‘≥лософ≥¤ > ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥

™ також точка зору, в≥дпов≥дно до ¤коњ народжуван≥сть знижуЇтьс¤ не тому, що знижуЇтьс¤ потреба у д≥т¤х, а тому, що вона вит≥сн¤Їтьс¤ ≥ншими потребами, ¤к≥ вимагають першочергового задоволенн¤ або ¤ким надаЇтьс¤ перевага. “обто потреба у д≥т¤х залишаЇтьс¤, але вона в≥дкладаЇтьс¤ на "пот≥м".

™ й ≥нш≥ концепц≥њ зниженн¤ народжуваност≥. “ак, в≥домий рос≥йський демограф ј.√.¬ишневський вважаЇ, що р≥вень народжуваност≥ Ч це адаптивна реакц≥¤ населенн¤ на соц≥альн≥, економ≥чн≥, культурн≥ та ≥нш≥ умови житт¤. Ѕудь-¤к≥ зм≥ни в умовах житт¤ сусп≥льства з необх≥дн≥стю впливають на формуванн¤ демограф≥чних ц≥лей с≥м'њ. ћожна ≥з впевнен≥стю говорити, що авар≥¤ на „ј≈— у 1986 р. не заохочуЇ ки¤н, населенн¤  ињвськоњ, ∆итомирськоњ ≥ „ерн≥г≥вськоњ областей до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ д≥тей у њхн≥х с≥м'¤х. “акий же вплив мають розбалансован≥сть економ≥ки, пост≥йне зростанн¤ ц≥н, низький р≥вень житлового буд≥вництва, протисто¤нн¤ р≥зних пол≥тичних сил в ”крањн≥, напружене м≥жнародне житт¤, тобто все, що ≥стотно впливаЇ на долю батьк≥в ≥ може вплинути на житт¤ дитини.

“ут ми маЇмо справу ≥з концепц≥Їю, ¤ка, по сут≥, поЇднуЇ вс≥ попередн≥. јле головне те, що у ц≥й концепц≥њ рельЇфно ви¤вл¤Їтьс¤ важлива особлив≥сть процесу самов≥дтворенн¤ народонаселенн¤: реальна к≥льк≥сть д≥тей у с≥м'њ Ч це своЇр≥дна реакц≥¤ людей на зовн≥шн≥ умови. ™ певн≥ п≥дстави розгл¤дати такий процес ¤к природний: Ї умови Ч в≥дбуваЇтьс¤ в≥дтворенн¤ народонаселенн¤, немаЇ умов Ч процес гальмуЇтьс¤ ≥ зупин¤Їтьс¤. “ому р≥вень народжуваност≥ Ч це орган≥чна характеристика стану житт¤ сусп≥льства, ус≥х його стор≥н. 371

як≥сний стан населенн¤

¬ажливою характеристикою демограф≥чноњ системи Ї ¤к≥сний стан населенн¤. ўо це таке? Ќасамперед, це стан здоров'¤ (ф≥зичного, генетичного), осв≥та. квал≥ф≥кац≥¤ населенн¤ тощо. ј тому оптимальний тип в≥дтворенн¤ населенн¤ забезпечуЇтьс¤ за допомогою демограф≥чноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на розширене в≥дтворенн¤ не т≥льки з точки зору к≥льк≥сних показник≥в, а й ¤к≥сних характеристик.

Ќайголовн≥ший показник ¤к≥сного стану населенн¤ Ч стан здоров'¤ людей. ” зв'¤зку з цим вс¤ д≥¤льн≥сть людства, зокрема держави, маЇ бути зор≥Їнтована на в≥дтворенн¤ здоровоњ, повноц≥нноњ людини. ¬≥домий рад¤нський демограф Ѕорис ”рлан≥с поставив таке питанн¤: ¤к зм≥нюЇтьс¤ стан здоров'¤ д≥тей ≥ стан генетичного здоров'¤ виду Homo sapiens у зв'¤зку ≥з зниженн¤м р≥вн¤ народжуваност≥, п≥двищенн¤м р≥вн¤ забрудненост≥ навколишнього середовища, пог≥ршенн¤м стану ф≥зичного здоров'¤ батьк≥в. “ут ми маЇмо справу ≥з надзвичайно складним питанн¤м. ќднозначноњ в≥дпов≥д≥ на нього ще нема.

«давалос¤ б, що проблема забезпеченн¤ високого ¤к≥сного стану населенн¤ може бути вир≥шена шл¤хом створенн¤ умов дл¤ в≥дтворенн¤ ф≥зично здорового населенн¤, отриманн¤ належноњ осв≥ти, профес≥њ, в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ тощо. ќднак це не так. ™ й ≥нш≥ п≥дходи. “ак, ≥снують концепц≥њ про високо¤к≥сн≥, культуротворч≥ раси (нац≥њ, класи, страти) й низько¤к≥сн≥. ѕрихильники таких концепц≥й вбачають основне завданн¤ держави у забезпеченн≥ високого р≥вн¤ в≥дтворенн¤ саме "високо¤к≥сних" рас, нац≥й, клас≥в, страт≥в (оск≥льки т≥льки вони можуть забезпечити прогрес людства) ≥ стримуванн≥ в≥дтворенн¤ неповноц≥нних рас ≥ нац≥й, недопущенн≥ зм≥шуванн¤ р≥зних рас ≥ нац≥й, щоб запоб≥гти њхньому генетичному забрудненню.

