‘≥нанси > ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах

« цього часу украњнський карбованець стаЇ Їдиним законним засобом платежу на територ≥њ ”крањни. ѕередумовою виходу ”крањни з У рубльовоњ зониФ стало проведенн¤ взаЇмозал≥ку заборгованост≥ м≥ж ”крањною ≥ –ос≥Їю у грудн≥ 1992 року.

’арактерною рисою цього пер≥оду становленн¤ валютного ринку незалежноњ держави було прийн¤тт¤ ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањниФ ѕро формуванн¤ валютних фонд≥в ”крањниФ та створенн¤ валютноњ б≥рж≥ при ЌЅ” [10,c.69-71] .

√оловною ознакою розвитку валютного ринку в ”крањн≥ в 1993 роц≥ стало запровадженн¤ елемент≥в системи його регулюванн¤. « прийн¤тт¤м низки декрет≥в  абм≥ну ”крањни щодо валютного регулюванн¤ була створена юридична основа дл¤ подальшого розвитку валютного ринку.

“аким чином, перех≥дний етап розвитку валютного ринку в ”крањн≥ можна под≥лити на дек≥лька пер≥од≥в:

ѕопередн≥й Ц з прийн¤тт¤ ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни до виходу ”крањни з Урубльовоњ зониФ.

ѕер≥од упровадженн¤ власноњ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ та прийн¤тт¤ валютного законодавства.

ѕер≥од спроби в≥дновленн¤ державноњ валютноњ монопол≥њ.

ѕер≥од л≥берал≥зац≥њ валютного ринку та в≥дносноњ стаб≥л≥зац≥њ валютного курсу карбованц¤, ¤кий зак≥нчивс¤ запровадженн¤м нац≥ональноњ валюти Ц гривн≥ [11,c.74-75].

Ќа сьогодн≥ валютний ринок в ”крањн≥ Ц це переважно м≥жбанк≥вський ринок, адже саме в ход≥ м≥жбанк≥вських операц≥й зд≥йснюЇтьс¤ основний обс¤г угод ≥з куп≥вл≥ Ц продажу ≥ноземних валют. Ўл¤хом проведенн¤ м≥жбанк≥вських операц≥й на валютному ринку забезпечуЇтьс¤ обслуговуванн¤ м≥жнародного обороту товар≥в, послуг ≥ кап≥тал≥в (м≥жнародних платеж≥в).

—убТЇктами валютного ринку Ї:

продавц≥ валюти;

покупц≥ валюти;

посередники.

ƒо складу валютного ринку ”крањни вход¤ть так≥ субТЇкти:

Ќац≥ональний банк ”крањни;

комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ держали л≥ценз≥ю ЌЅ” на право зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з валютними ц≥нност¤ми;

≥нш≥ кредитно Ц ф≥нансов≥ установи Ц резиденти, ¤к≥ одержали л≥ценз≥ю Ќацбанку ”крањни (страхов≥, ≥нвестиц≥йн≥ й ≥нш≥ компан≥њ);

юридичн≥ особи , ¤к≥ уклали з уповноваженими банками угоди на в≥дкритт¤ пункт≥в обм≥ну валюти;

кредитно Ц ф≥нансов≥ установи нерезиденти, в тому числ≥ ≥ноземн≥ банки, ¤к≥ одержали ≥ндив≥дуальний дозв≥л ЌЅ” на право зд≥йсненн¤ операц≥йна м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни;

валютн≥ б≥рж≥ або ватн≥ п≥дрозд≥ли товарних чи фондових б≥рж, ¤к≥ одержали л≥ценз≥ю нацбанку на право орган≥зац≥њ торг≥вл≥ ≥ноземною валютою [2,с.38].

÷ентральним банком нашоњ держави Ї Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤кий було утворено в березн≥ 1991 року в≥дпов≥дно до «акону Упро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ на баз≥ ”крањнськоњ республ≥канськоњ контори ƒержбанку —–—–.

ќсновн≥ функц≥њ Ќацбанку ”крањни:

«бер≥ганн¤ ≥ використанн¤ золотовалютних резерв≥в ”крањни й ≥нших ц≥нностей , а також забезпеченн¤ платоспроможност≥ держави;

представництво ≥нтерес≥в ”крањни у в≥дносинах ≥з центральними банками й ≥ншими ф≥нансово Ц кредитними установами заруб≥жних крањн та м≥жнародними валютно-ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми;

зд≥йсненн¤ обм≥ну та розрахунк≥в за наданими державними кредитами та позиками, проведенн¤ операц≥й ≥з централ≥зованими валютними резервами, ¤к≥ надаютьс¤ у його розпор¤дженн¤;

регулюванн¤ курсу нац≥ональноњ валюти щодо грошових одиниць ≥нших держав [22,с.73].

