‘≥зкультура > ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в

¬арто згадати в цьому контекст≥ д≥¤льн≥сть на зах≥дних земл¤х ”крањни  атолицькоњ асоц≥ац≥њ украњнськоњ молод≥ ( ј” ћ), очолюваноњ ј. ћельником (1933-1939 рр.). ÷¤ орган≥зац≥¤ мала на мет≥ поглибленн¤ христи¤нського ≥ нац≥онального вихованн¤, њњ основою були гуртки молод≥, ¤ких нал≥чувало≠с¤ 450, ≥з чотирма в≥ковими в≥дд≥лами (новаки, доросл≥, юнацтво, старш≥). ”сього "орл≥в" було б≥л¤ «ќ тис. ћетодика прац≥ нагадувала пластову, зокре≠ма на зразок пластових орган≥зовувалис¤ вишк≥льн≥ табори Ч л≥тн≥ та зимов≥. “овариство сп≥впрацювало з "—околом",  арпатським лещаторським клубом, ”крањнським студентським спортивним клубом.

¬ажливу роль у вихованн≥ украњнськоњ молод≥ в сиву давнину в≥д≥гравали парубоцьк≥ громади Ч своЇр≥дн≥ гурти неодружених юнак≥в. ƒл¤ обранн¤ отамана головними визначальними рисами були природна краса, високий зр≥ст, значна ф≥зична сила. «вичайно, бралис¤ до уваги ≥ розумов≥ зд≥бност≥. ѕ≥д час народних гул¤нь широко застосовувалис¤ р≥зноман≥тн≥ види бороть≠би, танц≥, рухлив≥ ≥гри. ” весн¤н≥ та л≥тн≥ дн≥ поширеними були ≥гри з м'¤чами

та кул¤ми. Ќаприклад, п≥дкидали дерев'¤ну кулю ≥ намагалис¤ влучити в нењ короткими ≥ товстими палиц¤ми Ч шаровн¤ми.

‘≥зичн≥ вправи Ї складовою частиною багатьох церковних ритуал≥в. Ќа≠приклад, масниц¤ Ч св¤то зустр≥ч≥ весни, сонц¤.  ожен њњ день маЇ свою назву: понед≥лок Ч зустр≥ч Ч влаштовували ≥ заливали г≥рки; в≥второк Ч весел≥ ≥гри; середа Ч ласунка; у четвер розгульний Ч весел≥ народн≥ гул¤нн¤ з катанн¤м на кон¤х; п'¤тниц¤ Ч тещин≥ вечори, з¤т≥ в≥дв≥дували тещ; субо≠таЧ досв≥тки Ч ходили в гост≥ до родич≥в; нед≥л¤ Ч день прощенн¤, прощались з масницею ≥ просили пробаченн¤ в р≥дних та знайомих: готува≠лис¤ до довгого та суворого семитижневого посту. ќтже, принаймн≥ три дн≥ (понед≥лок, в≥второк, четвер) присв¤чувалис¤ ф≥зичним вправам.

ѕрикладом, вартим насл≥дуванн¤ ≥ сьогодн≥ в справ≥ гармон≥йного розвитку юнак≥в, Ї запор≥зьк≥ церковн≥ школи. ¬≥домо, що право називатис¤ запор≥зь≠ким козаком вважалос¤ найпочесн≥шою в≥йськовою в≥дзнакою. ўоби стати козаком, треба було бути не т≥льки в≥льним й нежонатим, а й пройти певний курс навчанн¤. ” с≥чов≥й школ≥ та поза школою вчили молитис¤ Ѕогов≥, на кон≥ "реп'¤хом" сид≥ти, шаблею рубати ≥ в≥дбиватис¤, з рушниц≥ гострозоре стр≥л¤ти ≥ списом добре колоти. ¬чили також правити човном (чайкою, дубом), швидко плавати. «вичним дл¤ козак≥в було обмиванн¤ холодною водою, сон на св≥жому пов≥тр≥. ќтже, с≥чов≥ школи були своЇр≥дними в≥йськово-осв≥≠т¤нськими ун≥верситетами, де реал≥зувалас¤ прогресивна Ївропейська ≥де¤ гармон≥йного розвитку особистост≥.

” систем≥ ф≥зичноњ п≥дготовки козак≥в важливу роль в≥д≥гравав гопак, сьогодн≥ знайомий нам сьогодн≥ лише ¤к танець. —лово "гопак" означаЇ "бити, стукот≥ти ногами, стрибати". ћ≥жнародною незалежною орган≥зац≥≠Їю руського кемпо (ћЌќ– ) в  иЇв≥ в≥дтворена техн≥ка "гопака" ¤к самобутн¤ основа украњнського нац≥онального одноборства (поЇдинку). —труктура бойового гопака под≥л¤Їтьс¤ на так≥ групи: 1) розминка (загальн≥ та спец≥альн≥ вправи); 2) ударна техн≥ка н≥г; 3) захисна техн≥ка рук; 4) за≠хисна техн≥ка н≥г; 5) ударно-стрибкова техн≥ка н≥г; 6) п≥дс≥чки; 7) робота з≥ зброЇю; 8) с≥ч (двоб≥й). ≤снуЇ три р≥вн≥ п≥дготовки: новачки, учн≥, майстри. як стверджуЇ президент ћЌќ–  ё.  остров, сучасний бойовий гопак Ч стрибкова система далекого бою Ч не поступаЇтьс¤ св≥товим системам одноборства.

1	2	3

Ќазва: ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2167 прочитано)