‘≥нанси > Ѕюджетний деф≥цит

Ѕюджетний деф≥цит

1. Ѕюджетний деф≥цит

Ѕюджетний деф≥цит виникаЇ в результат≥ незбалансованост≥ економ≥ки, зниженн¤ доход≥в ≥ л≥кв≥дувати деф≥цит бюджету, ¤кщо не будуть вжит≥ д≥йов≥ заходи щодо р≥зкого зростанн¤ видатк≥в, викликаних безгосподарн≥стю. –инкова економ≥ка не може стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки й вир≥внюванн¤ видатк≥в з доходами, а це потребуЇ жорсткого режиму економ≥њ кошт≥в, ¤кий повинн≥ провадити вс≥ владн≥ ≥ управл≥нськ≥ структури.

ƒержавне бюджетне обмеженн¤:

B = B + rB + T Ц Tr Ц (G + I)

ƒе B - чист≥ ф≥нансов≥ активи в n-му роц≥;

B - чист≥ ф≥нансов≥ активи держави в (n-1)-му роц≥;

r - проценти по чистим ф≥нансовим активам ¬ попереднього року;

T - податки в n-му роц≥;

Tr Ц трансферти в n-му роц≥;

G - державн≥ споживч≥ витрати в n-му роц≥;

I - державн≥ ≥нвестиц≥йн≥ витрати в n-му роц≥.

= +

Ѕюджетне обмеженн¤ можна записати в терм≥нах чистого державного боргу (D), де D = -¬

D = D + rD + G + I Ц T

або

D Ц D = rD + G + I - T

де D Ц D - бюджетний деф≥цит (DEF)

Ѕюджетний деф≥цит (DEF) Ц це перевищенн¤ видатк≥в бюджету над його доходами.

¬иди державного деф≥циту:

÷икл≥чний деф≥цит бюджету Ц це деф≥цит, ¤кий Ї результатом цикл≥чного пад≥нн¤ виробництва (скороченн¤ нац≥онального доходу та обс¤гу виробництва) внасл≥док конТюнктурних коливань.

—труктурний деф≥цит бюджету Ц це деф≥цит, ¤кий Ї результатом дискрец≥йноњ пол≥тики (встановленн¤ ставок оподаткуванн¤, виплати на соц≥альне забезпеченн¤, розм≥р оборонних видатк≥в).

ќсновн≥ фактори зростанн¤ деф≥циту бюджету:

«б≥льшенн¤ оборонних видатк≥в.

«ростанн¤ виплат по державному боргу.

«б≥льшенн¤ трансфертних платеж≥в.

«ниженн¤ податк≥в.

—кладають бюджет ≥ його виконують спец≥ал≥сти по ф≥нансах.

‘≥нанси Ц загальна назва системи метод≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ управл≥нн¤ доходами ≥ витратами орган≥в державноњ влади ≥ господарських орган≥зац≥й.

Ѕюджет, ¤к державний економ≥чний механ≥зм, ускладнюЇтьс¤ тод≥, коли держав≥ гостро не вистачаЇ грошей на розвТ¤занн¤ важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з деф≥цитом.

ƒеф≥цит державного бюджету складаЇтьс¤ при так≥й ф≥нансов≥й ситуац≥њ, ¤ка виникаЇ тод≥, коли держав≥ необх≥дно зробити витрати на б≥льшу суму, н≥ж можлива величина його доход≥в. Ѕюджетний деф≥цит Ц перевищенн¤ витрат ур¤ду над його доходами. ј накопичена сума деф≥цит≥в ≥ бюджетних лишк≥в ¤вл¤Ї собою державний борг.

 онцепц≥¤ регулюванн¤ бюджету включаЇ: а) бюджет, ¤кий балансуЇтьс¤ на щор≥чн≥й основ≥; б) бюджет, ¤кий цикл≥чно балансуЇтьс¤; в) фундаментальне ф≥нансуванн¤. ќсновна проблема бюджету, ¤кий балансуЇтьс¤ на щор≥чн≥й основ≥, пол¤гаЇ в тому, що в≥н маЇ не ст≥льки антицикл≥чний характер, ¤к процекл≥чний. ƒосить складно збалансувати бюджет по результатах циклу, ¤кщо п≥днесенн¤ ≥ спади не мають приблизно однокового розмаху.

” минулому зростанн¤ державного боргу було звТ¤зане найчаст≥ше з деф≥цитом ф≥нансуванн¤ в≥йн та економ≥чними спадами. ¬елик≥ деф≥цити 80-х рок≥в Ї передус≥м результатом скороченн¤ податк≥в.

“вердженн¤ про те, що великий державний борг може викликати реф≥нансуванн¤ ур¤ду, фальшиве, тому що, по-перше, борг потр≥бно лише реф≥нансувати, а не погашати, по-друге, ур¤д маЇ право встановлювати податки ≥ створювати грош≥.