«алежно в≥д конкретних завдань , що поставали перед незалежноњ ”крањною, у д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку можна умовно вид≥лити три характерн≥ етапи:

1991 р≥к Ц жовтень 1994 року Ц пер≥од бол≥сного пошуку ц≥л≥сноњ концепц≥њ розбудови економ≥ки, коли було закладено фундамент ЌЅ”;

∆овтень 1994 Ц серпень 1996 року. ѕер≥од суто прагматичних реформ, коли були створен≥ та запущен≥ в д≥ю нов≥ монетарн≥ механ≥зми, притаманн≥й сучасно соц≥ально ор≥Їнтован≥й економ≥ц≥;

–озпочавс¤ ≥з вересн¤ 1996 року , коли було введено гривню ¤к повноц≥нну нац≥ональну валюту ”крањни.

ѕодальше функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ валюти на валютному ринку нашоњ держави, ≥ загалом було зумовлено ¤к позитивними моментами так ≥ негативними тенденц≥¤ми невр≥вноваженост≥ серед ≥ноземних валют.

2.3 —учасн≥ проблеми функц≥онуванн¤ гривн≥

Ќайзагальн≥шою ≥ водночас найскладн≥шою проблемою усп≥шного функц≥онуванн¤ будь Ц ¤коњ повноц≥нноњ нац≥ональноњ валюти Ї проблема конвертованост≥ [37,с.101]. ” процес≥ п≥дготовки грошовоњ реформи в ”крањн≥ було опрацьовано к≥лька вар≥ант≥в запровадженн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валютноњ одиниц≥. Ќе менш важливим дл¤ повноц≥нного функц≥онуванн¤ валюти Ї виб≥р нею валютного курсу. —в≥това практика п≥дтверджуЇ, що ≥снують дв≥ основн≥ системи взаЇмод≥њ нац≥ональних валют:

—истема взаЇмов≥дносин, що базуЇтьс¤ на механ≥зм≥ ф≥ксованих валютних курс≥в, ¤ку ще називають сильним вар≥антом валютноњ угоди.

¬заЇмод≥¤ валют на основ≥ плаваючих валютних курс≥в, (¤к≥) або так звана валютна угода слабкого типу [4,с.161-163].

 оли йдетьс¤ про впровадженн¤ в об≥г повноц≥нноњ нац≥ональноњ валюти ”крањни Ц гривн≥, то перш за все сл≥д в≥ддати належне њњ попереднику Ц украњнському карбованцю. —аме в≥н, вз¤вши на себе весь ≥нфл¤ц≥йний т¤гар 1992 Ц 1996 рр. , г≥дно, з високою дл¤ нього куп≥вельною спроможн≥стю, що п≥дтверджував стаб≥льний його курс прот¤гом останн≥х (дореформених) восьми м≥с¤ц≥в 1996 року, щодо ≥ноземних валют та зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, передав свою естафету на грошово Ц валютному ринку нав≥й нац≥ональн≥й валют≥ Ц гривн≥ .

ќднак ≥з моменту запровадженн¤ гривн≥, п≥дтриманн¤ њњ стаб≥льного курсу в≥дбувалос¤ за рахунок пер≥одичноњ валютноњ ≥нтервенц≥њ ЌЅ” валютних резерв≥в й ультражорстока мон≥торна пол≥тика. “аким чином не можливо утримувати стаб≥льн≥сть гривн≥, адже стаб≥льн≥сть будь Ц ¤коњ нац≥ональноњ валюти тримаЇтьс¤ на Утрьох китахФ.

÷е :

≈фективн≥сть ≥ динам≥зм розвитку нац≥ональноњ економ≥ки.

—таб≥льн≥сть функц≥онуванн¤ ф≥нансово Ц кредитноњ системи.

Ќа¤вн≥сть достатн≥х валютних резерв≥в у ÷ентральному банку [24,с.306-308].

—в≥товий господарський досв≥д виробив певн≥ сценар≥њ зд≥йсненн¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики за умов стагнац≥њ (на¤вн≥сть ознак депрес≥њ). ќдин ≥з них був розроблений в≥домим англ≥йським економ≥стом ј.‘≥л≥псом, ¤кий сформулював законом≥рн≥сть ≥снуванн¤ зворотноњ залежност≥ м≥ж р≥внем безроб≥тт¤ та динам≥кою ц≥н, що в≥дома в економ≥чн≥й л≥тератур≥ ¤к крива ‘≥л≥пса [21,с.261;25,с.415] . Ќа сучасному етап≥ в ”крањн≥ крива ‘≥л≥пса може бути врахована лише частково.

ѕо Ц перше, знижувати р≥вень ≥нфл¤ц≥њ шл¤хом зб≥льшенн¤ числа безроб≥тних неможливо, оск≥льки вже сьогодн≥ м≥льйони людей не мають роботи.

ѕо Ц друге , скоротити к≥льк≥сть Узайвих людейФ можна було б , застосувавши модель отримуванн¤ сукупного попиту, що включаЇ:

зб≥льшенн¤ державних ≥нвестиц≥й;

скороченн¤ розм≥р≥в податк≥в на доходи п≥дприЇмц≥в, подоходних ст¤гнень громад¤н;

розширенн¤ товарного експорту[8,с.265].

