—трахуванн¤ > —учасн≥ можливост≥ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банк≥вськ≥й та страхов≥й справ≥

—учасн≥ можливост≥ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банк≥вськ≥й та страхов≥й справ≥

≤нформац≥йне сусп≥льство ≥ банк≥вська та страхова д≥¤льн≥сть

ѕрот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ в св≥т≥ йде формуванн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства, а тому все б≥льше розвиваютьс¤ обчислювальн≥ й ≥нформац≥йн≥ мереж≥ Ц унiкальний симб≥оз компТютер≥в ≥ комун≥кац≥й. ќстанн≥м часом, ц≥ мереж≥ почали розвиватис¤ ≥ в ”крањн≥. …де активне включенн¤ крањни у всесв≥тн≥ мережев≥ структури Ц у Ђћережу мережейї Ц Internet. Ћюдська цив≥л≥зац≥¤ вступаЇ в еру ≥нформац≥њ.

—в≥товою системою компТютерних комун≥кац≥й щодн¤ користуютьс¤ понад 30 м≥льйон≥в людей. ≤нформац≥¤ стаЇ вир≥шальним чинником в прав≥, пол≥тиц≥, економ≥ц≥, торг≥вл≥, виробництв≥, саме вона Ї продуктом науковоњ та досл≥дницькоњ д≥¤льност≥; вона ж Ї необх≥дним компонентом у ход≥ наукових досл≥джень. «ростаЇ потреба у засобах структуруванн¤, накопиченн¤, збер≥ганн¤, пошуку та передач≥ ≥нформац≥њ Ц задоволенн¤ саме цих потреб ≥ Ї метою створенн¤ та розвитку ≥нформац≥йних мереж. ” прагненн≥ до сум≥сного використанн¤ ресурс≥в обчислювальних та ≥нформац≥йних центр≥в (бiблiотек, програм, крим≥нал≥стичних обл≥к≥в) виникаЇ життЇва необх≥дн≥сть в обТЇднанн≥ њх за допомогою мереж.

” цих умовах стаЇ все важче, а ≥нколи просто неможливо, отримувати необх≥дну ≥нформац≥ю, ¤кщо не волод≥Їш потужними можливост¤ми, що надаютьс¤ ≥нформац≥йними мережами св≥ту. ўоб пр¤мувати в ногу з часом, ц≥лком необх≥дно включатись в глобальн≥ компТютерн≥ мереж≥ ум≥ло користуватис¤ вс≥ма прив≥ле¤ми такого включенн¤. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ прац≥вник≥в страхових компан≥й.

—аме з цих причин 4 лютого 1998 р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла р¤д закон≥в стосовно ≥нформатизац≥њ вс≥х сфер сусп≥льноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. “ак, зокрема, в  онцепц≥њ Ќац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ у розд≥л≥ VI цього «акону визначаютьс¤ основн≥ напр¤ми ≥нформатизац≥њ. —еред них пр≥оритетним Ї ≥нформатизац≥¤ страховоњ та правоохоронноњ д≥¤льност≥.

ѕри цьому, п≥д ≥нформатизац≥Їю сл≥д розум≥ти сукупн≥сть взаЇмоповТ¤заних орган≥зац≥йних, правових, пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних, науково-техн≥чних, виробничих процес≥в, що спр¤мован≥ на створенн¤ умов дл¤ задоволенн¤ ≥нформац≥йних потреб громад¤н та сусп≥льства на основ≥ створенн¤, розвитку ≥ використанн¤ ≥нформац≥йних систем, мереж, ресурс≥в та ≥нформац≥йних технолог≥й, ¤к≥ побудован≥ на основ≥ застосуванн¤ сучасноњ обчислювальноњ та комун≥кац≥йноњ техн≥ки.

Ѕанк≥вськ≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ

” 60-х Ц 80-х роках у багатьох банках св≥ту спостер≥галос¤ значне зб≥льшенн¤ поток≥в ≥ обс¤гу операц≥й. ќбчислювальн≥ можливост≥ ≥ потужност≥ мереж ≥ систем обробки ≥нформац≥њ були дуже малими.

 ≥нець 80-х початок 90-х рок≥в прив≥в до необх≥дност≥ створювати електронне банк≥вське середовище, оск≥льки значна к≥льк≥сть банк≥в почала сприймати компТютерн≥ системи, телекомун≥кац≥йн≥ мереж≥ та ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, ¤к могутню стратег≥чну зброю, ¤ка допоможе њм краще обробл¤ти, передавати ≥ збер≥гати банк≥вську ≥нформац≥ю, швидше обслуговувати кл≥Їнт≥в ≥ значно випередити конкурент≥в.