ƒержавний борг не Ї ≥нструментом перекладанн¤ економ≥чного т¤гар¤ на майбутнЇ покол≥нн¤.

—ерйозними проблемами, звТ¤заними з державним боргом Ї так≥:

виплати процент≥в по державному боргу зб≥льшують нер≥вн≥сть у доходах;

виплати процент≥в по боргу вимагають п≥двищенн¤ борг≥в, ¤к≥ п≥дривають д≥ю економ≥чних стимул≥в;

виплати процент≥в або основноњ суми боргу ≥ноземц¤м викликають переведенн¤ частини нац≥онального продукту за кордон;

запозиченн¤ ур¤дом на ринку кап≥тал≥в дл¤ реф≥нансуванн¤ боргу або сплати процент≥в можуть зб≥льшити ставки процента ≥ витиснути приватне ≥нвестиц≥йне ф≥нансуванн¤.

Ѕюджетний деф≥цит не означаЇ незбалансованост≥ бюджету Ц це нев≥дпов≥дн≥сть лише пост≥йних власних доход≥в державного бюджету його видатками. ƒжерелами його покритт¤ Ї державн≥ позики або ем≥с≥¤ паперових грошей. Ѕюджетний деф≥цит негативно характеризуЇ ф≥нансову д≥¤льн≥сть держави. “а ще б≥льшим негативним ¤вищем Ї в≥дсутн≥сть конкретноњ обгрунтованоњ пол≥тики його покритт¤.

—в≥товий досв≥д вказуЇ чотири основн≥ способи вир≥шенн¤ проблеми бюджетного деф≥циту:

скороченн¤ бюджетних витрат;

пошук джерел додаткових доход≥в;

випуск (ем≥с≥¤) незабезпечених грошей з метою використанн¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ державних витрат;

позика грошей у банк≥в, господарських орган≥зац≥й, громад¤н, ≥нших держав, ≥ноземних та м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

Ѕюджетний деф≥цит в ”крањн≥ Ц це вимушений деф≥цит. ” наш≥й крањн≥ р≥вень оподаткуванн¤ наст≥льки високий, що дал≥ п≥двищувати його практично неможливо. Ќедостатн≥сть доход≥в державного бюджету головним чином зумовлюЇтьс¤ недостатн≥м обс¤гом доход≥в п≥дприЇмств ≥ громад¤н. ј в≥дтак бюджетний деф≥цит походить не з ф≥нансовоњ пол≥тики держави у сфер≥ доход≥в, а з деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в у нашому сусп≥льств≥.

ѕри виникненн≥ бюджетного деф≥циту ур¤д повинен або додатково друкувати грош≥, або позичати в населенн¤. Ќагромаджен≥ позичков≥ суми називаютьс¤ державним боргом. Ѕ≥льша його частина знаходитьс¤ в короткотривалих ц≥нних паперах (вексел¤х державноњ скарбниц≥).

”р¤ди часто ≥дуть на позику грошей, хоча це веде до зростанн¤ державного боргу. ƒержавний борг ¤вл¤Ї собою суму заборгованост≥ держави власникам його ц≥нних папер≥в, нац≥ональним ≥ м≥жнародним ф≥нансовим орган≥зац≥¤м, а також ≥ншим державам Ц кредиторам. Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту нин≥ мають велик≥ державн≥ борги. “ак, наприклад, деф≥цит державного бюджету —Ўј починаючи з 1981 р. щор≥чно перевищував 100 млрд. дол., а в де¤к≥ роки Ц 200 млрд. дол..

2. —уть ≥ структура ф≥нанс≥в

‘≥нанси в≥д≥грають надзвичайно важливу роль у сусп≥льств≥. ¬о≠ни формують його життЇздатн≥сть, його потенц≥ал, забезпечуючи при цьому реал≥зац≥ю поставлених кожною людиною, кожним п≥д≠приЇмством та державою в ц≥лому завдань ≥ ц≥лей. ўодн¤ ми всту≠паЇмо у безл≥ч р≥зноман≥тних в≥дносин, важливе м≥сце серед ¤ких займають ф≥нанси. ”же давно ф≥нансова д≥¤льн≥сть перестала бути прив≥леЇм профес≥онал≥в, хоча вони ≥ не втратили своЇњ пров≥дноњ рол≥ у сусп≥льств≥.

“ерм≥н "ф≥нанси" зТ¤вивс¤ у XIII стол≥тт≥. ¬≥н походить в≥д середньов≥чного латинського терм≥на УfinansiaФ, що означаЇ обовТ¤зкову сплату грошей. ÷¤ сплата повТ¤зувалас¤ з переда≠чею частини доходу громад¤нина в розпор¤дженн¤ монарха, корол¤ або ≥ншого правител¤ на його утриманн¤ та на ≥нш≥ втрати державною зм≥сту. “ак тривало майже до початку XVIII стол≥тт¤. ѕ≥д ф≥нансами розум≥ли державне публ≥чне господарство або господарство будь-¤кого державного утво≠ренн¤ нижчого р≥вн¤.