—учасна наука заперечуЇ теор≥њ расовоњ нер≥вност≥ ¤к безп≥дставн≥, але вони мають своњх прихильник≥в, причому не т≥льки у далекому, а й, ¤к в≥домо, ≥ у близькому заруб≥жж≥.

ћи бачимо, з ¤кими труднощами ≥де реформуванн¤ економ≥ки ≥ сусп≥льного ладу в ”крањн≥, ¤к протисто¤нн¤ р≥зних пол≥тичних сил ≥ суперечност≥ заважають розбудов≥ ”крањни ¤к незалежноњ держави. –азом з тим необх≥дно в≥ддати належне наш≥й держав≥ Ч ”крањна, за оц≥нками зах≥дних експерт≥в, маЇ гуманне ≥ можливо найб≥льш досконале законодавство про нац≥ональн≥ меншини. ÷е св≥дченн¤ того, що ≥ парламент, ≥ ур¤д ≥ найб≥льш впливов≥ пол≥тичн≥ сили визнають вс≥ нац≥њ, раси (страти) в ”крањн≥ р≥вними. ≤ питанн¤ про забезпеченн¤ належного р≥вн¤ ¤к≥сного стану народонаселенн¤ вир≥шуЇтьс¤ за допомогою економ≥чних, соц≥альних, правових, медичних та ≥нших важел≥в, ¤к того ≥ вимагають принципи гуман≥зму. ќчевидно, це теж ¤скраво св≥дчить про характерн≥ риси украњнського народу, гуманн≥сть його традиц≥й, звичањв, багатов≥ковоњ культури.

–озгл¤немо дещо уважн≥ше окрем≥ сторони д≥¤льност≥ держави на шл¤ху забезпеченн¤ в≥дтворенн¤ населенн¤. –ан≥ше ми анал≥зували р≥вень народжуваност≥, його детерм≥нанти. ј тепер ми радимо вам трохи пом≥ркувати над тим, ¤к сусп≥льство, держава турбуютьс¤ про стан здоров'¤ народжених. Ќасамперед у поле зору потрапл¤ють так≥ заходи, ¤к буд≥вництво л≥карень, п≥дготовка медичних прац≥вник≥в, вдосконаленн¤ методик л≥куванн¤, буд≥вництво житла, дит¤чих садк≥в, шк≥л. ≤ншими словами, Ч це турбота про стан здоров'¤ всього населенн¤ крањни. ≤ це правильно. «вичайно, ≥ тут ще залишаЇтьс¤ багато невир≥шених питань: на¤вн≥сть необх≥дного житла, р≥вень ≥ ¤к≥сть медичного обслуговуванн¤, харчуванн¤, оздоровленн¤, вихованн¤ д≥тей тощо. Ќад њх вир≥шенн¤м необх≥дно працювати не одне дес¤тил≥тт¤. ѕарадоксально, але багато в чому така важлива справа ¤к народженн¤ людини поки що у нас, ¤к ≥ в багатьох ≥нших крањнах, залишаЇтьс¤ поза увагою сусп≥льства, ≥ зокрема держави. Ќ≥хто у держав≥ не плануЇ ≥ належним чином не жде народженн¤ конкретноњ дитини, окр≥м самоњ матер≥, не розраховуЇ бажаних чи можливих ¤костей оч≥куваноњ людини (дитини). ƒержавою майже н≥чого не робитьс¤, щоб ц¤ дитина народилась найкращою або, принаймн≥, нормальною.

ћи далек≥ в≥д ≥дењ поставити в≥дтворенн¤ населенн¤ на однозначну, селекц≥йне ч≥тко сплановану Ч а це означаЇ жорстку основу, ¤к у¤вл¤ли соб≥ цю сторону житт¤, наприклад, ще ѕлатон, а п≥зн≥ше “омас ћор, “омазо  ампанелла ≥ багато ≥нших. Ѕезперечно, народженн¤ дитини маЇ залишатись тањнством, недоторканим ≥ в≥льним в≥д будь-¤кого зовн≥шнього диктату. јле сьогодн≥ держава, сусп≥льство не можуть не турбуватись про стан здоров'¤ ж≥нки, ¤ка маЇ народжувати д≥тей, причому ж≥нка маЇ народжувати д≥тей у пер≥од найб≥льшого розкв≥ту ф≥зичних ≥ духовних сил. “е ж стосуЇтьс¤ ≥ чолов≥к≥в Ч потенц≥йних батьк≥в. ѕотр≥бно, щоб чолов≥к ≥ ж≥нка Ч батьки майбутньоњ дитини Ч були насамперед генетичне сум≥сн≥, а краще було б, ¤кби вони були сум≥сн≥ також психолог≥чно, економ≥чно, соц≥альне, за р≥внем культури, знань, вихованн¤, емоц≥йного розвитку. Ќав≥ть у ф≥зично здорових чолов≥ка ≥ ж≥нки дл¤ народженн¤ здоровоњ, найкращоњ дитини, мають бути в≥дпов≥дн≥ умови ≥ належний стан.

