Сценарії > Пташок викликаю з теплого краю
Пташок викликаю з теплого краюСторінка: 1/2
Мета: розвивати спостереження, любов до природи, виховувати особисту відповідальність кожного за стан довкілля, прищеплювати любов до національної культури, виховувати патріотичні почуття до рідного краю, здійснювати громадянське виховання. Обладнання: святково прибраний зал, дитячі малюнки про птахів, вишиті рушники, серветки. Вступне слово вчителя: Шановні друзі! Ми раді вітати Вас на нашому святі. Як відомо життя українського народу тісно пов’язане з життям природи. Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю усної народної творчості, повір’їв, легенд, пісень, приказок. Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало прахів, не чути їх мелодійного співу. Такий ліс чи пар став би мертвим, сумним, глухим, бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі. (Чути спів пташок у записі. Виходить дівчинка співає пісню: “Щебетала пташечка”). Потім вибігають дівчатка. 1 дівчинка: Благослови, Боа Мати, Весну-красну зустрічати! 2 дівчинка: Весну красну вітати, Та віночки сплітати. 3 дівчинка: А віночки сплетемо, Хороводом підемо! (дівчатка танцюють хоровод “Весняночка”, потім, притупуючи ногами, проказують:) Всі: Топчу, топчу ряст, ряст Бог здоров’я дасть, дасть Буду новий ряст топтати Аби новий рік діждати! (Дівчатка котять по траві писанки і промовляють:) 4 дівчинка: Котись, котись, писаночко, Як весела співаночка, По зеленій травичці Весні нашій сестричці! 5 дівчинка: Весна люба, уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай! (Чути спів пташок. Водить дівчинка Весна, збирає в кошик писанки). Весна: А ось і я, Весна-красна, Куди ступлю, сонце сяє, Все навколо оживає. Я пробуджую від сну Нашу землю чарівну... Зацвіла у лузі червона калина То ж хай лине пісня ніжна солов’їна У вінок вам її вплітати Рада вас сьогодні я вітати! 1 дівчинка: Люба Веснонько благаю! Поверни пташок до рідного краю, Щоб гаї всі і луки піснями озвались, Веселі промінця з небес засміялись! Весна: Добре дівчатка, Прилетять до Вас пташатка, Але бачу до нас в гості Наближаються хлоп’ята. (Заходить гурт хлопців з виготовленими шпаківнями) 1 хлопець: Веснонько-голубонько! Чи дозволиш на свято завітати, Щоб разом із вами пташок закликати? 2 хлопець. Та ми ось шпаківні для них змайстрували, Щоб мали, де жити і сад зберігали... Весна: (радиться з дівчатками) Якщо ви назвали ознаки весни, То радо до гурту вас приймемо ми. 3 хлопець: (радиться з іншими) Якщо шпаки прилетіли прямо на гнізда – Буде рання весна. 4 хлопець: Журавель прилетів – скоро лід зійде. 5 хлопець: Просвистів байбак – ховай у затінок сіряк. 6 хлопець: Прилетіла й заспівала вівчарка – чекай весни. Весна: Таж все це ознаки весни. Молодці, а веснянки ви вмієте співати? Хлопці: (несміливо) Вміємо. 3 хлопець: Та ні, хай краще дівчата заспівають, будь-ласка, ми вас просимо. (Дівчатка виконують інсценізовану пісню “Соловеєчку, сватку, сватку”). 3 хлопець: А ми шпаківні будували... Як розпускалися садки, До нас весною завітали Веселі наші співаки. І ціле літо, ціле літо Вони співали нам пісні. Повиростали їхні діти, Такі ж співуче-голосні. Минуло швидко літо миле... Як осипалися садки, В далекий вирій полетіли Веселі наші співаки. Та хоч шпаки і відлітають, Вони весною – так і знай – Шпаківні наші пригадають І прилетять у рідний край. Весна: Дякую любі хлопці і дівчата. А чи знаєте, як колись зустрічали птахів із вирію? 2 дівчинка: Однією з найпримітивніших прикмет приходу весни на Україну вважався приліт вівсянок – найперших перелітних птахів. В народі кажуть: “Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!” З Кононового дня – 18 березня починався весняний сонцеворот, день уже переважував ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави – заклички птахів, ось так як з вами... 5 хлопець: А я ось знаю, що в деяких місцевостях птахів зустрічали з вирію на 40 Святих, або 40 мучеників – 22 березня. У цей день матері випікали з тіста кожній дитині 40 “жайворонків” і дітлашня ходила вулицями, викликаючи з вирію птахів. Власне, це була друга зустріч весни. В народі казали: “На 40 святих сорока 40 паличок у гніздо вложить, а глухар 40 пісень заспіває”. А на Благовіщення (7 квітня) був звичай випускати пташок з неволі щоб співати на волі, Бога прославляли та просили щастя – удачі тому хто їх випускав. Також вважалося, що на “Обертання” – свято знайдення голови Івана Хрестителя (9 березня), птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас з вирію. Це святий Іван повертає їх назад додому! (Чути спів пташок). Весна: (повільно проходжується і закликає). Пташок викликаю з теплого краю! Летіть, соловейки, на нашу земельку. Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!! 1 дівчинка: Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою). Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло! (дівчатка кидають у слід грудочки землі). Знову чути спів пташок. 2 дівчинка: А он журавлі, журавлини у небі (показують) 3 дівчинка: А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть. 4 дівчинка: Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються. Всі: Нарешті діждалися! (Дівчатка дарують гостям спечені булочки-журавлики). Діти: Хай веселики принесуть вам здоров’я і щастя! 3 дівчинка: Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень: Як закувала зозуля, то можна купатися. Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі то буде мати гроші цілий рік. Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію. 4 дівчинка: Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх. Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів. (Вірш вч. Ковалівської школи Зоєчко М.І. “Берізка”). 7 хлопець: Дуже багато є в Україні прикмет про птахів. В народі давно підмічено, що птахи можуть передбачати погоду в різні пори року. Часто кажуть: “”Прикметі вір, але й перевір”. Ось мої записи про птахів-синоптиків. (зачитує з блокнота свої спостереження). Горобці дружно цвірінькають – перед відлигою. Птахи стовбурчать пір’я – на негоду. Граки просто на гнізда прилітають – буде дружна весна. Гуси високо летять – багато води буде, низько – мало. Рано прилетіли жайворонки – на теплу весну. Ластівки низько літають – дощ віщують. Купаються ворони – до негоди. У попелі порпаються кури – чекай бурі. 1 дівчинка: А я зібрала українські прислів’я і приказки, пов’язані з птахами. Ось послухайте деякі. Рані пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. Надувся, як сич на негоду. Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням. Не літай вороно в чужі хороми. Видно сокола за польотом, а сову – за поглядом. Де не маєш співця, послухаєш горобця. Видно птаха по пір’ю... (Уривок з вистави М.Підгірянки “В чужому пір’ї”) 5 дівчинка: (підходить до сумної синички) Трапляється й так, що невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і дорогою, бо щодня прилітає до годівнички. Вона розумна навіть дякувати вміє за тепло і корм, звичайно по пташиному. (Учениця читає вір “Пригоди синички”). 6 дівчинка: Існує давнє народне повір’я про те, що птахи несуть у хату радість і щастя. Ще вони люблять селитися лише біля добрих людей. Коли ж ластівка залетіла до кімнати, знайте, що так живуть добрі люди. (Учениця читає вірш “Ластівка”). Весна: А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх. Ось послухайте і відгадайте: Які ключі до неба добираються? (Журавлині) Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека) Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова) За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка) Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел) Двічі родиться, а раз умирає (Птах) Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска) У воді купалася, а сухою зосталася (Качка) Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна) 8 хлопець: А можна мені загадати загадку? Весна: Будь-ласка! 8 хлопець: Гриць дивується. Питає, Що за пташка так співає: Як горобчик цвірінчить, Мов сорока скреготить. А ще інколи, бува, Що кричить, немов, сова! Хто ж виспівує отак? Та тож так співає – Шпак! Весна: Дорогі діти! Як називають вас ласкаво ваші мами і бабусі?
Назва: Пташок викликаю з теплого краю
Дата публікації: 2005-03-23 (1826 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
