“рудове право ”крањни > ѕ≥дстава та умови матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥

ѕ≥дстава та умови матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥

ѕ≥дставою виникненн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї трудове майнове правопорушенн¤, тобто винне порушенн¤ одн≥Їю з≥ стор≥н трудового договору своњх обов'¤зк≥в, що при≠звело до запод≥¤нн¤ майновоњ шкоди ≥нш≥й сторон≥. ¬ласник або уповноважений ним орган у в≥дпов≥дност≥ до статей 131, 153  «пѕ ”крањни зобов'¤заний створити умови, необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи ≥ забезпеченн¤ повного збереженн¤ дорученого прац≥вникам майна, створити безпечн≥ й нешк≥д≠лив≥ умови прац≥. ѕрац≥вники повинн≥ дбайливо ставитис¤ до майна п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ вживати за≠ход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ шкоди. Ќевиконанн¤ сторонами тру≠дового договору цих обов'¤зк≥в може привести до запод≥¤н≠н¤ шкоди ≥ прит¤гненн¤ до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.

≈лементи трудового майнового правопорушенн¤ Ї одно≠часно умовами матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ стор≥н трудо≠вого договору. “акими умовами Ї:

Ч на¤вн≥сть пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, п≥д ¤кою потр≥бно розум≥ти втрату, пог≥ршенн¤ або пониженн¤ ц≥нност≥ майна, необх≥дн≥сть дл¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ зробити витрати на в≥дновленн¤, придбанн¤ майна або ≥нших ц≥ннос≠тей або зробити зайв≥ виплати. ƒо пр¤моњ д≥йсноњ шкоди в≥днос¤тьс¤, наприклад, нестача, ушкодженн¤ ц≥нностей, ви≠трати на ремонт з≥псованого майна, штрафн≥ санкц≥њ за неви≠конанн¤ господарських зобов'¤зань. «г≥дно з≥ ст.130  «пѕ не п≥дл¤гають в≥дшкодуванню нестриман≥ доходи (упущена вигода), п≥д ¤кими розум≥ютьс¤ прибутки, ¤к≥ були б отри≠ман≥, ¤кби прац≥вник не зд≥йснив протиправного д≥¤нн¤. Ќе може бути ст¤гнена шкода, що в≥дноситьс¤ до категор≥њ нор≠мального виробничо-господарського ризику, а також шкода, запод≥¤на прац≥вником, ¤кий перебуваЇ у стан≥ крайньоњ не≠обх≥дност≥. ƒо нормального виробничого ризику в≥дносить≠с¤ шкода, ¤ка запод≥¤на, наприклад, при випробуванн≥ нових техн≥чних засоб≥в виробництва, коли неможливо було дос¤г≠ти бажаного результату ≥ншим шл¤хом ≥ було вжито вс≥х заход≥в щодо запоб≥ганн¤ шкоди. ўодо пр¤моњ д≥йсноњ шко≠ди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ незаконними д≥¤ми (безд≥¤льн≥с≠тю) власника чи уповноваженого ним органу, то п≥д нею сл≥д розум≥ти втрачений прац≥вником зароб≥ток за час вимуше≠ного прогулу при незаконному зв≥льненн≥, переведенн≥, затримц≥ видач≥ трудовоњ книжки при зв≥льненн≥; витрати, по≠в'¤зан≥ з ушкодженн¤м здоров'¤ внасл≥док трудового кал≥цтва чи профес≥йноњ хвороби (втрачений зароб≥ток, додаткове хар≠чуванн¤, придбанн¤ л≥к≥в, санаторно-курортне л≥куванн¤, в≥д≠шкодуванн¤ моральноњ шкоди та ≥н.); варт≥сть особистих речей прац≥вника, ¤к≥ з≥псован≥ чи знищен≥ (викраден≥) внасл≥≠док незабезпеченн¤ њх збереженн¤ власником;

