‘≥зкультура > ≤стор≥¤ ол≥мп≥йських ≥гор

≤стор≥¤ ол≥мп≥йських ≥гор

ѕлан.

 ульт гармон≥њ ≥ краси.

Ўана переможц¤м.

ѕочест≥ геро¤м.

1. ’то з вас, юн≥ друз≥, ц≥кавитьс¤ ≥стор≥Їю ф≥зичноњ культури та спорту, той, напевне, знаЇ, що про досконал≥сть свого ф≥зичного ста≠ну люди почали дбати ще на меж≥ палеол≥ту ≥ неол≥ту. ѕро це переконливо св≥дчать написи та малюнки, ви¤влен≥ на ст≥нах печер. ѕ≥з≠н≥ше кам'¤н≥ плити, глин¤н≥ таблички, пап≥руси етруск≥в, хетт≥в, асс≥р≥йц≥в, Їгипт¤н розпов≥ли вже про певну систему ф≥зичного гарту. ќднак лише за час≥в —тародавньоњ √рец≥њ, де .наука, осв≥та, куль≠тура, мистецтво та ф≥лософ≥¤ набули найвищого розкв≥ту, ф≥зичне вихованн¤ було проголошене основою житт¤ ≥ доведене до р≥вн¤ культу.

—аме зв≥дти п≥шли так≥ слова, ¤к ол≥мп≥ада, стад≥он, атлет, г≥м≠настика тощо. Ќайб≥льшою образою дл¤ себе житель ≈ллади вва≠жав, ¤кщо його зараховували до тих, хто не вм≥Ї писати або пла≠вати. ‘≥лософ ѕлатон називав кульгавою кожну людину, в ¤коњ т≥≠ло ≥ розум не були однаково розвинен≥. ” V стол≥тт≥ до новоњ ери, ко≠ли ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри стали традиц≥йними, спартанський цар јрх≥дам був покараний радою стар≥йшин за шлюб з ж≥нкою малого зросту.

¬ јф≥нах навчанн¤ велос¤ одночасно в трьох школах: граматич≠н≥й, музичн≥й ≥ г≥мнастичн≥й. ¬ останню, так звану палестру, учень вступав у шестир≥чному в≥ц≥. “ут в≥н перебував б≥льшу частину дн¤ Ч займавс¤ ф≥зичними вправами ≥ брав участь у змаганн¤х. ѕричому, ф≥зичне навантаженн¤ зб≥льшувалось з кожним роком, враховуючи змужн≥нн¤ юнака.

√рецьк≥ д≥ти ледь не з молоком матер≥ всотували в себе дух су≠перництва та боротьби. ¬же змалку вони знали секрети бою Уп≥в≠ник≥вФ, коли, п≥дстрибуючи на одн≥й ноз≥, треба було збити супер≠ника, змусивши його втратити при цьому р≥вновагу.

√≥мнас≥њ (в≥д слова УгюмносФ Ч голий, непокритий) приймали юнак≥в в≥ком 14Ч16 рок≥в. ” цих навчальних закладах юн≥ елл≥ни прилучалис¤ до боротьби, б≥гу, метань спис≥в ≥ диск≥в, ≥гор з м'¤чем, вивченн¤ основ в≥йськовоњ справи.

Ћюбов грек≥в до змагань, що прищеплювалась з ранн≥х дит¤чих рок≥в, залишалас¤ на все житт¤. «магалис¤ не лише атлети на аре≠нах, але й музики, сп≥ваки, художники, актори, промовц≥. –≥дко ¤кий тиждень минав без проведенн¤ поЇдинк≥в.

як переказують легенди, ц≥ змаганн¤ греки запозичили в≥д самих бог≥в, житт¤ ¤ких було сповнене в≥йнами, суперечками, подвигами. « легенд та м≥ф≥в ми знаЇмо про ≥снуванн¤ могутн≥х «евса, ѕосейдона, ѕлутона, јполлона, јртем≥ди, √ермеса, ƒ≥он≥са та ≥нших бог≥в. «ахоплюють ≥ вражають героњчн≥ вчинки њхн≥х д≥тей Ч√еракла, ѕромете¤, ѕерсе¤, ѕелопа, ѕар≥са, јх≥лла та ≥нших м≥ф≥чних дл¤, нас персонаж≥в.

