‘≥зика > —клад пов≥тр¤
 S= 3200 км t= 64 год    V-? —ередн¤ швидк≥сть поњзда 50 км за год. “аблиц¤ швидкост≥ р≥зних т≥л: | є з/п | | Ўвидк≥сть км/год | | 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. | ѕ≥шох≥д ¬елосипедист “рактор ѕароплав ¬антажний автомоб≥ль ѕоњзд Ћегковий автомоб≥ль ≈лектропоњзд У≈– - 200Ф Ћ≥так –акета | 5 15 30 60 75 90 120 200 450 25 000 | який рух навиваЇтьс¤ р≥вном≥рним? Ќавед≥ть приклади рух≥в, близьких до р≥вном≥рного. який рух називаЇтьс¤ нер≥вном≥рним? Ќавед≥ть приклади нер≥вном≥рного руху. ўо показуЇ швидк≥сть р≥вном≥рного руху? як визначити швидк≥сть руху, знаючи шл¤х та час, прот¤гом ¤кого його пройдено? як≥ одиниц≥ швидкост≥ ви знаЇте? яку швидк≥сть мають на уваз≥, коли говор¤ть про швидк≥сть руху автомоб≥л¤, л≥така? як визначити швидк≥сть нер≥вном≥рного руху? «аписати формулу швидкост≥. –озв'¤ж≥ть задач≥. ¬елосипедист за 30 хв. проњхав шл¤х 6000 м. ќбчисл≥ть серед≠ню швидк≥сть руху велосипедиста /в м/сек/. ≈лектровоз за 4 год проњхав шл¤х 360 км. яка середн¤ швидк≥сть руху електровоза? ƒва автомоб≥л≥ рухаютьс¤ р≥вном≥рно. ѕерший прот¤гом 5 хв. проходить 6 км, а другий прот¤гом 3 сек Ч 90 м. Ўвидк≥сть ¤кого автомоб≥л¤ б≥льша? /Ўвидк≥сть виразити у м/сек/. «найти швидк≥сть руху мотоцикл≥ста, коли в≥домо, що в≥н за 3 год. пройшов шл¤х ≤30,5 км. Ўвидк≥сть теч≥њ р≥ки 5 км/год. Ќа ¤ку в≥дстань перем≥стить≠с¤ пл≥т, що пливе за теч≥Їю за 3 год? ѕерша косм≥чна швидк≥сть /швидк≥сть, ¤ку повинне мати т≥ло, щоб стати штучним супутником «емл≥/ дор≥внюЇ 8 км/с. яку в≥дстань пройде ракета за 1 хв, ¤кщо вона летить з такою швидк≥стю? „ерез ¤кий час ракета, запущена з поверхн≥ «емл≥ з швид≠к≥стю 8 км/с, перебуватиме в≥д нењ на в≥дстан≥ 480 км? ѕоњзд рухаЇтьс¤ ≥з швидк≥стю 48 км/год. «а ск≥льки годин в≥н пройде шл¤х, що дор≥внюЇ 604 км? ¬≥ддаль м≥ж двома пристан¤ми 144 км. —к≥льки часу потр≥б≠но буде пароплавов≥, щоб пройти м≥ж зазначеними пристан¤ми туди ≥ назад, ¤кщо швидк≥сть пароплава у сто¤ч≥й вод≥ 14 км/год, а швидк≥сть теч≥њ 2 км/год? ¬«ј™ћќƒ≤я “≤Ћ. 24 ≤Ќ≈–÷≤я. ћи з досв≥ду знаЇмо, що коли ¤ке-небудь т≥ло перебуваЇ в спокоњ, то саме воно, без н≥¤коњ причини, не почне рухатись. ѕокладена на ст≥л книжка лежить на м≥сц≥, поки хто-небудь не перекладе њњ на ≥нше м≥сце. ѕоњзд стоњть на м≥сц≥ доти, поки тепловоз його не пот¤гне. ул¤, вкладена в рушницю, не вилетить доти, поки њњ не виштовхнуть порохов≥ гази. ” вс≥х випадках, дл¤ того, щоб вивести т≥ло з стану спокою, на нього повинне под≥¤ти ¤ке-небудь ≥нше т≥ло, або, ¤к кажуть, на т≥ло повинна под≥¤ти сила. „асто доводитьс¤ спостер≥гати, ¤к рухаЇтьс¤ велосипедист, не працюючи педал¤ми. ƒосить довго рухаЇтьс¤ автомоб≥ль п≥сл¤ вимкненн¤ двигуна. ул¤, виштовхнута з рушниц≥ пороховими газами, продовжуЇ рух ≥ поза рушницею, де на нењ вже не д≥ють порохов≥ гази. ќднак зрештою вс≥ згадан≥ т≥ла з часом зупин¤ютьс¤. „ому? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн¤, виконаЇмо досл≥д. ”становимо похило на стол≥ дошку. Ќа невелик≥й в≥дстан≥ в≥д к≥нц¤ дошки насиплемо купку п≥ску. Ќа похилу дошку ставимо в≥зок. ¬≥зок скочуючись, потрапл¤Ї у п≥сок ≥ швидко зупин¤Їтьс¤ /мал. 65а/. ¬ир≥вн¤вши п≥сок, знову пускаЇмо в≥зок по дошц≥ з попередньоњ висоти. “епер в≥зок проход¤ть б≥льшу в≥дстань по столу /мал. 65б/. якщо ж зовс≥м прибрати п≥сок з шл¤ху в≥зка, то до зупинки в≥н пройде ще б≥льшу в≥дстань /мал. 65в/. ќтже, чим менша д≥¤ ≥ншого т≥ла на в≥зок, тим довше збер≥гаЇтьс¤ його рух, тим цей рух ближчий до р≥вном≥рного. ѕрикладом руху т≥л при на¤вност≥ дуже малого опору може бути рух штучних супутник≥в «емл≥. ¬ерхн≥ розр≥джен≥ шари атмосфери чин¤ть незначний оп≥р њх рухов≥, тому супутники можуть обертатись навколо «емл≥ тривалий час. якби перешкод рухов≥ зовс≥м не було, то будь-¤ке т≥ло, при≠ведене в рух, продовжувало б рухатис¤ ¤к завгодно довго. —постереженн¤ показують, що т≥ло, ¤ке рухаЇтьс¤ пр¤мол≥н≥йно, саме по соб≥ не може зм≥нити ≥ напр¤м свого руху. ¬елосипедист, повертаючи руль, зм≥нюЇ напр¤м руху кол≥с велосипеда. ќтже, т≥ло, ¤ке перебуваЇ в спокоњ, само собою /без д≥њ на нього ≥нших т≥л/ не може почати рухатис¤, а рухоме т≥ло само собою не може н≥ зупинитис¤, н≥ зм≥нити напр¤му свого руху. ¬ластив≥сть т≥ла збер≥гати стан спокою або пр¤мол≥н≥йного р≥вном≥рного руху називаЇтьс¤ ≥нерц≥Їю т≥ла. (≤нерц≥¤ Ч латинське слово, означаЇ "нерухом≥сть"). јвтомоб≥ль з вимкненим двигуном збер≥гав би швидк≥сть свого руху. јле на нього д≥Ї сила терт¤, тому швидк≥сть його зменшуЇтьс¤ ≥ в≥н поступово зупин¤Їтьс¤. Ўл¤х, що його проход¤ть автомоб≥ль п≥сл¤ вимкненн¤ двигуна до повноњ зупинки, називаЇтьс¤ гальм≥вним шл¤хом. Ќаприклад, автомоб≥ль У“авр≥¤Ф, що рухаЇтьс¤ по асфальто≠вому шосе з≥ швидк≥стю 50 км/год, п≥сл¤ вимкненн¤ двигуна пройде до повноњ зупинки 355 м. ÷¤ в≥дстань ≥ буде гальм≥вним шл¤хом. якщо нав≥ть загальмувати колеса автомоб≥л¤, то все-таки де¤кий час в≥н буде рухатис¤, ковзаючи колесами по дороз≥. ѕереходити дорогу перед рухомим транспортом дуже небезпечно, бо жодну машину не можна вмить зупинити. ” розгл¤дуваних прикладах: ми часто вживали слово сила терт¤, сила опору пов≥тр¤, сила т¤ж≥нн¤. ќтже, причиною зм≥ни швидкост≥ т≥л Ї д≥¤ ≥нших т≥л. —ила Ч причина зм≥ни швидкост≥ т≥ла. ѕасажир у машин≥, вагон≥, човн≥ при кожному спов≥льненн≥ руху нахил¤Їтьс¤ вперед, при кожному прискоренн≥ руху в≥дхил¤Їтьс¤ назад, при кожному поворот≥ в≥дхил¤Їтьс¤ до зовн≥шнього боку кривизни шл¤ху. ѕредмети, що њх викидають з л≥така, вагона, спершу лет¤ть за нами, але п≥д впливом сили т¤ж≥нн¤ в≥дхил¤ютьс¤ в≥д пр¤мол≥н≥йно≠го шл¤ху. „ому швидк≥сть т≥л зм≥нюЇтьс¤? Ќавед≥ть приклади. як рухалос¤ б т≥ло, ¤кби на нього не д≥¤ли ≥нш≥ т≥ла? ўо називаЇтьс¤ ≥нерц≥Їю? ўо називаЇтьс¤ силою? Ќа малюнку 66 показано спос≥б насаджуванн¤ молотка на руко¤тку. ѕо¤сн≥ть його. Ќа малюнку 67 показано ¤к можна надати зал≥зку рубанка потр≥бного положенн¤. „ому в≥д удару по зал≥зку воно входить у рубанок, а в≥д удару по колодц≥ Ч виходить з нього? ” ¤кий б≥к падаЇ людина, ¤ка сп≥ткнулас¤? ¤ка посковзнулас¤? як зм≥нилась швидк≥сть руху вагон≥в, зображених на малюнку 68? як вистрибувати з вагона, ¤кий швидко рухаЇтьс¤? ўо треба робити при швидк≥й њзд≥ на велосипед≥ на поворотах? 25 ¬«ј™ћќƒ≤я “≤Ћ. ўе раз розгл¤немо чому т≥ло починав рухатись або зм≥нить свою швидк≥сть. Ќа мал.69а зображено в≥зок з прикр≥пленою до нього пружною пластинкою. ѕластинку з≥гнуто ≥ звТ¤зано ниткою. ¬≥зок перебував у спокоњ в≥дносно стола. „и почне в≥н рухатис¤, ¤кщо пластинка ви≠пр¤митьс¤? ѕерепалимо нитку. ѕластинка р≥зко випр¤мл¤Їтьс¤, але в≥зок залишаЇтьс¤ на попередньому м≥сц≥ /мал. 69б/. “епер з другого боку в≥д пластинки поставимо ще один такий самий в≥зок /мал. 70а/. оли перепалити нитку, обидва в≥зки поч≠нуть рухатис¤ ≥ роз'њдутьс¤ в р≥зн≥ боки /мал. 70б/. ћи бачимо, щоб зм≥нити швидк≥сть в≥зка, потр≥бне друге т≥ло Ч другий в≥зок. –аз обидва в≥зки стали рухатис¤ в≥дносно стола, то вони обидва под≥¤ли один на одного. ќтже, д≥¤ т≥ла на ≥нше т≥ло не може бути односторонньою. ќбидва т≥ла д≥ють одне на одне - вони взаЇмод≥ють. “ак, наприклад, кул¤ перед постр≥лом перебуваЇ в спокоњ в≥дносно рушниц≥. ѕ≥д час постр≥лу кул¤ й рушниц¤ взаЇмод≥ють ≥ рухаютьс¤ в р≥зн≥ боки. ¬≥д≠буваЇтьс¤ ¤вище в≥дбою. оли людина, що сидить у човн≥, в≥дштовхуЇ в≥д себе рукою ≥нший човен, то ≥ њњ човен також починаЇ рухатись у протилежний б≥к. Ћюдина стрибаЇ з човна на берег /мал. 72/. Ћюдина став на край. човна ≥ в≥дштовхуЇтьс¤ в≥д нього, тобто штовхаЇ його назад. ѕри цьому човен д≥Ї на людину ≥ вона набуваЇ швидкост≥ в напр¤м≥ до берега. ƒ≥¤ людини на човен про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що в≥н в≥дходить у б≥к, протилежний стрибку.
Ќазва: —клад пов≥тр¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (3714 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