” 90-т≥ роки через послабленн¤ державного регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ все б≥льшого значенн¤ набуваЇ застосуванн¤ технолог≥њ дл¤ розвТ¤занн¤ потреб банк≥вськоњ справи. якщо в минулому банки мислили категор≥¤ми Ђданихї, то тепер мова йде про Ђ≥нформац≥юї. —таЇ зрозум≥лим, що волод≥нн¤ ≥нформац≥Їю ≥ ум≥нн¤ опрацьовувати њњ з допомогою сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й, то Ї р≥вень, при ¤кому волод≥нн¤ ≥нформац≥Їю може використовуватис¤ ¤к стратег≥чна збро¤. ƒл¤ дос¤гненн¤ цього потр≥бно забезпечити миттЇвий доступ користувачев≥ до ≥нформац≥њ з будь-¤кого джерела, в будь-¤кий час, ≥з будь-¤кого м≥сц¤ крањни.

ѕочаток процесу компТютеризац≥њ банк≥в у св≥т≥ в≥днос¤ть до 60-х рок≥в, коли зТ¤вились перш≥ автоматизован≥ системи бухгалтерського обл≥ку, обробки рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ платеж≥в по чеках.

”же в 70-т≥ роки банки зробили дуже багато, щоб наблизитись до кл≥Їнт≥в, перейти на сп≥впрацю з кл≥Їнтами, а не з рахунками. “елекомун≥кац≥йна техн≥ка в цей час забезпечила можлив≥сть обслуговувати кл≥Їнта в любому в≥дд≥ленн≥ банку незалежно в≥д м≥сц¤ знаходженн¤ його рахунку.

80-т≥ роки ознаменувалис¤ значними усп≥хами у введенн≥ Ђелектроннихї грошей. «Т¤вились банк≥вськ≥ автомати. ѓх широке застосуванн¤ приводить до скороченн¤ поточних розход≥в, зменшенн¤ чисельност≥ касир≥в ≥ прискоренн¤ часу доступу кл≥Їнт≥в до своњх вклад≥в.

” цей час були створен≥ банк≥вськ≥ системи дл¤ обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в удома. « њх допомогою стало можливим:

зробити запит по телефону про ≥нформац≥ю в банк≥вському компТютер≥ ≥ отримати в≥дпов≥дь синтезованим людським голосом;

отримати терм≥нове пов≥домленн¤ про залишок грошей на рахунку, проконтролювати њх рух ≥ т. ≥н.

÷е спри¤ло створенню новоњ технолог≥њ банк≥вського обслуговуванн¤.

Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ гостро в≥дчуваЇтьс¤ нестача спец≥ал≥ст≥в по банк≥вських технолог≥¤х, немаЇ в≥дпов≥дноњ техн≥чноњ ≥ навчальноњ л≥тератури по банк≥вських електронних системах. «аруб≥жний книжковий ринок у ц≥й галуз≥ теж не дуже насичений тому, що системи електронних платеж≥в не Ї широко тиражованим комерц≥йним продуктом з одн≥Їњ сторони, а з ≥ншоњ, ≥ розробники, ≥ користувач≥ зовс≥м не зац≥кавлен≥ розкривати окрем≥ техн≥чн≥ детал≥ системи, щоб не Ђнавчитиї потенц≥йних зловмисник≥в.

¬провадженн¤ в практику банк≥в сучасних безпаперових компТютерних технолог≥й, систем електронних платеж≥в без серйозних зусиль, суттЇвих затрат, загального п≥дйому культури банк≥вського виробництва ≥ правопор¤дку неможливе. јле очевидно одне, що з кожним днем будуть зростати потенц≥йн≥ можливост≥ використанн¤ програмного забезпеченн¤ при прийн¤тт≥ р≥шень в банк≥вськ≥й справ≥, а це приведе до необх≥дност≥ залученн¤ спец≥ал≥ст≥в ≥ њх знань дл¤ швидкого переходу на сучасне банк≥вське ≥нформац≥йно-технолог≥чне обслуговуванн¤ в ”крањн≥.

—учасн≥ можливост≥ банк≥вських ≥нформац≥йних систем.

јнал≥з практики показуЇ, що в заруб≥жних банках ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ охвачують тепер ус≥ аспекти банк≥вськоњ справи, зокрема забезпечують:

кл≥рингов≥ операц≥њ (взаЇмн≥ розрахунки банк≥в);

торгов≥ операц≥њ ≥ маркетинг, управл≥нн¤ касовими ресурсами;

управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю банку;

кредитн≥ операц≥њ, включаючи анал≥з за¤вок кл≥Їнт≥в на њх кредитоспроможн≥сть;

системи електронних платеж≥в (SWIFT);

використанн¤ банк≥вських автомат≥в;

банк≥вськ≥ операц≥њ по телефону ≥ обслуговуванн¤ на дому;

використанн¤ р≥зних плат≥жних карток;

електронну пошту ≥ канцел¤р≥ю;

безпаперовий документооб≥г у банку ≥ при взаЇмод≥¤х центр

Ц ф≥л≥али, банк

кл≥Їнти;

фондовий ринок ≥ операц≥њ з ц≥нними паперами;

анал≥з ≥нвестиц≥й ≥ ф≥нансового ринку;

автоматизац≥ю розрахунк≥в у торгових точках.