“ривалий час у розвитку людства, ≥ зокрема в ”крањн≥, ц≥ питанн¤ вир≥шувались, так би мовити, сам≥ собою, завд¤ки дотриманню людьми в≥ками сформованих звичањв, традиц≥й, рел≥г≥йних норм, усталеного способу житт¤. “епер, в умовах ≥нтенсивноњ урбан≥зац≥њ, м≥грац≥њ, забрудненн¤ навколишнього середовища, поширенн¤ масовоњ культури, надзвичайно високоњ анон≥мност≥ особистого житт¤ людей, а тим б≥льше молодих, все це самоплинно не вир≥шуЇтьс¤. Ќавпаки, дуже часто пари сход¤тьс¤ випадково, вживають алкоголь, каву, кур¤ть, нер≥дко у шлюб вступають люди генетичне, економ≥чно, психолог≥чно несум≥сн≥, ¤к≥ майже на 100 в≥дсотк≥в не можуть бути батьками здоровоњ дитини.

«а таку байдуж≥сть до народженн¤ д≥тей сусп≥льство розплачуЇтьс¤ здоров'¤м цих д≥тей, њхн≥ми дол¤ми. —аме тут причини зростанн¤ к≥лькост≥ народжених д≥тей з в≥дхиленн¤ми у ф≥зичному ≥ розумовому розвитку. ѕоки що тут ≥де в≥дб≥р ¤к на пол≥, що не обробл¤Їтьс¤: що пос≥¤лось, те ≥ виросло. ј росте на такому пол≥, ¤к в≥домо, головним чином бур'¤н.

«вичайно, було б нерозумно думати, що це прост≥ питанн¤. ¬они дуже складн≥, вимагають великих кошт≥в, високого р≥вн¤ орган≥зац≥њ житт¤ сусп≥льства, можна сказати, в ус≥х сферах. јле це не означаЇ, що ними можна нехтувати або що вони ще не на час≥.

Ўл¤х≥в вир≥шенн¤ названоњ проблеми багато. Ќайважлив≥шими, на наш погл¤д, Ї створенн¤ в ”крањн≥ розгалуженоњ ≥ доступноњ системи медико-генетичних консультац≥й. ўоб мати автомоб≥ль або трактор ≥ водити њх, необх≥дно попередньо пройти медичну ком≥с≥ю, навчитись управл¤ти ними, скласти ≥спити, тобто пройти перев≥рку ≥ отримати право на вод≥нн¤ або, ¤к кажуть, "права". ј дитину можна "придбати", а пот≥м виховувати нав≥ть без медичного огл¤ду, не кажучи вже про ¤кусь п≥дготовку ≥ перев≥рку знань, наприклад, ¤к догл¤дати ≥ виховувати дитину. «а таких умов вир≥шуЇтьс¤ дол¤ майбутньоњ людини! ’≥ба це не дивно?

ѕотенц≥йн≥ батьки, хлопець чи д≥вчина, чолов≥к чи ж≥нка, н≥ за ¤ких обставин не повинн≥ працювати на виробництв≥, де не забезпечуютьс¤ необх≥дн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ норми, або жити в умовах, шк≥дливих дл¤ њхнього здоров'¤. « боку сусп≥льства маЇ бути справжн¤ турбота про с≥м'ю, по¤ву на св≥т ≥ викохуванн¤ майбутньоњ людини, починаючи ще до народженн¤ дитини, ≥, звичайно, п≥сл¤ нього. Ћюдина давно веде селекц≥йну роботу з рослинами, створюЇ необх≥дн≥ сорти окремих культур; ведетьс¤ селекц≥йна робота з тваринами. ѕро селекц≥ю людини ¤к про створенн¤ новоњ виключно досконалоњ раси ми не ставимо питанн¤. ÷е ≥нша проблема, навколо ¤коњ точатьс¤ дискус≥њ. јле в сучасних умовах сусп≥льство не може не турбуватись про стан здоров'¤ тих д≥тей, ¤к≥ мають народитись. ћаЇ вестис¤ також в≥дпов≥дна просв≥тницька робота у сусп≥льств≥. “≥льки при належн≥й уваз≥ до цих ≥ багатьох ≥нших питань, пов'¤заних ≥з забезпеченн¤м необх≥дних умов дл¤ народженн¤ ≥ розвитку здоровоњ дитини, можна з оптим≥змом дивитись у майбутнЇ.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19328 прочитано)