл≥нн¤ Ќац≥ональним фондом зд≥йснюватимуть правл≥нн¤ та виконавча дирекц≥¤. Ќагл¤д за д≥¤льн≥стю фонду покладаЇтьс¤ на Ќагл¤дову раду, а державний контроль за його д≥¤льн≥стю зд≥йснюватимуть спец≥ально впроваджен≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади. ќтже, застрахован≥ особи та њх представники (профсп≥лки, об'Їднанн¤ громад¤н ≥ таке ≥нше) фактично усунен≥ в≥д контролю за д≥¤льн≥стю фонду.
- ѕ≥двищенн¤ податкового тиску ¤к на громад¤н, так ≥ роботодавц≥в, самозайн¤тих ос≥б, учбов≥ заклади, м≥сцев≥ бюджети, що па сучасному етап≥ розвитку економ≥ки ”крањни призведе до подальшоњ т≥н≥зац≥њ економ≥ки, зростанн¤ бюджетних видатк≥в, численних зловживань у ц≥й сфер≥. ¬веденн¤ соц≥ального медичного страхуванн¤ доц≥льне лише одночасно з≥ зниженн¤ чинних ставок оподаткуванн¤.
Ќаприклад, сплата платником страхових збор≥в компенсуЇтьс¤ зниженн¤м податк≥в па певну суму (наприклад на 50 в≥дсотк≥в).  р≥м того, зг≥дно з п.3 ст34 законопроекту заборгован≥сть ≥з страхових внеск≥в ст¤гуЇтьс¤ ≥з страхувальника у доход ‘онду у безсп≥рному пор¤дку. ƒана норма проекту суперечить вимогам пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 «акону ”крањни "ѕро пор¤док погашенн¤ зобов'¤зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондами", зг≥дно з ¤ким примусове ст¤гненн¤ актив≥в платник≥в податк≥в в рахунок погашенн¤ його податкових зобов'¤зань, може бути зд≥йснено виключно за р≥шенн¤м суду (арб≥тражного суду). —л≥д також зауважити, що не доц≥льним Ї закр≥пленн¤ ц≥льового використанн¤ доход≥в бюджету в≥д акцизу та податку на додану варт≥сть при продажу алкогольних та тютюнових вироб≥в на оплату страхових внеск≥в (п.2 ст.24 проекту). ÷е не питанн¤ Ї предметом регулюванн¤ в≥дпов≥дних закон≥в з оподаткуванн¤ та закону про державний бюджет ”крањни.
- ¬≥дсутн≥сть ефективноњ системи взаЇмозв'¤зку м≥ж к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю наданою медичноњ допомоги ≥ оплатою прац≥ медичного персоналу та ф≥нансуванн¤м медичних заклад≥в та ≥нституту незалежних експерт≥в (медик≥в, юрист≥в, менеджер≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в), ¤к≥ б забезпечували прозор≥сть ≥ ефективн≥сть функц≥онуванн¤ системи медичного страхуванн¤,

ќтже, проект «акону потребуЇ суттЇвого концептуального удосконаленн¤ коригуванн¤ в≥дпов≥дност≥ до р≥шенн¤  онституц≥йного —уду ”крањни та узгодженн¤ з ≥снуючою нормативною базою.

¬исновки
- запровадженн¤ системи соц≥ального медичного страхуванн¤ дл¤ ”крањни сл≥д вважати об'Їктивно необх≥дним заходом;
- введенн¤ соц≥ального медичного страхуванн¤ дозволить зм≥цнити ф≥нансову та матер≥ально-техн≥чну базу медичноњ галуз≥, поетапно трансформувати правл≥нн¤ охороною здоров'¤ ≥ спри¤тиме розвитку економ≥чних, метод≥в управл≥нн¤;
- розбудова страховоњ медицини маЇ зд≥йснюватись на добров≥льн≥й згод≥ вс≥х суб'Їкт≥в соц≥ального медичного страхуванн¤ ≥ супроводжуватись пол≥тикою зб≥льшенн¤ њх ф≥нансових можливостей;
- сплата страхових збор≥в ус≥ма ф≥зичними ≥ юридичними особами мас частково компенсуватись зниженн¤м податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в до бюджету;
- ринок страхових послуг маЇ бути в≥дкритим дл¤ юридичних ос≥б вс≥х форм власност≥;
- платники страхових збор≥в повинн≥ мати ефективн≥ засоби контролю за ефективн≥стю використанн¤ кошт≥в;
- оплата наданоњ медичноњ допомоги маЇ бути т≥сно пов'¤зана з к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю медичних послуг;
впровадженн¤ системи страховоњ медицини доц≥льно розпочати з рег≥он≥в, ¤к≥ мають б≥льш високий р≥вень виробництва ¬¬ѕ та житт¤, а також у в≥домствах, що мають в≥дпов≥дн≥ матер≥альн≥ можливост≥;
- впровадженн¤ страховоњ медицини стане одним ≥з важливих чинник≥в введенн¤ у медицину принцип≥в ринковоњ економ≥ки ≥ виходу значних кошт≥в (близько 5-6 млрд. грн.,) з т≥ньового сектору об≥гу;
- необх≥дно подолати у населенн¤ негативн≥ стереотипи до фонд≥в, а також спри¤ти розвитку навичок щодо взаЇмов≥дносин з≥ страховими компан≥¤ми;
- незначна чисельн≥сть страхових орган≥зац≥й, що мають досв≥д впровадженн¤ медичного страхуванн¤.

1	2

Ќазва: ƒе¤к≥ правов≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ аспекти запровадженн¤ страховоњ медицини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1409 прочитано)