‘≥нанси > ≤нформац≥йн≥ бази даних

≤з сказаного випливаЇ висновок: п≥дх≥д до визначенн¤ вартост≥ новоњ ≥нформац≥њ дл¤ управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю (новоњ в описаному вище зм≥ст≥) ≥з погл¤ду оц≥нки можливого прибутку або економ≥њ в≥д њњ використанн¤ неможливо ч≥тко обгрунтувати. Ћише в дуже невеликому числ≥ випадк≥в можна лише ор≥Їнтовно обчислити розм≥р такого прибутку або економ≥њ.

¬изначенн¤ ц≥ни ≥нформац≥њ, ¤к суми витрат на њњ придбанн¤.

Ќа практиц≥ переважна б≥льш≥сть орган≥зац≥й п≥дходить до оц≥нки витрат на ≥нформац≥ю виход¤чи насамперед ≥з своњх реальних можливостей ≥ ц≥ни на послуги Упродавц≥вУ ≥нформац≥њ, наприклад орган≥зац≥й, що ведуть маркетингов≥ досл≥дженн¤. ј оск≥льки в управл≥нн≥ будь-¤коњ орган≥зац≥њ ≥снуЇ градац≥¤ важливост≥ витрат, то ф≥нансуванн¤ придбанн¤ ≥нформац≥њ (прост≥ше говор¤чи, вид≥ленн¤ засоб≥в на проведенн¤ маркетингових досл≥джень) зд≥йснюЇтьс¤ в б≥льшост≥ випадк≥в, або по залишковому принцип≥, або ж на основ≥ екстрапол¤ц≥њ р≥вн¤ старих витрат.

ѕеред тим, ¤к купувати ≥нформац≥ю, орган≥зац≥¤ повинна визначити, що саме вона повинна придбати. ƒопустимо, це питанн¤ вир≥шене. “од≥ перед кер≥вництвом орган≥зац≥њ п≥дводитьс¤ таке питанн¤: ск≥льки орган≥зац≥¤ може витратити на њњ придбанн¤? ѕостановка цього питанн¤ сама по соб≥ Ї св≥дченн¤, що орган≥зац≥¤ свою ≥нформац≥йну д≥¤льн≥сть ф≥нансуЇ по залишковому принцип≥. ѕроблема вибору зводитьс¤ до того, ¤кими шл¤хами можна одержати необх≥дну ≥нформац≥ю ≥ ¤кий ≥з них найб≥льше виг≥дний (тобто найдешевший). ” цьому випадку граничну варт≥сть ≥нформац≥њ можна визначити, ¤к м≥н≥мальну ц≥ну, що орган≥зац≥¤ може заплатити за придбанн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ. јле потреби управл≥нн¤ в ≥нформац≥њ безмежн≥. ѕридбанн¤ додаткових в≥домостей потребуЇ все нових ≥ нових засоб≥в, у той час, ¤к насиченн¤ ними не наступаЇ (зрозум≥ло, мова йде не про к≥льк≥сне насиченн¤ - можливост≥ пропустити через управл≥нський апарат той чи ≥нший обс¤г ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ зв≥т≥в, допов≥дей, папер≥в ≥ ≥н.). “ут пон¤тт¤ Угранична варт≥стьУ взагал≥ втрачаЇ зм≥ст ≥ починаЇ д≥¤ти трудова теор≥¤ вартост≥ - за ≥нформац≥ю прос¤ть ст≥льки, ск≥льки затратили на њњ придбанн¤, плюс ¤кусь норму прибутку. Ќа практиц≥ це про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що ц≥ни на консультац≥йн≥ ≥ маркетингов≥ послуги ростуть, дещо випереджуючи поточн≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ.