ѕроте ¤кщо актив≥зувати ц≥ фактори сукупного попиту та стимулюванн¤ виробництва, то скороченн¤ безроб≥тт¤ може бути дос¤гнуте ц≥ною зростанн¤ ц≥н , тобто зростанн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

—таЇ все очевидн≥ше, з моменту запровадженн¤ гривн≥ наш≥й крањн≥ було навТ¤зано схему надто жорсткого монетаризму, ¤кий за тривал≥стю та механ≥змом зд≥йсненн¤ не мав аналог≥в у св≥тов≥й практиц≥.

Ћише за умов ефективного зд≥йсненн¤ приватизац≥њ й ухваленн¤ дл¤ реального сектора економ≥ки стаб≥льного ѕодаткового кодексу й ем≥с≥¤ може вийти з економ≥чного п≥дп≥лл¤ ≥ легал≥зуватис¤, коли буде легал≥зований справжн≥й власник.

–озд≥л 2

ѕроблеми та перспективи входженн¤ ”крањни

в м≥жнародну ф≥нансову систему

2.1 ќбТЇктивна необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ ”крањни в систему м≥жнародних ф≥нанс≥в

як в≥домо, трансформац≥йн≥ процеси в ”крањн≥ за роки њњ незалежност≥ супроводжувалис¤ глибокою економ≥чною кризою. ” звТ¤зку з цим р≥зко загострилос¤ питанн¤ ресурсного забезпеченн¤ економ≥чного розвитку, особливо його ф≥нансовоњ складовоњ.

ќднак, одна з найгостр≥ших проблем, ¤ку необх≥дно розвТ¤зати ”крањн≥ сьогодн≥ Ц знаходженн¤ кошт≥в дл¤ свого подальшого усп≥шного розвитку [28,с.61]. “ак, ¤к ”крањна ≥сторико Ц географ≥чно належить до Ївропейськоњ зони св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ, то в цьому напр¤мку, а ще в будь Ц ¤кому ≥накшому.

«розум≥ло, значне скороченн¤ обс¤г≥в виробництва, висока ≥нфл¤ц≥¤ , низька ¤к≥сть продукц≥њ, безроб≥тт¤, необх≥дн≥сть структурноњ перебудови виробництва Ц вс≥ ц≥ проблеми потребують великих грошових ресурс≥в. « одного боку деф≥цит державного бюджету ¤к насл≥док економ≥чноњ кризи призв≥в до в≥дсутност≥ державних кошт≥в, з ≥ншого Ц зубож≥нн¤ основноњ маси населенн¤ не даЇ змоги в достатн≥й м≥р≥ залучити кошти громад¤н.

–егул¤ц≥¤ у сфер≥ грошового об≥гу Ї необх≥дною умовою збалансованого сусп≥льного в≥дтворенн¤ та Їдиним впровадженим засобом субТЇктивного впливу на господарюванн¤ у сучасних умовах.

™вро Ї Їдиною в св≥т≥ паперовою валютою, в ¤к≥й зн¤та внутр≥шн¤ суперечн≥сть м≥ж нац≥ональною компетенц≥Їю р≥шень щодо њњ ем≥с≥њ та наднац≥ональним характером використанн¤ грошей у м≥жнародному грошовому об≥гу. ¬провадженн¤ Ївропейськоњ системи центральних банк≥в (™—÷Ѕ) стало механ≥змом, що забезпечуЇ функц≥онуванн¤ новоњ м≥жнародноњ валютноњ системи, базованоњ на ч≥ткому м≥жнародному валютному пор¤дку Ц корпус≥ м≥жнародних нормативних багатосторонн≥х акт≥в [16,с.54]. ћова йде про грошовий Ївро стандарт, ¤кий прийшов на зм≥ну доларовому золото обм≥нному стандарту. ѕо¤ва Ївро законом≥рна також ≥з погл¤ду ≥сторичного спостереженн¤ (табл. 2.1.1.).

” середньому , за останн≥ 2700 рок≥в св≥т мав одночасно дв≥ дом≥нуюч≥ валюти, кожна з ¤ких перебувала в об≥гу приблизно 400 рок≥в. Ѕезальтернативне л≥дерство валюти –иму Ц ¬≥зант≥њ прот¤гом 7 стол≥ть Ї, швидше вин¤тком, що по¤снюЇтьс¤ ¤к≥сною цив≥л≥зац≥йною перевагою римського св≥ту, неможливою у сучасному ≥нтегрованому сусп≥льств≥. Ќац≥ональн≥ Усв≥тов≥Ф валюти дом≥нували в рег≥ональному масштаб≥, всесв≥тн≥м можна назвати лише дом≥нуванн¤ долара —Ўј з 1915 року до створенн¤ блоку держав рад¤нського табору : пер≥од 1990 Ц 1999 уже припадаЇ на початков≥ стад≥њ становленн¤ Ївро.

“абл. 2.1.1. ¬елик≥ валюти та велик≥ держави.

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютна система ”крањни. ѕроблемн≥ аспектами функц≥онуванн¤ у м≥жнародних валютних в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9524 прочитано)