‘≥нанси > ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах

¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах

«м≥ст

¬ступ 3

–озд≥л 1. Ўл¤хи становленн¤ нац≥ональноњ валютноњ системи 4

‘ормуванн¤ системи валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю 4

ѕередумови та пер≥оди становленн¤ валютного ринку в ”крањн≥ 7

—учасн≥ проблеми функц≥онуванн¤ гривн≥ 11

–озд≥л 2. ѕроблеми та перспективи входженн¤ ”крањни в м≥жнародну ф≥нансову систему 13

2.1 ќбТЇктивна необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ ”крањни в систему

м≥жнародних ф≥нанс≥в 13

2.2 ¬алютна система ”крањни 15

2.3 ¬алютний ринок 18

¬исновки 21

—писок використаних джерел ≥ л≥тератури 22

¬ступ

√лобал≥зац≥¤ Ц складна й багатоперспективна проблема , за ¤кою стоњть багато реальних ¤вищ ≥ процес≥в, а також проблем , ¤к≥ займають усе людство. «розум≥ло , що входженн¤ молодоњ украњнськоњ держави у св≥тову сп≥льноту ¤кнайб≥льш вр≥вноваженоњ валютноњ нац≥ональноњ системи . ѕроте , сьогодн≥ це досить актуальне питанн¤, ¤ке прот¤гом ус≥х рок≥в незалежност≥ ”крањни перебуваЇ на стад≥њ зародженн¤ ≥ становленн¤, так ≥ не спроможне ще набрати повноц≥нноњ м≥жнародноњ ваги.

ћетою курсовоњ роботи Ї досл≥дженн¤ валютноњ системи ”крањни з ус≥ма проблемними аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах.

¬иход¤чи з мети , завданн¤ми Ї :

проанал≥зувати вагом≥сть валютного регулюванн¤ ≥ контролю;

висв≥тлити етапи становленн¤ власного валютного ринку;

довести обТЇктивну необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ украњнськоњ валюти в св≥тову ф≥нансову сп≥льноту;

охарактеризувати валютну систему та валютний ринок.

ѕри цьому основною л≥тературою ≥з даноњ галуз≥ економ≥чноњ науки Ї п≥дручники та монограф≥њ з валютно Ц кредитних в≥дносин, а також пер≥одичн≥ виданн¤ такого ж спр¤муванн¤.

¬арто наголосити , що питанн¤ми нац≥ональноњ валютноњ системи з ус≥ма пох≥дними займаютьс¤ украњнськ≥ вчен≥ Ѕоринець —. , ‘≥л≥пенко ј.,  озик ¬., ћальчинський ј.

–озд≥л 1

Ўл¤хи становленн¤ нац≥ональноњ валютноњ системи

1.1 ‘ормуванн¤ системи валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю

ѕ≥сл¤ розголошенн¤ незалежност≥ ”крањна не успадкувала н≥чого позитивного в економ≥чному план≥ в≥д колишнього –ад¤нського —оюзу. “ак внасл≥док навТ¤зуванн¤ наш≥й держав≥ в склад≥ колишнього —оюзу невиг≥дних, ≥з точки зору перспектив св≥тового науково Ц техн≥чного розвитку, спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн¤, структура загального експорту ≥ ≥мпорту ”крањни була ще б≥льш деформована н≥ж у ц≥лому в —–—– . ѕрактично весь кадровий потенц≥ал, ¤кий б≥льш Ц менш знавс¤ на зовн≥шньо Ц економ≥чн≥й д≥¤льност≥, було зосереджено за межами ”крањни в ћоскв≥ [ 29,c3] .

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– –ос≥¤ привласнила валютний й ≥нш≥ внески ”крањни, фактично весь алмазний ≥ художн≥ фонди колишнього —оюзу. —аме за таких обставин ”крањна змушена була вз¤ти на себе обслуговуванн¤ ≥ погашенн¤ 16,37% загального боргу колишнього —–—– [7,с.в].

«абезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональних грошей та њхньоњ реальноњ ц≥ни молода незалежна держава не могла зд≥йснювати без в≥дпов≥дноњ валютноњ пол≥тики. “ому на початку 1993 р. ”р¤д прийн¤в декрет Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ, ¤ким призначив Ќац≥ональний банк ”крањни головним валютним органом держави [10,с.65].

