Сценарії > Пташок викликаю з теплого краю
Діти (по-черзі): “пташенятко”, “соловейко”, “ластівочка”, “зозулька”, “горобенятко”. Весна: А ви бачили край дороги біля криниці з водою студеницею дерев’яного журавля? А розмальовані стіни й печі в сільських хатах? А вишиті рушники, обруси, картини народних художників, писанки із зображенням птахів? На нашому святі є майстрині –писанкарки, бо почався Великий піст – час підготовки до Великодня. Отож познайомте нас із своєю роботою. (Розповідь про писанки). 7 дівчинка: Я знаю чудову легенду, як пташка врятувала Ісуса, полегшила біль від тернового вінця. Колючки подряпали йому чоло, і кров текла із рани. Пташка підлетіла зовсім близько до Ісуса і витягла дзьобом колючку, що вп’ялася мученику в чоло. Розп’ятий Ісус розтулив уста і стиха промовив: “Милосердям своїм ти здобула те, що твої предки бажали від самого створення світу”. (Дует дівчат виконує “Пісню про жайворонка”). Весна: Українські народні пісні, колядки, щедрівки – то невичерпна наша скарбниця. В багатьох із них оспівані птахи. Чи знаєте ви українські народні пісні про птахів? Дівчата (по-черзі): “Прилетіла перепілонька”, “Ой у вишневому садочку”, “Ой літає соколонько”, “Гиля, гиля сиві гуси”, “Летіла зозуля...” (Дівчата виконую українську народну пісню “Летіла зозуля”). (На свято заходить поштар із сумкою через плече). Поштар: Чи тут зібралися друзі птахів весну зустрічати? Діти: Так. Поштар: Тоді послухайте телеграму від пернатих друзів на вашу адресу. Телеграма № 1 Село Замулинці. Всім друзям птахів. Дивилися шпаківні виготовлені вами. Залишилися задоволеними. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо знищена всіх шкідників саду. З привітанням – Шпаки. Телеграма - № 2 Учасникам свята День зустрічі птахів. Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи є вже у вас комахи. Якщо немає, затримаємось у дорозі. Ластівки. Телеграма № 3 Всім школярам с. Замулинці. Дуже вдячні за турботу про нас у тяжкий зимовий час. Ми вилітаємо додому з доброю згадкою про вас. На повітряних шляхах розповімо про вас іншим птахам. Даємо їм вашу адресу. Снігурі. (Виходять діти-юннати) 1 юннат: Любий друже мій, юннате, Уявляєш скільки птах Може нищить поїдати, Гризунів, черви, комах? 2 юннат: Тож птахи із нами в спілці – Поля й лісу сторожі: Сови й дятли гонок рилі, Щигли, одуди, чижі. 3 юннат: Тож, як стрінеш непутящих, Що біжать поза двором Видирати гнізда в хащах, Ти одразу присором. 4 юннат: Між дорослих і малечі Пташка бачить все навкруг, Дружно сяде вам на плечі, Якщо ви їй справжній друг. 2 дівчинка: Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи і що зникають, заносьмо до Червоної книги України, створюймо для їх збереження заповідники й заказники, взимку підгодовуймо, а влітку, навесні приваблюймо в сади. 7 дівчинка: В давні часи цього не було: ні заповідників, ні Червоної книги. Але були народні пісні, щедрівки про улюблених птахів, були приказки, прислів’я, повір’я, легенди, казки, загадки. І ми тепер збираємо їх по крупиночках, бо це душа нашого народу, це вияв його любові до природи, до життя. Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини в святині природи. Тож мусимо берегти її. Від кожного з нас залежить, якою ми передамо землю (з квітами, птахами, чистою водою, лісами) своїм дітям і внукам, майбутнім поколінням людей. Весна: Людської треба доброти, Щоб цвіт з’явився на калині, Щоб ночі в ранок перейти, Щоб соловейко тьохкав нині, - Природі, звірові, людині Людської треба доброти. 1 дівчинка: Кожна рослина, дерево, пташина – То все чудова, мила Україна. Наше завдання – зберегти природу, Для мене, тебе і всього народу. (Пісня про рідну землю”). Закінчення свята. Розвішування шпаківень в шкільному саду.
Назва: Пташок викликаю з теплого краю
Дата публікації: 2005-03-23 (1826 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
