Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

јрх≥тектура > –енесансна арх≥тектура Ћьвова (’VI Ц пер. пол. XVII ст.)


–енесансна арх≥тектура Ћьвова (’VI Ц пер. пол. XVII ст.)

—тор≥нка: 1/2

 оли п≥сл¤ занепаду  ињвськоњ –ус≥ та √алицько-¬олинського кн¤≠з≥вства, ”крањна була под≥лена м≥ж ¬еликим кн¤з≥вством Ћитовським та ѕольщею, в арх≥тектур≥ та образотворчому мистецтв≥ продовжували збер≥гатись традиц≥њ, мистецьк≥ форми, прийоми попередньоњ епохи. ¬≥рн≥сть давньоукрањнським мистецьким традиц≥¤м була одним з способ≥в збереженн¤ нац≥ональноњ самототожност≥, самобутност≥. “им б≥льше, що численн≥ наб≥ги татар, складна пол≥тична обстановка, в≥дносно слабий економ≥чний розвиток спри¤ли певному традиц≥она≠л≥змов≥, скор≥ше збереженню набутого, ан≥ж новац≥¤м. ≤ в той час, коли в ™вроп≥ розвиваЇтьс¤ гуман≥стичне мистецтво ¬≥дродженн¤, в арх≥тектур≥, образотворчому мистецтв≥ ”крањни панують давньоруськ≥, в≥зант≥йськ≥, готичн≥ традиц≥њ, канони. јле поступово в ”крањну проникають ≥ поширюютьс¤ впливи Ївропейського ренесансу ¤к в галуз≥ арх≥тектури, так ≥ образотворчого мистецтва. Ќе об≥йшли ц≥ впливи ≥ м≥сто Ћьв≥в.

ѕочинаючи з в≥йськових фортиф≥кац≥й, поступово в≥¤нн¤ –енесансу переходили ≥ в м≥ську арх≥тектуру, ¤к культову, так ≥ цив≥льну. ÷ьому спри¤ли ¤к ≥ жвав≥ торг≥вельн≥ стосун≠ки Ћьвова, з м≥стами ≤тал≥њ, Ќ≥меччини, ѕольщ≥, так ≥ навчанн¤ молод≥ у ≥тал≥йських ун≥верситетах, де вони сприймали не лише ренесансн≥ ≥дењ, але й мистецьк≥ уподобанн¤; запрошенн¤ ≥ноземних майстр≥в до украњнських м≥ст.

” 1527 роц≥ велика пожежа знищила майже весь Ћьв≥в ≥ в≥дбудовувавс¤ вже в≥н в новому, ренесансному стил≥. «ам≥сть стр≥мких, загострених, спр¤мова≠них до неба готичних форм утверджуютьс¤ зр≥вноважен≥, впор¤дкован≥ композиц≥њ з спок≥йними, лог≥чно продуманими ≥ чистими формами, сприйн¤тими в≥д античноњ арх≥тектури.

ѕров≥дну роль в арх≥тектур≥ 2-≠оњ пол. XVI ст. у Ћьвов≥ в≥д≥грають ≥тал≥йськ≥ арх≥тектори ѕетро Ѕарбон, ѕаоло ƒом≥н≥ч≥, ¤кого у Ћьвов≥ називали ѕавлом –имл¤нином, ѕетро ≤тал≥Їць та ≥н. ѕрацювали у Ћьвов≥ також н≥мецьк≥, польськ≥ арх≥тектори, ¤к ≥ м≥сцев≥ майстри.

¬ ц≥лому в арх≥тектур≥ Ћьвова 2-оњ пол. XVI - поч. XVII ст. виразно простежуютьс¤ дв≥ тенденц≥њ. ќдна, представлена в будинках патр≥циату, католицьких храмах, каплиц¤х - сл≥дуванн¤ формам, традиц≥¤м ≥тал≥йського та ѕ≥вн≥чного –енесансу, поширенн¤ арх≥тектури Ївропейського –енесансу на ”крањну ƒруга, представлена в православних храмах - синтез давньоруських га ренесансних арх≥тектурних форм. —аме ц¤ друга тенденц≥¤ започаткувала виникненн¤ нового суто украњнського стилю, ¤кий гармон≥йно поЇднаЇ традиц≥њ украњнськоњ арх≥тектури з дос¤гненн¤ми Ївропейськоњ ≥ дос¤гне величного розкв≥ту в стил≥ украњнського бароко.

