‘≥зика > ≤ван ѕулюй Ц перший украњнський ф≥зик св≥тового р≥вн¤

≤ван ѕулюй Ц перший украњнський ф≥зик св≥тового р≥вн¤

—еред украњнських вчених, що с¤гнули вершин Ївропейськоњ ≥ св≥товоњ науки, одне з почесних м≥сць належить ≤ванов≥ ѕулюЇв≥. —воЇю науковою ≥ техн≥чною д≥¤льн≥стю в≥н заслужив широке м≥жнародне визнанн¤. јле до недавнього часу залишавс¤ майже нев≥домим в ”крањн≥, на р≥дн≥й Ѕатьк≥вщин≥, дл¤ кращого майбутнього ¤коњ невтомно працював поза њњ межами впродовж усього житт¤.

—ьогодн≥ великий син ”крањни вже повернувс¤ до нас. ” 1995 р. на державному р≥вн≥ в≥дзначено 150-р≥чний юв≥лей ≤вана ѕулю¤.

¬ 1996 р. видано книгу У≤ван ѕулюй. «б≥рник праць. з перекладами ≥ передруками його статей ≥ книг.

ЌемаЇ ще книги, ¤ка давала в ц≥л≥сний ≥ досить повний творчий портрет ц≥Їњ вин¤тково колоритноњ постат≥ в ≥стор≥њ науки, техн≥ки, культури ≥ нав≥ть пол≥тики.

Ќародивс¤ ≤ван ѕулюй в м≥стечку √римай лов≥ та –еноп≥льщин≥ 2 лютого 1845 р. ” 1865 р. зак≥нчив навчанн¤ в “ерноп≥льськ≥й г≥мназ≥њ, у 1869 Ц на теолог≥чному факультет≥, а в 1872 Ц на лог≥чному факультет≥, а в 1872 Ц на ф≥зичному в≥дд≥л≥ ф≥лософ≥чного факультету ¬≥денського ун≥верситету. ” 1877 р. здобув науковий ступ≥нь доктора натуральноњ ф≥лософ≥њ —трасбурзького ун≥верситету.

¬продовж 1877-1883 рр. працював асистентом ф≥зичноњ лаборатор≥њ та приват-доцентом у ¬≥денському ун≥верситет≥, але з 1882 р. починаЇ займатис¤ проблемами електротехн≥ки. ¬осени 1884 р. його запрошують на посаду професора експериментальноњ ≥ техн≥чноњ ф≥зики Ќ≥мецькоњ вищоњ техн≥чноњ школи у ѕраз≥, де в≥н заснував в 1902 р. кафедру електротехн≥ки ≥ керуЇ нею до виходу на пенс≥ю в 1916 р. Ќа 1888/89 навчальний р≥к ѕусю¤ обрали ректором пол≥техн≥ки. ѕомер ≤ван ѕулюй 31 с≥чн¤ 1918 р. у ѕраз≥, де його ≥ поховано.

«а видатн≥ науков≥, техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ дос¤гненн¤ ≤.ѕулюй отримав р≥зн≥ нагороди, йому було присвоЇно почесне званн¤ радника ц≥сарського двору.

“ворча спадщина ѕулю¤ вражаЇ своњм розмањтт¤м у кожн≥й ≥з зазначених вище основних сфер. ѕулюй ¤к ф≥зик Ц це в≥ртуозний конструктор ≥ експериментатор. ¬≥н ≥ блискучий попул¤ризатор, що зум≥в поЇднати у своњх лекц≥¤х, статт¤х ≥ брошурах наукову строг≥сть з прекрасним л≥тературним стилем. Ќайважлив≥ш≥ дос¤гненн¤ ѕулю¤ в галуз≥ ф≥зики стосуютьс¤ катодних та ’-промен≥в.

ѕулюЇв≥ прац≥ торували шл¤х до епохальних в≥дкритт≥в к≥нц¤ ’≤’ стол≥тт¤, а саме ’-промен≥в та електронна ¤к складовоњ частинки атом≥ ус≥х речовин.

¬елик≥ заслуги ѕулю¤ в досл≥дженн≥ та практичному використанн≥ самих ’-промен≥в, ≥ це даЇ п≥дстави вважати його сп≥взасновником рентгенолог≥њ у широкому сенс≥ цього пон¤тт¤ Ц ¤к наука про невидим≥ ’-промен≥, њхню природу ≥ сфери застосуванн¤. ¬≥н дом≥гс¤ найвищоњ на ой час ¤кост≥ ’-променевих фотограф≥й, опубл≥кованих у Ївропейськ≥й прес≥. ј виконана у —Ўј одним з ѕулюЇвих електровакуумних апарат≥в рентгенограма вперше у св≥т≥ заф≥ксувала перелом людськоњ к≥нц≥вки.

≤ван ѕулюй був також одним ≥з п≥онер≥в у бурхливому розвитку електротехн≥ки, а отже, ≥ промисловоњ революц≥њ на перелом≥ ’≤’ ≥ ’’ стол≥ть.

ќкремо треба сказати про напружену ≥ пл≥дну, упродовж усього житт¤, д≥¤льн≥сть ≤вана ѕулю¤, спр¤мовану на нац≥ональне в≥дродженн¤ ”крањни.

ѕро ту роль, ¤ку в≥д≥гравало в його житт≥ служ≥нн¤ украњнськ≥й нац≥ональн≥й ≥дењ, можна судити з висловлюванн¤ самого ѕулю¤: У≈лектротехн≥ка, та¤ найнов≥ша в величава наука, на котроњ пол≥ ¤ чимало потрудивс¤, близька ≥ дорога мому серцю, але ще близша ≥ дорожша наша мова, наша л≥тература ≥ дол¤ народу нашогоФ.

1

Ќазва: ≤ван ѕулюй Ц перший украњнський ф≥зик св≥тового р≥вн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2464 прочитано)