Сценарії > Вечір поезії Через віки з любов'ю

“Ніколи!” – ви зрекли, тоді, як, попри вас, з очиць світилася блакить меланхолічна.

“Ніколи!” – ствердили, і погляд ваш пригас,

Немов потьмарена медаль середньовічна.

Проте запоною шляхетність горда й вічна

Рум’янцем вам лице заслала водночас.

Одне лиш слово ви сказали, повні зваги.

Освідчуючись вам, я не звертав уваги

На вашу посмішку та риси чарівні.

Душа принадніша, ніж ваші очі сизі,

І, дивлячись у них, я шкодував, маркізо,

Що серце квіткою закрилось в ній.

Ведучий 1. Життя буває немилосердним і жорстким, ставлячи на шальки терезів долі закоханих, вимагаючи невблаганними обставинами їх неминучої розлуки.

Читець. (Г. Аполлінер “Прядка волосся”)

Русявого волосся прядка,

Не муч мене і не неволь.

А в тебе чи жива ще згадка

Про спліт химерний наших доль?

Монмартр. Отель і ти мов мрія.

Тут тихий шепіт перебіг.

Я пам’ятаю день, коли я

Переступила твій поріг.

Ця згадка – прядка нині впала

Додолу, мов останній лист,

Дві долі наші попрощались

Із днем згасаючим злились.

Ведучий 2.Та любовне помирає, не розвіюється попелом. Вона живе скрипкою, словом, словом, подихом вітру.

Ведучий 1. Кохання і любов – категорії вічні. Попри всі біди, злигодні, попри всі катаклізми, у світі владарює чистота, честь, гідність і любов. На цій ноті ми закінчуємо сьогоднішню зустріч любителів поезії.

Ведучий 2. У програмі прозвучали вірші Р.Тагора, Петрарки, Данте, В. Шекспіра, О. Пушкіна, М. Рильського, В. Сосюри, Ліни Костенко, Г. Аполлінера, А. де Мюссе.

1	2

Назва: Вечір поезії Через віки з любов'ю
Дата публікації: 2005-03-23 (1776 прочитано)