јле не можна сказати, що суто ренесансний напр¤мок в арх≥тектур≥ Ћьвова був в≥дгороджений в≥д м≥сцевих вплив≥в ≥ традиц≥й. ¬ скульптурному декор≥, арх≥тектурних формах палац≥в патриц≥њв, ≥ католицьких храм≥в в≥дчуваЇтьс¤ вплив ¤к традиц≥й украњнськоњ орнаментики, так ≥ арх≥тектурних форм.

—аме за проектами ѕавла –имл¤нина збудовано так≥ перлини ренесансного Ћьвова, ¤к монастир ≥ костел бенедиктинок, каплиц¤  амп≥ан≥в, костел ≥ монастир бернардин≥в.

 остел бенедиктинок невеликий, з вузькими ст≥нами-бойниц¤ми, могутн≥ми контрфорсами нагадуЇ костели-фортец≥ XV ст. ƒо нього примикаЇ квадратна вежа, лакон≥чна ≥ монументальна, типово ренесансних форм. "¬низу - портал з нап≥вциркульною аркою, вище - така ж н≥ша з скульптурою, ще вище - в≥кно т≥Їњ ж форми. ясна ритм≥ка членувань, однотипна обробка н≥ш ≥ в≥конних отвор≥в п≥дкреслюють ц≥льн≥сть арх≥тектурного образу «авершуЇ споруду фриз типово ренесансних форм ≥ чудовий атт≥к, що нагадуЇ кам'¤ну р≥зьблену корону. Ќа кожн≥й його сторон≥, пише √. ќстровський, - скульптура, обрамлена волютами, кути в≥дм≥чен≥ енерг≥йними акцентами л≥пних прикрас" ћонастирський будинок мав по фасаду в≥дкриту лодж≥ю, ;,ку утворювали три арки, м≥ж ¤кими сто¤ли статуњ. —поруди монастир¤ бенедиктинок утворюють куточок ренесансного Ћьвова, н≥би перенесений з ѕ≥вн≥чноњ ≤тал≥њ.

 остел бернардин≥в ближче за стилем до споруд ѕ≥вн≥чного –енесансу - плавн≥, хвил¤ст≥ л≥н≥њ головного фасаду, динам≥чн≥ статуњ св¤тих. ÷е можна по¤снити ¤к ≥ участю у буд≥вництв≥ костелу вроцлавського арх≥тектора јндреаса Ѕемера, так ≥ особливою увагою ѕавла –имл¤нина до м≥сцевих арх≥тектурних традиц≥й, до смак≥в ≥ вимог замовник≥в.

¬ одн≥й з найсвоЇр≥дн≥ших споруд л≥в≥вського ренесансу, ”спенськ≥й церкв≥, ¤ку будував той же ѕавло –имл¤нин, виразно простежуЇтьс¤ синтез ренесансних ≥ давньоруських арх≥тектурних стил≥в, ¤к≥ створюють ц≥л≥сну ≥ естетично досконалу Їдн≥сть. јле ансамбль ”спенськоњ церкви заслуговуЇ на особливу увагу.

¬ ансамбль вход¤ть сама церква, вежа  орн¤кта ≥ каплиц¤ “рьох св¤тител≥в. ÷ерквою оп≥кувалось славетне Ћьв≥вське —тавроп≥г≥йське братство. ѕ≥сл¤ пожеж≥ братство в 1591 р. стало будувати нову церкву. јвтором проекту був ѕавло –имл¤нин, ¤кий також керував буд≥вельними роботами, п≥зн≥ше до ньою приЇднавс¤ також в≥домий льв≥вський арх≥тектор ¬ойцех  ап≥нос, а завершив буд≥вництво јмврос≥й ѕрих≥льний. јле авторство повн≥стю належить ѕавлу –имл¤нину.