ќсновна складова частина валютноњ пол≥тики Ц це впровадженн¤ механ≥зму регулюванн¤ плат≥жного балансу ”крањни, що Ї одним ≥з найважлив≥ших макроеконом≥чних аспект≥в д≥¤льност≥ ЌЅ” [9, с.102].

ѕр≥оритетними завданн¤ми вищенаведеного декрету були:

стаб≥л≥зац≥¤ курсу украњнського карбованц¤ до ≥ноземних валют;

концентрац≥¤ валютного попиту та пропозиц≥њ;

поступова л≥кв≥дац≥¤ паралельного об≥гу ≥ноземних ≥ нац≥ональноњ валют;

залученн¤ валютних кошт≥в в ”крањну;

скороченн¤ ≥мпортованоњ ≥нфл¤ц≥њ [10,с.66].

ƒекретом установлювавс¤ принцип внутр≥шньоњ конвертованост≥ украњнського карбованц¤ на розвинутому м≥жбанк≥вському ринку, було запроваджено обовТ¤зк≥в продаж через уповноважен≥ банки на ћ≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни 50% надходжень в ≥ноземн≥й валют≥ на користь резидент≥в. ѕри цьому такий пор¤док не поширювавс¤ на:

валютну виручку, ¤ка спр¤мовувалас¤ на погашенн¤ використаних валютних кредит≥в, отриманих за дозволом ЌЅ” або гарантованих ур¤дом;

залишки кошт≥в на поточних балансових рахунках резидент≥в на момент прийн¤тт¤ ƒекрету;

≥ноземну валюту , що вивозитьс¤ дл¤ внесенн¤ у статутн≥ фонди сп≥льних п≥дприЇмств;

виручку в ≥ноземн≥й валют≥ за експорт продукц≥њ власного виробництва, ¤ка надходить на користь п≥дприЇмств ≥ ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми[12,с.61].

÷≥ декрети поклали початок формувань певноњ системи валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю, що мало спри¤ти подоланню традиц≥йних процес≥в й оздоровленн¤ економ≥ки в ц≥лому.

ѕ≥зн≥ше, залежно в≥д економ≥чноњ ситуац≥њ. ўо склалась в ”крањн≥. ¬иконавча влада пост≥йно вдосконалювала ≥снуючу систему валютного регулюванн¤ ≥ контролю.

ѕрот¤гом 1993-1996 рр. ЌЅ” було зд≥йснено низку заход≥в на поступову л≥берал≥зац≥ю децентрал≥зац≥ю валютного ринку ”крањни. « 31 жовтн¤ 1994 року оф≥ц≥йний курс украњнського карбованц¤ почали визначати на п≥дстав≥ в≥дновленн¤ торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥, що в≥дкрило можлив≥сть встановлювати реальний курс украњнського карбованц¤ о ≥ноземних валют.

« 1 с≥чн¤ 1995 року припинено використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу на територ≥њ нашоњ держави. ƒл¤ поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥чну систему ЌЅ” зд≥йснено р¤д заход≥в дл¤ дос¤гненн¤ режиму конвертованост≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ за поточними операц≥¤ми.

“ак, дл¤ створенн¤ умов дл¤ оф≥ц≥йного визнанн¤ на м≥жнародн≥й ф≥нансов≥й арен≥ гривн≥ конвертованою валютою за поточними операц≥¤ми, розроблено р¤ж нових нормативних документ≥в, ¤к≥ поступово л≥берал≥зують пор¤док проходженн¤ платеж≥в у ≥ноземн≥й валют≥.

« метою пол≥пшенн¤ умов дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ було вдосконалено пор¤док в≥дкритт¤ ≥ноземними ≥нвеститорами рахунк≥в у грошов≥й одиниц≥ ”крањни та ≥ноземн≥й валют≥ [19,с.84 - 86].

–азом ≥з тим пов≥льн≥ темпи структурноњ перебудови , велик≥ пол≥тичн≥ ризики та недосконала правова база захисту приватноњ власност≥ спри¤ли посиленню процес≥в в≥дпливу кап≥тал≥в з ”крањни. ÷≥ ¤вища , а також значн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ в економ≥ц≥ призвели до п≥двищено попиту ¤к субТЇкт≥в господарюванн¤, так ≥ населенн¤ на ф≥нансов≥ активи у вигл¤д≥ конвертованоњ валюти, ¤к≥ за умов ≥нфл¤ц≥њ стають над≥йним захистом куп≥вельноњ спроможност≥ споживач≥в [30,с.91-94].