2. —аме боги, ¤к переконують легенди, поклали початок ќл≥мп≥й≠ським ≥грам. ѕерш≥ змаганн¤ н≥бито влаштував сам «евс √ромовер≠жець на честь своЇњ перемоги над батьком  роном, ¤кий поњдав сво≠њх власних д≥тей, аби т≥ не заволод≥ли його троном.

Ќа легендарному ќл≥мп≥ перемогу виборювали бог мистецтв та св≥тла јполлон, покровитель мандр≥вник≥в ≥ крамар≥в √ермес, бог вина ƒ≥он≥с та ≥нш≥.

—еред героњв, ¤к≥ продовжили традиц≥њ бог≥в, називають то √еракла ≤дейського, то ѕелопа, ¤кий перем≥г сильного ≥ п≥дступного ≈нома¤, батька прекрасноњ √≥пподам≥њ. —тверджують, що саме на честь ѕелопа один з грецьких остров≥в д≥став назву ѕелопоннес.

¬ У≤л≥ад≥Ф √омера розпов≥даЇтьс¤, ¤к јх≥лл започаткував ≥гри, присв¤чен≥ пам'¤т≥ свого друга ѕатрокла, вбитого тро¤нцем √ектором. √ероњ змагалис¤ в њзд≥ на кол≥сниц¤х, кулачному боњ, звичай≠ному б≥гу, метанн≥ важкого диска, списа, стр≥льб≥ з лука. ѕоема √о≠мераЧ перше л≥тературне джерело, що розпов≥ло людству про спортивн≥ змаганн¤ в —тародавн≥й √рец≥њ.

ј ¤к було в сам≥й ќл≥мп≥њ, в долин≥ р≥ки јлфею, де жили та зма≠галис¤ прост≥ њњ мешканц≥? ’то перший запропонував проводити змаганн¤, ¤к≥ згодом привернули до себе загальну увагу?

¬ одному з джерел спов≥щаЇтьс¤, що ще у 884 роц≥ до н. е. прави≠тел≥ ≈л≥ди ≤ф≥т та —парти Ћ≥кург, стурбован≥ пост≥йними в≥йнами м≥ж своњми народами, уклали угоду про перемир'¤. Ќа честь ц≥Їњ по≠д≥њ було вир≥шено провести ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри.

ўе один документ також називаЇ цю дату, њњ п≥дтверджують й ≥нш≥ джерела. ¬≥домо, що в √рец≥њ задовго до ≤ф≥та та Ћ≥курга в≥д≠бувалис¤ р≥зноман≥тн≥ св¤та. ¬они здеб≥льшого присв¤чувались бо≠гин≥ ƒеметр≥, покровительниц≥ землероб≥в. ÷≥ св¤та та змаганн¤, без ¤ких греки не у¤вл¤ли свого житт¤, тривали м≥ж жнивами та збиранн¤м винограду.

Ћюдству в≥дома ще й хрон≥ка ћалаласа ≥з —≥р≥њ. ¬она згадуЇ ца≠р¤ —аула, ¤кий жив ще в XI в≥ц≥ до н. е. ¬≥н теж був палким при≠хильником р≥зноман≥тних змагань, серед ¤ких ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри зай≠мали не останнЇ м≥сце.

“а повернемос¤ знову до ≤ф≥та та Ћ≥курга. –азом вони виробили статут св¤щенного перемир'¤, вз¤вши за основу проведенн¤ ≥гор чо≠тирир≥чний цикл. Ќайголовн≥ша умова складеноњ угоди Ч заборона ус≥х в≥йськових д≥й. ѕорушник≥в ухвалено було карати великими грошовими штрафами, њх не допускали до змагань. ” т≥ часи це вва≠жалос¤ найб≥льшим приниженн¤м. ≤зольованих в≥д суперництва на аренах сторонилис¤ нав≥ть найближч≥ друз≥.