÷ерква Ї зразком вдалого синтезу ренесансних ≥ украњнських арх≥тектурних форм. ¬ основ≥ ”спенськоњ церкви лежить характерна дл¤ украњнськоњ культовоњ арх≥тектури композиц≥¤ трьохбанноњ церкви, видовженоњ, з розташуванн¤м бань по одн≥й ос≥. ¬ той же час тосканськ≥ п≥л¤стри, фриз з скульптурними барельЇфними зображенн¤ми п≥д бан¤ми характерн≥ дл¤ ≥тал≥йського ренесансу. ѕевна сувор≥сть, монументальн≥сть ≥ водночас чистота ≥ ¤сн≥сть арх≥тектурних форм ≥ л≥н≥й надають ”спенськ≥й церкв≥ особливоњ г≥дност≥ ≥ краси. ѕоруч церкви стоњть вежа, побудована на кошти багатого грецького купц¤  ост¤нтина  орн¤кта, члена —та роп≥г≥йського братства, в 1572-1578 рр. арх≥тектором ѕетром Ѕарбоном ≥ ще молодим тод≥ ѕавлом –имл¤нином. "¬ежа стоњть окремо поб≥ч церкви, на квадратн≥й основ≥. ѓњ висота з шоломом 60,15 м., з хрестом - 65,85 м. ѕобудована ц≥лком з тесаного каменю, под≥лена на поверхи, в≥дд≥лен≥ гзимсами, кожний поверх розд≥лений на дв≥ аркади. Ќа гор≥шн≥м поверс≥ - галерењ, шолом зак≥нчуЇтьс¤ вежечкою, при н≥м чотири кручен≥ п≥рам≥дки. «навц≥ вважають цю вежу, - п≥дкреслюЇ ≤.  рип'¤кевич, - найгарн≥шою церковною вежею у Ћьвов≥ ≥ далеко поза Ћьвовом."  аплиц¤ “рьох св¤тител≥в побудована в 1584-1591 р арх≥тектором јндр≥Їм ѕ≥дл≥сним ¤к усипальниц¤ роду  орн¤кт≥в. ƒо побудови ”спенськоњ церкви в 1591-1629 рр., виконувала роль церкви. ѕо форм≥ ц¤ мурована каплиц¤ нагадуЇ трьохзрубн≥ дерев'¤н≥ украњнськ≥ храми  арпат, ¤к ≥ по форм≥ бань, так ≥ по багатому р≥зьбленню порталу. ¬ ц≥лому ансамбль ”спенськоњ церкви вважаЇтьс¤ по праву шедевром не т≥льки украњнського, але й в ц≥лому ренесансного Ївропейського буд≥вництва XVI - поч. XVII ст.

ƒл¤ ренесансноњ арх≥тектури ”крањни в ц≥лому та Ћьвова зокрема Ї характерним багатий скульптурний декор буд≥вель. ÷ьому спри¤ли ≥ така риса украњнськоњ народноњ арх≥тектури, ¤к р≥зьблений, орнамен≠тальний декор споруд, так ≥ впливи готики ≥ ѕ≥вн≥чного –енесансу.