ѕроте питанн¤ на ¤к≥й п≥дстав≥ визначати реальну варт≥сть ≥нформац≥њ все-таки залишаЇтьс¤.  ласичн≥ пос≥бники по торг≥вл≥ ≥нформац≥Їю, ¤к правило, притримуютьс¤ розгл¤нутоњ вище схеми встановленн¤ плати за ≥нформац≥ю в≥дпов≥дно до трудових витрат на њњ здобуванн¤ ≥ рад¤ть не захоплюватис¤ визначенн¤м вартост≥ проданоњ ≥нформац≥њ Упо конкретному результатуУ (тобто в≥дпов≥дно до суми економ≥њ або додаткового прибутку).

¬икористанн¤ ≥нформац≥йного коеф≥ц≥Їнта корисноњ д≥њ (  ƒ) дл¤ оц≥нки ≥нформац≥њ.

ѕотреба в ≥нформац≥њ в будь-¤к≥й систем≥ (компан≥њ, орган≥зац≥њ, б≥знесу або економ≥ки в ц≥лому) первинна, але необх≥дний м≥н≥мальний обс¤г споживаних зведень визначаЇтьс¤ умовами њњ виживанн¤ - тим максимально допустимим р≥внем невизначеност≥, що вона може соб≥ дозволити, щоб вижити. “ут п≥д обс¤гом розум≥Їтьс¤ не обс¤г ≥нформац≥њ, виражений в байтах або машинописних стор≥нках, а розмањт≥сть знань про навколишн≥й св≥т, що осв≥тлюють його з достатньою повнотою. ¬ цьому випадку обс¤г ≥нформац≥њ, що отримуЇтьс¤ системою, повинна визначатис¤ не ст≥льки максимально можливим розм≥ром ресурс≥в, ¤к≥ вона спроможна вид≥лити на одержанн¤ додаткових в≥домостей, ск≥льки њњ спроможн≥стю њх сприйн¤ти, осмислити ≥ ¤к≥сно переробити. —аме ц¤ спроможн≥сть - У≥нформац≥йний   ƒ системиУ - обумовлюЇ рац≥ональний розм≥р ресурс≥в, що потр≥бно вид≥лити дл¤ придбанн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ.

Ќаприклад, припустимо, що ≥снуЇ де¤ка орган≥зац≥¤, перед ¤кою стоњть задача спланувати св≥й бюджет.  ер≥вництво орган≥зац≥њ з великою часткою впевненост≥ може спланувати (хоча б на р≥вн≥ простоњ екстрапол¤ц≥њ старих результат≥в), ск≥льки вона спроможна виробити ≥ продати продукц≥њ, розм≥р прибутку ≥ витрати. јле п≥сл¤ затвердженн¤ цих статей бюджету п≥дн≥маЇтьс¤ питанн¤, ¤ка частина засоб≥в орган≥зац≥њ п≥де на заходи, пов'¤зан≥ з маркетингом, у тому числ≥ ≥ на одержанн¤ ≥нформац≥њ? Ќайчаст≥ше вид≥л¤ють, користуючи методом екстрапол¤ц≥њ - ст≥льки ж, ск≥льки й у минул≥ пер≥оди часу. ѕри цьому виход¤ть ≥з таких м≥ркувань. якщо обс¤г засоб≥в, що вид≥л¤ютьс¤, зменшити, то очевидно, що ≥нформац≥њ дл¤ ухваленн¤ р≥шенн¤ не вистачить ≥ орган≥зац≥¤ не зможе функц≥онувати. «б≥льшенн¤ ж цього обс¤гу, звичайно, може призвести до усп≥ху, але лише в тому випадку, ¤кщо вс¤ додатково добута ≥нформац≥¤ буде адекватно сприйн¤та ≥ перероблена органами управл≥нн¤. ќстаннЇ, природно, не означаЇ, що чим б≥льше комп'ютер≥в у орган≥зац≥њ, тим вона усп≥шн≥ше переробл¤Ї ≥нформац≥ю. ѕереробити ≥нформац≥ю - це означаЇ перетворити њњ в щось таке, що спри¤Ї виробленню правильних р≥шень. ќск≥льки апарат управл≥нн¤ будь-¤кою орган≥зац≥Їю маЇ обмежену пропускну спроможн≥сть (згадуваний вище У≥нформац≥йний   ƒУ), тод≥ надлишок ≥нформац≥њ Ц це грош≥, викинут≥ Уна в≥терУ. “рив≥альним ≥, ¤к не дивно, над≥йним р≥шенн¤м у таких випадках Ї залишити все, ¤к Ї. ћожна, звичайно, удосконалювати апарат управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю, але чи окупитьс¤ це?