јдже вс≥ види валют , в≥дпов≥дно до м≥жнародноњ практики под≥лен≥ на три групи:

¬≥льно конвертована валюта, що без обмежень обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ види валют, курси ¤ких котируЇ Ќац≥ональний банк.

¬алюти з обмеженою конвертован≥стю, що обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ валюти з певними обмеженн¤ми.

Ќеконвертован≥ валюти, що не обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ валюти [5, с.181].

«д≥йсненн¤ валютноњ л≥берал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни та зн¤тт¤ валютних обмежень потребуЇ посиленн¤ контролю за суворим дотриманн¤м субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ валютного законодавства ”крањни , заход≥в передбачених ”казами ѕрезидента ”крањни, постановами  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни та ≥нструкц≥¤ми Ќац≥онального банку щодо децентрал≥зац≥њ ≥ л≥берал≥зац≥њ валютного ринку [18,с.29-31].

Ќац≥ональний банк ”крањни повинен прид≥лити увагу:

л≥цензуванню та контролю за отриманн¤м ≥ використанн¤м резидентами ≥ноземних кредит≥в;

л≥цензуванн¤ права роботи з валютними ц≥нност¤ми комерц≥йних банк≥в ”крањни.

ќтже т≥льки за таких умов можна з впевнен≥стю неухильно просуватись в б≥к запровадженн¤ повноц≥нноњ грошовоњ одиниц≥ ”крањни, ¤ка в≥дпов≥дала б ус≥м вимогам , ставл¤тьс¤ до нац≥ональноњ валюти. —учасне украњнське законодавство в аспект≥ валютноњ сфери, ¤к ≥ економ≥ка загалом, перебуваЇ ще в досить глибокому кризовому становищ≥.

1.2 ѕередумови та пер≥оди валютного ринку ”крањни

‘ормуванн¤ валютного ринку в ”крањн≥ безпосередньо повТ¤зане з процесами розбудови украњнськоњ держави та реформуванн¤ њњ економ≥ки. ¬ умовах колишнього —–—– валютний ринок був представлений ƒержбанком ≥ «овн≥шньоекономбанком («≈Ѕ) —–—–. ‘ункц≥њ регулюванн¤ валютних надходжень в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ виконували так≥ державн≥ органи , к ƒержплан, ƒержбанк, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в [14,с.198].

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– украњнська економ≥ка отримала в спадок ц≥лу низку негативних ¤вищ , серед ¤ких у валютн≥й сфер≥, ¤к≥ були характерн≥ дл¤ початкового етапу розвитку валютного ринку ”крањни. —л≥д зазначити:

орган≥зац≥йну слабк≥сть банк≥вськоњ системи;

низький р≥вень державних валютних резерв≥в ;

кризу неплатеж≥в у безгот≥вковому об≥гу з крањнами —Ќƒ, зокрема з –ос≥Їю;

в≥дсутн≥сть заборони на проведенн¤ будь-¤ких обмежень на продаж ≥ноземноњ валюти юридичним особам та системи обовТ¤зкового продажу ≥ноземноњ валюти;

не розроблен≥сть системи контролю за проведенн¤м валютних операц≥й та пор¤дку перем≥щенн¤ валюти через кордон ”крањни;

широке використанн¤ ≥ноземних валют у внутр≥шньому об≥гу, ¤ке ≥стотно п≥д≥рвало слабк≥сть ≥ без того слабкоњ УерзацФ Ц грошовоњ одиниц≥ Ц купона;

пост≥йний деф≥цит плат≥жного балансу в в≥дносинах з крањнами —Ќƒ та загостренн¤ економ≥чноњ й енергетичноњ кризи [31с.5-6] .

‘актичне в≥докремленн¤ систем безгот≥вкового грошового об≥гу почалос¤ ≥з впровадженн¤м ÷ентробанком –ос≥њ нового розрахункового пор¤дку з крањнами колишнього —–—–, в≥дпов≥дно до ¤кого вс≥ розрахунки проводилис¤ лише через спец≥ально в≥дкрит≥ дл¤ цього кореспондентськ≥ рахунки центральних банк≥в. ”насл≥док цих д≥й фактично припинилис¤ м≥ждержавн≥ розрахунки ”крањни з –ос≥Їю.

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9524 прочитано)