Ч протиправн≥сть д≥њ або безд≥¤льн≥сть одн≥Їњ з≥ стор≥н трудового договору (невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в).  оло обов'¤зк≥в стор≥н трудового дого≠вору, встановлених нормами трудового права, досить багато≠ман≥тне, ≥ д≥њ, ¤к≥ порушують ц≥ норми, Ї неправом≥рними або протиправними. ѕротиправною Ї повед≥нка прац≥вника, ¤кий не виконуЇ або неналежним чином виконуЇ обов'¤зки, перед≠бачен≥ законодавством, правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку, посадовими ≥нструкц≥¤ми, трудовим договором, наказами ≥ розпор¤дженн¤ми власника або уповноваженого ним органу. ƒо протиправних д≥й власника (уповноваженого ним органу) можна в≥днести так≥, ¤к незабезпеченн¤ здоро≠вих ≥ безпечних умов прац≥, умов, необх≥дних дл¤ нормальноњ роботи ≥ забезпеченн¤ повного збереженн¤ майна, незаконн≥ зв≥льненн¤, переведенн¤, в≥дстороненн¤ в≥д роботи тощо;

Ч причинний зв'¤зок м≥ж протиправним порушенн¤м стороною трудового договору свого обов'¤зку ≥ майновою шкодою, що наступила, тобто результат з неминуч≥стю випливаЇ ≥з запод≥¤ного особою д≥¤нн¤. ¬≥дпов≥дальн≥сть не може насту≠пити за випадков≥ насл≥дки д≥¤нн¤. —л≥д зазначити при цьому, що п. 2 ст. 133  «пѕ встановлюЇ матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, кер≥вник≥в струк≠турних п≥дрозд≥л≥в та њх заступник≥в у випадках, коли май≠нова шкода виникла у зв'¤зку з неправильною постановкою обл≥ку ≥ збер≥ганн¤ грошових ц≥нностей, невжитт¤м необх≥д≠них заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ просто¤м, випуску недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, розкраданню, знищенню ≥ псуванню матер≥альних чи грошових ц≥нностей. ” цих випадках д≥њ (безд≥¤льн≥сть) названих ос≥б були лише умовою в розвитку причинно-насл≥дкового зв'¤зку, ≥ прит¤гти њх до матер≥альноњ в≥дпов≥≠дальност≥ можна тод≥, коли безпосередн≥й запод≥ювач шко≠ди не в≥дшкодував запод≥¤ну шкоду в повному розм≥р≥.  оли шкода в≥дшкодована повн≥стю, вказаних кер≥вник≥в п≥дпри≠Їмств, структурних п≥дрозд≥л≥в (њх заступник≥в) можна при≠т¤гти до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥;

Ч вина прац≥вника, власника або уповноваженого ним органу. ¬ина ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ прац≥вника до запод≥¤≠ноњ шкоди у форм≥ умислу чи необережност≥. ѕотр≥бно звер≠нути увагу на те, що на в≥дм≥ну в≥д цив≥льно-правовоњ май≠новоњ' в≥дпов≥дальност≥, коли передбачаютьс¤ випадки май≠новоњ в≥дпов≥дальност≥ без вини, матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть у трудовому прав≥ не може наступити без вини. ѕри покла≠данн≥ на прац≥вника матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ вина по≠винна бути обов'¤зково встановлена. ‘орма вини впливаЇ на вид матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, ≥ в≥дпов≥дно умисне запод≥¤нн¤ майновоњ шкоди т¤гне за собою повну матер≥аль≠ну в≥дпов≥дальн≥сть. як уже в≥дм≥чалос¤, т¤гар доведенн¤ вини лежить на власников≥ або уповноваженому ним орган≥, кр≥м випадк≥в в≥дшкодуванн¤ шкоди прац≥вниками, ¤к≥ не≠суть повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за спец≥альними законами, уклали догов≥р про повну матер≥альну в≥дпов≥≠дальн≥сть або отримали матер≥альн≥ ц≥нност≥ за разовим до≠рученн¤м. “ак≥ прац≥вники вважаютьс¤ винними, доки сам≥ не доведуть свою невинн≥сть у виникненн≥ шкоди.

ƒл¤ прит¤гненн¤ до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ не≠обх≥дн≥ вс≥ вказан≥ умови у сукупност≥.

1

Ќазва: ѕ≥дстава та умови матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (577 прочитано)