—трахуванн¤ > ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ страхових послуг

–азом з викладеними заходами страховик маЇ пост≥йно дбати про зд≥йсненн¤ чи коригуванн¤ запоб≥жних заход≥в, внесенн¤ зм≥н до договору страхуванн¤, аж до зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ або його дострокового припиненн¤.

” раз≥ в≥дсутност≥ страховоњ под≥њ прот¤гом терм≥ну страхово≠го покритт¤ страховик при потреб≥ в пор¤дку серв≥су ≥нформуЇ про це кл≥Їнта, запрошуючи його до подальшоњ сп≥впрац≥, ≥ вно≠сить в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю в банки даних (насамперед Ч дл¤ ф≥нансово-економ≥чних та актуарних п≥дрозд≥л≥в).

ѕричому страховик може застосовувати систему знижок до страхових платеж≥в (¤кщо страхов≥ випадки не настали прот¤≠гом д≥њ минулого договору), а також п≥льговий пер≥од страху≠ванн¤.

ƒ≥њ при настанн≥ страхового випадку та страхове в≥д≠шкодуванн¤.  олишн≥й генеральний директор Ћондонського ≤нституту дипломованих страховик≥в ƒ. Ѕланд щодо ц≥Їњ час≠тини страхового продукту писав: Ђ ожний втрачений долар залежить в≥д персоналу Ч тут, зв≥сно, ¤ говорю про втрати, понесен≥ внасл≥док поганого контролю чи поганого страху≠ванн¤, ¤ких можна було уникнути.  ожен долар, сплачений на справжн≥ в≥дшкодуванн¤, Ч добре витрачений: це слугуЇ об≠ірунтуванн¤м необх≥дност≥ страхуванн¤, а також його найкра≠щою рекламоюї.

ƒ≥¤льн≥сть страховика в раз≥ настанн¤ будь-¤коњ под≥њ, кот≠ра маЇ ознаки страхового випадку, Ї об'Їктивним показником його над≥йност≥, компетенц≥њ та квал≥ф≥кац≥њ фах≥вц≥в, а також найб≥льш вагомим критер≥Їм у прийн¤тт≥ кл≥Їнтом р≥шенн¤ щодо страхуванн¤ ≥ вибору страховика. ÷¤ стад≥¤ –—ѕ, б≥льш н≥ж будь-¤ка ≥нша, потребуЇ концентрац≥њ зусиль фах≥вц≥в з р≥≠зних п≥дрозд≥л≥в страховика, передус≥м узгодженост≥ р≥шень ≥ ретельност≥, коли йдетьс¤ про завчасну правову п≥дготовку (розробка правил страхуванн¤, визначенн¤ умов договору ≥ т. ≥н.). ƒр≥бниць у ц≥й робот≥ немаЇ, а Ї лише б≥льш чи менш ≥мо≠в≥рний розвиток под≥й чи стосунк≥в ≥з кл≥Їнтом. ѕроте повер≠хове, неконкретне формулюванн¤ прав ≥ обов'¤зк≥в догов≥рних стор≥н призводить до дво¤ких тлумачень; у такому раз≥ за не≠порушними принципами страхуванн¤ набираЇ сили презумпц≥¤ правоти кл≥Їнта, тобто кл≥Їнт правий доти, доки страховик не ƒоведе протилежне.

ѕрава ≥ зобов'¤занн¤ стор≥н з кожного виду страхуванн¤ ма≠ють своњ особливост≥, викладен≥ також в ≥нших розд≥лах, але принциповим Ї те, що першочергов≥ обов'¤зки кл≥Їнта при на≠станн≥ страхового випадку з≥ зрозум≥лих причин мають бути сформульован≥ просто, коротко ≥ точно, легко сприйматись ≥ запам'¤товуватись.

