‘≥зкультура > —в¤та ≥ видовища √рец≥њ. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри

ƒл¤ в≥дзначенн¤ героњв змагань ≥снувало багато почестей. Ќа њхню честь встановлювали скульптури, складали в≥рш≥, виконували п≥сн≥. ≈кспансивн≥ та темпераментн≥ греки над усе ц≥нували благо≠родство та мужн≥сть, чесн≥сть та в≥двагу, ви¤влен≥ у в≥дкритому двобоњ.

¬одночас не дозвол¤лос¤ см≥¤тис¤ над переможеними. ”часникам та гл¤дачам ќл≥мп≥йських ≥гор показували статуњ, присв¤чен≥ визначним атлетам. як було не захоплюватись силою славнозв≥сного ћ≥лона  ротонського! ¬≥н ш≥сть раз≥в перемагав на ќл≥мп≥йських ≥грах, дес¤ть Ч на ≥стм≥йських, дев'¤ть Ч на н≥мейських, ш≥сть Ч на п≥ф≥йських. ўе хлопчиком у 532 роц≥ до н. е. в≥н здобув свою першу перемогу. ј через 20 рок≥в, на 63-й ќл≥мп≥ад≥, п≥ддавши на плеч≥ забитого на честь його шостоњ перемоги здоро≠венного бика, в≥н зробив з ним коло пошани по стад≥ону. ј ввечер≥, на бенкет≥, в≥н самотужки з'њв засмаженого бика.

ѕрот¤гом 30 рок≥в перемагав у кулачних двобо¤х атлет ‘еаген. Ќа ќл≥мп≥йських та ≥нших ≥грах тих час≥в в≥н здобув 1400 перемог. ¬ажко зараз пов≥рити такому дос¤гненню спортсмена.

Ќа 79-й ќл≥мп≥ад≥ перемогу серед кулачних б≥йц≥в св¤ткував ƒ≥агор з острова –одосу. „емп≥онами ставали також три його сини та два онуки. ÷ей рекорд Ус≥мейност≥Ф не перевершено й дос≥.

ќдного разу, коли сини ƒ≥агора, ƒамагет та јкуз≥лай, стали чем≠п≥онами у боротьб≥ з п'¤тиборства, вони поклали своњ в≥нки на го≠лову батька ≥ на руках понесли його по стад≥ону.

Ч ўо тоб≥ ще чекати в≥д житт¤, ƒ≥агоре? Ч запитували гл¤дач≥. ўасливий батько помер на руках син≥в в≥д радощ≥в, що переповни≠ли його серце.

«розум≥ла сьогоденна зац≥кавлен≥сть оф≥ц≥йними нагородами, ¤к≥ одержували чемп≥они ќл≥мп≥йських ≥гор у —тародавн≥й √рец≥њ. ѕо-перше, ¤к зазначалос¤, на вс≥х чекали почест≥ та загальне визнан≠н¤. ¬ перший день перемоги атлет д≥ставав з рук судд≥в пальмову г≥лку, а в останн≥й Ч оливковий в≥нок, скр≥плений стр≥чкою.

ƒо р≥дних м≥сць переможц≥в в≥др¤джали скороход≥в або найви-тривал≥ших б≥гун≥в, щоб пов≥домити громад¤нам рад≥сну зв≥стку. Ќазустр≥ч ол≥мп≥йському чемп≥онов≥ вирушали представницьк≥ про≠цес≥њ. √еро¤ вносили в м≥сто на кр≥слах-носилках, возили на розфар≠бованих кол≥сниц¤х.

”се це супроводжувалось сп≥вом величальних г≥мн≥в, бенкетами, ¤к≥ тривали по дек≥лька дн≥в. ќл≥мп≥он≥ка нагороджували ц≥нними подарунками, грошовими прем≥¤ми. ƒе¤ким з них м≥ста надавали пост≥йне матер≥альне забезпеченн¤ та ≥нш≥ блага.

“еатральн≥ вистави влаштовували дв≥ч≥-трич≥ на р≥к; тривали вони з ранку до вечора прот¤гом трьох дн≥в. ўодн¤ ставили к≥лька пТЇс.

„олов≥ки виконували й ж≥ноч≥ рол≥. јктори декламували, сп≥вали, танцювали.

Ќа обличч¤ вони над≥вали маски, ¤к≥ в≥дпов≥дали рол¤м: чолов≥ч≥ й ж≥ноч≥ маски, що виражали гн≥в ≥ благанн¤, веселощ≥ ≥ розпач. яскраво розмальован≥ маски було добре видно ≥ з задн≥х р¤д≥в величезного театру. «а ходом пТЇси актори м≥н¤ли маски. ўоб здаватис¤ вищими, вони взували особливе взутт¤ з дуже товстою п≥дошвою.

« глузливих сценок виникли комед≥њ Ц забавн≥ пТЇси. —лово Укомед≥¤Ф означаЇ Уп≥сн≥ веселих посел¤нФ.  омед≥њ не т≥льки веселили гл¤дач≥в. „асто в них порушувалис¤ питанн¤, що хвилювали в той час громад¤н, наприклад вести дал≥ в≥йну чи укласти мир. Ѕоротьба, ¤ка починалас¤ на народних зборах, тривала в театр≥ Ц автори комед≥њ зображували своњх супротивник≥в шахра¤ми, брехунами, тупиц¤ми. √л¤дач≥ легко вгадували в д≥йових особах сучасник≥в.

ƒотепн≥стю ≥ злою глузлив≥стю характеризувалис¤ комед≥њ аф≥н¤нина јристофана.

√реки дуже любили театр. ” дн≥ вистав вони приходили до театру на св≥танку з њжею ≥ питвом. Ќа вистави до јф≥н прињздило багато людей з ≥нших м≥ст. Ќелегко було догодити тис¤чам вимогливих гл¤дач≥в. ¬они бурхливо ви¤вл¤ли своЇ схваленн¤ чи осуд пТЇси та актор≥в.

ѕ≥сл¤ вистав особлива ком≥с≥¤, беручи до уваги думку гл¤дач≥в, присуджувала перемогу авторам найкращих пТЇс ≥ найкращим акторам. ѓх нагороджували в≥нками ≥ ц≥нними подарунками.

јвтори пТЇс були в надзвичайн≥й пошан≥. ≈сх≥лов≥ та —офоклу поставили в аф≥нському театр≥ памТ¤тники-статуњ.

“еатр називали в √рец≥њ Ушколою дл¤ дорослихФ. ћислитель V стол≥тт¤ до н.е. назвав автор≥в трагед≥й Увожд¤ми мудрост≥Ф.

Ћ≥тература

—т≥в Ўекман. Ући чолов≥киФ. Ц  .: У«доровС¤Ф Ц 1997.

ј. ¬олошин У„ас ол≥мп≥йських старт≥вФ. Ц  .: У¬еселкаФ. Ц 1990.

«аруб≥жна та украњнська л≥тература. ѕ≥дручник. Ц  ., 2001.

≤стор≥¤ —тародавньоњ √рец≥њ. Ц  ., 1998.

√рецька м≥фолог≥¤. Ц  ., 1986.

1	2

Ќазва: —в¤та ≥ видовища √рец≥њ. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2266 прочитано)