Ѕ≥олог≥¤ > –≥дна природа

ўороку до нашого села на невелику затоку ѕрута прил≥тають прекрасн≥ птахи, символи в≥рност≥ ≥ любов≥ Ц гуси-лебед≥. ≤ кожен р≥к њх все менше. Ќа цей раз цих в≥рних пар лише 8, коли минулого року було 15. „и не злов≥сна рука браконьЇра забрала одного з пари, а ≥нших вимушений гинути в туз≥. (ƒив. ƒодаток є 4).

¬ода ≥ кисень Ц два нерозривно звТ¤заних елементи, необх≥дн≥ дл¤ житт¤. «агальнов≥домо, що л≥с Ц леген≥ природи, вплив його на довк≥лл¤ величезний. “а ¤к не прикро, а л≥си рубають ≥ пот¤ги вивоз¤ть за кордон.

—л≥дом за вирубаним л≥сом ≥де пустел¤. «апустеленн¤ коштуЇ людству близько 16 млрд. долар≥в щороку. ѕриход¤ть на думку слова в≥домого французького письменника ‘.Ўатобр≥ана: УЋ≥си передували людин≥ Ц пустел≥ сл≥дували за неюФ.

«а необережн≥сть у поводженн≥ з природою людству доводилось розплачуватис¤ вже не раз. ≤ давн≥, ≥ сучасн≥ помилки час в≥д часу сл≥д згадувати, щоб не повторити њх.

” наш≥й школ≥ нещодавно була прокладена мала еколог≥чна стежка, завданн¤м ¤коњ Ї:

–озвиток в≥дпов≥дального ставленн¤ учн≥в до природи;

”св≥домленн¤ своЇњ власноњ в≥дпов≥дальност≥ в стосунках з природним оточенн¤м, участ≥ в збереженн≥ навколишнього середовища;

¬ивченн¤ обТЇкт≥в та ¤вищ природи.

Ќаша еколог≥чна стежка розрахована на урок-екскурс≥ю.

«упинка є 1. еколог≥чний куток. –озм≥щений в≥н у прим≥щенн≥ школи. ¬имурований з кам≥нн¤, насаджено багато к≥мнатних кв≥т≥в, Ї стенди У—тежками р≥дного краюФ та У≈колог≥чна молитваФ.

«упинка є2. ѕодв≥рТ¤ школи. ѕ≥вденна частина школи, де учн≥ догл¤дають за клумбами, малий дендрар≥й.

«упинка є3. √н≥здо лелеки. Ќа даху прим≥щенн¤ староњ школи окраса центра села.

«упинка є 4. ƒосл≥дна д≥л¤нка. ћ≥сце, де закладаютьс¤ досл≥ди, спостер≥гаютьс¤ результати.

«упинка є 5. –≥чка ѕрут. «упинка на його л≥вому берез≥. ¬ивчаЇмо видовий склад рослинност≥ прибережноњ зони.

”роки на природ≥ формують у нас еколог≥чне мисленн¤, а саме: вм≥нн¤ визначити, узагальнювати ≥ оц≥нювати стан довк≥лл¤, розум≥ти моральну, духовну й естетичну ц≥нн≥сть природи. ћи при цьому вчимос¤ вважати природу не лише обТЇктом використанн¤, а й набуваЇмо в≥дпов≥дних моральних норм та гуманноњ повед≥нки в межах загальнолюдських ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в щодо природи: добра, чуйност≥, благородства вчинк≥в, сп≥вчутт¤, сп≥впереживанн¤.

Ќа уроках-екскурс≥¤х —в≥тлана ћирослав≥вна даЇ нам не лише знанн¤ про природу, а й проводить систематичну розТ¤снювальну роботу щодо хорони природних багатств. ќстанн≥ми роками проблема охорони природи дедал≥ б≥льше хвилюЇ людство. ≤ це зрозум≥ло, адже природа у своњй р≥зноман≥тност≥ Ц це пост≥йне джерело розвитку продуктивних сил сусп≥льства ≥ створенн¤ матер≥альних ≥ духовних благ.

” всесв≥тн≥й стратег≥њ охорони природиФ записано: Ући не успадкували землю наших батьк≥в. ћи вз¤ли њњ в борг у наших д≥тейФ. ≤ ¤кою ми залишимо землю дл¤ наших нащадк≥в залежить в≥д знань, ¤к≥ отримали в школ≥ й того, чи будемо њх застосовувати в практичн≥й д≥¤льност≥. Ѕо будь-¤ке втручанн¤ в природу, прийн¤тт¤ р≥шень про њњ перетворенн¤ повинно бути науково обгрунтованим.

” зоопарку Ѕронкса у кл≥тц≥ за м≥цними гратами висить дзеркало з багатозначним написом: У¬и дивитес¤ на найб≥льш небезпечного зв≥ра на «емл≥. « ус≥х зв≥р≥в, що будь-коли жили на планет≥, т≥льки цей здатний винищити (≥ вже винищив) ц≥л≥ види...Ф ¬≥ддаючи належне дотепност≥ автор≥в напису, необх≥дно в≥дзначити, що роль людини в дол≥ живоњ природи може бути ≥ншою, ¤кщо вона берегтиме ≥ примножуватиме б≥ор≥зноман≥тт¤ «емл≥. ’от≥лось би, щоб вс≥ зрозум≥ли: збережений п≥дсн≥жник, пташен¤ повернуте до гн≥зда, посаджене деревце Ц це ≥ Ї конкретна справа в охорон≥ природи. ™ багато прийн¤тих закон≥в про охорону природи, але найвищим законом дл¤ кожного з нас маЇ бути наша сов≥сть.

Ћюдство взаЇмод≥Ї з природою, живучи в њњ лон≥. …ого розвиток, ус≥ дос¤гненн¤ цив≥л≥зац≥њ та культури неминуче повТ¤зан≥ з≥ станом середовища, що оточуЇ людину.

∆.Ѕюффон зазначав, що гидкою Ї дика вмираюча природа, т≥льки людина може зробити њњ приЇмною та живою, осушивши болота, ожививши њњ мертв≥ води, змусивши њх текти, очистивши канали, струмки. —воњм мистецтвом людина розкиваЇ те, що природа приховала у своЇму лон≥ ст≥льки нев≥домих багатств та ц≥нностей. —аме людина повинна розвТ¤зати вс≥ еколог≥чн≥ проблеми «емл≥, у тому числ≥ й демограф≥чн≥. јле сл≥д памТ¤тати гегел≥вське: УЋюдина не стане володарем природи, поки вона не стане володарем самоњ себеФ. “обто людство виведуть ≥з тупика, ва ¤кому опинилас¤ висока еколог≥чна мораль, св≥дом≥сть ≥ знанн¤.

1	2

Ќазва: –≥дна природа
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1347 прочитано)