« боку страховика основними вимогами до прац≥вник≥в служб урегулюванн¤ збитк≥в, тобто тих, хто забезпечуЇ безпосереднЇ сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтом за даних обставин, мають бути глибоке знанн¤ правил страхуванн¤, достатн¤ правова п≥дготовка, оператив≠н≥сть, завбачлив≥сть ≥ вв≥члив≥сть. «азначена служба формуЇ ≥м≥дж страховика у критичн≥й ситуац≥њ дл¤ кл≥Їнта, д≥њ ¤кого в цей час можуть бути некоректними.

ќсобливоњ уваги потребуЇ орган≥зац≥¤ авар≥йного ком≥сар≥ату страховика, у тому числ≥ (при потреб≥) його представництв у географ≥чних рег≥онах страхового покритт¤.

јвар≥йний ком≥сар Ч повноважний експерт страховика, ¤кий проводить розсл≥дуванн¤ обставин под≥њ, котра за¤влена кл≥Їнтом ¤к страховий випадок, визначаючи њњ в≥дпов≥дн≥сть умовам страхуванн¤, оц≥нюЇ й узгоджуЇ з кл≥Їнтом розм≥ри збит≠ку, вживаЇ заход≥в до його зменшенн¤, оформлюЇ ≥ подаЇ в≥дпо≠в≥дний висновок (авар≥йний сертиф≥кат). ѕри потреб≥ авар≥йний ком≥сар може залучатись до вивченн¤ ризику на стад≥њ розробки умов договору страхуванн¤.

Ћог≥чним завершенн¤м д≥й страховика на цьому етап≥ Ї п≥дго≠товка ≥ проведенн¤ суброгац≥њ Ч використанн¤ свого права на регресн≥ вимоги до винуватц¤ страховоњ под≥њ дл¤ частковоњ чи повноњ компенсац≥њ сплачених страхових в≥дшкодувань. ÷е по≠ложенн¤ в окремих випадках може дати головний поштовх до прийн¤тт¤ кл≥Їнтом р≥шенн¤ щодо страхуванн¤ (наприклад, на≠маганн¤ уникнути проблем ≥з судовим позовом до винуватц¤ да≠ноњ под≥њ на територ≥њ ≥ншоњ крањни тощо).

« метою найрац≥ональн≥шоњ орган≥зац≥њ прац≥ ≥ проведенн¤ да≠ного етапу –—ѕ в окремих страхових компан≥¤х упроваджено спец≥альний пор¤док урегулюванн¤ збитк≥в ≥ проходженн¤ в≥дпо≠в≥дних документ≥в, ¤ким регламентуютьс¤:

Х ф≥ксац≥¤, анал≥з та попереднЇ встановленн¤ збитку з отри≠маного пов≥домленн¤;

Х прийом за¤ви ≥ орган≥зац≥¤ розсл≥дуванн¤, при потреб≥ Ч

роботи служб авар≥йного ком≥сар≥ату;

Х в окремих випадках винесенн¤ даного питанн¤ на розгл¤д –ади з урегулюванн¤ збитк≥в Ч позаштатний орган страховика у склад≥ спец≥ал≥ст≥в, що в≥д≥грають роль експерт≥в чи обстоюють у суд≥ ≥нтереси страховика (або кл≥Їнта перед третьою стороною);

Х попереднЇ пов≥домленн¤ перестраховик≥в;

Х затвердженн¤ висновк≥в Ч авар≥йного акта (сертиф≥ката) чи р≥шенн¤ –ади з урегулюванн¤ збитк≥в, розрахунку суми страхово≠го в≥дшкодуванн¤;

Х розрахунки з кл≥Їнтом ≥ перестраховиками;

Х арх≥вна обробка документ≥в, що стосуютьс¤ розгл¤дуваного факту.