ћ≥сцем змагань було обрано долину р≥ки јлфею Ч ќл≥мп≥ю, де знаходивс¤ св¤щенний гай Ч јлт≥й. “ут в≥дбувалис¤ обр¤ди посв¤≠ченн¤ та вибори цар≥в, зд≥йснювались р≥зноман≥тн≥ культов≥ ритуа≠ли. «г≥дно з м≥фолог≥Їю тут знаходились могили ѕелопа ≥ “еракс≥па. јле найголовн≥шими торжествами вважалис¤ св¤та на честь «евса Ч наймогутн≥шого грецького бога.

ќднак учен≥ датою проведенн¤ перших ќл≥мп≥йських ≥гор обрали 776 р≥к до н. е. ѕереконав ус≥х ел≥дський математик та ф≥лософ ѕп-п≥й, ¤кий жив у V в≥ц≥ до н. е. ¬≥н прочитав на мармуров≥й дошц≥ ≥м'¤ першого ол≥мп≥йського чемп≥она. ÷е був звичайний кухар  оройб, переможець змагань з б≥гу. ƒо реч≥, через фонетичн≥ особли≠вост≥ мови р≥зних народ≥в та р≥зн≥ п≥дходи до тлумаченн¤ знак≥в на камен≥ ≥м'¤ ел≥дського кухар¤ вимовл¤Їтьс¤ та пишетьс¤ по-р≥зно≠му. Ќезм≥нним лишаЇтьс¤ лише кор≥нь слова УкорФ.

—аме з 776 року до н. е. √≥пп≥й склав список ус≥х переможц≥в ќл≥мп≥ад, що в≥дбулис¤ за два стол≥тт¤ до нього. «розум≥ло, що в цих списках багато б≥лих пл¤м. ÷е п≥дтверджуЇ випадок з ≥м'¤м першого чемп≥ону.

“ому √≥пп≥й напол¤гаЇ, що ≤гри, на ¤ких перем≥г  оройб, були ли≠ше 27-ми. “ак зазначено на камен≥. « них починаЇтьс¤ л≥топис ќл≥мп≥ад, оск≥льки в≥дсутн≥ в≥домост≥ про переможц≥в та програми попередн≥х змагань. ѕогодимос¤ з цим ≥ ми.

ѕ≥зн≥ше, у IV в≥ц≥ до н. е., списки переможц≥в, складен≥ √≥пп≥Їм, перев≥рив та доповнив великий јр≥стотель.

ўо ж ¤вл¤ли собою спортивн≥ споруди давньоњ ќл≥мп≥њ? ѕрове≠ден≥ вченими розкопки в середин≥ XVIII Ч на початку XIX стол≥ть показали, що там було п'¤ть стад≥он≥в, посл≥довно споруджених один за одним. ¬они мали вигл¤д пр¤мокутника або видовжену п≥д≠ковопод≥бну форму. ¬здовж арен розм≥щувались трибуни дл¤ гл¤≠дач≥в, ¤ких ≥нод≥ збиралос¤ до 50 тис¤ч.

«маганн¤ з б≥гу в≥дбувалис¤ не на крутих дор≥жках, ¤к це прий≠н¤то зараз, а по пр¤м≥й Ч туди ≥ назад. ѕо сус≥дству розм≥щувались м≥сц¤ дл¤ поЇдинк≥в борц≥в, метальник≥в, кулачних б≥йц≥в, ≥гор з м'¤чем. “ут були також лазн≥, к≥мнати дл¤ масажу, ≥нш≥ прим≥щен≠н¤. Ќеподал≥к височ≥ло к≥лька прим≥щень Уол≥мп≥йського селищаФ, де розташовувались атлети Ч учасники ≥гор.

«маганн¤ розпочиналис¤ урочистими парадами, рел≥г≥йними об≠р¤дами, посв¤ченн¤м у ранг ол≥мп≥йц≥в.