ƒостатньо подивитись на будинки площ≥ –инок, ¤ка ¤вл¤Ї собою справжн≥й музей ренесансноњ цив≥льноњ арх≥тектури. ћайже кожен з них прикрашений або г≥рл¤ндами ≥ масками по порталу, скульптурами на аттику, ¤к славетний палац  орн¤кта (арх. ѕетро Ѕарбон), або атлан≠тами, ¤к≥ п≥дтримують балкон будинку є3, або, ¤к "„орна кам'¤ниц¤", - скульптурами по фасаду. ќсобливою пишн≥стю скульптурного декору вражаЇ каплиц¤ Ѕоњм≥в б≥л¤ кафедрального собору, (арх. ј.Ѕемер, скульптори я.ѕф≥стер, √.Ўольц, ј.Ѕемер; 1609-1611). "якщо розбирати вс≥ скульптури, картуш≥, декоративн≥ мотиви, у них можна знайти вплив готики, ≥тал≥йського ≥ ѕ≥вн≥чного ¬≥дродженн¤, традиц≥й м≥сцевоњ скульптурноњ школи ≥ народного украњнського р≥зьб¤рства. јле, ¤к здаЇтьс¤, каплиц¤ Ѕоњм≥в Ї зразком орган≥чного поЇднанн¤ античних, ренесансних ≥ народних, генетичне пов'¤заних з ¤зичеством, мистецьких традиц≥й. –еал≥стичний, нав≥ть портретний характер облич персонаж≥в —в¤щенноњ ≤стор≥њ поЇднуЇтьс¤ з класичною гармон≥йн≥стю арх≥тектурних форм, складок од¤гу. —кульптурний декор фасаду створюЇ суц≥льний, динам≥чний килим постатей, гол≥в, орнамент≥в, ф≥гурних рельЇф≥в. ѕеред очима завороженого гл¤дача з'¤вл¤ютьс¤ зображенн¤ пророк≥в, в≥тхозав≥тних цар≥в, траг≥чн≥ "—траст≥ ’риста", пустотлив≥ херувими - неповторне бу¤нн¤ житт¤ в його Їдност≥ траг≥зму ≥ радощ≥в, мудрост≥ ≥ пустотливост≥, см≥ху ≥ серйозност≥ - але зважене ≥ орган≥зоване у певну Їдн≥сть -  осмос."

„исто ренесансною ¤сн≥стю та стриман≥стю в≥др≥зн¤ютьс¤ барель≠Їфи на зовн≥шн≥й ст≥н≥ каплиц≥  амп≥ан≥в (арх. ѕ. –имл¤нин) вбудо≠ваноњ в ст≥ну  афедрального собору. ¬середин≥ в≥втар каплиц≥ прикрашають постат≥ апостол≥в ѕетра ≥ ѕавла - ц≥кав≥ зразки льв≥вськоњ ренесансноњ культовоњ скульптури, що належать р≥зцю уродженц¤ Ќ≥дерланд≥в √енр≥ха √орста та вих≥дц¤ з  ракова —ебасть¤на „ешека. —пок≥йн≥ постат≥ апостол≥в, гармон≥йн≥ складки од¤гу, мудр≥, шл¤хетн≥; виразн≥ обличч¤ - все спр¤мовано на створенн¤ образ≥в, ¤к≥ поЇднують мудр≥сть, духовну велич ≥ ф≥зичну досконал≥сть. Ћьв≥вська ренесансна культова скульптура, продовжуЇ традиц≥њ скульптури ≤тал≥йського та ѕ≥вн≥чного –енесансу, ¤ка прославл¤Ї людину, що завд¤ки духовн≥й сили ≥ витривалост≥ п≥дн¤лась до р≥вн¤ св¤того. ¬ барельЇфах каплиц≥  амп≥ан≥в, ¤к≥ зображують Ївангел≥ст≥в; в≥втар¤ ўольц-¬ольфов≥ч≥в зустр≥чаЇмо п≥дкреслену портретн≥сть облич, побутов≥сть деталей - ™вангел≥ст Ћука зображений з л≥карськими ≥нструментами (за переказами, в≥н був л≥карем), персонаж≥ "—трастей ’риста" на в≥втар≥ вбран≥ в од¤г льв≥вських м≥щан XVI ст. ћитц≥ немов сприймають рел≥г≥йн≥ сюжети та образи через призму сьогоденн¤, утверджуючи ц≥нн≥сть реального бутт¤.

12

Ќазва: –енесансна арх≥тектура Ћьвова (’VI Ц пер. пол. XVII ст.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2178 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.166 seconds
online casino malaysia
Хостинг от uCoz