ќсобливе значенн¤ у проведенн≥ –—ѕ маЇ р≥вень обслугову≠ванн¤ кл≥Їнт≥в,

як≥ ж показники ¤кост≥ серв≥су разом з ≥ншими притаманн≥ страхуванню? ¬загал≥ дос¤гти високоњ ¤кост≥ означаЇ зробити процес страхуванн¤ легким ≥ зрозум≥лим дл¤ кл≥Їнта. “ут мають повн≥стю виключатис¤ некомпетентн≥сть ≥ бюрократична т¤гани≠на, процедура оформленн¤ договору страхуванн¤.  ожне питан≠н¤, що стосуЇтьс¤ теми переговор≥в з кл≥Їнтом чи його проблеми, маЇ бути повн≥стю розкрите й прокоментоване фах≥вцем. ”сп≥х в акв≥зиц≥њ залежить в≥д того, ¤к кл≥Їнта зустр≥нуть в оф≥с≥ страхо≠вика, наск≥льки д≥ловою буде атмосфера переговор≥в, ставленн¤ до кл≥Їнта та повед≥нка персоналу, коректн≥сть ≥ вв≥члив≥сть; ¤кий теоретичний р≥вень п≥дготовки, уважн≥сть та чуйн≥сть до побажань кл≥Їнта буде ви¤влено страховиками, компонуванн¤ та дизайн документац≥њ, ¤к≥сть рекламноњ продукц≥њ. ќкрем≥ страхов≥ компан≥њ з цього приводу провод¤ть спец≥альн≥ навчанн¤ та д≥лов≥ ≥гри, розробл¤ють ≥ впроваджують спец≥альн≥ набори операц≥й≠них стандарт≥в щодо сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтами, зразк≥в документа≠ц≥њ, проведенн¤ переговор≥в.

”с≥ фах≥вц≥ страховика, зад≥¤н≥ безпосередньо чи опосередко≠вано в –—ѕ, повинн≥ усв≥домлювати, що на кожному етап≥ сп≥л≠куванн¤ з представниками страховика у кл≥Їнта маЇ формуватис¤ ставленн¤ до страхуванн¤ за такою схемою: увага Ч ≥нтерес Ч знанн¤ Ч приваблив≥сть Ч попит Ч укладанн¤ договору Ч впевнен≥сть ≥ спок≥й Ч вдоволенн¤ розм≥ром ≥ серв≥сом в≥д≠шкодуванн¤ (при його проведенн≥) Ч вд¤чн≥сть Ч бажанн¤ подальшого страхуванн¤. ј такого ставленн¤ можна дос¤гти лише за умови високого профес≥онал≥зму фах≥вц≥в ус≥х ранг≥в страховика Ч в≥д вищого кер≥вництва до техн≥чних прац≥вник≥в, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на достатньому р≥вн≥ знань з≥ страхуванн¤ кон≠кретного ≥ сум≥жних ризик≥в, а також на взаЇмодопомоз≥ ≥ дов≥р≥ в колектив≥ страховика, ч≥ткому знанн≥ ≥ додержанн≥ виконавц¤ми своњх функц≥й ≥ повноважень. ѕри цьому виходити з того, що став≠ленн¤ фах≥вц≥в чи представник≥в страховика до так званих Ђпото≠чних др≥бницьї досить точно в≥дбиваЇ та ≥люструЇ кл≥Їнтов≥ най≠б≥льш ≥мов≥рний вар≥ант виконанн¤ страховиком своњх зобов'¤зань у майбутньому.

«авжди сл≥д пам'¤тати, що р≥вень обслуговуванн¤ страхо≠виком свого кл≥Їнта на вс≥х стад≥¤х –—ѕ маЇ бути запорукою пролонгац≥њ останн≥м договору страхуванн¤ (з≥ збереженн¤м умов страхуванн¤) або укладанн¤ нового договору.  р≥м того, кл≥Їнт може порекомендувати страховика або страховий про≠дукт своњм референтним групам (друз¤м, родичам, сп≥вроб≥т≠никам тощо), що додатково розширить кл≥Їнтуру страховоњ компан≥њ.

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ страхових послуг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2616 прочитано)