јвтоматизац≥¤ банк≥вськоњ справи передбачаЇ широке використанн¤ компТютерних ≥нформац≥йних систем у банках, автоматизац≥ю обробки плат≥жних документ≥в у в≥дд≥лах, ¤к≥ працюють ≥з кл≥Їнтами, в операц≥йних в≥дд≥лах, а також Ц автоматизац≥ю ф≥нансових операц≥й в рамках м≥жнародного банк≥вського б≥знесу.

јвтоматизац≥¤ банк≥вських операц≥й дозвол¤Ї;

виконувати безпаперов≥ плат≥жн≥ операц≥њ з м≥н≥мальним залученн¤м прац≥ людей ≥ скороченн¤м орган≥зац≥йних витрат;

проводити обробку платеж≥в переважно в реальному час≥, за виключенн¤м п≥дведенн¤ бухгалтерських зв≥т≥в у к≥нц≥ дн¤ ≥ зв≥тност≥ по них;

прискорювати обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж банками ≥ кл≥Їнтами, банками ≥ њх в≥дд≥ленн¤ми за допомогою комун≥кац≥йних л≥н≥й звТ¤зку;

м≥н≥м≥зувати типов≥ види банк≥вського ризику (втрата документ≥в, помилкова адресац≥¤, фальсиф≥кац≥¤ плат≥жних документ≥в та ≥н.);

забезпечувати кер≥вник≥в стратег≥чними оц≥нками положенн¤ банку в умовах конкуренц≥њ, орган≥зац≥њ роботи ≥ кадровоњ пол≥тики.

≤ саме важливе те, що банк≥вськ≥ компТютерн≥ системи в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших в першу чергу тим, що ≥нформац≥¤, ¤ка опрацьовуЇтьс¤ ними повинна бути над≥йно захищеною в≥д сторонн≥х заз≥хань, а сама система повинна мати властивост≥ п≥двищеноњ життЇвост≥ ≥ безв≥дмовност≥ в робот≥.

¬икористанн¤ телекомун≥кац≥й у банк≥вськ≥й справ≥

ѕотреба в оперативному звТ¤зку з≥ своњми партнерами по всьому св≥ту суттЇво п≥дштовхнула розробку глобальних компТютерних мереж послугами ¤ких сьогодн≥ користуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть людей самих р≥зних спец≥альностей. ћожлив≥сть обробл¤ти ≥ передавати д≥лову ≥нформац≥ю з допомогою компТютер≥в у першу чергу оц≥нили д≥¤ч≥ в≥йськово-промислового комплексу ≥ банк≥ри. ќдна з найб≥льш в≥домих компТютерних мереж, ¤ка створена з ≥н≥ц≥ативи ф≥нансових орган≥зац≥й Ц це мережа SWIFT.

¬с≥ ≥снуюч≥ сьогодн≥ в св≥т≥ електронн≥ системи обробки банк≥вських операц≥й можна умовно розд≥лити на системи банк≥вських пов≥домлень ≥ системи розрахунк≥в. ” рамках перших проводитьс¤ оперативна пересилка ≥ збер≥ганн¤ м≥жбанк≥вських документ≥в, а функц≥њ других звТ¤зан≥ безпосередньо з виконанн¤м взаЇмних вимог ≥ зобовТ¤зань.

ѕ≥д Ђбанк≥вською мережеюї, ¤к правило розум≥ють лог≥чну в≥ртуальну мережу.

SWIFT Ї типовим прикладом використанн¤ в арх≥тектур≥ мереж≥, мереж пакетноњ комутац≥њ.

ћ≥жнародна м≥жбанк≥вська мережа SWIFT

”же в к≥нц≥ 60-х рок≥в стало очевидним, що потужн≥сть систем обробки банк≥вськоњ ≥нформац≥њ (систем розрахунк≥в) недостатньо над≥йна ≥ швидка. –учна обробка документ≥в не дозвол¤ла швидко обм≥нюватис¤ ≥нформац≥Їю м≥ж б≥льш≥стю банк≥в, њх ф≥л≥алами по всьому св≥ту.  р≥м того ручна обробка приводила до помилок, збоњв у робот≥. –≥зн≥ банки застосовували р≥зн≥ системи розрахунк≥в, що приводило до њх практичноњ несум≥сност≥. ÷е п≥дштовхнуло фах≥вц≥в Ївропейських ≥ п≥вн≥чноамериканських банк≥в до необх≥дност≥ розробки ≥ створенн¤ Їдиноњ Ђмовиї ф≥нансових пов≥домлень, Їдиноњ системи передач≥ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ.

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ можливост≥ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у банк≥вськ≥й та страхов≥й справ≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2572 прочитано)