Ќа перших ќл≥мп≥адах спортсмени вели боротьбу з б≥гу на один стад≥й (зв≥дси Ч стад≥он). Ќе у вс≥х м≥сц¤х стад≥њ були однаков≥. Ќайб≥льший дор≥внював 192,27 метра ≥ практикувавс¤ саме в ќл≥м≠п≥њ. ƒопускають, що в≥н дор≥внював 600 ступен¤м «евса ≥ був в≥д≠м≥р¤ний самим √ераклом.

Ќам н≥чого нев≥домо про секунди атлет≥в п≥д час заб≥г≥в. ƒосить було прийти до ф≥н≥шу першим, щоб одержати лавровий в≥нок ≥ здо≠бути право запалити св¤щенний вогонь.

Ћ≥тературн≥ джерела розпов≥дають про ол≥мп≥йц≥в, ¤к≥ б≥гали швидше в≥д зайц¤. —партанець Ћадас, наприклад, б≥гав, не зали≠шаючи на п≥ску сл≥д≥в. ёний ѕол≥мнестор ≥з ћ≥лета легко наздога≠н¤в к≥з, ¤ких випасав на горах, ≥ нав≥ть ловив зайц≥в.

« ≥стор≥њ ми знаЇмо довжину в≥дстан≥ в≥д м≥стечка ћарафон до јф≥н Ч приблизно 42 к≥лометри. ѕершим цю дистанц≥ю подолав в≥домий з переказ≥в воњн полководц¤ ћ≥льт≥ада Ч ‘≥д≥пп≥д. ¬≥н по≠винен був пов≥домити своњх земл¤к≥в про блискучу перемогу њхнього в≥йська над персами. Ѕуло це у 490 роц≥ до н. е.  оли ‘≥д≥пп≥д приб≥г на м≥ську площу, в≥н зм≥г вимовити лише двоЇ сл≥в: Ући пере≠могли!Ф ≥ впав мертвий.

Ќе зл≥чити к≥лькост≥ спортсмен≥в, ¤к≥ долають сьогодн≥ марафон≠ську дистанц≥ю. “а славнозв≥сний ‘≥д≥пп≥д перед тим, ¤к виконати дорученн¤ полководц¤, зб≥гав через г≥рський перевалку —парту ≥ на≠зад, бивс¤ на пол≥ бою в перших лавах, де перебували найхоробр≥ш≥. —аме через це йому й доручили принести рад≥сну зв≥стку до јф≥н. Ќе кожному до снаги таке навантаженн¤!

3. ƒл¤ в≥дзначенн¤ героњв змагань ≥снувало багато почестей. Ќа њхню честь встановлювали скульптури, складали в≥рш≥, виконували п≥сн≥. ≈кспансивн≥ та темпераментн≥ греки над усе ц≥нували благо≠родство та мужн≥сть, чесн≥сть та в≥двагу, ви¤влен≥ у в≥дкритому

двобоњ.

¬одночас не дозвол¤лос¤ см≥¤тис¤ над переможеними. ”часникам та гл¤дачам ќл≥мп≥йських ≥гор показували статуњ, присв¤чен≥ визначним атлетам. як було не захоплюватись силою славнозв≥сного ћ≥лона  ротонського! ¬≥н ш≥сть раз≥в перемагав на ќл≥мп≥йських ≥грах, дес¤ть Ч на ≥стм≥йських, дев'¤ть Ч на н≥мейських, ш≥сть Ч на п≥ф≥йських. ўе хлопчиком у 532 роц≥ до н. е. в≥н здобув свою першу перемогу. ј через 20 рок≥в, на 63-й ќл≥мп≥ад≥, п≥ддавши на плеч≥ забитого на честь його шостоњ перемоги здоро≠венного бика, в≥н зробив з ним коло пошани по стад≥ону. ј ввечер≥, на бенкет≥, в≥н самотужки з'њв засмаженого бика.

1	2

Ќазва: ≤стор≥¤ ол≥мп≥йських ≥гор
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1667 прочитано)