якщо п≥дходити до потреби орган≥зац≥њ в ≥нформац≥њ, ¤к до функц≥њ спроможност≥ њњ переробки, то пон¤тт¤ Уварт≥сть ≥нформац≥њУ ≥ в≥дпов≥дно Уц≥на ≥нформац≥њУ одержують дещо ≥нший зм≥ст. ÷≥ною ≥нформац≥њ в такому випадку буде той параметр, що характеризуЇ њњ важлив≥сть дл¤ споживаючоњ системи.  ритер≥Їм важливост≥ в цьому випадку виступаЇ не економ≥¤ в≥д використанн¤ добутоњ ≥нформац≥њ, не додатковий прибуток в≥д њњ застосуванн¤, а те, наск≥льки вона ефективно може бути перероблена в систем≥. ѕриродно, що такий критер≥й задаЇтьс¤ самою системою, тим, наск≥льки добре вона пристосована до переробки ≥нформац≥њ.

«вичайно вважаЇтьс¤, що ефективн≥ше замовл¤ти або одержувати готов≥ результати маркетингових досл≥джень, н≥ж самому њх проводити. јргументом на користь такоњ думки Ї твердженн¤, що спец≥ал≥ст, що займаЇтьс¤ маркетинговими досл≥дженн¤ми, краще знаЇ методику њх проведенн¤ й ефективн≥ше може њх орган≥зувати. јле це означаЇ, що система управл≥нн¤ замовника погано пристосована до переробки ≥нформац≥њ, тобто що орган≥зац≥¤, ¤ка волод≥Ї вих≥дною УсировиноюУ дл¤ обробки, просто не спроможна в≥дс≥вати зайву ≥нформац≥ю, що над≥йшла на переробку, чи з достатньою ¤к≥стю, чи в необх≥дн≥ терм≥ни. —пец≥ал≥ст ж Ї т≥Їю УсистемоюУ, що знаЇ технолог≥ю в≥дс≥ву зайвоњ й обТЇднанн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ, тому його робота ефективн≥ша.

“аким чином, можна зробити так≥ висновки. ѕо-перше, коли система спроможна достатньо гнучко перебудовувати своњ процеси переробки ≥нформац≥њ, можливе скороченн¤ њњ вартост≥ (ефективн≥сть переробки буде п≥двищуватис¤). ѕо-друге, така перебудова системи можлива ≥ доц≥льна лише в тому випадку, коли розроблен≥ ун≥версальн≥ш≥ правила, в≥дпов≥дно до ¤ких варто переробл¤ти ≥нформац≥ю без застосуванн¤ додаткових сил ≥ засоб≥в. ќрган≥зац≥њ, що зможуть орган≥зувати св≥й процес управл≥нн¤ таким чином, без сумн≥ву, одержать значн≥ переваги.

—учасний стан ≥нформац≥йних технолог≥й в промислово розвинутих крањнах характеризуютьс¤ наступними тенденц≥¤ми:

Ќа¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ реально функц≥онуючих баз даних великих обс¤г≥в, що м≥стить ≥нформац≥ю практично по вс≥х видах д≥¤льност≥ людства.

—творенн¤ технолог≥й, що забезпечуЇ ≥нтерактивний доступ масового користувача до цих ≥нформац≥йних ресурс≥в. “ехн≥чною основою цьому Ї державн≥ та приватн≥ системи звТ¤зку та передач≥ даних загального та спец≥ал≥зованого призначенн¤, обТЇднан≥ в нац≥ональн≥, рег≥ональн≥ ≥ глобальн≥ ≥нформац≥йно-обчислювальн≥ мереж≥.