¬иникненн¤ та розвиток ф≥нанс≥в зумовлювалис¤ зростан≠н¤м продуктивних сил у сусп≥льств≥, насамперед товарно-грошових в≥дносин ¤к необх≥дноњ форми економ≥чного житт¤ дл¤ дос¤гненн¤ певного р≥вн¤ сусп≥льного добробуту. —воњй досконалост≥ й завершеност≥ ф≥нанси зобовТ¤зан≥ також по¤вою та прогресом р≥зних вид≥в державних утворень. “ому Ї п≥дстави стверджувати, що ф≥нанси Ц це продукт розвитку товарно-грошових в≥дносин ≥ держави. ‘≥нанси можуть усп≥шно функ≠ц≥онувати, активно спри¤ти економ≥чному та соц≥альному прогресу лише за активного втручанн¤ у ц≥ процеси держави.

‘≥нансам належить пров≥дна роль в економ≥чн≥й систем≥. ÷е зумовлено тим, що њх функц≥онуванн¤ визначаЇ к≥льк≥сн≥ й ¤к≥сн≥ параметри будь-¤кого економ≥чного ¤вища чи проце≠су, а також к≥нцев≥ результати д≥¤льност≥.

ќбовТ¤зковою ознакою участ≥ ф≥нанс≥в у економ≥чному житт≥ держави, п≥дприЇмц¤ чи громад¤нина Ї грош≥. Ѕез використанн¤ грошей у процесах виробництва, у зд≥йсненн≥ державою своњх функц≥й, задоволенн≥ населенн¤м своњх життЇвих потреб не ≥снували б ≥ ф≥нанси. ”с≥ процеси економ≥чного житт¤, де беруть участь ф≥нанси, мають грошове вираженн¤, тобто оц≥нку в грошов≥й форм≥. ≈коном≥чне житт¤ держави пост≥йно вимагаЇ створенн¤ грошових фонд≥в дл¤ задоволен≠н¤ р≥зноман≥тних потреб. ќбс¤г цих фонд≥в к≥льк≥сно та ¤к≥с≠но характеризуЇ масштаби д≥¤льност≥ й ф≥нансов≥ можливост≥ крањни, господарськоњ структури, громад¤нина. ÷≥ фонди, власне, ≥ Ї ф≥нансами.

ќтже, ф≥нанси сл≥д розгл¤дати ¤к економ≥чну категор≥ю, що в≥дображаЇ створенн¤, розпод≥л ≥ використанн¤ фонд≥в ф≥≠нансових ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ потреб господарськоњ д≥¤ль≠ност≥, наданн¤ р≥зноман≥тних послуг населенню з боку держа≠ви. забезпеченн¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й. ” к≥нцевому п≥дсумку метою функц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в Ї дос¤гненн¤ висо≠кого р≥вн¤ добробуту ¤к держави, так ≥ окремого громад¤нина.

‘≥нанси Ї одн≥Їю з найб≥льш важливих ≥ складних еко≠ном≥чних категор≥й. ¬они мають ¤к видиму, так ≥ приховану форму про¤ву. ¬идима сторона ф≥нанс≥в про¤вл¤Їтьс¤ у грошо≠вих потоках, ¤к≥ рухаютьс¤ м≥ж субТЇктами ф≥нансових в≥дносин. ÷≥ потоки Ц њх характер ≥ форми, спр¤мован≥сть ≥ обс¤ги Ц ви≠ступають предметом практичноњ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ѕрихова≠на сторона ф≥нанс≥в повТ¤зана з тим, що в≥дображають т≥ чи ≥нш≥ грошов≥ потоки, а саме Ц рух вартост≥ створеного у сусп≥льств≥ валового внутр≥шнього продукту, тобто обм≥нн≥ й розпод≥льн≥ в≥дносини. ¬≥д налагодженост≥ цих в≥дносин залежить ефектив≠н≥сть економ≥чноњ системи ≥ розвиток сусп≥льства. ÷≥ в≥дносини характеризують внутр≥шню сутн≥сть ф≥нанс≥в ≥ Ї предметом ф≥≠нансовоњ науки.

‘≥нанси Ц сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, повТ¤за≠них з обм≥ном, розпод≥лом ≥ перерозпод≥лом у грошов≥й форм≥ вартост≥ валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ), а в певних умовах ≥ нац≥онального багатства.

‘ункц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в повТ¤зано з такими пон¤тт¤ми ¤к ф≥нан≠сов≥ в≥дносини, ф≥нансова д≥¤льн≥сть, грош≥ (мал. 1).

1	2	3

Ќазва: Ѕюджетний деф≥цит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5598 прочитано)