–озширенн¤ функц≥ональних можливостей ≥нформац≥йних систем, що забезпечують одночасну паралельну обробку баз даних з р≥зною структурою даних, мультиобТЇктних документ≥в, г≥персередовищ. —творенн¤ багатофункц≥ональних проблемно-ор≥Їнтованих ≥нформац≥йних систем р≥зного призначенн¤.

¬ключенн¤ в ≥нформац≥йн≥ системи елемент≥в ≥нтелектуал≥зац≥њ ≥нтерфейсу користувача з р≥зними проблемно-ор≥Їнтованими ≥нформац≥йними системами.

—тан впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й в ”крањн≥.

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ дл¤ типових традиц≥йних орган≥зац≥й перспективи широкого використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й у¤вл¤ютьс¤ скор≥ше теоретично, ан≥ж в практичн≥й площин≥. ƒл¤ њх кер≥вник≥в ≥снуЇ р¤д таких аспект≥в, ¤к сумн≥вн≥ економ≥чн≥ вигоди, зародковий стан ≥нформац≥йних технолог≥й в ”крањн≥, традиц≥йн≥ форми прац≥ ≥ методи управл≥нн¤, що н≥велюють оч≥куван≥ переваги.  р≥м того, до останнього часу концепц≥¤ повн≥стю автоматизованого п≥дприЇмства залишаЇтьс¤ м≥ражем. ќднак ≥гнорувати розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й, нав≥ть посилаючись на важке економ≥чне становище, не можна. ћова повинна йти про пр≥оритети њх впровадженн¤, пошук ефективних шл¤х≥в управл≥нн¤ процесом залученн¤м ≥нформац≥йних технолог≥й, хоча б дл¤ того, щоб уникнути критичного в≥дставанн¤ в ц≥й галуз≥. ÷е висуваЇ на перший план необх≥дн≥сть плануванн¤ найефективн≥шого њх розвитку. ÷ьому може найб≥льше спри¤ти глибоке наукове вивченн¤ та узагальненн¤ процес≥в розвитку ≥ впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, а також активне поширенн¤ знань в ц≥й област≥. ƒосв≥д показуЇ, що в≥дношенн¤ до ≥нформац≥йних технолог≥й зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д р≥вн¤ знань користувача в д≥л¤нц≥ прикладних задач ≥нформац≥йних технолог≥й, а також в≥д потенц≥йних можливостей скороченн¤ непродуктивних операц≥й.

ћайбутнЇ ≥нформац≥йних технолог≥й будь-¤коњ крањни насамперед залежить в≥д трьох наступних фактор≥в. ѕоЦперше Ц це на¤вн≥сть правового пол¤, ¤ке дозвол¤Ї розбудовувати п≥дприЇмництво в сфер≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, та реальне забезпеченн¤ авторських прав. јдже ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ Ц це така ж галузь економ≥ки, ¤к ≥ вс¤ка ≥нша. ѕо-друге, на розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й впливаЇ економ≥чний фактор, ¤кий в≥дображаЇ бажанн¤ конкретноњ крањни створити ефективну економ≥ку. јдже саме ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ дозвол¤ють орган≥зац≥¤м працювати ефективн≥ше, представл¤ючи в≥дпов≥дн≥ ≥нструменти ≥ платформи. ѕо-третЇ, це на¤вн≥сть м≥сцевих орган≥зац≥й, ¤к≥ зац≥кавлен≥ в розвитку ринку ≥нформац≥йних технолог≥й крањни. ∆одна орган≥зац≥¤, що знаходитьс¤ поза межами м≥сцевого ринку, не в змоз≥ заставити його розвиватис¤. ћайбутнЇ вс¤кого м≥сцевого ринку в руках в≥тчизн¤них орган≥зац≥й.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ бази даних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4258 прочитано)